Розділ 208. Епізод 39 — Невідома Стіна (6) 

[Персонаж «Джан Хайон» пробудив у собі «Бійця»!] 

Так само, як охоронець мав здібність «Охорона», боєць мав здібність «Трансформація Бійця». Це була здібність, яка розтоплювала всі їхні страхи і перетворювала їх на силу. Завдяки цій здібності людина, яку довго експлуатували, могла отримати більш потужну силу. У цьому сенсі Джан Хайон був хорошим кандидатом на бійця навіть без Невідомої Стіни. 

— Хаааап! 

Проблема була в тому, що він був занадто схвильований. Пролунав звук, що розбиває небо. Боєць був позицією, здатною докласти якомога більше зусиль супроти ката. Можливо, Джан Хайон зараз почувався сузір’ям. 

— Не дуркуй, ідіоте! — я запізніло підвищив голос, але Джан Хайон вже був недосяжним для мене. 

У цьому була проблема з Джан Хайоном. Насправді, я не боявся таланту Джан Хайона. Я боявся, що він збожеволіє від свого таланту. 

「Кім Докча подумав: «Джан Хайон не безталанний. Радше, у нього занадто багато таланту».」 

Єдиний універсал у «Шляхах Виживання», Джан Хайон. Невідома Стіна гарантувала Джан Хайону шалений ріст завдяки самим лише здібностям, отриманим від транзакцій. 

Звісно, досягти рівня трансцендентності було неможливо, але Джан Хайон міг підвищувати рівень здібностей швидше, ніж будь-хто інший. Це був талант, який міг вийти за межі тренувань інших людей всього за кілька годин. Такий талант неминуче робить власника таланту небезпечним. 

[Що ти та ке...] 

Я ледве встиг наздогнати Джан Хайона, коли він вже займався катом. Іскри бійця огорнули Джан Хайона і захистили його від кіс ката. 

[Для цієї позиції «Мітка» недоступна.] 

Можливо, кат зараз отримує таке повідомлення. 

[Це... ти час ом не..?] 

Однак прозріння було запізнілим. Джан Хайон подолав косу ката і вправним рухом схопив його за шию. 

[Ке ок..!] 

Боєць не міг проявити стільки бойової сили. У кращому випадку, вони зазвичай були на один рівень сили вищі за ката. 

Зараз же Джан Хайон повністю переважав ката. Це було можливо лише тому, що це був Джан Хайон. 

Спійманий кат пручався, як лютий щур, але не витримав повільного стискання рук Джан Хайона. Почувся хрускіт зламаних кісток, і тіло ката звисло вниз. 

Потім почав розлітатися поділ одягу ката. Це був абсурдний кінець для істот, які десятиліттями домінували в Ночі промислового комплексу. 

[Кат був убитий бійцем.] 

[Залишилося 6 катів.] 

Громадяни, поранені катами, дивилися в цей бік. Вогонь Джан Хайона осяяв ніч. Це було схоже на сонячне сяйво. Однак, Джан Хайон не був сонцем, і наразі була Ніч. 

— К-кат помер! Кат помер! 

— Не може бути! Зараз Ніч! 

— З'явився боєць! 

Після загибелі ката, люди, що ховалися в будинках, витягнули голови. Це були люди, які довгий час жили в тіні Ночі. 

[На громадян вплинув жар революції.] 

Вони виходили з будинків одне за одним. Вони витріщалися на Джан Хайона, наче на лідера. 

[Персонаж «Джан Хайон» загартувався через «Трансформацію Бійця».] 

...Цей придурок вважав себе революціонером. Я злегка ляснув його по спині. 

— Ух..! 

Почервонілі очі Джан Хайона повільно повернулися до нормального стану. Джан Хайон запізніло усвідомив біль і подивився на мене, тримаючись за потилицю. 

— Боляче! За що ти мене так сильно вдарив? 

— Зберися з думками. У тебе будуть неприємності, якщо будеш поводитися як ідіот. 

「— Це натовп повинен бути розпаленим. Якщо людина, яка веде за собою, буде зметена від жару, революція не зможе витримати вогню і погасне, не встигнувши як слід розгорітися.」 

Це були слова Ю Джунхьока під час 111-ї реґресії. Мені було соромно виплюнути ці слова, тому я тримав їх при собі. 

Джан Хайон несхвально подивився на мене і надувся.  

— Це болючіше, ніж кат. 

— Тоді я вдарю тебе як слід. 

Поточна сила Джан Хайона була обмежена сценарієм, і вона пасувала тільки для боротьби з катами. Було небезпечно бути захопленим такою силою. 

Ейлін крикнула вдалині.  

— Двоє на заході! Один на півдні! Решта на півночі! 

Було зрозуміло, що означають ці цифри. 

— Ходімо. 

