Ви вчите мене, що робити?

TW: примушене вживання психотропних препаратів, ув'язнення проти волі

★★★★★

Ветерани об'єдналися попарно, але прибулі були налякані до нестями, сподіваючись, що їх хтось врятує.

Була лише середина перекусу. Було чимало людей, які хитро підійшли до ветеранів, щоб намилити їм похвалу.

Хлопець в окулярах був одним із них.

До того, як потрапити в нескінченний цикл, хлопець в окулярах був звичайним офісним працівником, який у будні дотримувався правил і старанно працював над виконанням дорученої йому роботи, ніколи не сміючи виходити за рамки.

Але тепер він брав участь у цьому жахливому й небезпечному шов "стажер жахів", де його майбутнє було невизначеним. Він не тільки не міг повернутися, але й був під загрозою втрати життя.

Оскільки він сидів у офісі цілий рік, його тіло в окулярах було трохи огрядним і слабким.

Окрім роботи, у нього не було жодних навичок чи талантів. Його рейтинг був відображенням його найнижчої роботи в реальному світі: рівень F. Якщо йому не вдасться отримати оцінку E або вище під час повторного оцінювання, він буде мертвим м'ясом.

Ніхто не хотів помирати, як і хлопець в окулярах. Тож, вийшовши на перший тур змагань, він почав займатися прораховуванням можливих розвитків подій подумки, відпрацьовуючи схеми в голові.

Після того, як медсестра відчинила двері, він негайно поповз нагору в їдальню, мовчки спостерігаючи за всіма, хто заходив через вхід.

Зрештою його засідка таки принесла плоди. Хлопець в окулярах мав більш повне уявлення про учасників цього раунду.

Серед них було двоє людей з значками, що показували рівень Ѕ, з рівнем А - троє, близько десяти В, а рівнів С і D було ще більше. Але більшість, як і він, мали значки рангу Е або F.

Один із рангу Ѕ, чоловік із довгим чорним волоссям, виглядав відсторонено й байдуже, і навіть повітря навколо нього здавалось холоднішим.

Інший стажер з Ѕ-рівнем мав золоте волосся й теплу усмішку, як весняний вітерець. Незважаючи на те, що він носив лікарняний халат, святу атмосферу в ньому неможливо було приховати.

Але перш ніж хлопець в окулярах набрався сміливості піднятися, він побачив, як кілька інших гравців з рівнями Е та F з такою ж ідеєю підійшли, несучи свої таці тим двом рангам Ѕ.

Джуґе Ань навіть не підняв очей. Він мовчки відклав палички, і ноги кількох новачків навколо нього тремтіли з переляку.

Всупереч очікуванням, золотоволосий не показав новоприбулим колишнього кам'яного обличчя. Натомість він розуміюче посміхнувся.

- Ви всі новачки, чи не так? Я Месія*, можете називати мене так.

*Месія - святий; спаситель.

Можливо, через те, що з цим досвідченим гравцем було легко порозумітись, усі новачки почувалися спокійніше, і вони одразу почали представлятися. Хлопець-Окуляри стояв збоку, деякий час спостерігаючи, потім потовщив шкіру й приєднався.

Один за одним вони озвучували страх у своїх серцях, свою безпорадність і розгубленість щодо поточної ситуації.

Месія не перебивав, а тихо слухав і дочекався, поки останній закінчить говорити, перш ніж кивнути на знак підтвердження:

- Справді. Стажери з високим рейтингом це в основному претенденти, які вже деякий час жили в нескінченному жаху. Ви ще новачки. Жорстоко кидати вас у відбір стажерів без шансів на розвиток дуже неправильно. Не хвилюйтесь, - Вираз обличчя золотоволосого юнака був ніжним. - Це тільки перший раунд. Якщо я можу чимось зарадити, я зроблю все можливе, щоб допомогти всім.

Там, де стажери не могли бачити, чат-куля для глядачів заливалася сльозами.

[*Схлипує*, Святий Син такий же теплий, як завжди, мої сльози течуть.]

[Дійсно заслуговує свого імені. Так само, як Святий Син, який врятував усе живе між водою та вогнем, ахххх *плаче*]

[Я плачу, дивлячись на це. Через чисту дурну долю мені вдалося зустріти Святого Сина в останньому підземеллі, і він теж був таким, рятуючи новачка, яким був я, навіть гаряче запевняючи мене, що все гаразд. Оххх, надійний доказ добродія в сучасну епоху.]

