Розділ 350. Епізод 66 — Поза Добром І Злом (1) 

Спочатку мені здалося, що я недочув. Тоді погляди королів демонів зосередилися на мені, Асмодей заплескав у долоні, а команда мала приголомшений вигляд — і все стало відчуватися для мене більш реальним. 

Головний приз отримала Компанія Кім Докчі. Проте будь-яким радісним відчуттям передувало зловісне. 

Головний приз? Ми? У цьому Дуеті між Добром і Злом? 

Причина мого зловісного почуття незабаром виявилася. 

[Добро чи зло головного призу цього року ще не визначено.] 

Повідомлення про те, що добро та зло ще не визначені, викликало переполох серед деяких королів демонів і сузір'їв. 

[Тобто ще не визначено?] 

Доккебі відповів одразу ж: 

[Переможців минулого «Головного Призу» визначив консенсус вищих доккебі, сузір’їв абсолютного добра та сузір’їв абсолютного зла. Цього разу ми вперше не змогли дійти висновку.] 

[Ви не змогли дійти висновку? Вищі доккебі?] 

Королі демонів і сузір’я були збентеженими. Сузір’я, що належать до абсолютного добра чи абсолютного зла, природним чином проголосували б за свою фракцію, але вищі доккебі не змогли прийти до консенсусу? 

[Подібного не було відтоді, як почався Дует між Добром і Злом. Ні, це перший випадок після завершення Війни Святих та Демонів!] 

[Ви не можете цього розпізнати? Не може бути такої оповіді. Баланс добра та зла повинен змінитися в якусь сторону!] — закричали схвильовані сузір'я й королі демонів. Справа не в тому, що вони не розуміли. 

Багато сценаріїв гігантських оповідей були визначені угодою або маніпуляціями з туманностями. Подібно до того, як Гігантомахію продавали як вид туристичного продукту, інші гігантські оповіді також продавали як привілейовані акції, роблячи добро чи зло цієї оповіді вже визначеними. 

Але наша гігантська оповідь була створена шляхом повного розбивання Гігантомахії. Гігантська оповідь про падіння Олімпу народилася нізвідки. Оскільки це була оповідь, яка не була запланована на початку, неможливо було визначити добро чи зло заздалегідь. 

Доккебі засміявся, наче ситуація його цікавила. 

[Ну, що такий, як я, може знати про думки великих босів? У будь-якому разі, ми тут, щоб визначити, добра чи зла ця оповідь. Якщо у вас є зауваження, будь ласка, підніміть руку.] 

Намір доккебі став очевидним. 

…Цей сучий син. 

По-перше, їм байдуже, чи виграє Компанія Кім Докчі головний приз. Важливим було те, добра чи зла була оповідь, яку ми створили, оскільки це змінило б їхній статус. 

[Ця оповідь природно «зла».] 

Першим, хто відкрив рота, був король демонів «Герцог Всюдисущий». Герцог Всюдисущий. Його справжнє ім'я — Фуркас, володар 50-го Царства Демонів. 

[Демон-Король Спасіння — король демонів. Він менш підступний, але він все ще король Царства Демонів. Таким чином, усі його дії є злими.] 

Дійсно, це була жалюгідна логіка для Герцога Всюдисущого, який навіть не вмів правильно писати. Тоді хтось із протилежного боку підняв руку. 

[Я не згоден з цією думкою.] 

Покровитель Молоді та Подорожей, Рафаїл. Рафаїл похитав пальцем і почав говорити. 

[Наприклад, якщо хтось щось вкраде й стане злою людиною. Всі на світі назвали його злим, тож він і став злим. Тоді що якби ця зла людина використала вкрадені гроші, щоб врятувати людей? Що якби він врятував багато людей, давши хліб бідним і воду спраглим?] 

Я кивнув на аргументи Рафаїла. 

[Тоді він все ще злий? Чи вважається він злим?] 

[Ну, це…] — Герцог Всюдисущий піддався логіці Рафаїла. 

У цей час король демонів, який сидів поруч зі мною, підняв руку й допоміг Герцогу Всюдисущому.  

[Ви хочете обговорити тут парадокс добра та зла?] 

Червоні очі Асмодея спалахнули. Якщо так подумати, Асмодей був у боргу перед Рафаїлом. 

Рафаїл кивнув. 

[Можемо, якщо бажаєте.] 

Рафаель лежав на ліжку з хмар, і махнув пальцями вгору. Потім на великому екрані почали текти сцени зі мною та членами команди, які виступали в Гігантомахії. 

Рафаїл дивився на екран і почав говорити. 

[Зрештою, усі існування складаються з оповідей, а оповіді — із суми подій. Проте важко знайти зло в подіях, накопичених у цій оповіді.] 

