Розділ 174. Епізод 33 — Читання Знову (6) 

...Що? Я здивувався, побачивши повідомлення. Досі моє розуміння сузір'їв ніколи не зростало. 

Я відкрив Закладку, але Чок Джуньон не був доданий до списку доступних людей. Можливо, це було пов'язано з «дуже невеликим» збільшенням. Можливо, це було збільшення на 1%. 

Тим не менш, я був сповнений очікувань. Якби моє розуміння продовжувало зростати, чи не вдасться мені колись наслідувати здібності сузір'їв? 

— ...Що це? 

Я обернувся на голос Хан Суйон. Біле небо, передвісник бурі, дивилося на мене з тривожною аурою. Була біла ніч. 

Долинали переривчасті гуркітливі звуки, і все поле здригалося, ніби стався землетрус. Наслідки зіткнення двох воєначальників розлетілися по всій рівнині. Однак вони не вбили одне одного. 

[Усім... на коліна..!] 

Істинний голос сузір'я. Цікаво, скільки ж ймовірності пішло на те, щоб вимовити ці слова. Багато втілень, які не могли цього витримати, корчилися від болю. 

Ті, хто мав захист своїх покровителів, або ті, хто мав потужну ментальну силу, не здавалися. Хан Суйон була однією з них. 

— Що? Що відбувається? — роздратовано вигукнула Хан Суйон. 

Я спостерігав за полем разом з нею. Насправді, я думав, що це може статися, але не до такої міри. 

— ...Це цілковитий безлад. Вони що, мають намір померти всі разом? 

Це було не просто одне чи два втілення, які підвищили рівень синхронізації до межі. 

Імовірність, дозволена Темним Замком, була вичерпана до межі. Іскри, як петарди, з'явилися по всьому полю бою. 

—Кім Докча, послухай мене. Якщо ти це зробиш, ти помреш. 

Я почув голос Біхьона, що йшов від когось, коли я дивився на зруйноване поле битви. 

—Є лише один спосіб врятуватися від «долі». Знайти силу, яка захистить тебе. Інакше..! 

Пролунав звук, і голос Біхьона обірвався. Хтось блокував Біхьона. 

У той же час сотні очей сфокусувалися на мені. Сузір'я історичного і деякі сузір'я оповідного рангу максимально синхронізувалися зі своїми втіленнями. 

Я відчув палюче повітря і ковтнув. Тоді Чок Джуньон заговорив вперше. 

[Ти, мабуть, боїшся.] 

— Нє. Скоріше, це весело. 

Я серйозно. 

[Багато сузір'їв дивляться на вас!] 

[Деякі сузір'я скандують ваше ім'я!] 

[2,000 монет отримано як бонус.] 

Чок Джуньон знову заговорив: 

[Стіна долі висока.] 

— Це просто висока стіна. Я зламаю її, якщо доведеться. 

Людина, яку я любив. Отже, людина, яка вб'є мене. Я не знав, хто вони. Як я не знав своєї долі, так і вони не знали мене. 

— Ходімо. 

Я побіг через поле бою. Цього разу я не приховував своєї сили. 

— Я виберу п'яту закладку, Кірйос Родґрейм. 

Щойно закладка була активована, я активував мініатюризацію та електрифікацію. 

[Техніка репатріанта. Як цікаво.] 

Я зміг пронестися по полю бою з силою Чок Джуньона. 

Однак, я не повинен був перестаратися. Моя права рука майже перетворилася на ганчірку після використання одного меча зі Стилю Трьох Мечів. 

Я біг через поле бою, розбризкуючи високоякісне зілля для відновлення витривалості, яке я купив у Сумці Доккебі. 

— З дороги! 

Щоразу, коли я проходив, залишався білий слід. Це була сила репатріанта Кірйоса. Сила істоти, яка перевищила 10-й рівень і здобула силу сузір'я, залишала біло-блакитні сліди, коли проходила полем бою. 

