Ми зазвичай називаємо його-

Дзон Дзьов відчував, що цей всесвіт схожий на магічний реалізм у його найкращому прояві.

 

Він щойно невимушено побалакав з іншим про історію Джуґе Ляна, викинув кілька рядків нісенітниці, але інший зміг витягнути з цього хто зна скільки інформації.

 

Дзон Дзьов вважав себе досить консервативним і обережним на кожному кроці, але інший просто мав задавати одне запитання за іншим, кожне хитріше іншого. Щоб продемонструвати свою щирість у їхній спільній співпраці, особливо тому, що він сам просив іншого про послугу, він не міг просто триматися на місці й відмовлятися говорити про це. Враз опинився між молотом і ковадлом.

 

Безвиразний Чжуге Ан оглянув Дзона Дзьова. Він не взявся до повної розмови, щоб викрити його, а стисло скинув глибоководну торпеду.

 

- Мені цікаво, як ти приховав від системи, що не увійшов в нескінченний жах звичайним способом?

 

У сивочолого юнака здригнулися повіки, в серці спливло незрозуміле передчуття.

 

Очі чоловіка були проникливі, і він сканував Дзона Дзьова, як рентгенівський промінь. 

 

- Як ти це зробив? Завдяки підземеллю? Ти розумний NPC з певної локації Ѕ-рангу, і володієш кимось, як тоді в Стародавньому колодязі злих духів, а потім незаконно проникнув сюди?

 

Дзон Дзьов відчув, що якби він сказа, "хоча це не так, ти не надто далеко", можливо, ці дві риби їнь-ян, що обертаються над головами, привітали б його тіло.

 

- Ні. Це неможливо, - перш ніж Дзон н встиг відповісти, Джуґе Ань вже скасував свою гіпотезу. - Якби ти мав енергію їнь неможливо, щоб Небо, Вода, Вогонь і Грім, чотири триграми тай чі, не реагували на тебе. Можна було б одразу упустити варіант, що система допускає заміну душі; це суперечить загальноприйнятим міркуванням і моралі. Але оскільки ти існуєш... Ти, мабуть, прийшов прямо з реального світу в нескінченний жах, але без жодних перевірок. Що ще важливіше, ти, здається, добре мене розумієш.

 

Дзон Дзьов:

 

- ...

 

Він щойно розмовляв з іншим про п'ять тисячоліть славетної історії Китаю, і в результаті окрім найбільшої таємниці переселення в книгу, той майже роздягнув його до шкарпеток.

 

Небезпека, Дзоне Дзьове, небезпека!

 

Він навіть намагався боротися. 

 

- Чому ти так думаєш?

 

- Тому що ти все ще пам'ятаєш і можеш говорити речі, пов'язані з реальним світом, - Джуґе Ань глибоко подивився на нього. - Стажери, які прийшли до нескінченного циклу, матимуть бар'єр, який блокуватиме їхні спогади про реальний світ. Але він не є абсолютним. Знання, отримані в реальному світі, не забудуться; розмитим є лише факт того, що ти колись жив у реальному світі, а інші спогади можна згадати, коли це дозволено. Так само, як те, про що ви щойно говорили, про Джуґе Лян і Китай, якщо підказки в цьому підземеллі вказують на ці два терміни, тоді система відкриє лише частину спогадів за певних передумов і впливу певних умов.

 

Це, мабуть, найдовша промова, яку коли-небудь говорив Джуґе Ань.

 

Його голос був легким і байдужим, але від того, що крилося за ним, у будь-кого похолола б кров.

 

У романі згадувалося, що в нескінченному жаху неможливо повернутися в реальний світ. Наприклад, винагородою за дебют на посаді S у "Стажері жахів" був універсальний квиток бажань, але в описі написаних перспектив у романі не було жодного стажера, який би хотів обміняти цей квиток на можливість повернутися до реальності.

