Мо Веньюань, суккуб, отримав тяжке поранення і перенісся у світ східного фентезі.
Гарна новина: мечник-культиватор, якого він урятував, має надзвичайно чисту життєву есенцію — саме те, що потрібно суккубу з майже зруйнованим демонічним ядром.
Погана новина: після активації чарівної навички Мо очікував, що людина покірно підкориться. Натомість його відштовхнули й обізвали «демоном із секти Подвійного Культивування».
Загострені вуха холодного мечника налилися червоним, коли той міцно притис зламаний меч до грудей. Але його різке лаяльство лише розсмішило суккуба.
Щоб вижити й швидко відновити культивацію, Мо Веньюань просто взяв — і насильно уклав контракт із цим невдячним мечником.
Як суккуб, він харчується всіма можливими людськими рідинами. Його усмішка — чарівна, погляд — очевидне запрошення.
Почувши прохання, мечник завагався, але врешті-решт кивнув. Мо Веньюань зрадів, заплющив очі й потягнувся до тонких губ...
Та натомість отримав у рот закривавлений палець. Мо Веньюань лише приглушено застогнав, виражаючи обурення.
Так, технічно кров — це теж рідина... Але який нормальний суккуб живе на одній лише крові?!
На щастя, він був гібридом суккуба й демона тіней.
Користуючись тим, що мечник піддається його чарам у сні, він щоночі тихенько перетворюється на липку тінь і смокче з нього солодку спокусу.
Спочатку він вважав, що після того, як допоможе ганьбленому мечникові повернути колишню силу й помститися, а також сам відновить свою демонічну енергію — вони просто розійдуться.
Мо Веньюань залишив листа й без слів зник. Але щойно він розгортав стародавні тексти й майже знаходив спосіб повернутися додому — хтось обіймав його ззаду за талію.
Зазвичай стриманий, холодний Вельмишановний Мечник раптом заговорив тремтячим, обережним голосом:
— Не йди, добре?
Лін Сюечень — мечник-геній, чия культивація була повністю знищена, — спокійний, як сніг, упертий, як меч.
Коли він уже майже зневірився в житті, його врятував юнак із білим волоссям і червоними очима, надто красивий, щоб бути справжнім.
Спершу Лін вважав його демоном із секти подвійного культивування, який урятував його лише заради власного вдосконалення. Але той сказав, що є суккубом з іншого світу.
Лін йому не повірив і поводився холодно. Та щоб швидше відновити силу й убити свого ворога, був змушений погодитися на подвійне культивування.
Але цей суккуб — після того як супроводжував його в тренуваннях, допомагав долати вузли культивації, допоміг помститися і... повністю його з’їв — просто зібрав речі й пішов?
Міні-сцена:
Зовнішній світ пліткує, ніби Вельмишановний Мечник Самотнього Снігу, який піднявся з дна, потрапив під чари демона з секти подвійного культивування і тепер день і ніч не вилазить із його обіймів.
Насправді — саме так і є.
У цей момент Вельмишановний Мечник, якого всі вважають недосяжним і холодним, із червоним від сорому обличчям лежить під красивим, біловолосим суккубом. Тонкий хвіст із серцеподібним кінчиком хитро прослизнув уздовж його ноги.
Суккуб нашіптує, голос сповнений спокуси:
— Ти ж казав, що не витримаєш, якщо я піду. Так доведи це діями.
(Від перекладача: якщо у когось з’явилися сумніви — головний герой гон)
