Глава 182. Знають лише Небеса, Земля, ти і я
За лаштунками запанувала хвилина мовчання.
Цучімікадо подивився на вражаюче розмаїття виробів з людей і тихо зітхнув.
Виживання найпристосованіших, найсильніших, природний відбір — було завжди.
Ось так воно і працює між живими істотами. Складно звинуватити когось або відрізнити правильне від неправильного.
«Гаразд, не думай про це, у нас лише три дні. По-перше, подумаємо, як нам вибратися з будівлі аукціону. Чи ти справді хочеш, щоб тебе продали?»
Дзон Дзьов непомітно поглянув на охоронців бика та коня, які вдалині патрулювали простір за лаштунками, і зняв сережку зі свого вуха.
Після входу в цей інстанс S+ рангу всі спеціальні реквізити вище В-рангу втратили свою ефективність, враховуючи мініатюрну версію Святого меча фізики у вусі Дзон Дзьова.
Тепер реквізит S-рангу, легендарний Святий меч, просто перетворився на звичайну сережку, у якої не було жодних функцій, окрім декоративної.
Але цього було достатньо.
Біловолосий Маг приставив сережку до замкових щілин кайданів на його зап’ястях та ногах й виявив, що розмір ідеально підходив, тому він підняв погляд і запитав Цучімікадо, «Ти вибирав навичку відмикання замків?»
Перед входом в інстанс на картці особи можна було активувати навичку «Відмикач». Дзон Дзьов вибрав її, як альтернативну, однак Головна Система надала їй лише 10 балів навички. Це означало, що під час кидання кубику він мав лише одну десяту імовірність успіху, тож краще було запитати Цучімікадо.
Цучімікадо швидко кивнув, «Вибрав.»
На відмиканні замків він мав 40 балів. Дві п’ятих успіху було вище, ніж одна десята.
Дзон Дзьов надзвичайно підозріливо подивився на нього. Він не зробив кидок на сережку, натомість жестом попросив його кинути кубики першим.
Онмьоджі, здібності якого поставили під велике питання, сердито кинув кубики, рішуче налаштований помститися за своє попереднє приниження.
[Ваш результат кидка: 40/40. Замок виявився надзвичайно складним для відмикання]
[На щастя, хоча ви ясно відчували, як складно було впоратися з цим замком, несподівано, крутячи дріт туди-сюди, ви випадково знайшли отвір, тому з великими зусиллями позбавилися кайданів на руках і ногах]
«Бач!» Вигукнув Цучімікадо, «Для людини неможливо отримувати провал щоразу, навіть якщо пощастило один раз!»
Дзон Дзьов: «……»
Ти мало не провалився, чому ти так пишаєшся тяжко досягненим успіхом?!
Цучімікадо, повторивши обертові рухи дротом, вдало звільнив їх обох від залізних кліток.
«Що будемо робити далі?»
Аби не потрапити на очі охоронців та не сполошити ворога, хоча вони й зняли з рук та ніг кайдани та могли вийти з кліток, вони не діяли поспішно, а всілися на місці, вдаючи, що досі були у неволі.
«Кидаємо Скритність і просто тікай-мо.»
У картці особи було так багато навичок і, безсумнівно, Скритність була важливою. Після багатьох обговорень S-рангів було вирішено, що це також одна з навичок, які необхідно було вибрати.
Якщо успішно викинути Скритність, то доки вони віч-на-віч не зіткнуться з охороною, вони точно зможуть тихенько втекти звідси, не привернувши жодної уваги.
Дзон Дзьов прослідкував, у який момент охоронець-бик зникне за кутком, і подумки дав команду.
Біло-рожеві десятигранні кубики, які літали в порожнечі, за волею власника швидко почали обертатися.
[Ваш результат кидка: 17/30. Оцінка Скритності успішна]
[Ви присіли навпочіпки, переміщаючись легкими кроками. Ви можете гарантувати, що якщо ніхто не побачить вас спереду або з ненавмисного кута, ваші кроки не будуть почуті, поки ви виходите з такої галасливої зали аукціону]
Біловолосий юнак обережно штовхнув двері клітки та вийшов, переміщаючись навпочіпки.
Несподівано, не встиг він пройти і двох кроків, коли позаду раптом почувся гучний тріск.
Дзон Дзьов: «……?»
Він розвернув голову вчасно, щоб побачити, як Цучімікадо незграбно підвівся з клітки. Спочатку він вдарився об клітку головою, потім впав вперед на залізні двері, мов повітряний змій з обірваною мотузкою, і впав прямо на полиці з прикрасами перед кліткою.
