Розділ 347. Епізод 65 — Добро Та Зло (4) 

[«Монарх Зміїного Пекла» отримав поранення та вибув зі сценарію.] 

[Ви виграли підвищення короля демонів!] 

[Ваш рейтинг в Царстві Демонів відкориговано!] 

[Ви стали 72 Королем Демонів!] 

Я обминув прах Чо Джінчуля та озирнувся. Ще двоє королів демонів не прийшли до тями — зрозуміло, що вони здивовані. Адже найнижчого в рейтингу 72 короля демонів прикінчили за один удар. Хай там як, такою була реальність. 

[Кілька королів демонів вражені вашою силою.] 

[Король демонів «Демон Комфорту та Дикості» плюється на ваш статус.] 

[Король демонів «Знецінена Темрява» відчуває загрозу від вашого статусу.] 

[Сузір’я «Дракон Чорного Полум’я Безодні» насміхається над реакцією королів демонів.] 

Не всі сузір’я отримали гігантську оповідь, а навіть якщо мали, їхні частки були малими, і вони не могли повністю використовувати їхні переваги. 

Я ж був іншим. Всі мої гігантські оповіді були не успадковані від когось — вони були історією, яку я створив зі своєю командою. 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» продовжується.] 

Сила гігантських оповідей, зібраних подібним чином, була на зовсім іншому рівні. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» жадібно дивиться на королів демонів.] 

Зіткнення з Посейдоном досі трималося в Незламній Вірі. Я глянув на королів демонів. 

[Король Демонів «Мислитель Брехні й Таємниць» готується покинути сценарій.] 

71 король демонів, Данталіон — демон, відомий своєю хитрістю, помітив швидко. 

[Куди ти збираєшся втекти?] 

Я використав водночас Електрифікацію та Шлях Вітру, щоб спіймати його. Цього разу мені допоміг Біхьон. 

[Бюро відмовило Мислителю Брехні й Таємниць у пропозиції.] 

[Гру треба завершити, королі демонів.] 

Очі Данталіона розширилися, наче він не очікував, що доккебі стане на мою сторону. Це шок від поразки Андромаліуса? У вигляді королів демонів не відчувалося жодної гідності. 

Такими були королі, що не входили в список з 70. Вони отримували титул «короля демонів» завдяки щасливому випадку, і чіплялися до нижніх сходинок, використовуючи цей титул як заманеться. 

Піднялась кров, і голова недбалого тіла втілення покотилася землею. 

[71.] 

[«Мислитель Брехні й Таємниць» отримав поранення та вибув зі сценарію.] 

[Ви виграли підвищення короля демонів!] 

[Ваш рейтинг в Царстві Демонів відкориговано!] 

[Ви стали 71 Королем Демонів!] 

Я глянув на останнього, Гравця на Музичних Інструментах Амдусіаса. Той запитав: 

[Ти дійсно цього хочеш?] 

[А що, боїшся?] 

[Думаєш, Андромаліус та Данталіон на одному рівні зі мною?] 

Атмосфера змінилася. На відміну від тих двох, кого я вже переміг, Амдусіас був готовий до бою. З голови його втілення виріс ріг єдинорога. 

[Король демонів «Гравець на Музичних Інструментах» викликав зоряну реліквію «Зоряна Труба».] 

Від 60-го короля демонів їхній рівень трохи виріс. 

[Ексклюзивну здібність «Розуміння Прочитаного» активовано.] 

Товщина оповіді була іншою, але нічого особливого, оскільки я вже зустрічав Асмодея на 32 місці. Зараз він мав би сильно піднятися нагору. У деяких королів демонів було особливо стрімке зростання, і Асмодей був одним з таких. З іншого боку, королі демонів на найнижчих місцях рідко мали шанс для росту. 

[Ваш статус сильно зріс, і вашу здібність «Розуміння Прочитаного» посилено!] 

[Ваша здібність дозволяє вам розуміти композицію прочитаного!] 

Оповідь, яку я відчув від Амдусіаса, була дуже темною та зношеною. 

[Оповідь «Пекельний Артист» позіхає, дивлячись на вас.] 

То була довга та нудна оповідь, яка більше не цікавила мене своєю передісторією. Ця оповідь формувала основу Амдусіаса. 

Він спитав: 

[Що ти бачиш?] 

Я казав це раніше, але оповіді, які я накопичив, були сильнішими за їхні. Насправді це не так. У кожній оповіді були жорстокі моменти, але порівнювати інтенсивність не було сенсу. У цьому Зоряному Потоці єдиним, що перемагало, був час. 

[...Я просто хочу мати змогу битися.] 

За сотні років деякі сузір’я притупили симуляції сценарію. Заміст того, щоб шукати та досліджувати нові оповіді, вони довірили себе потоку тих, які вже здобули. Припинили про це думати. 