-...Святий Син все той же, - Хе Дзяньлань відкусив шинку. - Ті новоприбулі просто намагаються скористатись його допомогою. Вони явно перебільшують правду.

Коли він сказав це, багатий новачок з того боку голосно заявив, що якщо Месія захистить його, він пообіцяє Месії значну семизначну суму, коли той повернеться. Почувши це, Месія засміявся, і наполягав, що в цьому немає потреби. Це було так само легко, як поворухнути пальцем.

Цінь Є незацікавлено поглянув:

- Він не завжди був таким.

Серед першої десятки стажерів, окрім тої особи, найбільшу популярність мав Месія.

Це тому, що він був публічно визнаний великим добродієм у нескінченному жаху.

Багато з претендентів були колись також новачки, і багато з них також отримали ласку Месії як новачки.

Не мало було й тих, хто відповів йому тим же.

Таку особистість рідко можна зустріти в такому підступному світі, як нескінченний жах, і її легко можна було б прославити як духовного лідера. Титул Святого Сина йому дали стажери на його честь.

Особиста сила Месії була незбагненною. З його гарним характером, він завжди мав за собою послідовників.

Навіть якщо були ті, хто не любив його і таємно відчував, що він лицемір, їх змушували мовчати його сила та наслідувачі.

Тепер, наприклад, кожному з тих новоприбулих не вистачало збудувати на цьому місці святиню Месії. Вони дивилися на нього так, ніби бачили, як Діва Марія спускається на землю, і якби вони могли, вони б постійно залишалися би поруч з ним протягом наступних трьох днів і ночей.

Хе Дзяньлань подумки зітхнув через їхню короткозорість, дивлячись убік.

Залишатися поруч із Месією було непоганим планом; це потенційно може врятувати їм життя. Однак у цьому одиночному підземеллі ці стажери не отримають особливого рейтингу, про який можна говорити.

Месія міг захистити їх тимчасово, але він не міг захистити їх усе життя. Їм все одно доведеться померти, коли прийде час.

Усім новачкам, які входили в нескінченний жах, доводилося пройти межу між життям і смертю, перш ніж вони змогли навчитися бою. Сховавшись або залежачи від інших, після того, як вони виберуться, на них чекатиме лише слово «смерть».

Коли він відвів очі, погляд Хе Дзяньлань ненавмисно перебіг в куток їдальні поза межами його периферійного зору, і він підсвідомо на мить замовк.

Молодий біловолосий чоловік із дивовижною красою обличчя тихо сидів у кутку, машинально піднімаючи й відкладаючи ложку.

Його голова була напів опущена; з цього ракурсу можна було побачити лише елегантну лінію щелепи.

Хм, цей новоприбулий був трохи цікавий.

Хе Дзяньлань звузив очі.

Майже всі новачки в їдальні, і не тільки вони, навіть кілька старших рангів зібралися навколо, щоб шукати прихистку Месії. Усі виношували мерзенну ідею скористатися зручностями, де вони є.

Навіть за таких обставин цей молодий біловолосий чоловік все одно сидів там спокійно, не виявляючи жодної поблажливості чи смирення, навіть не повернувши голови, щоб подивитися. Це було надзвичайно дивно.

- Лао* Цінь, що ти думаєш про це додадкове завдання?

*Лао - означає старший/шановний, додається до прізвища в знак поваги.

Цінь Є не був терплячим.

- Кажи те, що хочеш сказати, не мороч мені голову.

Найбільше він ненавидів людей, які ускладнювали розмову. На жаль, його напарник був такою людиною, яка любила говорити ходячи навколо.

Хе Дзяньлань був рангом В. Але оскільки він володів спеціальним реквізитом, багато хто з перших рангів ставилися до нього насторожено. Особливо після того, як він уклав партнерство з Цінєм Є, він став схожим на тигра з крилами, його бойова сила подвоїлася. Цього разу їм пощастило бути призначеним на одну й ту саму місію. Багато ветеранів у їдальні скриплять зубами від заздрості.

- Я б сказав, не дивись на Джуґе Аня лише тому, що він трохи підозрілий. Якщо він помітить, то ти навіть не дізнаєшся, коли він врахує тебе у своєму списку, - безпорадно сказав Хе Дзяньлань. - Пам'ятай, що зробив Джуґе Ань у «Проклятій масці». Не ступай мимоволі на його шахівницю.

