Чого хоче Ангел

– Отже, чи є щось чого ти хочеш?

Наступного дня, за вечерею, Амане скористався можливістю поставити це питання Махіру.

Він вирішив зробити їй подарунок. По суті — подарунок на день народження, але насправді це не мало значення, і йому просто хотілося відплатити їй за допомогу.

Але то звучало б дуже підозріло. 

Навіть він вважав своє питання нетактовним, ба й дурним, і вже почав шкодувати про нього. Але Махіру здивовано вп’ялася у нього поглядом. 

– Чому ти так раптом питаєш?

– Ну, мені просто цікаво, бо здається, ніби тобі нічого не хочеться.

– Все одно якось дуже раптово…

Він подумав, що міг би спробувати краще “відмазатись”, але сказані слова вже не забереш.

На щастя чи ні, схоже Махіру не зауважила, що вже майже її день народження.

Зрештою, вона навіть не звернула на це уваги, адже думала, що він не може знати про її день народження.

– Зрозуміло. То що мені необхідно… е-е, хотілося б?

– Чого ти бажаєш?

– Точильний камінь.

– …Точильний камінь?

Він, без жодних роздумів, перепитав, бо відповідь повністю перевершила його очікування.

Чи радше, ніхто не очікуватиме, що старшокласниця хотітиме таку річ.

Зазвичай, вони хочуть косметику, аксесуари, сумочки й подібні речі. Амане й не міг уявити, що вона попросить інструмент для загострення металу.

– Так, точильний камінь. У мене є кілька, але я хочу дрібнозернистий точильний камінь.

– Агов, ти ж у старшій школі.

– Будь ласка, не проси мене бути звичайною старшокласницею.

Через її слова Амане не спромігся відповісти. 

Не важливо, наскільки легковажно це казати, та Махіру дійсно не назвати звичайною старшокласницею. 

У школі вона вже відома як Ангел, розумна і спортивна, прекрасно справляється з хатньою роботою та приготуванням їжі.

Через її турботу про Амане, який геть безнадійний у хатній роботі, можна було подумати, що вона вже заміжня дівчина.

Але хто б міг уявити, що вона хотітиме точильний камінь?

Здавалося, Махіру була єдиною старшокласницею, яка хотіла мати точильний камінь.

– Ти не можеш його собі купити? 

– Не те щоб я не можу, але нечасто є можливість ним скористатися, і він відносно дорогий, тому я не купую. До того ж я маю кілька інших точильних каменів.

Коли вона згадала, що має інші, Амане і справді не міг уявити якою вона буде в майбутньому.

– “…У нас тут старшокласниця, яка гострить свій ніж.”

– Хоча, напевно і є такі.

– Навіть якщо і є, ти єдина, котру я знаю, не кажучи вже про тих, хто хотів би мати точильний камінь.

– Звучить як щось виняткове. Непогано. 

– В сенсі, “непогано”…

Дуже рідко побачиш дівчину з такими вподобаннями, і тому він не знав чого вона хотіла.

Від цього Амане розгубився, а Махіру з недовірою нахилила голову.

– Скажи, Іцукі.

Позаяк він не знав, чого саме хотіла Махіру, міг удатися тільки до крайнього засобу — спитати Іцукі.

Він очікував, що оскільки Іцукі мав таку дівчину, як Чітосе, то у нього буде приблизне уявлення про хід її думок, груба оцінка того, що б сподобалося типовій дівчині.

Він не знав чи Махіру була типовою, але принаймні зробив такий висновок: Махіру не зненавидить щось, що подобається дівчатам.

– Що?

– Що ти дарував Чітосе?

Він подумав, що нічого такого, якщо він спитає, що дарував Іцукі, але той глянув на нього із широко відкритими очима.

– Ге, хочеш зробити подарунок дівчині, що тобі подобається?

– Хіба я схожий на того, хто таке робить?

– Ніт.

– Бачиш?

– То чому питаєш?

– У декого, кого я знаю, день народження. Просто для довідки.

Він виведе цю довідку на наступний рівень, і купить цей подарунок, хоча він і не сказав би цього вголос.

– Умгу〜. Найкращим буде те, що їй подобається. Взагалі, ти зазвичай маєш сам таке визначати. У цьому і є секрет збереження чудових стосунків.

– Я вже сказав, що вона не моя дівчина.

Амане міг уявити, наскільки було б небезпечно, якби Махіру була його дівчиною, в багатьох аспектах (хоча, то були б здебільшого вбивчі погляди спрямовані на нього), і був нажаханий такою фантазією.

Це правда, що йому було дуже легко поруч із нею, але ці двоє просто були разом, без бажання прив’язуватися. То була зовсім не любов.

Хоча він точно вважав її милою, у нього не було наміру закінчити їхні стосунки чимось подібним. Такі почуття він мав до Махіру.

– Чого вона хоче… а що якщо я не знаю?

– Візьми до уваги, наскільки ти з нею близький. Якщо ви в добрих відносинах, якісь аксесуари підійдуть, але якщо ви не настільки близькі, то кілька дрібничок або предметів ужитку; вона мала б зрадіти квітам, але іноді такий жест можна трактувати неправильно.

– …А ти дуже добре обізнаний у цьому.

– Все ж таки, я вчуся на своїх помилках.

Спочатку Іцукі та Чітосе не були парою голубків, якими вони є тепер. Виявляється, вони повільно ставали ближчими у середній школі. Амане навчався в іншій середній школі, тому деталей не знав, але схоже вони пройшли через багато складнощів, перш ніж почали зустрічатися.

Іцукі, певно, багато розмірковував, обираючи подарунок для Чітосе, тому згаданий ним вибір він робив довго зважуючи.

– О, якийсь крем для рук підійде.

– Крем для рук?

Несподіваний вибір змусив Амане замислитись. З радісною міною, Іцукі пояснив.

– Він підійде жінкам будь-якого віку. Учениці в школі щодня використовують підручники та зошити, і їхні руки легко сохнуть; руки дорослих також сохнуть через набирання тексту в кондиціонованому приміщенні; домогосподарки постійно змочують свої руки, і тому вони легко грубіють. Це дуже практичний подарунок. 

– Гм-м… огидно те, як багато тобі відомо.

– Ну, це саме ти питав.

Лясь, Амане ляснули по спині, але вони просто посміялися, бо це був жарт.

Крем для рук?

Мабуть, їй через це і справді не буде неприємно.

Амане взяв обов’язок мити посуд після вечері на себе, але Махіру точно буде мити речі у себе вдома. І її руки неодмінно стануть грубими.

Поглянувши на її шовкові руки, було зрозуміло, що вона про них дбає. У такому випадку, подібні засоби для догляду за шкірою мають цілком підійти.

– Ну, я візьму це до уваги.

– Піди ще спитай Чі. Вони однієї статі, тож вона може мати іншу думку.

– …Ех-х-х.

– Пора тобі вже звикнути до неї, га?

Він, звичайно, не ненавидів її, але Чітосе не з тих людей, яких він може витримати, і був не в захваті від такої перспективи. Іцукі лиш усміхнувся, поплескавши Амане по спині.

Над розділом працювали:
Переклад: hecl
Редагування: shed