[Оповідь «Пекельний Артист» рухається згідно з волею короля демонів «Амдусіаса».] 

Ті, хто володіли оповідями, з часом самі ставали їхньою власністю. 

[Хтось, хто не жив і ста років, насміхається наді мною?] 

Амдусіас знав, що його лють не зовсім йому належала. 

[Оповідь «Пекельний Артист» почалася.] 

Зрештою, пекельний концерт розпочався. Звукові хвилі, наповнені силою 67 Царства Демонів, рухалися крізь повітря. 

— Аааак! 

Втілення Сеулу полягли, проливши кров. Виступ Пекельного Оркестру був сповнений крові й смерті, і в цьому не було нічого поганого. Тим не менш я не відступив. Амдусіас був сильним, але не настільки, щоб я не міг його перемогти. 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» продовжується.] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» продовжується.] 

Мої боки та плечі отримали поранення від могутніх звукових хвиль, але мене це не хвилювало. Наші з командою оповіді захищали мене. 

「Таким чином, чоловік, що проковтнув Бога, скресав власне полум’я.」 

Полум’я факела піднялося з Незламної Віри. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» дико ричить.] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» контролює інші оповіді.] 

Зібрані мною оповіді закружляли навколо факела. 

[Оповідь «Король Світу Без Королів» схвильована.] 

[Оповідь «Людина, що Протистоїть Диву» боїться гігантської оповіді.] 

[Оповідь «Визволитель Гігантів» слідує за полум’ям.] 

Біле полум’я освітлило весь Сеул. Іскри ймовірності проникали в моє тіло, поки оповідь берсерка витягувалась з мого меча. 

Полум’я кидалось крізь темряву бурхливими хвилями та змело втілення Амдусіаса. Сила була настільки могутньою, що змушувала руку, в якій я тримав меч, тремтіти. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» розчарована вашим «статусом»!] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» хоче більш лютого ривка!] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» жаліється на вас.] 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» незадоволена «Факелом, що Поглинув Міф».] 

Гігантські оповіді суттєво відрізнялися від інших. Сильні оповіді обирали своїх власників та мали величезний вплив, зрештою самі перетворюючись на власника. Особливо Факел, що Поглинув Міф був войовничим. Якщо я покажу хоч найменшу слабкість, оповідь не вагатиметься та з’їсть мене власним полум’ям. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» жадібно дивиться на вас.] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» закінчується.] 

Поки цього не сталося, мені треба було затягнути на ній вуздечку. Мені варто поквапитися з планом, інакше я закінчу, як і Амдусіас. 

Там, де пройшлося полум’я, залишився тільки попіл. Короля демонів ніде не було видно. Такою була різниця у переважній силі. 

[«Гравець на Музичних Інструментах» отримав поранення та вибув зі сценарію.] 

[Ви виграли підвищення короля демонів!] 

[Ваш рейтинг в Царстві Демонів відкориговано!] 

[Ви стали 67 Королем Демонів!] 

[Ваша репутація поширилася Царством Демонів!] 

[Кілька королів демонів вражені вашою силою.] 

Я почув голос доккебі. 

[Переможець Демонстрації Представників визначений.] 

[Другорядний сценарій — Сеульська Революція завершено.] 

[300,000 монет буде перераховано Компанії Кім Докчі у якості компенсації.] 

Полилися непрямі повідомлення. 

[Сузір’я системи абсолютного зла переказали вам 100,000 монет за ваш бій.] 

[Сузір’ю «Дракон Чорного Полум’я Безодні» подобається ваша боротьба.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» пишається вашим ростом.] 

[Сузір’я «Виробник Масової Продукції» тепло киває.] 

[Кілька королів демонів пропонують вам прихильність.] 

Поміж повідомлень я відчував погляди натовпу з-під стіни. Вцілілі в атаці Амдусіаса спостерігали за мною. Вони навіть не знали, що їх використали. 

Я відкрив рота: 

[Народ, приємно нарешті вас бачити. Я — Демон-Король Спасіння.] 

За мною розкрилися крила короля демонів, а з голови виросли роги. Здивовані люди закричали та відступили. Я зробив крок уперед. 

[Відкрийте стіни.] 

Із гучним звуком Фабрика силоміць відкрилася. Бар’єр, який вони намагалися перетнути, відкрився так просто, що люди здавалися спантеличеними. 

— Щ-що..? 

[Хіба ви не хотіли зайти? Ласкаво прошу будь-коли.] 

— Він намагається нас вбити? 

— Він нас уб’є! Це точно — вб’є! 

Хтось від страху обісцявся, почувши мій істинний голос. Я подивився на них і заговорив рішуче: 

[Я — король демонів, але я ніколи не переслідував втілення з нерозумних причин. Компанія Кім Докчі ніколи не монополізувала Сеул.] 

Насправді двері Фабрики завжди були відчинені. Це громадяни спочатку дистанціювалися й дивилися на нас з острахом. 