 

Виявилося, що... це не те, що реальний світ змінився після його переселення; скоріше, ці суперники, з якоїсь вищої волі, були змушені змінити своє сприйняття.

 

Система заблокувала свідомість усіх. Тож усі опинилися в пастці всередині, не маючи змоги втекти.

 

Дзон Дзьов посміхнувся. 

 

- Тоді чому ти пам'ятаєш?

 

Джуґе Ань не говорив, замість цього змінившись, щоб уважно його розглядати.

 

Можливо, це була лише ілюзія, але Дзон Дзьов відчув, що після цієї розмови погляд Джуґе Аня, який випромінював байдужість, тепер трохи пом'якшився.

 

- Тобі потрібно довести свою цінність.

 

Він не продовжив попередню нитку розмови. Він просто й рівно сказав: «Якщо ваші слова звучать як напад на мій інтелект, тоді альянс може бути розірваний у будь-який момент.

 

Дзон Дзьов розвіяв ілюзію, яка з'явилась раніше.

 

- Хоча ти раніше потиснув мені руку, ти не висловив своєї позиції. Звичайно, ти не збираєшся зі мною співпрацювати, а лише хочете використовувати маску співпраці, щоб витягти від мене інформацію. Ввічливість вимагає взаємності, на війні всі методи хороші.

 

Господи, цей хлопець досі тримає образу.

 

- Більше того, хіба ти не робиш те саме?

 

На це Дзон Дзьов зверхньо посміхнувся.

 

- Ти вивчав психологію людських емоцій?

 

Дивлячись на вираз сивого юнака, Джуґе Ань підняв брови.

 

- Немає потреби так захищатися. Якби я дійсно хотів щось зробити, ти б тут не стояв. Розслабся.

 

Добре це чи погано, але зараз настав час для них викласти свої карти на стіл. Дзон Дзьов міг лише вщипнути своє перенісся і зізнатися:

 

- Добре, добре. Це моє нещастя, що я потрапив у сумнівну угоду. Я змиряюся з долею.

 

Дзон Дзьов міг заприсягтися, що після того, як він закінчив це речення, на обличчі Джуґе Аня промайнула ледь помітна посмішка.

 

- Дозволь мені вгадати... Наразі ти все ще не можеш розгадати підказку рангу Ѕ, яку ти отримав від лікаря Чу?

 

Очевидно, це був початок припущень, але тон того темноволосого чоловіка був надто певним, ніби він ніколи не замислювався над можливістю помилитися. 

 

- Тому що тобі бракує ключової інформаціїш.

 

У будь-якому випадку, оскільки він уже прийняв угоду, Дзон Дзьов більше не турбувався. Після зважування всіх "за" і "проти" Джуґе Ань справді стане його єдиним проривом.

 

Він міг сказати, що навіть без підказки, яку дав йому лікар, цілком можливо, що Джуґе Ань все одно міг би самостійно вивести відповідь за допомогою інших підказок.

 

Навіть якби він сказав іншому, то лише прискорив би цей процес. №3 був здатний на набагато більше, і йому не потрібен був незначний Е-ранг, щоб хвилюватися за нього.

 

- Ціле число існує між трьома і чотирма?

 

Джуґе Ань повторив це речення, його брови насуплені.

 

- pnрѕо - це шифр, безсумнівно, представник шифру Віженера. Не питай чому, я не можу пояснити тобі увесь процес, тобі потрібно знати лише висновок... для цього потрібен ключ, але необхідного ключа все ще немає.

 

Існувало чимало класичних шифрів, які вимагали зламу ключа. Такі шифри поділялися на три частини: «зашифрований текст», «ключ» і «відкритий текст». Тепер вони знали, що рпрѕо це зашифрований текст; якщо вони знали ключ, вони могли знайти відкритий текст.

 

Виклавши міркування, №3, який тримав людей за тисячі миль, почав розмовляти сам із собою. Він втратив будь-яку подобу колишньої елітарної аури і став більше схожим на балакуна, що крокує по палаті.

