Екстрена оборона (4)

Минула година, а Пільду все боровся з чудовиськами. Їхня кількість ледве зменшилася, але справи йшли добре. Недарма у романі йшлося, що з-поміж десяти лих він мав найкращу оборону.

— Виродки!

[Рівень «Збройної Зони» персонажа «Ґон Пільду» зріс]

[Рівень «Приватної території» персонажа «Ґон Пільду» зріс]

[Персонаж Ґон Пільду отримав здібність «Оборонний вал»]

Спонсор активно підтримував своє втілення. Якщо Пільду виживе, то з цієї битви він мав вийти неспівмірно сильнішим.

Якщо, звісно, йому таки судилося її пережити.

— Угха-а-а!..

Згідно зі сценарієм, Ґон Пільду мав протриматися ще сім годин. Хотілося б мені зараз мати з собою попкорн. Печаль.

Чіхє хихотіла поряд, спостерігаючи за подіями на нижньому поверсі. А ще зовсім недавно казала, щоб я йшов їх рятувати… зміна натури, гідна Чунхьокової учениці.

— До речі, а чому Ю Чунхьок не з тобою?

— А мені звідкіля знати? Вчитель завжди зайнятий.

Зайнятий… По-іншому й бути не могло. Людина, яка намагається все робити одна, завжди найбільш заклопотана.

Я опустив погляд на ледве живого Пільду:

— О котрій Ю Чунхьок увійшов до підземелля?

— Десь о дев’ятій ранку… — Чіхє спинилася посеред речення і, не зводячи з мене очей, запитала: — Зажди-но, а звідки ти знаєш, що вчитель пішов у підземелля?

Я проігнорував її та підрахував час. Годинник показував восьму вечора, отже Чунхьока не було вже одинадцять годин. Стільки часу минуло, а він досі не вибрався…

Дідько. Потрібно було вирушати. Якщо з головним героєм щось станеться, погано буде всім.

Я з’єднався з мережею докебі.

Біхьоне.

Біхьон, котрий висів у повітрі, повернув на мене голову.

[Чого тобі? Не очікував, що покличеш.]

Відкрий «Сумку докебі».

[Щ-що? Н-ні! Від нових підписників відбою нема!]

Знаю. Розправа з Пільду підняла мою популярність. Ті, хто бачили, як я заманив його у пастку і лишив напризволяще, — група «шукачів розваг» — більше не дивилася канал, до якого належав чоловік.

Куди ж підуть ці сузір’я, які покинули свій канал?

[Нові сузір’я увійшли до каналу!]

Звісно ж на канал Біхьона.

[Канал №БІ-7623 готовий до розширення]

[Ху-ху, ху-ху-ху, ну ви гляньте, гляньте на це! Тепер мій канал теж!..]

Біхьон реагував, як і будь-який докебі на його місці, але радість зараз була не на часі.

Якщо не хочеш зруйнувати свій канал, негайно відкривай Сумку. Сам же бачиш, що зараз почнеться реклама на честь розширення каналу.

[Ох йо… дійсно…]

Біхьон пробурчав щось під ніс, але, поставивши рекламу, таки відкрив «Сумку докебі». Настав час витрачати накопичені монети.

— Я дам тобі п’ять тисяч монет. Підвищ мій клієнтський статус до золотого.

Біхьон мовчки втупився на мене і зітхнув, після чого пролунало системне повідомлення.

[Відраховано 5,000 монет]

[Вітаємо! Ви стали золотим клієнтом «Сумки докебі»!]

Зі зміною клієнтського статусу змінилося й тло «сумки». От вам і сила монет. На вітрині з’явилися нові товари. Я додав усе необхідне до кошика.

[Закулісний Контракт – 10 000 М]
[Середні Зілля Відновлення Магії ×10 – 5 000 М]

Один контракт і кілька середніх зіллів — цього мало вистачити.

Довелося витратити кругленьку суму, але, перебуваючи на каналі, який от-от мав розширитися, я був упевнений, що швидко відшкодую збитки.

[А контракт тобі для чого?] — Знервовано спитав Біхьон, глянувши на мої покупки. — [Невже забув про умови? Тобі не можна мати спонсора!]

Ти про що? Для чого мені зараз спонсор?