[Фабрика прийме вас. Я не пошкодую вам підтримки, коли ви будете проходити сценарії один за одним. Я допоможу вам побудувати вашу оповідь настільки, наскільки ви зможете.] 

Очі людей помутніли від слів, що вилетіли з моїх вуст. Одні робили недовірливі вирази обличчя, інші заперечували. 

— Як ми можемо в це повірити? 

— П-правильно! Ви вже занадто сильні. До того ж сузір'я..! 

Я розумів їхні почуття. Деякі розриви викликали благоговіння, інші — відчай. Сцена, свідками якої вони щойно стали, була великою оповіддю, яку вони не змогли наздогнати за своє життя. 

[Немає ніякої гарантії, що ви не залишитеся позаду, якщо почнете пізно. Швидкість, з якою ми проходимо через сценарій, різна. Я був у такій самій ситуації, як і ви, кілька років тому]. 

Небесні сузір'я дивилися на мене. Істоти були далеко навіть від першого сценарію. 

[Я був втіленням, яке відставало на тисячі років від тих сузір'їв. І все ж я пройшов цей шлях.] 

Тепер ці істоти були в межах досяжності, варто було мені простягнути руки. 

Я дивився на людей, крилатий, рогатий.  

[Подивіться на мене. Я виглядаю якось по-особливому?] 

Люди дивилися на мене спантеличено. Схоже, вони шукали щось особливе в моїй зовнішності. Хтось пробурмотів: 

— ...Ми можемо стати такими? 

[Ніколи не відомо, що станеться до завершення будь-якого сценарію. Не здавайтеся до кінця.] 

Я обернувся й промовив останні слова. 

[Вхідні двері відчинені. Якщо бажаєте, будь ласка, заходьте і звертайтеся за допомогою чи порадою.] 

Це може бути фальшивою надією. Можливо, більшість з них не піднімуться до зірок, але вони будуть захоплені чарами, коли побачать зоряне сяйво. Але зараз людям потрібна була саме ця фальшива надія. 

Тоді хтось пробурмотів мій модифікатор.  

— Демон-Король Спасіння... 

У мене на язиці з'явився гіркий присмак. 

[Король демонів «Диявол Хтивості та Люті» любить ваш обман.] 

[Сузір'я «Спаситель Порочності» виявляє до вас ворожість.] 

Демон-Король Спасіння. Зоряний Потік, мабуть, так само погано розбирається в іменах, як і я. Багато людей хотіли вижити, але я не був філантропом. Я любив лише тих, хто мені подобався, і рятував тих, хто був мені небайдужий. 

— Докча-ссі! 

Здалеку до мене бігли члени команди, в тому числі Джун Хівон. Я злегка помахав їм рукою. Потім я побачив блискуче системне повідомлення в повітрі. 

[Володар 73-го Царства Демонів, представник Компанії Кім Докчі.] 

У той момент, коли я збирався перевірити повідомлення, хтось заговорив у мене за спиною. 

[Тобі не потрібно це читати. Я прийшов сюди.] 

Це був знайомий істинний голос. Я витріщився на нього широко розплющеними очима. 

[Асмодей.] 

[Давно не бачилися, Кім Докча.] 

[Ти прийшов, щоб відмовитися від свого місця?] 

[Я прийшов сюди, щоб поглибити нашу дружбу. Хіба ми не колеги, яких об'єднує гігантська оповідь?] 

Слова мали дрібку правди. Насправді невелика частка Весни Царства Демонів належала йому. 

[Ти вже знаєш, чому я тут?] 

Звичайно, я знав. Асмодей, мабуть, прийшов сюди з тією ж метою, що й інші королі демонів. 

[Я повинен бути присутнім?] 

[Це дурне питання. Так близько до апокаліпсиса, ти повинен знати відповідь.] 

Я мовчав, дивлячись в безтурботні очі Асмодея. 

Асмодей сказав:  

[Незабаром почнеться «Дует між Добром і Злом». Настав час тобі обрати свій бік.] 

Погляд, спрямований на мене, був допитливим. 

Я був «добрим»? Чи «злим»? 

Це був не тільки Асмодей. Зірки нічного неба розділилися навколо мене в унісон. З одного боку було яскраве світло, а з іншого — сліпуче. 

Я внутрішньо зітхнув. Дует між Добром і Злом. Підтекст цього сценарію, що розпочався, був простим. 

「Не так багато часу залишилося до руйнування цього світу.」 

Щойно баланс між добром і злом зруйнується, зірки на нічному небі впадуть одна за одною. Це буде фатальне знищення, якого не зможуть уникнути навіть великі туманності. Якщо мої спогади не зраджують, можливо, першою жертвою руйнування— 

[Сузір’я «Небесний Писар» дивиться на вас..] 

Буде туманність архангелів, Едем.