Джан Хайон кивнув, і ми побігли крізь Ніч. Я подивився на Джан Хайона, який знову йшов попереду, і почув повідомлення в моїй голові. 

[Четверта Стіна дивиться на «Джан Хайона» з бажанням з'їсти.] 

— У жодному разі. Навіть не думай про це. 

Так само, як і проти Нірвани та зовнішнього бога, Четверта Стіна жадала оповіді Джан Хайона. Можливо, це був не лише Джан Хайон, а й Невідома Стіна також. 

[Четверта Стіна перепрошує.] 

— Я думав, ти хочеш подружитися з цією стіною. Не варто їсти своїх друзів. 

「Сказав Кім Докча, який хотів подружитися з Четвертою Стіною.」 

Вона була справжньою негідницею. 

— Аааааа! 

Почулися крики з натовпу, що поспішав. 

— З'явився боєць! Тримайтеся! 

Вони кричали, розмахуючи зброєю в бік катів. Вогні магічної сили спалахували в різних місцях навколо промислового комплексу. 

Люди давали відсіч. Вони боролися проти супротивників, з якими не могли впоратися. Я міг би повірити, що один з них був революціонером. 

[Кат був убитий бійцем.] 

[Залишилося 5 катів.] 

Джан Хайон збив з ніг ще одного ката. Тепер їх залишилося лише п'ятеро. Коли всі кати помруть, герцог більше не зможе ховатися. З цього моменту почнеться справжня революція. 

— Вбити всіх! 

— Аааа! 

У міру того, як громадяни набиралися сміливості, кати поступово сповільнювали темп. Ніхто, окрім бійця, не міг зашкодити катові протягом Ночі. Проте важливою була атмосфера. 

[Ду рень...] 

На ката, який замахнувся косою, напав Джан Хайон. Двоє катів катів вже померли, тож цей кат не зіткнувся з Джан Хайоном віч-на-віч. 

Кат втік, наче переляканий. 

Громадяни дивилися, як кат тікає, і кричали:  

— Вони тікають! 

Джан Хайон ступив на низькі дахи промислового комплексу і погнався за катом. 

Усе йшло своєю чергою. Такими темпами Ніч пройде благополучно. Герцог був би змушений відкликати Ніч, щоб зменшити шкоду для катів. 

「Попри це, Кім Докча був пильним до кінця.」 

За всю історію Царства Демонів загинула незліченна кількість «революціонерів». Поки Ніч не закінчувалася, революціонер повинен бути пильним до кінця. Навіть якщо я був фальшивим революціонером. 

「Кім Докча подумав: «Шпигун Хан Мьонго був спійманий мною, і три кати померли протягом дня».」 

Баланс влади руйнувався, а атмосфера промислового комплексу стрімко змінювалася. За цих обставин герцог не міг знову розпочати Ніч без плану. 

Принаймні, не той герцог Сісвітц, якого я знав... 

Звісно. Я відчув, як щось летить до моєї шиї, і рефлекторно відкинувся назад. Чотири коси пролетіли над моєю головою і вдарилися об дахи. Якби я на секунду забарився, то втратив би голову. 

...Вони ховалися. Окрім ката, якого переслідував Джан Хайон, четверо інших катів цілилися в мене. Це не могло зрівнятися з тим, що було в перший день. Я використав Закладку, щоб запустити Шлях Вітру, але цього було недостатньо, щоб уникнути всіх летючих атак. 

— Охоронцю! 

[Хтось використовує свою життєву силу, щоб захистити вас.] 

Марк, що ховався, використав на мені «Охорону». Тепер у Марка залишалося два бали. Кати не пішли, незважаючи на те, що на мене був застосований ефект Охорони. 

「Дурний Кім Докча почав думати.」 

Здавалося, що вони затягують час. Я помітив план герцога. 

「Герцог знав, що з'явиться боєць.」 

...Джан Хайон був у небезпеці. Я сконденсував вітер, використовуючи Шлях Вітру і зробив потужний вибух позаду себе. Я вистрілив вперед, як комета, і спантеличені кати кричали мені вслід. 

[Ст ій!] 

Я запозичив силу Охорони і Шляху, щоб прорватися крізь стіну катів. Джан Хайон погнався за одним катом. Імовірно, там також буде— 

— Аааак! 

Пролунав різкий крик, і я побачив, як Джан Хайон летить назад, стікаючи кров'ю. Чорт забирай, ось чому я його вдарив. Я контролював вітер і зловив тіло, що падало.  

— Гей, з тобою все гаразд? 

— Хьоок, кьок... 

Він кашляв кров'ю. Поранення не було смертельним, але йому буде важко продовжувати битися. Я хотів дізнатися, хто зробив бійця Ночі таким, але тут я побачив величезного ката, що йшов у цей бік. 