Ці слова були як відро холодної води. Цінь Є негайно відвів свій погляд зі противним виразом обличчя.

Хе Дзяньлань втратив дар мови. Мимохідь він мовчки підняв цього сивочолого новачка на кілька місць у списку підозрюваних.

Саме в цей момент Дзон Дзьов також закінчив їсти.

Здавалося, він не звертає уваги на неприховані проголосили з усіх боків. Навпаки, він тихо відклав палички, голова його повисла в задумі.

Чесно кажучи, красиві люди завжди привертали увагу. Проте відчуженість і аура, які випромінював молодий біловолосий чоловік, були надто сильними; деякий час ніхто не наважувався виступити й завести з ним розмову.

Хлопець, який довго спостерігав за ним здалеку, нарешті набрався сміливості, переніс піднос і сів навпроти.

Дзон Дзьов закрив інтерфейс прямої трансляції та байдуже підвів очі.

Лише за один прийом їжі кількість людей, які дивилися його пряму трансляцію, підскочила з великого нуля до кількох тисяч; можливо, це був особливий привілей, який мали красиві особи.

Людина, яка сіла, була надзвичайно сором'язливим хлопцем. Мало того, що в його обличчі та в поведінці відзначалася незріла юність, він виглядав не старше сімнадцяти років. Очі, які дивилися на нього, містили вдячність і побоювання.

- Я-я-я Шен Ю.

Побачивши молодого сивочолого чоловіка, який озирнувся, Шен Ю почав заїкатися в словах.

- П-про те, щ-що сталося раніше, дякую.

Він ніби боявся, що Дзон Дзьов не згадає, тому поспішно додав тихим голосом:

- Раніше в гуртожитку, дякую за нагадування.

Коли Шен Ю сказав це, Дзону Дзьову вдалося відкрити пригадати.

Ця людина була однією з восьми в гуртожитку рангу Е.

Молодий чоловік мовчки дивився на нього, аж поки волосся Шена Ю не стало дибки. Тоді він м'яко кивнув.

- Це твій власний вибір врятував тебе.

Ці слова не були помилковими. Хіба Ся Чвань не вирішив не вірити його словам?

Якби сам Шен Ю не повірив йому, то він потрапив би в ту саму ситуацію, що й Ся Чвань.

Шен Ю хотів ще щось сказати, але галаслива столова раптом стишилась.

<Цок, цок, цок.>

Різко пролунав звук високих підборів об плитку.

Увійшли медсестри у своїх уніформах. їх вирази обличчя були холодними, а та, що стояла попереду, тримала в руці мерехтливу масляну лампу, та сама медсестра, яка раніше відчинила двері для Дзона Дзьова.

Ці медсестри мали надзвичайно блідий колір обличчя. Не звичайна і не анемічна хворобливість, а моторошна-моторошна блідість.

За ними підсвідомо стежили досвідчені ветерани.

Дивно, але чорні тіні тихо пливли на чистій плитці під лампами їдальні, доводячи, що вони були людьми.

- Ви всі нові пацієнти, яких прийняли сьогодні вранці. Щоденний розклад цієї лікарні прикріплено ось там до стіни. Окрім цього, я лише нагадаю вам про декілька речей. По-перше, заборонені нічні екскурсії. По-друге, заборонені бійки чи сварки між пацієнтами. По-третє, обов'язкова абсолютна покірність медичному персоналу, - тон головної медсестри був холодним. - Якщо ви спробуєте порушити їх, вас помістять в одиночну камеру або примусово проведуть лікування, залежно від тяжкості вашого стану. Повірте мені, це те, чого ви не хочете відчути.

Ніхто в їдальні не видав жодного звуку. Було так тихо, як у могилі.

- Чудово. Ви набагато слухняніші, ніж остання група пацієнтів, які потрапили до лікарні.

Очевидно, таке ставлення головній медсестрі сподобалося. Рідкісна посмішка промайнула повз її злобне обличчя.

- Співпраця з нашим лікуванням тільки піде на користь вашому стану. Мені приємно, що ви це розумієте.

Кілька новачків навколо Месії вже почали тремтіти, як решета, не наважуючись запитати, куди поділася остання партія пацієнтів.

- Гаразд, правила ви знаєте, тепер ми можемо шикуватися в чергу за ліками.

