Екстрена оборона (2)

Том 2. Розділ 34 - Екстрена оборона (3)

Я не міг вбити Пільду зараз, — він був корисним у майбутніх сценаріях, — але я мав змусити його покинути свою територію. Складно було розв’язати цю дилему, тож я зосередився на її засновках. Якщо він знаходився на «приватній землі», я мав її знищити. — Угх… у нас вийшло. — Ах ти пес… Однак для реалізації цього я потребував значної сили. Непереборної сили, яка могла зруйнувати «величезну» приватну територію одним ударом. Тому я так поспішав з еволюцією Хьонсона. — У-у-угк! Люди, що звалилися на третій поверх, стогнали від болю. Операція скінчилася успішно. Зелені зони позникали, а землевласники втратили свої «кімнати». Запилюжений Пільду пас нас очима, і тільки хотів щось сказати, як мені в голові залунав Біхьон: [Ти що робиш?! Ва-а-а!] Не кричи так. [Ти, голова з вавкою! Через тебе усі докебі на Чунмуро показились!] Тим часом сузір’я своїми безкінечними повідомленнями доводили мене до мігрені. [Сузір’ю «В’язень Золотого Обруча» подобається ваше безрозсудство] [Сузір’ю «Лисий Генерал Правосуддя» подобається ваша революція] [Сузір’ю «Глибинний Дракон Чорного Полум’я» подобається руйнування і хаос] [Вам пожертвували 300 монет] — П-падло! — Вбийте його! Члени кооперативу кричали на нас, як різані. Ми с Хьонсоном збігли з платформи. [Ви застосували виняткову здібність «Список персонажів»] [Список персонажів] Ім’я: Ї Хьонсон Атрибут: Той, Хто Віднайшов Справедливість (Рідкісний) Стигма: Великий Гірський Удар Рів. 1, Великий Гірський Поштовх Рів. 2. Виняткові здібності: Володіння багнетом Рів. 2, Маскування Рів. 2, Терплячість Рів. 1, Відчуття справедливості Рів. 2, Володіння зброєю Рів. 3. Хьонсон успішно завершив свою еволюцію. А точніше, її початок. Однак його Великий Гірський Удар різко підняв бойову міць нашої команди. — Хьонсоне-ссі, скільки ще разів ти зможеш використати цю здібність? — Зо два-три, напевно… Явно знесилений, він жадібно хапав ротом повітря. «Великий Гірський Удар», — по суті його коронний прийом, — вимагав неймовірних затрат витривалості та магії. Мало яка здібність фізичного типу була здатна завдати такої ж або більшої шкоди. Декілька людей рухалися до нас із різних кінців станції — першою підбігла Сана. Я запитав: — Були кімнати, які ти не змогла зламати? — Я зламала їх усі! — Я й не думала, що кімнати можна зламати таким чином, — відгукнулась Хівон. — Ми разом гарненько жахнули по підлозі, і вони розбились… Сана, Хівон і Ґірьон здихалися усіх маленьких зелених зон, себто три- і менше- місних, які складали переважну більшість. Лишалися тільки зелена зона Пільду та декілька більших кімнат, але ними вже займалася інша людина. [Агов! Ти оглухнув? Що тепер робитимеш?] Паралельно з розмовою мені у вухо через «мережу докебі» досі волав Біхьон. Чого ти так переполохався? [У тебе риб’яча пам’ять? Я ж не єдиний ведучий на Чунмуро. Ти хоч розумієш, що станеться, якщо продовжив у тому ж дусі?] Звісно, я знав. Сузір’я з каналу Пільду зараз повинні були вистрибувати зі штанів від сказу. До якого каналу відноситься Ґон Пільду? [Канал Бірю… БІР-3642] Це той Бірю, який приходив тебе підміняти? [Саме так. Той самий козел.] Як у нього налаштовані підписки? [Це зараз ходовий канал для «шукачів розваг».] Докебі, які поставили собі за мету дарувати глядачам гострі відчуття, відтак їхні канали відрізнялися особливою жорстокістю. Що ж, чудово. У такому випадку глядачі