Парадокс добра та зла. Цей парадокс означав, що добро та зло всіх істот визначаються оповідями, які вони створили. 

Рафаель відкрив рота й вказав на розділені екрани. На першому була сцена, де я відвідав Потойбіччя та звільнив велетнів. 

[Демон-Король Спасіння звільнив слабших від несправедливої ​​оповіді, яка їх пригнічувала.] 

На другому екрані була сцена, де члени команди чинили опір переходу Гігантомахії від туристичного місця до полювання на Святу, що Мечем Ламає Небо. 

[Члени Компанії Кім Докчі відреагували на необґрунтований склад сценарію Гігантомахії.] 

На останньому екрані була сцена, де ми з членами команди спалили факел і виступили проти Посейдона, сузір’я міфічного рангу. 

[Вони боролися проти головного об’єкта сили й скинули домінування гігантської туманності. Подивіться. Чи можна знайти зло в подіях, що відбулися?] 

Багато сузір’їв кивнули на розповідь Рафаїла, де описувалися подробиці сцени. З іншого боку королі демонів потворно скривилися. Принаймні, крім Асмодея. 

[Як цікаво. Тобто янголи кажуть, що Демон-Король Спасіння може бути хорошим королем демонів?] 

[Ви визнаєте це?] 

[Нє. У ваших словах є лазівка. По-перше, як ви кажете, оповіді — це підсумок подій.] 

Асмодей вишкірився до мене. 

[Як відомо, оповідь ніколи не існує у вакуумі. Оповідь пов’язана з іншими оповідями та впливає на них. Те саме стосується і «Факела, що Поглинув Міф».] 

У той же час з'явився інший екран і почав програвати сцену першого сценарію. Екран поставив на передній план яйцях вагітних коників-стрибунців, що вибухнули в моїй руці. 

[Демон-Король Спасіння залишив людей у ​​метро помирати. Він міг би врятувати всіх.] 

Якісь янголи дивилися на мене повними сумніву очима. 

Асмодей продовжував говорити. 

[Було ще дещо.] 

Наступна сцена, яка з'явилася, була восьмим сценарієм, коли найсильніше втілення в Сеулі пожертвувало собою, щоб усі могли жити. На екрані з’явився мій атрибут «Вісім Життів». 

Асмодей продовжував говорити. 

[Демон-Король Спасіння мав додаткові життя і знав, що він — найсильніша жертва. Якби він хотів, то міг би покінчити зі сценарієм до великих жертв.] 

Бурмотіння сузір’їв посилилося. Розповідь продовжувалася. 

[Щадить тих, життя яких бажає зберегти, й ігнорує тих, життя яких не бажає. Таким є Демон-Король Спасіння. Він король демонів, який практикує дискримінацію, яка вам не подобається. Дискримінація — найсерйозніший гріх у Зоряному Потоці,] — ніби проголошуючи перемогу, Асмодей поставив останнє запитання: — [Тож питаю Едем. Ви все ще вважаєте, що Демон-Король Спасіння є «хорошим» королем демонів?] 

Натовп замовк. Деякі з янголів дивилися на мене підозрілими очима, тоді як багато королів демонів посміхалися. 

У цей час одне сузір'я підійнялося. 

[■■, у кожного є таке протиріччя.] 

Це була Уріель. 

[Важливим є не накопичення гріха, а напрямок змін через ці події. Демон-Король Спасіння прямує до «добра»!] 

[У ці дні янголи дуже щедрі на визначення добра та зла. Нещодавно почалися чутки, що ви особисто закохані у короля демонів. Це правда?] 

[Що?] 

[Хм, мабуть, правда. Минулого разу ви також хотіли―] 

Уріель вискочила. 

[Цей ■родок ■■ зараз..!] 

Величезні іскри виникли навколо обох столів. Між архангелами та королями демонів пролунав шквал прокльонів, і думки стали бурхливими. 

Я був не єдиною мішенню. Хтось атакував вбивство Джун Хівон. Хтось напав на боягузтво Лі Хьонсона в першому сценарії. Була також Лі Джіх’є, яка вбила свого друга. Наше життя, оповідь, яку ми накопичили, розривали. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» скалить зуби.] 

Обличчя членів команди поступово блідли. Це були люди, які вже постраждали. Люди, які ризикували життям і якимось чином дожили до цього моменту, стали розвагою сузір'їв. 

[Почекайте! Чи потрібно це робити?] 

Уріель із запізненням щось помітила й закричала, але сузір’я та королі демонів були зайняті розтином ран Компанії Кім Докчі. Зрештою, вони почали гризти минуле Шін Юсон та Лі Ґільона. Саме в цю мить я дізнався про травму та спонсора Лі Ґільона. 

― Припиніть це. 

На мої слова натовп на мить повернувся до мене. Я знав, що буде небезпечно, якщо я скажу щось не так. 