[Рево люці онер?] 

Це було неможливо. Кат ніколи не міг перемогти бійця Ночі. Але цей... 

Комір ката повільно розлетівся, і відкрилося обличчя демона. Тепер я зрозумів, що сталося. Джан Хайон був уражений не силою ката. Силу цієї оповіді не можна було порівняти з силою барона і графа демонів, яких я вперше побачив, коли прийшов сюди. 

Я уважно спостерігав за ним і запитав:  

— Ти ввімкнув свою голову і використав іншу техніку крім «Страти». Ти не герцог, тож, мабуть, маркіз. Все правильно? 

— Я запитав першим. Ти революціонер? 

— Саме так. Я революціонер. 

— Нахабний голос, — густі брови демона здригнулися, і він заговорив дещо млявим голосом. — Я Маркіз Остеон. 

Маркіз Демонів Остеон. Він був одним з двох маркізів, що керували цим промисловим комплексом разом із герцогом Сісвітцем. 

— Думаю, є ще один. 

— ...У тебе гострі очі, — з темряви з'явився демон. Не схоже, що цей мав силу ката. 

— Ти теж маркіз? 

Не демон відповів на запитання. 

— М-маркіз Квартето! 

Маркіз Квартето стояв під місячним сяйвом, поки городяни кричали. 

Остеон і Квартето. Обидва маркізи, які керували Промисловим Комплексом Сісвітца, з'явилися одночасно, що викликало у громадян цілковитий переляк. 

— Ааа... 

Герцог Сісвітц любив, щоб усе було напевно. Він не знав, хто його ворог, тому вислав обох маркізів. 

— Ти створив таку неприємність у цей дорогоцінний час. Ти великий хлопець. 

Вираз їхніх облич показував, що їм було неприємно піклуватися про неприємності. Це було зрозуміло, адже вони контролювали промисловий комплекс протягом сотні років. 

Вирішивши, що я вже мертвий, два маркізи витріщилися на інших громадян. Тиск навколо різко зріс, і громадяни були змушені стати на коліна. Втілення затремтіли і затамували подих. 

Маркізи звернулися до них.  

— Це ціна, яку ви сплатите. 

[Оповідь «Наказ Правителя» активовано.] 

Вістря мови, створеної маркізами, погрожувало громадянам. Ще нічого не сталося, але самі слова почали домінувати в уяві громадян. 

— Ви втратите все цінне. 

Вони уявляли, що втратять свої дорогоцінні сім'ї. 

— Ви втратите мирні Ночі. 

Вони були позбавлені всіх мирних ночей. 

— Ви заплатите ціну за те, що потурбували цей промисловий комплекс. 

Вони заплатили ціну, яку ніколи не могли собі дозволити. 

— Таке значення революції. 

Ці речення звучали як остаточний вирок. Громадяни занурилися в них і дивилися на маркізів переляканими очима. Маркізи сміялися, ніби ця ситуація їх задовольняла. 

— Дивіться! Ваші надії руйнуються. 

Вони вирішили використати це як можливість зміцнити правлячу систему. 

Біхьон повинен побачити цю нісенітницю. Два маркізи повернулися до мене, спрямувавши на мене свій «статус». Звичайні громадяни вжахнулися б. 

Проте, тоді як всі громадяни стояли на колінах, я один стояв випроставшись. Спантеличені маркізи витріщилися на мене і знову закричали: 

— Подивіться, як він упаде! 

Маркізи кілька разів намагалися використати свій «статус», щоб натиснути на мене. Вени випиналися, наче вони докладали всіх зусиль, щоб виявити свою присутність. 

— Упаде!.. Упа!.. Га? Ні, це?.. 

Я повільно підійшов до них. 

「Кім Докча подумав.」 

Тільки боєць може впоратися з катом протягом Ночі. Вороги вирішили використати свою силу замість того, щоб використовувати «позиції» сценарію. Таким чином, необхідно було відповісти їм. 

「Цього разу цього не уникнути.」 

Якби я відкрив цю силу, моє тіло втілення сильно здриґнулося б. Однак, це було неминуче, щоб впоратися з маркізом. Мені потрібно було використовувати мінімум сили. Я повинен був позбутися їх з оптимальною ефективністю. 

— Ти..? 

Я знав, що вони хочуть запитати, і випередив їх.  

— Хто я? 

Дворянин рангу маркіза був сильним. Проте, якими б сильними вони не були, це був лише вимір «втілень». Вони були тими, кого не можна було порівняти навіть із сузір’ями історичного рангу. 

Я повільно заплющив очі і глибоко вдихнув. Я відчував себе дещо незручно. Я ніколи не робив цього, відколи став сузір'ям. 

[«Статус» сузір'я випущено.] 

«Статус», який не можна було порівняти з попереднім, знищив час і простір навколо.