Та навіть якби я планував обрати спонсора, навіщо купувати контракт за власний кошт? У будь-якому випадку, Біхьону належало ще багато чому навчитися.

[Відраховано 15 000 монет]

[Ви отримали «Закулісний Контракт»]

[Ви отримали 10 «Середніх Зіллів Відновлення Магії»]

Побачивши, як предмети з’явилися нізвідки, Сана зацікавлено мовила:

— Що це?

— Контракт між «патроном» та «клієнтом».

Я уважно заповнив контракт, вписав своє ім’я у поле «патрона» і став очікувати на появу «клієнта».

[Спонсор персонажа «Ґон Пільду» просить допомоги у сузір’їв поблизу]

Нарешті спонсор Пільду виснажив свої ресурси і почав розсилати повідомлення на інші канали. Звичайна справа для небагатого спонсора. Не всі сузір’я мали великі статки, попри свій нібито високий статус.

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» глузливо пирхає]

Інші сузір’я з каналу Пільду перестали його спонсорувати і втілення наближалося до смерті… Все йшло точно за планом.

Біхьон, схоже, здогадався про мій намір і прошепотів:

[Хвилинку, ти ж не зібрався…]

Тим часом я гукнув напівживого Пільду:

— Агов, артилеріє.

Тра-та-та-та! Шалено випалив Пільду і, важко дихаючи, підняв на мене очі.

— Будеш далі помирати чи, може, укладеш зі мною контракт?

— Щ-що?

— Я не сузір’я, і не можу тебе спонсорувати. Але, якщо погодишся, стану твоїм тіньовим заступником. Як тобі пропозиція?

— Що той виродок меле?..

— Ґоне Пільду, стулися. Я не з тобою розмову веду.

— Що?..

Я помахав «контрактом» в одній руці і «Середніми зіллями» в іншій.

— Відповідай хутчіше. Якщо підпишеш, віддам ці предмети тобі.

Перед очима спливло вікно з повідомленням.

[Спонсор персонажа «Ґон Пільду» розкрив себе]

[Сузір’я «Майстер Оборони» дивиться на вас, як на прокаженого]

Краще й не скажеш. Він ще не був готовий стати моїм «клієнтом». Нічого. Чим далі, тим більше він поспішатиме.

Біхьон увесь цей час слідкував за мною.

[Ти… У тебе вавка в голові?]

І це теж.

[Ти перший, хто спробував підтримати сузір’я]

А хіба це заборонено?

[Це ж су-зі-р’я, йолопе! Думаєш, воно підпише контракт із якоюсь там людинкою?]

Це ти так думаєш.

Сузір’я середнього рівня, Майстер оборони. Його здібності далеко випереджали його статус.

Дуже давно його світ став «сценарієм» і був повністю знищений. Відтак, більше ніхто не переповідав легенди про нього. Згадки про нього зникли, і сузір’я перестало отримувати мо​​нети. Одного дня навіть його єство мало зникнути.

Саме тому сузір’я, включно із «Майстром оборони», одержимо шукали собі «втілення». Ті слугували провідниками їхніх історій в інших світах.

— У бідолахи геть не лишилося монет.

[Що?]

Сила Пільду почала різко падати. На відміну від когось на кшталт «Володаря Дрібних Сошок», Майстер Оборони піклувався про свої втілення. Знесилення Пільду означало, що він витратив усі свої заощадження.

Не варто пояснювати, що без монет неможливо було укласти новий «спонсорський контракт». Що ж ставалося, якщо сузір’я не могло створити собі нове втілення?

— Коли Ґон Пільду помре, помре й пам’ять про його спонсора.

Забуття для сузір’я означало смерть.

[Ти ж не?..] — почав Біхьон з острахом в очах.

Пільду був чудовою картою для того, хто міг дозволити собі її розіграти. Навіть Чунхьок у кількох своїх регресіях намагався підкорити його собі. Правда, у нього це так ні разу і не вийшло.

— Докча-ссі, той чоловік скоро загине, — підмітила Сана.

Пільду так сильно прикусив губу, що з неї юшила кров. У Збройній зоні лишилося лише дві турелі. Час прийняти рішення добігав кінця.