 

- У бібліотеці понад три тисячі книг. Якщо ти уважно пошукаєш, то зможеш визначити вік книг за індексом сторінок. Лише одна з цих книг має сліди розірвання, саме на сторінці тридцять четверта. Що більш випадково, ця книга не повинна була з'явитися в цю епоху, тому що це книга про теорію суперструн. Фронтальна лоботомія хірургічним шилом була масово скасована лише в 1970 році, тоді як теорія струн була запропонована в 1968 році, а теорія суперструн з'явилася б лише в 1970 році. Набагато пізніше. Так, це справді так.

 

Треба сказати, що цей фанатик справді заслуговував оплесків.

 

Якщо подумати, що він покладався лише на підказку, на яку майже не мав жодних жодних надій, і вловив інформацію, яку один-єдиний ранг Ѕ провів день, відсіюючи, Дзон Дзьов відчув, що це перемога.

 

На півдорозі його крокування багатослівний Джуґе Ань раптом повернув голову назад. 

 

- Я вже отримав відповідь для цього підземелля. Якщо я хочу, я можу відразу завершити раунд.

 

Дзон Дзьов:

 

- ...

 

- Ти вже отримав свій козир, але я маю в руках більше підказок, ніж ти, - сказав Джуґе Ань. - Ти показав свою цінність. Отже, останнє запитання. Якщо ти можеш дати мені задовільну відповідь, як подяку, я розповім решту підказок».

 

Біловолосий юнак схрестив руки:

 

- Запитуй.

 

- Як ти думаєш, хто зрадник, який отримав інше посвідчення особи?

 

Дзон Дзьов підняв брови. 

 

- Він скоро прийде постукати в двері.

 

Вдячний погляд темноволосого чоловіка став глибшим, і він охоче виконав свою обіцянку.

 

- Оскільки ти відокремився від команди Месії та увійшов в альтернативний вимірний простір, то повинен добре знати, що в цьому підземеллі рангу Ѕ є два виміри, які не заважають один одному. Підказка Ѕ-рангу про ціле число між трьома і чотирма - це не просто три і чотири, скоріше це стосується тривимірного простору та чотиривимірного простору.

 

З рівної поверхні палати здійнявся ураган.

 

- Ти дійсно такий, як передрікало пророцтво, Дзоне Дзьове.

 

Він відсунув руку, і вісім триграм Тай Чі, що зависли в повітрі, почали розвіюватися.

 

Джуґе Ань злегка примружив очі. 

 

- Остання порада. Будьте обережний з певною людиною. Я не впевнений, чи він є у цьому раунді, але вашим шляхам судилося перетнутися; він твій смертельний ворог.

 

Дзон Дзьов:

 

 - Хто?

 

- №1, - сказав Джуґе Ань. - Ніхто не знає його імені. Зазвичай ми називаємо його Дияволом.

 

- Це те саме пророцтво, про яке ти говорив, - біловолосий юнак усміхнувся. - Чарівники ніколи не вірять у пророцтва.

 

В останню секунду перед тим, як вісім триграм Тай Чі розвіялися, Джуґе Ань, здавалося, також усміхнувся.

 

- Ти повернешся до мене в майбутньому. Від долі ніхто не втече.

 

Водночас усі вихованці психіатричної лікарні отримали сповіщення від холодної системи.

 

«Стажер рангу S - Джуґе Ань - пройшов раунд.»

 

Наступної секунди у двері кімнати постукали.

 

За товстим склом вікна показалось обличчя старшокласника. Він постукав у двері, виглядаючи стурбованим, кричачи "Дзон-ґе".

 

Отримавши стільки користі від обміну єдиною підказкою, він зовсім не засмутився.

 

Дзон Дзьов стояв на місці. Він заспокоїв свої емоції, перш ніж розвернутися й підійти.

★★★★★

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, скажіть про них.