Таємниця пророцтва

TW: кров.

 

★★★★★

 

Кулак Дзона Дзьова, природно, ні в що не влучив.

 

Він відчув, ніби його рука зіткнулася з тисячами холодних і надзвичайно міцних сталевих дротів у повітрі. Кожен із них боляче порізав тильну сторону долоні. Кінець дроту був лише за кілька дюймів від того бездоганного обличчя, але він просто не міг влучити в нього, хоч як старався. Це його так розлютило, що аж зуби засвербіли.

 

Однак власник обличчя посміхнувся і сказав: 

 

- Не будь таким жорстоким.

 

Чоловік злегка скривив палець, і дроти один за одним зникли.

 

Дзон Дзьов почекав, доки холодний дотик, який заважав йому, зникне, але його рука все ще не могла просунутися трохи вперед.

 

Вказівний палець руки в білій рукавичці легенько постукав по ліктю Чарівника, і той ніби завис у повітрі.

 

Стажери, які уважно спостерігали за баром з даху, були здивовані. Вони не розуміли, чому Чарівник раптом напав на звичайного бармена NPC. Чи могло бути, що цей бармен розлютив його?

 

Дзон Дзьов перевів погляд на тильну сторону долоні.

 

Через те, що він використав занадто багато сили, довга й жахлива рана пройшла по задній частині його пальця.

 

Це лише невеликий поріз, а кров сочилася з капілярів. Це була далеко не кровотеча. Але після натискання №1 кров, що пливла в глибині рани, почала вириватися, мов пучки звивистих змій, поступово наповзаючи на тильну сторону блідої руки.

 

Біль не сильний, але виглядало страшно.

 

Дзон Дзьов раптом згадав схожу сцену, коли він отримав троянду від диявола в Лас-Веґасі.

 

Раптом у його голові промайнула думка.

 

- Ти вгадав?

 

Диявол глянув на нього з усмішкою.

 

Кінчик білої рукавички все ще був притиснутий, і червона кров, що витекла, пофарбувала кінчик у червоний колір. Це виглядало особливо недоречно.

 

Люди зі здібностями відрізнялися від людей з особливими стотурою та кровними лініями.

 

Вони потребували середовища, щоб активувати свої здібності. Наприклад, №6, який міг контролювати воду, міг активувати свою здатність лише тоді, коли було джерело води. Тому на ньому зазвичай був спеціальний предмет, який міг зберігати воду.

 

Те саме стосується №1.

 

Дзон Дзьов подумав, що він повинен знати, яке середовище потрібне для активації здатності диявола.

 

У нього навіть була ще сміливіша здогадка.

 

Якби ця гіпотеза була вірною, то Дзон Дзьов мав би ще один козир проти №1.

 

...

 

Наступного дня звістка про те, що Нічний клан надіслали запрошення Чарівнику, облетіла гуртожиток стажерів.

 

Мало того, багато людей бачили, як Чарівник і №2 разом виходили з чайної. Вони весело спілкувалися, панувала гармонійна атмосфера. У всіх відвисли щелепи.

 

З лідером Нічного клану ніколи не було легко мати справу. Хто б наважувався з ним вести переговори, той без вагань нападав на них своїм військом. Він був типовою нещадною малослівною людиною.

 

- Чарівник прийме пропозицію Нічного клану?

 

Вони жваво обговорювали:

 

- Це не неможливо. Якщо номер 2 особисто візьме його під своє крило, він стане нащадком у п'ятому поколінні. У Нічного клану буде ще один великий генерал.

 

- Зітхніть, з таким світлим майбутнім, чому він вирішив стати вампіром, який є ні людиною, ні привидом?

 

- Напіввампіри настільки сильні, що піддаватися спокусі - це нормально. Ти смієш сказати, що тебе не спокусилоб запрошення нічного клану? Досить добре, що ти ще живий, кого це так хвилює? 

 

- Цей Чарівник - чудовий персонаж. Як новачок рівня С, він не лише двічі отримав такі неймовірні бали, але й завоював прихильність такої кількості великих гравців.

 

Крім цих різноманітних дискусій, навіть ходили чутки, що Фань Джво збирався виховати Чарівника як наступника Нічного клану. Чутка була настільки перебільшеною, що навіть причетним людям довелося визнати, що вони ще добренькі.