[Сузір’я «Майстер Оборони» цікавиться умовами контракту]

Він таки прийшов. Біхьон вирячив очі на повідомлення.

[Правда?.. Ні, хіба таке може бути?]

Я відразу показав контракт.

[Сузір’я «Майстер Оборони» ознайомлюється з контрактом]

І тут закривавлений Пільду заволав з нижнього рівня, певно, почувши повідомлення від спонсора.

— Щ-що? Що це означає?

Як що? Його виставили на продаж.

— Пільду-ссі, що сталося?

[Сузір’я «Майстер Оборони» просить часу все обдумати]

Трохи згодом надійшли втішні новини.

[Сузір’я «Майстер Оборони» додав умови до контракту]

[Якщо ви погодитеся на ці умови, сузір’я «Майстер оборони» підпише з вами контракт]

Я швидко перечитав оновлений текст.

× × × × × × ×

14. Втілення «Кім Докча» (Патрон) визнає права власності Сузір’я «Майстер Оборони» (Клієнт) і зобов’язується забезпечити виживання «Ґона Пільду».

15. Втіленння «Кім Докча» (Патрон) зобов’язується допомогти Сузір’ю «Майстер Захисту» (Клієнт) у зростанні його приватної власності, «Ґона Пільду».

× × × × × × ×

Гарантувати життя і зростання Ґона Пільду. Насправді контракт не потребував включення цих умов. Його підписання вже рятувало Ґона Пільду від загиблі. Єдиний пункт у тексті, який мав для мене значення, був третій:

3. Втілення «Кім Докча» (Патрон) має право віддавати накази «Ґону Пільду», приватній власності Сузір’я «Майстер Оборони» (до 10 разів на добу).

Я перечитав контракт і кивнув:

— Я готовий це підписати.

Невдовзі мене і Пільду пов’язала ледь помітна нитка. Пролунало повідомлення:

[Контракт укладено]

[Згідно з умовами контракту ви стали співспонсором «Ґона Пільду»]

[Згідно з умовами контракту ви отримали право віддавати накази втіленню «Ґон Пільду»]

[Термін дії контракту складає п’ять років з моменту підписання і не може бути пролонгований автоматично]

У Чунхьока щелепа б відвисла, якби він дізнався, як легко мені дістався Ґон Пільду. Якби не друга половина «Способів вижити», я б і не знав про таке застосування «Закулісного контракту».

Я передав зілля відновлення Сані:

— Дай їх Ґону Пільду. Одне зілля раз на сорок хвилин.

— Чи правильно давати це йому?..

Вона повинна була це зробити. Інакше ми не завершимо головний сценарій.

Вручене Саною зілля збило Пільду з пантелику:

— Це що таке?

— Пий і продовжуй битися.

Той спочатку зиркнув підозріло, а потім відкрив зілля. Його тіло оповив блакитний дим і зруйновані турелі відновилися до свого початкового стану.

[Персонаж «Ґон Пільду» повністю відновив запас магії]

Пільду обтер змочені зіллям губи і знову глянув на мене:

— Дурень. Думаєш, цього достатньо для пробачення? Постій мені. От як виберусь, покажу тобі, де…

— Замовкни, Пільду.

[Згідно з умовами контракту, ви застосували «Владні Повноваження»!]

— У-у? И-и, а-а?

Бідолашний, він навіть не усвідомив, у що вляпався.

— Не шкодуй сили на чудовиськ. І не чіпай моїх товаришів.

— Уп!.. У, у-у!..

Застрочили черги.

Побачивши, як Пільду скорився моєму наказу, Сана здивовано поглянула на мене.

— Докча-ссі? Ч-чому він?..

— Я зробив «патрона» своїм «клієнтом».

— Ти став ветеринаром?..

— Відсьогодні можеш не переживати про Ґона Пільду.

Затим на мене впав шквал повідомлень від сузір’їв.

[Сузір’я «Таємничий Інтриган» зацікавила ваша ідея]

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» впустив посох від вашої стратегії]

[Сузір’я «Глибинний Дракон Чорного Полум’я» вважає вас нахабою]

Я постарався непомітно укласти контракт, але ці пройдисвіти мене розгадали. Майстер Захисту був хоч і середнього рівня, але все-таки сузір’ям.

