Екстрена оборона (2)

Нарешті наступив обіцяний час.

Ми з товаришами зустрілися на платформі третьої гілки. Кожен оглядав і приводив до ладу свою зброю. Схоже, Хьонсон добре впорався зі своїм завданням.

— Я зробив усе як ти сказав, Докча-ссі.

Оскільки зброя, якою ми користувалися під час минулих сценаріїв, сильно зносилася, я попросив Хьонсона створити нам нову. Матеріали ми добули із ґролів, яких я вбив минулої буремної ночі, — вирізали з їхніх кісток клинки та списи. Через порівняно невеликі розміри чудовиськ, зброя вийшла короткувата, але для тимчасового ужитку й таке згодилося б.

Хівон вдоволено всміхнулася:

— Так вона і легша, і твердіша, виходить?

— Ем… Докча-ссі, Хьонсоне-ссі. Велике вам спасибі, — вклонившись, подякувала Сана.

Кістки ґролів не підходили для тупої зброї, тому Ґірьон так і залишився з молотом із земляного щура. Хлопець мовчки опустив очі додолу. Засмутилася дитина… Я погладив його по голові та звернувся до всіх:

— Легко не буде. Ця ситуація сильно небезпечніша, ніж вчорашня. Усі готові?

Мої товариші кивнули.

— Тоді починаймо.

З самого початку час грав не на нашу користь. Приготування потрібно було завершити якнайшвидше, щоб кооператив не встиг ні про що дізнатися. Хівон, Сана та Ґірьон зникли кожен на відведеному під їхнє завдання поверсі, а ми з Хьонсоном тим часом рушили вверх сходами.

— Докча, я не впевнений, — якось геть зневірено промовив мій супутник.

Не могла центрова фігура усієї операції говорити у такому тоні. Я навмисне відповів твердо:

— Усе буде добре.

Однак Хьонсон досі виглядав як новачок перед вирішальною грою.

— Мені здається, людям не варто так сильно на мене покладатися. Не впевнений, що зможу виправдати їхні сподівання.

— Хьонсон-ссі, якого я знаю, надійна людина.

— Дякую за добрі слова. Правду кажучи, таке зі мною вперше. В часи служби мені ніколи так сильно не довіряли.

Я вперше чув цю історію, і раптом згадав, що майже нічого не звав про Хьонсона за часів його служби в армії. «Способи вижити» згадували про це лиш побіжно.

— Як закінчимо, мені хотілося б почути твою історію, Хьонсоне-ссі.

Така, з першого погляду, звичайна репліка неабияк вразила Хьонсона.

[Персонаж «Ї Хьонсон» почав вам довіряти]

[Ви стали набагато краще розуміти персонажа «Ї Хьонсон»]

— Іноді мені ніяково від розмов з тобою, Докча-ссі.

— Га? Чому?..

— Виникає відчуття, ніби ми дуже давно знайомі… Не можу це пояснити… — Хьонсон ніяково почесав потилицю, і раптом замахав руками. — А, не подумай, я не маю на увазі нічого такого. Просто…

— Я зрозумів, про що ти.

— Дякую. Мені також цікаво почути твою історію, Докча-ссі.

— Мою історію?

— Так. Я ще ніколи не зустрічав такої людини, як ти. Цікаво, чим ти займався до того, як усе це сталося.

Його слова викликали дивне відчуття. «Другорядний персонаж» роману, який я читав, цікавився моїм життям. Думка про це неприємно свербіла в голові.

— Це досить нудна історія.

— Я все одно хочу її почути.

Аж раптом у голові виникло запитання.

Якби «Способи вижити» не стали реальністю, чи жили б ми з Хьонсоном в одному світі? Чи все ж роман замістив собою реальність? Цього я не знав, але в одному був упевнений: Ї Хьонсон переді мною став «живою людиною».

— О, дружбан Ю Чунхьока. Прийшов домовлятися? — кілька немолодих чоловіків виступили наперед. Усі з Кооперативу землевласників Чунмуро.

— Гм-м… А дівулі де? — Зацікавлений старий тримав іншу жінку за волосся. Ще вчора ми бачили її у тій п’ятимісній зеленій зоні над платформою.

Чоловіки помітили міг погляд і зареготали:

— А-а, ця шановне не заплатила за землю… Не лізь, це тебе не обходить.

— Р-рятуйте. Поможіть!

Жінка жалісно дивилася на мене. Сузір’я «безумовного добра» почали засипати мене гнівними повідомленнями, але я чекав. Чекав, бо мав того, хто діятиме за мене.

— А ну відпустив її! — гиркнув Хьонсон.

— А ти хто?

Зміривши чоловіка поглядом, Хьонсон подивився на мене, ніби чекав дозволу. Я кивнув.

[Персонаж «Ї Хьонсон» бажає здійснити справедливий самосуд]

[Персонаж «Ї Хьонсон» стоїть на порозі еволюції]

Члени кооперативу витягли свою зброю і зосередили неймовірну силу для атаки. Я перевірив час — саме час починати.

[1,200 монет інвестовано у «Витривалість»]
[Витривалість Рів. 15 → Витривалість Рів. 18]
[Витривалість вашого тіла значно зросла!]

[1,200 монет інвестовано у «Силу»]
[Сила Рів. 15 → Сила Рів. 18]
[Ваші м’язи стали сильнішими!]

Такий розподіл дозволяв досягти найкращого результату за найнижчих витрат.

[Баланс монет: 20,450]

Решта монет мала стати в пригоді пізніше.

Бах!