Вмить усі полиці аукціону були перекинуті ним, і купа сумок з людської шкіри на них впала вниз, як доміно, спричинивши ще серію реакцій.
[Дружнє нагадування. Результат кидка вашого товариша по команді: 97/35, Великий провал]
[Йому не лише не вдалося успішно прокрастися, але він також наробив величезного галасу]
Боже, ще один Великий провал, навіть гірший за звичайну невдачу.
Кого називають поганим товаришем по команді? От кого!!
«Що відбувається?!»
Майже в ту ж мить, коли полиці з гучним гуркотом впали, охоронці бик та кінь, які проходили недалеко, почули це і швидко ринулися на звук, від чого дерев’яна підлога затряслася.
Такий гуркіт, не кажучи вже про місце за лаштунками, навіть на сцені, мабуть, було чути.
Дзон Дзьов більше не переймався своєю скритністю. Дякуючи Великому провалу Цучімікадо, його успішна Скритність стала абсолютно марною, і його викрили наступної ж секунди.
«Чого ти досі стоїш на місці? Біжи!»
Він схопив ошелешеного Онмьоджі за комір і швидко побіг.
Єдиним шляхом перед ними був глибокий вихід, який вів до невідомого темного входу внизу.
Дзон Дзьов потягнув цього хлопа прямо до нескінченних сходинок.
Сходи були темними, але достатньо широкими. Це був спеціальний прохід, яким зазвичай транспортували предмети аукціону чи інші товари. З обох боків світилися лише тьмяні гасові ліхтарі, а на шляху не було розвилок. Одна дорога вела до кінця.
За ними була хаотична сцена криків та вигуків.
«Кошеня і цуценя втекли з кліток, швидше, схопити їх!»
«Ввімкніть сирену, нумо, ввімкніть сирену, і нехай сторож опустить вниз залізну браму за сценою аукціону!»
Здалеку почувши це, у Дзон Дзьова негайно з’явилося погане передчуття.
Попереду, в кінці коридору він бачив яскраве світло, а також особу-пса, який збирався ось-ось грюкнути залізною брамою.
«Швидко, Підсистемо, я хочу зачарувати цього NPC-сторожа!»
Гральні кубики почали обертатися.
[Ваш результат кидка: 54/70. Оцінка Чарівності успішна]
[Оскільки NPC-сторож не є важливим чи психічно сильним NPС, наразі немає потреби проводити на цього NPC психологічний тест]
Неозброєним оком було ледь помітно, як сторож припинив опускати двері.
Його оточені собачим хутром очі тупо витріщилися на біловолосого юнака, який вилетів із чорного коридору.
[Ваша краса глибоко вразила цього NPC, і він раптом відчув симпатію. Це нескладно зрозуміти, оскільки прихована риса цього сторожа полягає в тому, що він добросердечний любитель котів, хоча й усвідомив це тільки-но]
«Ходи сюди, бідне маленьке кошеня. Ти таке гарненьке, якщо я продам тебе тим брудним, огидним товстунам, то до кінця життя буду жити із жалем.»
Песиголовець махнув йому, і коли вони двоє промайнули через залізну браму, сторож одразу смикнув залізні двері вниз, зупинивши бика та коня, які переслідували їх.
Цучімікадо шоковано глянув на Дзон Дзьова, «Ти і так можеш?»
Він подивився на те, як товариш без зусиль зачарував NPC, мов весь його світогляд оновився.
Насправді, це не мало стосунку до неймовірної навички Чарівності. Що дійсно мало значення — з початку і до цієї миті Дзон Дзьов кинув кубики так багато разів, але жодного разу не провалився.
Імператор удачі, живий Імператор удачі!
За це стегно необхідно схопитися міцно!
«Поспіши, поспіши, досить безглуздих розмов.»
Дзон Дзьов випхнув його вперед, вони миттєво кинулися назовні, геть від аукціону.
Все навколо було прикрашено вогнями та декораціями. Наступала ніч.
Неподалік було встановлено величезний, круглий різнокольоровий намет, оточений колами лампочок, що блимали різними вогниками. Біля головного входу висіла велика світлодіодна вивіска з миготливим написом «Божевільний цирк».
Крім цього намету, довкола була простора площа, в центрі якої був великий фонтан, а на протилежному боці височіли опера та концертна зала.