того каналу сприйняли останні події з особливим запалом і насолодою. Заскочивши у перехід, я збіг сходами до четвертої лінії і помітив знайоме обличчя. Її клинок граційно розсік повітря. — Всі зламала? — Так. Як два пальці об асфальт. Чіхє відповідала за знищення зелених зон місткістю від чотирьох до восьми чоловік: задачі, яку Хівон самотужки могла б і не виконати. Результат вартий Чунхьокової учениці та втілення героя-мудреця. Відтак на Чунмуро більше не лишилося зелених зон. — Тепер що? Зараз понабігають ті каліки, злі будуть. А, ось і вони. — Чіхе зазирнула мені за плече і скривилася. — Цього разу помочі не жди. — Мені вона й не треба. Хівон стрільнула оком у спину дівчині і понуро, мов з бочки, пробурмотіла: — І що у цієї дівки в голові? Вона ж нічого не знала про Чіхє. Та і зараз був не найкращий час для розповідей. [Ха-ха… Ну все, тобі глина.] Одночасно зі словами Біхьона у вухах прозвучало повідомлення: [З’явився призовий сценарій!] [Призовий сценарій — Замовлення на вбивство] Категорія: Побічний Складність: С Умови завершення: Сузір’я з каналу №БІР-3642 замовили вбивство. Будь ласка, вбийте втілення «Кім Докча» зі станції Чунмуро. Часові обмеження: 10 хвилин. Нагорода: 2,000 монет. Штраф: Нічого. Ситуація розвивалася за передбачуваним сценарієм і обіцяла багато веселого. Тепер втілення з усієї станції зберуться на платформі третьої лінії, щоб мене схопити. — Тобто, якщо зараз тебе прикінчу, то отримаю дві тисячі монет? — подала голос Хівон, що стояла поруч. — Навіщо перепитуєш? Вбити мене зібралась? — Хтозна, жінки непередбачувані створіння. Але за двісті тисяч я згодна передумати. Ця вимагачка хоч розуміє, чого варті двісті тисяч монет? — Докча-ссі, стань за мною. Хівон стала поряд, а Сана і Ґірьон прикрили решту напрямків — навколо мене виставили кільцеву оборону. Хівон відстрелила усмішку: — Нарешті я зможу тобі відплатити. — Докча-ссі, ми постараємося їх стримати. Прибулі на місце подій почали виявляти агресію. Розлючені землевласники та їхні пожильці — їх усіх спокусила нагорода за сценарій. Я поглянув на Ґірьона, який тримав у руках свій молоток. — Не переживайте, — я легенько поплескав малого по плечу і попрямував до колії. — Нам не обов’язкового з ними битися. Ситуація навіювала спогади, адже я вже читав щось подібне. Не було часу перевіряти, під час якої точно регресії це відбулося, але Чунхьок вже якось знищив усі зелені зони одразу по прибутті на Чунмуро. Попри невеликі розбіжності, результат від цих дій був один: [Усі зелені зони у даному регіоні знищено. Основний сценарій зруйновано] [Система автоматично скорегувала складність відповідно до розкладу сценарію] [Поточний сценарій оновлено!] [Головний сценарій №3 – Екстрена оборона] Категорія: Головний Складність: B- Умови завершення: Усі зелені зони у регіоні знищено, і чудовиська, які мали з’являтися протягом кількох ночей, сказилися. Переживіть навалу чудовиськ. Тривалість: 8 годин. Нагорода: 1,000 монет. Штраф: — До кінця попередньої версії сценарію лишалося три дні. За новими умовами усі чудовиська, які мали з’являтися наступні три ночі, нападуть на нас одночасно. Іншими словами — завершення сценарію екстерном. [Екстрена оборона починається!] Гра почалася. — Щ-що? Ті, хто прийшли на платформу по мою голову, почали кричати. З-за скляних дверей вже було чути ревіння чудовиськ. Люта хвиля із пазурів та бивнів неслася на нас. — Це якесь божевілля! Що