— Аааааак! Що за? 

Немов цунамі, що розкололо надвоє, втілення, що билися одне з одним, кричали і розбігалися. 

— Я не знаю, за що ви б'єтеся, але зупиніться. 

Було добре підняти рейтинг, щоб вирішити дев'ятий сценарій, але не добре поглинати один одного таким чином. 

— Н-Найпотворніший Король! 

— Я чув, що він помер! 

Були втілення, які пам'ятали мене. 

— Якщо ви знаєте, хто я, то чи розумієте ви ситуацію? 

Деякі втілення опустили зброю, інші відступили. Були й такі, що дивилися на мене сяючими очима. 

[Багато втілень віддають вам шану.] 

— Дякую за восьмий сценарій. Чутки про ваше воскресіння були правдивими. 

Були й ті, хто пам'ятали, як я приніс себе в жертву, коли був «найвищою жертвою». 

Вони злегка кивали головами і охоче відходили. 

[Оповідь про ваше воскресіння набула широкого розголосу.] 

[До вашої п'ятої оповіді додано нове досягнення «Месія-Посередник».] 

Я думаю, що це були сили, які прийшли з Раю. Ю Джунхьок та члени групи, ймовірно, також були серед них. 

А потім з іншого боку? 

— Хуху. Ми знову зустрілися, молодий чоловіче. Як ви вибралися з того масиву? 

Очікувано, це були блукачі. Я запитав Лі Боксун:  

— Чому ви б'єтеся? 

— Чому? Це через тебе. 

Лі Боксун. Це була бабуся, яка мала Снайпера Харбіну за спонсора. 

— Тобі не варто переходити до наступного сценарію. 

— Це моя мама так сказала? 

Лі Боксун кинулася до мене, не відповідаючи. 

Здібність Стара Сила раптово збільшила м'язову силу бабусі, дозволивши їй розштовхувати навколишні втілення, наче потяг, і вмить опинитися поруч зі мною. 

[Під прапором сузір'я «Перший Меч Корьо» всі стати збільшуються на 10 на 30 хвилин.] 

[Всі ваші стати тимчасово перевищили людські межі.] 

Не можу сказати, що я поважаю людей похилого віку, але певний ступінь ввічливості був необхідним. Але цей раз був винятком. 

— Вибачте, але цього разу я вас не відпущу, бабусю. 

«Снайпер Харбіну» був спонсором, який показував сильну реакцію лише на певні сузір'я. 

Іншими словами, поточна сила атаки ґрунтувалася на силі оповідей, створених Лі Боксун. 

Якщо було так, мене б не відштовхнули. 

Щойно всі показники перевищили 100 у стані Електрифікації, з мого тіла з'явилася величезна сила. 

Лі Боксун отримала удар кулаком і відлетіла убік. 

— Зупиніть Кім Докчу! 

Сили блукачів перевершили мої очікування. Було неймовірно, що Церква Спасіння Нірвани перемогла їх з такою великою силою. 

До речі, серед блукачів були й дивні речі. Це були заражені люди, які перетворилися на одержимих істот. 

На жаль, я знав цю оповідь. Хан Суйон побачила це і пробурмотіла.  

— Чорт забирай, хтось отримав оповідь третього місця в рейтингу. 

Третій у рейтингу Темного Замку, «Король Мерців» Давидц. 

Здавалося, що серед блукачів була людина, яка вбила Давидца. Король Мерців був такою ж потужною оповіддю, як і Рай Відчаю. Король Мерців — це здібність, яка використовувалася для перетворення мертвих на нежить для боротьби. 

— Приготуйся бігти, Кім Докча! Проривайся сюди! 

Хан Суйон створила 10 або більше аватарів і розв'язала пов'язку навколо своєї правої руки. Чорний етер сконцентрувався в її руках, і чорне полум'я охопило поле бою. 

Я побіг по шляху, який проклала Хан Суйон. Я подолав групу одержимих істот і відкинув блукачів. 