 

Гуртожиток рівня S для стажерів також знаходився на верхньому поверсі гуртожитку, в іншому кінці бару під відкритим небом.

 

Десять дверей різного стилю мовчки стояли на обрії. Вдалині котилися хвилі і було величне небо.

 

Раніше стажери рівня S мали власну їдальню та кухню, а гуртожиток був повністю обладнаний. Вони могли використовувати свій персональний комп'ютер, щоб попросити офіціанта принести все, що їм потрібно. Також було безперервне обслуговування номерів, тому їм не потрібно було спускатися вниз. Навіть якщо вони хотіли спуститися вниз, у них був приватний ліфт, який їхав прямо на пляж біля гуртожитку. Ці двері були розміщені там для прикраси. Зазвичай ніхто не заходив і не виходив.

 

Коли Дзон Дзьов підійшов до дверей, він відчув, як палаючий погляд упав на його спину.

 

Багато стажерів думали, що він йде до кімнати Номера 2, щоб будувати плани, але несподівано біловолосий юнак обернувся і постукав у двері Номера 3.

 

Ще більш несподіваним було те, що двері справді відчинилися.

 

Дивлячись на біловолосого Чарівника, який легко пройшов у двері, інші мовчали.

 

Господи, цей новачок рангу C, який був у центрі уваги, насправді мав дружні стосунки з №1, №2 і №3. Як він міг бути таким страшним?

 

Дзон Дзьов зайшов до гуртожитку Джуґе Аня.

 

Гуртожиток Джуґе Аня був таким же, як він, холодним і байдужим. Інтер'єр був мінімалістичним, всього три кольори: чорний, білий і сірий. Власник гуртожитку був ще безпосереднішим. Він відсунув убік усі прикраси й поставив формацію з восьми триграм посеред вітальні. Він сидів, схрестивши ноги, посеред кімнати й розмірковував.

 

Дзон Дзьов:

 

- ...

 

Дзон Дзьов запитав:

 

- Ти вдосконалюєшся?

 

Чорноволосий підняв повіки й байдуже зиркнув на нього. 

 

- Сідай.

 

Гість наслідує приклад господаря, тож Дзон Дзьов зробив як він і вибрав місце, щоб сісти.

 

Що стосується того, чому він раптово прийшов до Джуґе Аня, то головною причиною було дізнатися про пророцтво.

 

У Голодному гірському селі Дзон Дзьов вивіз всю гру і врятував Джуґе Аня. Джуґе Ань нічого не зробив, але найгіршим було те, що його рахунок не дуже впав.

 

Дзон Дзьов прийняв рішення. Він не хотів сприймати пророцтво всерйоз. Щонайбільше, він спробував би витягти з нього таємниці Джуґе Аня.

 

З якоїсь причини інтуїція Дзона Дзьова підказувала йому, що Джуґе Ань має щось, про що він хоче знати.

 

- Я тут, щоб отримати свою законну винагороду.

 

Джуґе Ань нічого не сказав.

 

Натомість він знову заплющив очі й зберіг попередню медитаційну позу.

 

Побачивши його таким, Дзон Дзьов не став його квапити. Натомість він з нудьгою озирнувся.

 

У великому гуртожитку знову настала тиша.

 

Через довгий час чоловік повільно заговорив.

 

Відкривши рота, він завдав ще одного удару.

 

- Ти не з цього світу.

 

Біловолосий юнак звів брови:

 

-Ти вже говорив це в психлікарні.

 

У той час Дзон Дзьов був таємничим чином викритий. На щастя, Джуґе Ань знав лише те, що він не з цього світу. Він не очікував, що він буде книжковим переселенцем, який може передбачити майбутнє. Тому Дзон Дзьов вирішив змінити тему. Він уникав цієї теми і залишав її невирішеною.

 

Джуґе Ань спокійно сказав:

 

- Так, але тоді я все ще мав сумніви. Тепер я впевнений.

 

- О? Просвіти й мене.

 

Він продовжував обговорювати це питання, і Дзону Дзьову також здалось щось дивним.

 

Якби він не мав достатнього досвіду чи передчуття, як він міг помітити підказки з першого погляду? Має бути щось інше.

 

Несподівано чорноволосий знову замовк.