відбувається? Третя платформа поринула у хаос. Обличчя людей скривилися від жаху, коли чудовиська почали лізти на них з усіх боків. Вже ніхто не пам’ятав про призовий сценарій. Гррр! Кілька ґролів застали зненацька деяких членів кооперативу і вгризлися в них. — До переходу! Ми з товаришами підстрибом дісталися до сходів, але на верхньому рівні нам заступили дорогу. — Що? Геть з дороги! — Впасти хочеш? Я роздав з ноги переслідувачам і вихопив меч. Люди злякалися Чистої Енергії і позадкували. — До вас ще не дійшло, що відбувається? — Щ-що не дійшло? — Верхній поверх вас більше не врятує. Лиця людей спотворив відчай. Кімнат на Чунмуро не було, не залишилося жодного укриття від чудовиськ. — Що нам робити? — А що лишається? Битися. — Не верзи дурниць! Це все через вас! Якби ви не зламали усі кімнати!.. Я активував Чисту Енергію і вдарив нею по сходах переходу. Громих!, і… — А-а-а-а-а! Центральна частина сходів гучно обвалилася разом з тими, хто на ній стояв. Вчинок жорстокий, але необхідний. — Псих! Мерщій, шукайте інші сходи! Бігом! Не думаю, що у них вийде. Хьонсон тим часом вже біг. Я розтрощив перехід, і ми разом вибігли на майданчик перед останнім сходовим прольотом. Водночас з цим внизу щось розгорталося і все ніяк не стихали суперечки. — Трясця! А-а-а! Люди на заблокованій платформі третьої гілки кричали. — Дядьку. Ти мені не це обіцяв, — підійшла до мене Чіхє. — Якщо облишив усе, як є… — Я знаю. Я поглянув на нижній поверх, який потроху перетворювався на пекло. Якщо я їх залишу, усі помруть. Неважливо, від монстрів, чи у боротьбі за прохід на вищі поверхи. Не цього я для них хотів. [Ви можете активувати виняткову здібність «Закладка»] [Ви активували «Закладку персонажа»] [Доступних чарунок: 3] [Відкриваємо список доступних закладок] [Люди, Збережені у Чарунках Закладок] Я застосував третю закладку. [Закладку номер три активовано] [Низький рівень здібності «Закладка», час застосування скорочено] [Час застосування: 5 хвилин] [Ви погано розумієте обраного персонажа. Здібність застосована частково] [Ви застосували Спонука Рів. 2] Раптом мій язик ніби зажив власним життям. Так само почував себе Чон Інхо. Я поглянув вниз. Там, серед уламків та тіл, стояв чоловік середніх літ. — Агов, Пільду. Довго ще стояти будеш? — Ах ти свиня!.. — сердито гримнув на мене він. — Віку собі вкоротити надумав? Якщо діятимеш швидко, усі виживуть. Сила Спонуки отруїла слух переляканих людей. — Пільду-ссі! — Пільду-ссі, будь ласка, врятуй нас! Перекошена мармиза Пільду підняла мені настій. Певно, Інхо почувався так само, коли був на станції Гимхо. — Третій сценарій не настільки складний, як вам здається. Виявляється, якщо усім перестати ховатися по кімнатах і стати до оборони, то спільними зусиллями ми зможемо подужати чудовиськ. Я обманув їх лише наполовину. Якби жителі Чунмуро об’єдналося до мого прибуття, більшості жертв удалося б уникнути. Як не крути, а зелені зони були найбільшою пасткою цього сценарію. — Якщо Ґон Пільду битиметься пліч-о-пліч з вами, ви зможете вижити. Ті, хто єдналися, виживали; втікачів натомість очікувала вірна смерть. [Спонсор Ї Чіхє погоджується з вашим судженням] [Сузір’я «Бог Морської Війни» киває] — Відтепер тут немає кімнат, до яких можна втекти. Орендарі ви чи орендодавці — бийтеся, інакше поляжете. Спонука діяла на людей тим сильніше, чим більше зростало занепокоєння. — Щоб його, чортів вилупок!.. — Пільду-ссі! Будь