Звичайна людина стала співспонсором на рівні з сузір’ям — сузір’я вибухнули б від такої звістки. Подібні Глибинному Дракону Чорного Полум’я почали мене критикувати. Але…

[Безліч сузір’їв слідкують за вами]

[Декілька сузір’їв хочуть стати вашими спонсорами]

Частка сузір’ї, які усвідомлювали мою цінність, рішуче переважала критиків. Зробивши мене своїм втілення, вони могли отримати собі силу Майстра Оборони.

Тут у повітрі з’явився власник каналу Пільду, Бірю.

[Сузір’я! Ч-чому… ви раптом мене покидаєте? Н-не йдіть! Почекайте ще трішки!..]

Бірю, чий канал руйнувався у нас на очах, буквально стояв перед глядачами навколішках. Це був той самий докебі, який ввів обмеження на їжу і «плату за виживання» на станції Гимхо.

[Х-хи-и-ик! Н-ні…]

Постать Бірю розчинилася у повітрі.

[Канал №БІР-3642 вимушено покинув сценарій через брак підписників]

Біхьон, який споглядав за падінням одного з каналів, тремтливо прошепотів мені:

[Даруйте, що турбую… Докча-нім?]

Чого тобі?

[Ти… Ти з самого початку полював на Ґона Пільду?]

Я стенув плечима.

[Абсурд… Людина?.. З ким я, у біса, повівся?]

Біхьон все не стуляв рота, але я не звертав на нього уваги. Тут я усі справи уладнав, прийшов час рухатися далі.

— Народе, — звернувся я до шокованих компаньйонів, які ще досі не отямилися від побаченого. — Вибачте, але мені треба ненадовго відійти.

— Що? Прямо зараз?

— Мені терміново треба сходити в одне місце. Хьонсоне-ссі і Сана-ссі, будь ласка, будьте тут. Нічого не робіть, не допомагайте. Просто періодично скидайте зілля Пільду, і відпочивайте до кінця сценарію.

— А ми з Ґірьоном? — зацікавлено спитала Хівон.

— А ви йдете зі мною.

— До відкіля?

— Ем… Важко пояснити, але там на нас чекає поганський поганець.

— Поганець?

— Так. Нехороша людина, яка наплювала на виживання людей і пішла тишком збирати собі усі предмети. Урочисто клянуся, що клепну його від душі по потилиці.

Загадку я загадав дуже складну. Хівон поміркувала трішки і запитала:

— Він гірший за Ґона Пільду?

Я й собі дав кілька секунд подумати, а тоді відповів:

— Набага-ато гірший.

— Тоді чого ми чекаємо?

— Деталі розповім по дорозі.

Я, Чон Хівон та Ґірьон рушили, як раптом хтось схопив мене за плече.

— Ану стоп, куди зібралися? — спитала Чіхє.

Як вчасно.

— Чудово. Ходімо з нами.

— Куди?

— Ю Чунхьок у небезпеці.

Чіхє подумала, що я жартую, і усмішливо відповіла:

— Ти це сам вигадав чи тобі хтось підказав? Вчитель? У небезпеці? — Але не завбачивши змін на моєму серйозному обличчі, прибрала усмішку. — Ти не жартуєш? Ні, як ти про це дізнався?

Як я дізнався? Вірогідно я посідав перше, — а хоча ні, друге, — місце у світі за знаннями про її вчителя.

Я перевірив час.

— От вилупок, пішов таки у підземелля біля першого виходу?

— Га?

— І з того часу вже минуло одинадцять годин?

— А, ну… — безпорадно вичавила із себе Чіхє.

Якщо я правильно пам’ятаю, Чунхьок проходив «приховане підземелля» на Чунмуро усього вісім разів. Він провалився двічі і досяг успіху шість разів. Проблема полягала в тому, що обидва провали припали на його ранні регресії: восьму й одинадцяту.

У восьмій регресії Чунхьок загинув у тому підземеллі.

Але Чунхьок нашого часу… почав всього лиш третю регресію.

— Такими темпами Ю Чунхьока не стане сьогодні.

Якщо мої здогадки вірні, наш клятий регресор скоро мав піти шляхом риби-місяця.