Розділ 345. Епізод 65 — Добро Та Зло (2) 

Асмодей продовжував говорити. 

[«Три Шляхи Вижити В Зруйнованому Світі». Серед втілень це оповідь, відома як Одкровення… ти чув про неї?] 

Після слів Асмодея Хан Суйон з блідим обличчям виступила вперед.  

— Ти! Нащо ти, в біса, сюди прийшов? 

Асмодей просто проігнорував Хан Суйон і вивчав вираз обличчя Ю Джунхьока. 

[Невідома сила зупиняє уяву Ю Джунхьока.] 

Іскри знову з'явилися поблизу Ю Джунхьока. Насправді, слова Асмодея прозвучали для нього так: 

[Чи чув ти колись про «Три ■■ ■■■■ В Зруйнованому ■■■»?] 

У Ю Джунхьока розболілася голова, коли він запитав:  

— …Що ти сказав? 

Асмодей зітхнув. 

[Хмм, тобі ще не дозволено…] 

— Про що ти кажеш? 

[Ну, це не так важливо. Тоді… судячи з ситуації, Демон-Король Спасіння все ще спить.] 

Асмодей усміхнувся й глянув на Фабрику. 

[На жаль, я піду на сьогодні. Будь ласка, передай це Демону-Королю Спасіння. Через те, що він зробив, баланс добра та зла порушується. Шакали з’являться, щоб скористатися цим дисбалансом.] 

— Почекай, зажди! 

Ю Джунхьок притиснув руку до скроні й гукнув Асмодея, який відвернувся. 

Той відповів, не обертаючись назад. 

[Реґресоре Ю Джунхьоку. Ти хочеш знати правду світу?] 

— …Правду? 

[Якщо ти хочеш її знати, приходь до Шукачів Кінця.] 

З цими словами тіло Асмодея зникло. Хан Суйон швидко наблизилася до Ю Джунхьока, що хитався.  

— Ю Джунхьоку. ти в порядку? 

— … 

— Ю Джунхьоку? 

Ю Джунхьок не відповів. Він ніби про щось думав і тонув у великій тузі. Ю Джунхьок якийсь час дивився в повітря, а потім, відштовхнувши Хан Суйон, хитаючись, кудись пішов. 

— Гей! Куди ти йдеш? 

Незважаючи на крики Хан Суйон, Ю Джунхьок не відповів. Хан Суйон знову вигукнула: 

— Кім Докча ще не прокинувся! 

— Це його ніяк не стосується. 

Ю Джунхьок активував Ходу Червоного Фенікса й зник. Єдиною, хто залишився біля входу у Фабрику, була Хан Суйон. Вона озирнулася навколо й поринула в думки, жуючи цукерку. 

«Чи настав час скасувати фільтрацію та почати говорити про «Шляхи Виживання»?» 

Це сталося, коли Кім Докча був присутній, і Хан Суйон не могла приховати свого хвилювання. Вона не могла припустити, яке лихо трапиться, якщо Ю Джунхьок зараз дізнається про «Шляхи Виживання». Крім того, як королі демонів дізналися про існування «Шляхів Виживання»? 

Хан Суйон дивилася на небо на південь і виплюнула цукерку на землю. Треба було щось зробити, поки Кім Докча не прокинувся. 

*** 

Ю Сана змогла повністю насолодитися досвідом «новачка», упорядковуючи книги. 

За останні два дні Ю Сана багато чому навчилася у своїх трьох старших. Від ідентичності цієї бібліотеки до осіб її старших. 

「(Будь ласка, організовуй їх повільно. Коли Кім Докча починає думати про непотрібні речі, настає безлад.)」 

Симулякр Повелителя Театру. 

「(Якщо прибирати лише двома руками, знадобиться багато часу. Я хотів, щоб мене замінив наступник із багатьма руками.)」 

Зовнішній бог, Пожирач Мрій. 

「(Хочеш, я навчу тебе Тисячі Рук Авалокітешвари?)」 

Реінкарнатор, Нірвана Мебіус. 

Усі старші були трохи дивними, але загалом вони були добрими до неї. Було б чудово, якби вони були частиною відділу кадрів Майнософт. 

Полиці, заставлені незліченною кількістю книжок. Це були всі книги, які Кім Докча прочитав або забув. Більшість книжок були одним «романом». 

「Три Шляхи Вижити В Зруйнованому Світі.」 

Ю Сана любила книги, і вона швидко визначила свою ситуацію та процеси своєї нової роботи. Це було місце для Кім Докчі, і що ця історія означала для Кім Докчі… 

Щойно вона це усвідомила, Ю Сана відчула слабкий відчай і співчуття водночас. Однак Ю Сана не показала цього. Вона знала, що інколи не висловлювати їх це спосіб піклуватися про поранених. Натомість вона думала про інші речі. 

«Якби все розвивалося як оригінал…» 

Наступний земний сценарій може мати кілька наслідків. Серед них найімовірніше… 

「Ста ранно працюй, Ю Сан о.」 

Ю Сана підняла голову на голос, який почувся з повітря. 