Тепер Компанія Кім Докчі була схожа на вітрильник, що стоїть між двома течіями. Це був маленький човен, який міг затонути будь-коли. Проте навіть невеликий човен міг вибрати напрямок, у якому хотів би плисти. Я був капітаном цього човна. 

― Хіба цього недостатньо? Хіба ви не знаєте, що таким чином не можна дійти висновку? 

Я не втручався, бо чекав, поки сузір’я та королі демонів самі це усвідомлять. 

― Як думаєте, ви можете вирішити тут те, про що не змогли б судити навіть великі доккебі? 

Компанія Кім Докчі не була доброю чи злою. По-перше, я не мав на меті грати з концепцією добра та зла, встановленою іншими. 

[Ти правильно кажеш.] 

Несподівано заговорив король демонів 5-го рангу, Чорногривий Лев Марбас. Він подивився на мене й продовжив. 

[Звичайно, тут говорити марно. Припиніть даремні суперечки.] 

[Марбасе! Але…] 

[У першу чергу я вас запитаю.] ― Холод пройшов по спині. ― [Я дозволю вам вирішити для себе. Ця оповідь добра чи зла? Чи не для цього ми створили це місце?] 

Після цього всі очі королів демонів і сузір'їв звернулися на мене. Відчуття холоду текло вниз. Потім з’явилося системне повідомлення.  

[Ви володієте часткою гігантської оповіді «Факел, що Поглинув Міф».] 

[Будь ласка, визначте добро та зло цієї оповіді.] 

Якби я тут обрав добро чи зло, я б став на бік «добра» чи «зла», які вони займали. Буде важко, якщо це станеться. Це може вирішити поточну проблему для Компанії Кім Докчі, але якщо ми виберемо тут добро чи зло, у наступних сценаріях може статися жахливе. 

Я довго хвилювався, перш ніж прийняти рішення. Нічого не вдієш, навіть якщо я отримав критику королів демонів і сузір'їв. 

― Факел, що Поглинув Міф— 

― Добро. 

Я дивився на протагоніста, який мене перебив. Чоловік у чорному пальті, який деякий час мовчав, говорив дурниці. Ю Джунхьок продовжував говорити: 

― Ця оповідь добра. 

Я був такий розгублений, що закрив рота. Мені було цікаво, чи Ю Джунхьок збожеволів, чи його щось загнало в пастку. 

Поруч з Ю Джунхьоком Метатрон злегка посміхався мені. Моєю шкірою пройшлися сироти. Не кажіть мені, що Метатрон привів Ю Джунхьока тому, що… 

[Ті, хто володіє часткою гігантської оповіді, можуть претендувати на право на «добро» чи «зло».] 

Наступні повідомлення призвели до того, що роти сузір’їв і королів демонів відпали. 

[Частка втілення «Ю Джунхьок» в гігантській оповіді «Факел, що Поглинув Міф» складає 22,8%.] 

[Через заяву втілення «Ю Джунхьок» оповідь схиляється в бік «добра».] 

Не тільки я міг визначити цю оповідь як добро чи зло. Всі в Компанії Кім Докчі були причетні до цієї оповіді. 

[Чи схвалюєте ви оповідь як «добру»?] 

Ю Джунхьок дивився на мене. Це був вираз, який я не міг прочитати. Він ніби питав мене, що я буду робити тепер. 

―Божевільний виродок! Що ти собі думаєш? 

Я заговорив з ним через Полуденний Союз, але Ю Джунхьок не відповів. Я спостерігав за ним і активував здібність. 

[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача» активовано!] 

[Ця людина зараз перебуває в емоційному стані, який ви не можете зрозуміти.] 

…Що? 

[Якщо немає заперечень від іншого оповідача, відповідну оповідь буде підтверджено як «добру».] 

[До підтвердження є 30 секунд.] 

Чорт його забирай, я не міг зрозуміти, що в біса відбувається. Активувався таймер, і я почув, як закричали королі демонів. 

Я дивився на здивовані обличчя учасників. Джун Хівон, Лі Хьонсон, Шін Юсон, Лі Ґільон… Вони були людьми, яких я хотів привести до кінця цього світу. 

Я стиснув кулаки. Нашу оповідь не треба було оголошувати як добро чи зло. Якби це сталося, я б не зміг досягти правильного фіналу цього світу. Тепер, коли Ю Джунхьок оголосив, що оповідь «добра», залишився лише один спосіб скасувати це рішення. 

[Сузір’я «Король Демонів Спасіння» випускає свій «статус».] 

Чорне пір'я пронизало мені спину, а з голови здійнялися маленькі роги. Інтенсивні іскри змусили всі шуми стихнути. Я витріщився на Ю Джунхьока й повільно відкрив рота. 

[Ця оповідь зла.]