ласка, допоможи нам! Члени кооперативу збилися навколо Пільду. Варто було йому втекти, і організації, яку він створив, прийшов би кінець. Врешті-решт чоловік зробив свій вибір: — Дідько… Усім до мене! Люди, які лишилися внизу, скупчилися навколо нього. — Мені потрібно встановити нову Збройну Зону. Народ, протримайтеся трохи! Ключем до виживання була його Збройна Зона. Однак, її слабкість полягала у часі розгортання на новому місці. Кров струмилася по підлозі, у повітрі дзвеніли несамовиті крики людей, яких рвали на шмаття. — А-а-аргх! Очікувано, першими покинули стрій не члени кооперативу, а колишні пожильці. — Ю Сано-ссі. — Так. Будь ласка, покладися на мене. Я не витрачав часу на пояснення. Сана вже сама зрозуміла, що треба робити. Вона випустила Зв’язуючу Нитка і почала витягувати нагору тих, хто більше не міг битися. Зрештою, їхнє завдання полягало у тому, щоб виграти час для Пільду, а не втратити власні життя. — Угх… д-дякую. Орендарів спочатку підняли над платформою, а потім затягнули нагору. Врятовані перев’язували рани тремтячими руками. Дехто з тих, хто мав при собі зброю, постійно стріляли на мене очима. Я усміхнувся по-діловому: — О, хочете отримати за мене приз? [Термін призового сценарію сплив] [Нагороду за Кіма Докчу скасовано] — Вибачайте, але пізно. — П-пробачте. Найбільш активні сором’язливо поховали зброю. Тим часом внизу Пільду заволав: — З дороги! [Персонаж «Ґон Пільду» застосував Збройну Зону Рів. 3!] [Персонаж «Ґон Пільду» активував Збройну Зону Рів. 4!] П’ять турелей з механічним скреготом виринули з-під землі, швидко сконцентрували магію у червоні кулі і відкрили вогонь. Тра-та-та-та-та! Бах, бах, бах! Земляні щури кинулися на кулі і з шаленим вереском попадали додолу, а ґроли застигли на місцях. Люди роздалися радісними вигуками. — Чого й варто було очікувати від Пільду-ссі. — Ура-а-а! Це й справді був Ґон Пільду. У сценаріях оборонного типу ніхто не міг перевершити його бойову ефективність. Десять лих неспроста отримали таку назву. — Забирайтеся звідси, виродки! Збуджений Пільду смалив на всі боки. — Яка неймовірна стигма, — захоплено мовив Хьонсон. — Але чи надовго її вистачить з такою величезною витратою магії? — Стигма дійсно хороша, тож деякий час він протримається. — Може, допоможемо?.. — Ґон Пільду впорається сам. Якщо зараз спустимося, то тільки відволічемо його. Майстер Захисту — спонсор Ґона Пільду, — сяяв у подібних сценаріях. Поки він підтримує Пільду, той не загине. Доки спонсор спонсоруватиме своє втілення. Я сів на краю обвалу і витягнув ноги. — Діставайте карамельний попкорн, ми тут надовго. — Невже нам нарешті можна взяти відгул? Хьонсон сів поряд, а за ним і решта взяла перепочинок. — Красно дякую, — позіхнула Хівон. — Я не виспалася… можна мені прилягти? — Так. Десять хвилин по тому Хівон вже розпласталася на підлозі і сопіла. Я, звісно, погодився, але не очікував, що вона так легко засне. — А ми не занадто розслабилися? Сана звучала стурбовано, і не без причини. Такі сценарії нам поки не траплялися. Натомість кожен попередній змушував ходити по тонкому лезу між життям і смертю. — Вважай, що нам поталанило. — В такому випадку, їм… — А їм, на жаль, ні. Завдяки зусиллям Пільду паніка на платформі внизу майже вщухла. Тудух-дух-дух! — Ґха-а-а-а! Не варто йому було грішити. — Най ви усі повиздихали! Бісові виродки! І лиш шалений ґвалт Пільду здіймався над безкінечними хвилями чудовиськ.