「(Я старанно працюватиму.)」 

Вона відчувала, що живе орендованим життям, але у неї була можливість жити знову. На щастя, головний менеджер цього місця був милим босом. 

「(Дякую за роботу. Мені тут дуже подобається.)」 

「Пха.」 

「(Я серйозно.)」 

「Ю Сан і подо баються книж ки?」 

「(Мені вони дуже подобається.)」 

「Як і кни ги?」 

「(Наприклад… Володар перснів…)」 

「Х ох.」 

На щастя, милий бос дуже цікавився нею. Вона вирішила запитати про те, що цікавило її. 

「(Тоді я можу поставити одне запитання?)」 

「Як е?」 

「(Чим власне є Четверта Стіна?)」 

Регіт заповнив всю бібліотеку. 

「Я захи щаю Кім Док чу.」 

「(Захищаєш його?)」 

「Кім Док ча помер би бе з мене.」 

Це був голос, сповнений переконання. 

「То ді Кім Док зробив дея ку дур ницю.」 

Вся бібліотека ледь помітно здригнулася. 

「Остан нім часом через тебе стало важ че.」 

「(…Через мене?)」 

「Моя робота виті кає.」 

Шум іскор вказав на певний напрямок у бібліотеці. Четверта Стіна вказувала на діру, більшу за кулак Ю Сани. 

「Хо ча я заблокува ла її, Кім Док ча її зни щив.」 

Обкладинка старої книги закривала отвір. Начебто терміново проведена тимчасова дія. Ю Сана уважно оглянула обкладинку книги. 

「(Чекай, вона йде назовні?)」 

「Так.」 

Ю Сана якийсь час розмірковувала над отвором, перш ніж зробити грайливий вираз обличчя. 

「(Четверта Стіна. У мене є гарна ідея.)」 

*** 

Я спав комфортно. Сон було настільки ж глибокий, як і тоді, коли мене силоміць ув'язнили. Було таке відчуття, ніби мою голову обвило пухнасте пір'я. А може, хтось прийшов мені в голову й розвіяв усі неприємні турботи. 

「(Докча-ссі, є проблема. Докча-ссі.)」 

Таємничий голос пролунав у моїй голові, і я підскочив з ліжка. Лікарняна палата, в якій нікого не було. Моя шкіра засмагла після опіку іскор. 

— Е-е... 

Я озирнувся, але біля ліжка нікого не було. Нікого з членів команди не було видно. Тоді хто мене розбудив? 

Я вирішив перевірити ситуацію. Я все ще був слабкий через наслідки шторму ймовірності, зате міг ходити. Але відчуття було дивним. Коридор переповнювала неприємна аура. Було передчуття, що щось зламається. За мить я зрозумів, що біля Фабрики чинився гучний галас. 

Я відкрив вікно в коридорі, і до моїх вух долинули крики людей. 

— Вільний Сеул! 

…Що? 

— Нами більше не правитиме король демонів! 

— Диктаторе Фабрики, відійди! Відкрий всі стигми та здібності для громадськості! 

За стінами Фабрики зібрався натовп. Вони були втіленнями з Сеулу та прилеглих районів. Я побачив склад сил, які прийшли, і одразу зрозумів, що це за люди. 

Більшість із них були людьми, які провалили цей сценарій. Вони також були ключовими фігурами альянсів. 

— Це законна боротьба! Розбудіть Демона-Короля Спасіння та злу компанію, Компанію Кім Докчі, яка випереджає сценарії та монополізує капітал! 

Випереджає сценарій та монополізує капітал… 

Вони б цього не сказали, якби знали, як важко нам було проходити через сценарії. У стінах перебували збентежені члени команди. Першим, що я почув, був голос Ґона Пільду.  

— Може мені їх просто застрелити? 

— Аджоссі, ти з глузду з'їхав? Більшість із них — втілення-новачки! 

— Народ! Не робіть цього! Це непорозуміння! 

Лі Джіх’є та Лі Хьонсон підійшли, щоб закричати до людей, але спілкування було неможливим із самого початку. 

— Замовкніть! Відчиняйте ворота! Поділіться предметами! 

— Предметів не існує! 

— Поділіться монетами! 

— Ми не гангстери… 

«Підбурювання» такого рівня не було чимось, що могли б зробити звичайні люди. Кожен альянс на Корейському півострові був захоплений членами моєї команди, а Альянс Кьонгі, найбільша перешкода, Ю Джунхьок нещодавно знищив. 

Той факт, що зібралося так багато людей, означав ймовірність, що втрутився хтось сторонній. Тоді де були Ю Джунхьок і Хан Суйон? Чим викликаний цей поділ на Фабриці? Здавалося, я багато чого не знав. 

[Багато сузір'їв цікавляться тим, що відбувається в промисловому комплексі.] 

Мені треба зупинити це, поки не стало гірше. Я щось підраховував у своїй голові й збирався підійти до членів команди, коли почув голос доккебі. 