 

Через довгий час, коли Дзон Дзьов хотів штовхнути його, щоб перевірити, чи він раптом не спить, той раптом відкрив очі.

 

- Дай мені краплю своєї крові, - сказав Джуґе Ань.

 

Кров?

 

Дзон Дзьов подумки нахмурився.

 

В інших місцях кров була нормальною, але в нескінченному жаху це було дуже проблематично.

 

У східних легендах важливість крові була очевидною. У чаклунстві Південно-Східної Азії кров була одним із ключів до прокляття. Північна та Південна Європа також твердо вірили, що джерелом сили є кров.

 

Раніше Дзон Дзьов припускав, що засіб Диявола для встановлення лялькових ниток може бути «контактним» або «намотаним кров'ю». Тепер, коли Джуґе Ань раптом згадав про це, Дзон Дзьов не міг не бути обережним.

 

Побачивши його підозрілі очі, Джуґе Ань холодно сказав:

 

- Ти захищений від контролю диявола. Природно, ти захищений від кривавих проклять. Якщо ти не даси мені свою кров, я не можу бути впевнений, що ти та людина з пророцтва.

 

Дзон Дзьов підняв брови. Він не гаяв часу. Натомість він дістав із кишені покерну картку й намалював лінію на безіменному пальці.

 

Це найбільше спантеличило Дзона Дзьова.

 

Джуґе Ань знав багато речей. Він навіть мав багато інформації, яку щойно дізнався Дзон Дзьов.

 

За його словами, все це мало відношення до пророцтва.

 

Несподівано Джуґе Ань нічого не зробив.

 

Він прибрав краплю крові і сказав:

 

- Ти знаєш, хто прочитав це пророцтво?

 

Дзон Дзьов висловив бажання почути більше.

 

Джуґе Ань тихо мовив три слова:

 

- Мій учитель, Ґвей Ґудзи.

 

Ці три слова, можна сказати, надзвичайно відомі та сповнені легенд.

 

Ґвей Ґудзи, один із родоначальників даосизму, був відомим мислителем і стратегом періоду Воюючих царств. Легенда розповідала, що він міг спілкуватися з привидами та богами, знати долю. Не покидаючи Долини привидів, він міг би перетворити світ на гру в шахи.

 

Однак Ґвей Ґудзи, про якого згадував ДжуґеАнь, не був тим, хто в історії.

 

Ґвей Ґудзи, про якого він згадав, був тим, хто пережив Нескінченний жах і діяв десять років тому.

 

У Нескінченній петлі люди могли померти будь-коли. Ті, що вижили, оновлюватимуться щороку. Була незліченна кількість нових облич. Лише ті, хто міг вижити, були б королями.

 

Людина десятирічної давнини, що вижила в нескінченній петлі, нічим не відрізнялася від антикваріату кількох століть в реальному світі.

 

У нескінченному жаху всі хотіли лише вижити. Ніхто б не писав історичних книжок, і ніхто б не пам'ятав слави мертвих. Незалежно від того, наскільки могутніми вони були, коли були живі, про них не згадували б після їхньої смерті.

 

Деякі з тих, хто вижив, навіть жартували, що кожні три роки відбувався цикл нескінченної петлі. Адже мало людей, які могли прожити більше трьох років.

 

Ґвей Ґудзи, про якого згадував Джуґе Ань, був єдиною легендарною постаттю, яка існувала в розповідях стажерів.

 

Наскільки він був легендарним? Говорили, що так само, як і його ім'я, він знав усе від неба до землі. Він міг спілкуватися з привидами і богами і навіть... заглядати в майбутнє.

 

Чорноволосий чоловік повільно сказав:

 

- Тоді мій учитель був настільки близький до того, щоб врятувати всіх від цієї гри.

 

Щодо результату, то більше говорити не доводилося. Інакше їх би тут не було.

 

- Але він провалився. Однак на смертному одрі мій учитель відкрив вівтар і використав силу неба і землі, щоб віщувати. Через десять років з'явиться незнайомець з зовсім іншою зовнішністю, увійде в нескінченну петлю, щоб успадкувати його волю та виконати його останнє бажання. І я, - Джуґе Ань сказав: - людина, якій наказали чекати тут і допомагати тобі.

 

★★★★★

 

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, вкажіть про них.