На площі гуляли вдягнені у людський одяг тварини. До цирку йшла сім’я з маленькими тваринками, а також був мінотавр у поліцейській формі, який патрулював з залізною палицею в руках.
Своєю надзвичайно помітною зовнішністю та кольором волосся вони двоє миттєво привернули купу уваги.
«Подивіться на це!»
«Це ж люди, як вони вибралися з-під землі?!»
«Допоможіть, допоможіть! Люди втекли з підземної ферми!»
Тварини голосно закричали, що під нічним небом дуже привертало увагу, а сцена стала неймовірно хаотичною.
Майже у ту ж мить площею пролунав голос радіо.
«Екстрене повідомлення, лунає екстрене повідомлення. З циркового аукціону втекли дві дорогоцінні людини: один — кошеня з білим хутром та рожевими очима, а другий —хаскі з чорним хутром і чорними очима. Якщо ви успішно спіймаєте їх та надішлете до цирку або поліцейської дільниці, то отримає у винагороду тисячу золотих монет.»
«Увага, увага! Ці двоє людей належать до рідкісних видів, що знаходяться під загрозою зникнення, з чистокровними родоводами. Не завдавайте їм жодної шкоди під час відлову, інакше це буде вважатися порушенням Закону про захист людини та суворо покарано.»
«Та йдіть до біса зі своїми хаскі за законами про захист людини.»
Вилаявся Цучімікадо, «Хіба ті сумки й товари з людей виготовили не вони?»
«Слухай, люди і тварини в цьому плані однакові.»
Під натиском великої купи тварин на площі, Дзон Дзьов та Цучімікадо крок за кроком відступали, проте периферійний зір першого раптом ковзнув по цирку позаду них.
«Біжимо в цирк!»
У людському суспільстві акторами в цирку були тварини. Їх навчають виконувати різні вистави, щоб розважати публіку відповідно до людських вподобань.
Логічно розмірковуючи, у тваринному світі у цирку, найімовірніше, виступатимуть люди.
Якщо в цирку будуть люди, це не лише допоможе їм замаскуватися, але й визначити, про що цей інстанс. Можливо, навіть знайти підказки, залишені уцілілими, які зайшли сюди двадцять років тому, як згадувала Резервна Система.
Переглянувшись і зрозумівши, що обом спала на думку одна ідея, вони розвернулися та не озираючись кинулися до цирку.
За ними побіг натовп тварин з сітками, які голосно щось кричали та створювали хаос.
«Дивно, я ж щойно побачив, що вони побігли сюди. Чому тепер я нікого не бачу?»
«Забудь, давай спочатку підемо на перевірку вбік. Це тисяча золотих монет.»
Приблизно через п’ять хвилин Дзон Дзьов та Цучімікадо вже сиділи навпочіпки в підсобному приміщенні цирку, слухаючи, як тварини уходили, обмінюючись здивованими поглядами.
Підтвердивши, що звуків тварин не було, Дзон Дзьов витягнув із великої коробки підсобного приміщення деякі циркові реквізити та прошепотів Цучімікадо, «Це хороша можливість, давай, спочатку замаскуємося, щоб змішатися з тваринним табором.»
«Ти впевнений?»
Онмьоджі подивився на одяг, який той щойно дістав, вагаючись щось казати.
Дзон Дзьов: «?»
Він опустив погляд та водночас замовк.
Наступної секунди він підвівся, не вірячи своїм очам, і продовжив нишпорити у великій коробці за ним.
Але нічого не знайшов.
Усі коробки навколо них були наповнені… барвистими спідницями з перебільшено-довгими подолами, високими підборами, помадами і бандо.
Жодного предмету чоловічого одягу.
Здалеку лунало все більше кроків охочих, приваблених тисячею золотих, оголошених по радіо, всюди чулося схвильоване гарчання та ревіння тварин.
Дзон Дзьов: «……»
Дзон Дзьов: «Про це знатимуть лише Небо і Земля, знатимемо ти і я. Зрозумів?»
У будь-якому разі, це було не вперше. Перший раз — все нове, а другий — вже знайоме.
Цучімікадо дуже вправно витягнув збоку спідницю з мереживом та серйозно кивнув, «Зрозумів!»
———
Примітка автора:
Дзьов-Дзьов: Знають Небеса, Земля, ти і я. Зрозумів?
Цучімікадо: Я зрозумів!
№1: І я зрозумів (Диявольський шепіт.jpg)
Дзьов-Дзьов: Та це ж просто дівочий одяг, ха!
№1: (потирає руки)