[Революція..! Я той, хто виступає за демократію!] 

Мене пронизало зловісне почуття. 

[Оскільки була зібрана ймовірність такого масштабу, чи можна відкрити сценарій?] 

+++ 

[Другорядний сценарій — Сеульська Революція] 

Категорія: Другорядна 

Складність: ??? 

Чіткі умови: Сеул зараз знаходиться під керівництвом Компанії Кім Докчі. Втілення з’явилися, щоб протистояти домінуванню туманності. Багато сузір'їв хочуть, щоб обидві групи боролися за контроль над Сеулом. 

Обмеження в часі: Немає 

Компенсація: 300,000 монет 

Невдача: ― 

+++ 

Коли я прочитав сценарій, у мене виникло неприємне відчуття. Компанія Кім Докчі накопичила дві гігантські оповіді й тепер була добре відома в Зоряному Потоці. 

Однак представник туманності Ю Джунхьок був відсутній. Хтось навмисне намагався по нам вдарити. 

— Немає умов відмови! Чи варто мені спробувати? 

— 300,000 монет! Давайте заробимо трохи грошей! 

— Дурні… Це не така велика сума, щоб її ділити! — розчаровано вигукнула Лі Джіх’є.  

У ту мить, коли я подумав, що це не спрацює, хтось підійшов. Це була Джун Хівон. Вона використала здібність «Підсилювач Мовлення», і її голос був наповнений великою силою.  

— Не ховайте своїх представників! 

Люди, які піднімалися на стіни, налякалися слів Джун Хівон. 

— Якщо ви розпочнете тут війну, будуть тільки безглузді жертви. Чи не краще було б вирішити перемогу в битві між представниками? — Джун Хівон дивилася на людей і продовжувала: — Якщо ми програємо, то здамо Фабрику, як ви цього хочете! 

— Хівон-ссі! Навіщо таке обіцяти..?! 

Лі Хьонсон збентежено дивився на неї, а Джун Хівон спокійно пояснювала. 

— Більшість з цих людей ще не пройшли 10-й сценарій. Що буде, якщо тут почнеться справжня війна? 

Лі Хьонсон закрив рот на слова Джун Хівон. Члени команди не розмовляли, а мовчки дивилися один на одного. Скільки часу минуло? Один за одним вони почали кивати. 

— …Хівон-ссі права. 

Лі Хьонсон, Лі Джіх’є, Шін Юсон і Лі Ґільон. Ґон Пільду мав незадоволений вигляд, але... 

Усі погодилися, що це найкращий спосіб звести жертви громадян до мінімуму. 

Доккебі споглядав за прогресом з повітря та засміявся. 

[…Добре. Чи буде ця подія «Демонстрацією Представників»?] 

Водночас зміст другорядного сценарію було змінено. 

[Другорядний сценарій — Сеульська Революція оновлено!] 

[Власника Сеула буде визначено через представників обох сил!] 

Джун Хівон кричала до людей за стінами: 

— Представники, піднімайтеся. Ця сторона готова. 

Це була впевнена усмішка. Можливо, причиною рішучості Джун Хівон був відданий тренуванням час. 

Люди, які говорили про революцію та весну Сеулу, раптом замовкли, коли Джун Хівон виступила так впевнено. Потім їхні крики стали голоснішими. 

— П-представнику! Де ви? Швидше виходьте! 

— Боріться й перемагайте! За наші права! 

Та ніхто не з'явився. Це було природно. Нераціональним підбурюванням хотіли скористатися ті, хто піднімав натовп. Однак сенс зникав, якщо оповідь текла так. 

Тривожні втілення кричали:  

— Хто..! 

Я був трохи схвильований, коли побачив, що ряди натовпу руйнуються. Було чудово бачити, як виросли члени команди за три роки без мене. 

Можливо, Джун Хівон прагнула цього з самого початку. Вона навчилася зберігати почуття справедливості, залишаючись прагматичною. 

Вона вже була однією з найсильніших у Сеулі. У неї не було шансів програти в сутичці один на один проти втілення. 

Доккебі в повітрі погладив підборіддя. 

[Компанії Кім Докчі бракує двох представників. Хто виступить?] 

Члени команди одночасно підняли руки. Однак Джун Хівон була першою. 

— Я зроблю це. 

— Хівон-ссі. 

— Не хвилюйтеся. Ви знаєте, що я сильна. 

Звичайно, Джун Хівон була найсильнішою в нашій туманності, окрім Ю Джунхьока. Лі Хьонсон, Лі Ґільон, Шін Юсон і Ґон Пільду… ніхто з них не зміг перевершити Джун Хівон, коли справа стосувалася індивідуальної бойової сили. Крім того, Джун Хівон, здавалося, щось помітила. Це була одна з причин, чому Джун Хівон мала бути представником. 

「…Я піду.」 

Причиною цього стали три втілення, що наближалися крізь натовп. Одне з їхніх облич було особливо знайоме. 

…Цей хлопець. Чоловік, що пройшов через стіни, відкрив рота.  

— Я буду представником.