Старша медсестра махнула рукою. Кілька медсестер позаду неї одна за одною виходили з тіні зі своїми пляшечками з таблетками, роздаючи по таблетці й воді кожному без винятку у їдальні.

Учасники наодинці перезирнулися.

Шен Ю пошепки запитав його, що робити.

Однак Дзон Дзьов нічого не сказав.

Молодий біловолосий чоловік підніс пігулку до обличчя й понюхав її, ніжно нахмурившись.

Пити чи не пити?

На флаконі з таблетками не було жодного маркування, тому вони не мали поняття, що це за ліки. Але в поєднанні із запамороченням і слабкістю, які вони відчували після пробудження, це, швидше за все, був заспокійливий або антипсихотичний препарат, який зазвичай використовують у психіатричних закладах.

Ліки з невідомого джерела в моторошній лікарні, повній таємниць; вони могли сказати, що їх не можна пити, навіть якщо вони використовували пальці ніг, щоб думати, не кажучи вже про те, що вони зовсім не психічно хворі.

Ніби здогадавшись, що на думці стажерів, кілька медсестер стояли там, уважно стежачи за кожною людиною, коли вони роздавали таблетки, переконавшись, що вони проковтнули їх перед тим, як роздавати наступну.

Якби не взяли, це було б порушенням третього правила. Ніхто не хотів бути першим піддослідним кроликом, який відчув те, про що говорити головна медсестра .

Медсестра нетерпляче сказала:

- Поспішайте, не зволікайте.

Всі вагалися, вигадували свої хитрощі.

Хлопець в окулярах тихо подивився на Месію, який схилив голову, щоб випити води й ковтнути.

На жаль, через кут він не міг зрозуміти, чи дійсно інша сторона проковтнула таблетку в його руці.

Медсестра, дивлячись на Месію, задоволено відвела погляд, і глянула на хлопця в окулярах.

Від цього погляду в нього по спині пробіг холодок. Він здригнувся, поспішно запихаючи пігулку в рот.

- Що ще можна зробити? Просто з'їж.

З іншого боку пальці Дзона Дзьова непомітно ворушилися, і він прямо кинув таблетку собі в рот.

Коли всі закінчили ковтати, головна медсестра раптом наказала:

- Закотіть рукава, відкрийте роти і підніміть язики.

Це було закінчено.

Серце хлопця в окулярах калатало. У цей час він ігнорував відсутність води, ковтаючи її сирою і сухою на слині. Кілька людей у їдальні відреагували так само, як і він. Найгіршим був надмірно нервовий стажер, який неодноразово кашляв у своєму шоці, випадково викашлявши таблетку, яку він не проковтнув, і вона покотилася на землю разом із його слиною.

Обличчя стажера було тепер таким же білим, як у медсестер.

Головна медсестра посміхнулася і махнула рукою.

Невідомо звідки з'явилася група великих і кремезних медсестер, які схопили стажера за ноги й потягли геть, коли він не міг ніяк супротивлятись і лише кричав. Вони зникли в темному коридорі.

[Чорт, такий вид примусу виглядає жахливо...]

[Правду кажучи, першого завжди вбивають для прикладу іншим у таких підземеллях. Бідний хлопець; я думаю, він ніколи не повернеться.]

[З таким потужним кроком із самого початку, це підземелля безперечно містить більше, ніж здається на перший погляд. Тепер мені цікаво, які ліки їм дала головна медсестра.]

[Відповідаючи коментатору нагорі: це мають бути антипсихотичні препарати, такі як Lumina, хлорпромазин тощо.]

Через мить крики стажера в коридорі раптово обірвалися, а за ними звук замка, що зачиняється на важких залізних дверях.

Це було ув'язнення.

У столовій панувала тиша. Ніхто не говорив.

Побачивши, що очікуваний ефект від демонстрації досягнуто, головна медсестра задоволено кивнула. Вона кинула слова "вільний час" і пішла.

У їдальні зібралися не всі гравці, які проходять цей тур. Кілька інших вирішили досліджувати територію лікарні; мабуть, медсестри пішли доставити таблетку іншим кільком людям.

Дзон Дзьов дивився, як білі краї уніформи медсестер зникали в темряві. Його губи раптом викривилися. Його долоня розкрилася.

Неушкоджена біла пігулка тихо лежала на його долоні, як чарівний трюк.

★★★★★

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, скажіть про них.