З усіх кутків станції почулися долинули звуки вибухів. За ними здійнялася паніка. Це й був сигнал.

— Хьонсоне-ссі!

Він кивнув і ми кинулися на тих із кооперативу, хто стояв попереду. Один зі збентежених чоловіків злісно вигукнув:

— Що… Ах ви ж виродки!

[Ви застосували виняткову здібність «Чиста Енергія Білої Зірки»]

Вшу-у! Ша-ах!

— А-а-арг!

Рука того, хто тримав жінку за волосся, відправилася у вільний політ. Члену кооперативу заклякли від вигляду крові. Ми з Хьонсоном не стали чекати і пробігли повз них. Ті скоро схаменулися і кинулися навздогін.

— Навіжені собаки! Зупиніть їх!

Коридор другого поверху, приватна територія Ґона Пільду.

[Ви вдерлися на приватну власність!]

— Оточіть їх!

Члени кооперативу на підхваті помітили наше наближення. Присутні були не всі, тож проти нас виступило менше людей, ніж я очікував, — двадцять спереду і дванадцять ззаду, — але все ще багато.

Проте, у мої плани не входило розбиратися з кожним із них.

За мить до того, як я мав зіткнутися з членами кооперативу, Хьонсон виступив переді мною зі щитом.

[Персонаж «Ї Хьонсон» застосував стигму «Великий гірський поштовх Рів. 1»]

Скррг!

Одним поштовхом своїх потужних м’язів Хьонсон повалив ворогів як доміно.

[Персонаж «Ґон Пільду» застосував «Збройну Зону Рів. 4»!]

В різних місцях території з’явилися турелі, заряджені червоними магічними кулями і готові відкрити вогонь. Цього разу — п’ять, а отже рівень його «збройної зони» знову зріс.

— Докча-ссі!

Я заступив Хьонсона і водночас перехопив його щита. Щойно я надягнув його на руку, як неймовірна кінетична енергія куль відштовхнула мене назад.

Бах! Бах! Бах!

Кулі летіли тяжкі, мов гарматні ядра, а рука зі щитом нила від болю. Меншого від магічної сили дев’ятнадцятого рівня я не очікував, але мусив триматися.

[Завдяки дії Незламної Віри ваша витривалість зросла до 20-го рівня]

[Міцність вашого тіла підвищилася на ступінь]

— Ви гляньте, нахабний квартирант приперся, — звук повідомлень перекрив сердитий голос Пільду.

Магічні кулі не давали нам продиху, у той час, як члени кооперативу стрімко наздоганяли нас. Залізний щит швидко втрачав міцність. Його мало вистачити ще на десять куль.

— Не думаю, що ти прийшов сплатити свій штраф, — зацікавлено мовив Пільду. — Що відбувається?

— Відсьогодні я відмовляюся бути твоїм квартирантом.

— Інтересно. Моєї землі зажадав?

— Побачимо. Навіть більше…

[Дія приватної території Ґона Пільду знижує деякі характеристики порушників периметра]

Почалося… Ось чому усі боялися сили Пільду. «Збройна Зона» мала винятковий послаблюючий ефект «приватна територія».

Червона магічна енергія почала накопичуватися у дулах турелей.

[Персонаж «Ґон Пільду» готує «підсилені магічні кулі»]

Поки «приватна територія» і «збройна зона» працювали разом, лиш декілька втілень мали змогу протистояти Пільду.

— Арівідерчі.

Тільки-но магічні кулі мали вистрілити із турелей, як ззаду долинули чиїсь віддаленні крики. Поранений член кооперативу летів сюди на всіх парах.

— П-Пільду-ссі! Земля!..

На його тілі кровилися свіжі порізи. Отже, Чіхє зробила свій хід. Настав час і нам переходити до наступного етапу. Я глянув на Хьонсона.

— Хьонсоне-ссі, пора, — гукнув я. Зіниці його очей затремтіли. — Розтрощи її.

Хьонсон здійняв кулак над головою. В його погляді вирували тривога та роздратування, але ані краплі страху.

[Персонаж «Ї Хьонсон» еволюціонував]

Яскравий спалах світла, і навколо його тіла засяяв срібний ореол.

Мені до горла підступив клубок. Сцену еволюції Хьонсона я вважав однією з найкращих в оригінальних «Способах вижити». Я не просто так вважав його одним із найсильніших другорядних персонажів. А все тому, що…

[У результаті еволюції персонаж відкрив нову стигму]

Коли справа доходила сили «за удар», Хьонсон не поступався найсильнішим сутностям «Способів вижити».

[Персонаж «Ї Хьонсон» застосував стигму «Великий гірський удар Рів. 1»]

Бліда магічна енергія зібралася навколо Хьонсона, і за кілька секунд його руки набули небачених пропорцій.

— Гха-а-а-а!

Помах униз, і його кулаки зіткнулися з підлогою.

Потужний удар розніс гучну звукову хвилю і здійняв у повітря уламки підлоги. Члени кооперативу заревіли.

— Щ-що?

Тріск!

По землі розповзлися величезні тріщини, порушивши стійкість турелей, і кулі з них розлетілися навсібіч. Вибух розповсюдився, а в повітря піднявся пил. І тоді…

Земля під ногами затремтіла, і увесь другий поверх став просідати.

[Зелену зону зруйновано]

[Приватну територію персонажа «Ґон Пільду» зруйновано]

Я глянув на обвалену підлогу і широко усміхнувся Пільду.

— Повернемося ж у часи, коли ніхто не володів землею.