Потім я побачив Чо Юнран, яка використовувала Короля Мерців. Очікувано, ця жінка мала оповідь. 

Перший Чаклун Чосону, вона володіла Методом Масиву Механічних Воріт і Королем Мерців. 

У моєї мами була справді універсальна підлегла. Вона приймала зілля магічної сили і здивовано подивилася на мене.  

— Кім Докча? Як ти... Тебе втримувала печать Дзвону Восьми Намистин! 

— Мені було трохи незручно. 

Чо Юнран зібрала свою магічну силу. Можливо, ця людина зараз була третьою в рейтингу Темного Замку.  

— Зупинись і відійди. Я не хочу робити тобі боляче. 

— Я не можу... 

Були ознаки того, що вона знову використовувала Метод Масиву Механічних Воріт, і я підняв енергію, яку тримав прихованою. Тоді вивільнилася сила Чок Джуньона. 

[Сузір'я «Перший Чаклун Чосону» сильно збентежене.] 

Метод Масиву Механічних Воріт був зламаний, і кров потекла з рота Чо Юнран. Позаду неї полетіли іскри і почувся голос. 

[Ц-ця аура!.. Чому ти тут?] 

Зрештою, Чон Вучі заговорив своїм істинним голосом. Тоді Чок Джуньон відповів:  

[Забирайся геть.] 

[А-але ж ти не його спонсор!..] 

[Двічі повторювати не буду.] 

[Кьок...] 

Чон Вучі був розчавлений такою різницею в статусі і швидко зник. 

Чо Юнран не змогла впоратися з наслідками споживання ймовірності та похитнулася. Вона більше не могла утримувати Короля Мерців, і баланс на полі бою почав руйнуватися. 

— Н-ні. Ти не можеш, Кім Докча! 

Я проігнорував Чо Юнран і побіг. Я не боявся ніяких атак, що сипалися на мене, завдяки Чок Джуньону. Різниця в статусі була величезною. 

За п'ять хвилин з'явився центр поля бою. Це було місце, де були присутні найпотужніші іскри. 

На полі, де була біла ніч, люди, яких я знав, наставляли зброю одне на одного. 

Хан Суйон підбігла до мене ззаду і відкрила рот.  

— ...Твоя мати — монстр. 

Я не дуже здивувався. Моя мати, безсумнівно, була б на цьому рівні. Інформація, яку знав я... 

Моя мати боролася на рівних з Ю Джунхьоком та іншими компаньйонами. 

Втілення, яке могло б на рівних битися з трансцендентним, не існувало. За спиною моєї матері стояла тінь велетенського ведмедя. 

[Бідні нащадки... Я не хочу битися...] 

Я бачив, як Ямата но Орочі спустився в тій самій формі на Мирний Край. Це була тінь Матері Засновника. 

Хан Суйон похитала головою, коли кошмар Мирного Краю ожив. 

— Як... хіба ймовірності достатньо? 

— Це завдяки Дзвону Восьми Намистин. 

Один із трьох небесних скарбів засяяв у маминій руці. Нестача ймовірності була замінена потужною реліквією. 

— Якщо ти не хочеш битися, то чому ти продовжуєш бити нас! Уваааа! 

Тінь велетенського ведмедя пронеслася по полю, викинувши Лі Джіх'є та Лі Хьонсона з поля. Вони не змогли встояти проти руйнівної сили. Очевидно, що ситуація була жахливою. 

— Докча-ссі! 

Ю Сана впізнала мене першою. Потім до мене підійшли інші члени групи. Джун Хівон закричала першою. 

— Докча, поговори зі своєю матір'ю! 

— Хьоне, ця людина справді твоя мати? Юсон... 

— Докча, що це за ситуація? 

Слова лилися рікою, і я не міг відповісти. Нарешті, до мене підійшов Ю Джунхьок.  

— Гадаю, я не подобаюсь твоїй мамі.