Нін Шу задавалася питанням, чи зможе Мяо Цін стати дружиною Лі Веня після того, як він розцінив її вчинок як зраду. Вона відчула полегшення. Мяо Цін була вовком, який укусив руку, що годувала його. У минулому, після того, як стала дружиною Лі Веня, вона докладала всіх зусиль, щоб створювати проблеми Цзяхуей. 

— Цзяхуей, ах, відвідуй мене у палаці, — Імператриця простягла свою руку і взяла руку Нін Шу, водночас оцінюючи її вбрання.

Сьогодні Цзяхуей була одягнена у вишитий золотом парчовий одяг. Волосся зачесане в дуже складну і витончену зачіску. На ногах у неї туфлі з інкрустованими перлами. Вбрання прикрашало і підкреслювало риси її обличчя. Навіть значна аура Імператриці загубилася поряд з нею.

Нін Шу навмисно вдяглася таким чином, щоб люди бачили, що вона не втікала з палацу потай. Тоді, коли Дуань Сінхуей повернеться, люди не будуть говорити, що вона поїхала жити до Резиденції Принцеси через душевний біль. 

Руки Імператриці стиснулися, і в її очах майнула заздрість. Спочатку вона думала, що смерть Дуань Сінхуея змусить Цзяхуей страждати. Але несподівано та справді швидко оговталась.

Імператриця використовувала Цзяхуей, в цьому вона схожа на інших жінок Внутрішнього палацу. Всередині вона заздрила що Лі Вень мав особливе ставлення до Цзяхуей. Наприклад, прямо зараз тут було так багато супроводжуючих людей. Яка ще принцеса матиме таке ставлення? Лі Вень не поводився так навіть з власними дочками. 

Нін Шу витягла руку з хватки Імператриці і обмінялася з нею ще кількома словами, перш ніж повернутися до Лі Веня:

— Молодша сестра зараз йде. Старший брат-Імператор повинен піклуватися про себе. 

Лі Вень сказав «гм» і додав: 

— Ти можеш їхати.

Нін Шу, якій допомагала Юань Дун, сіла в карету, прикрашену символами Восьми Скарбів, а також зеленим нефритом та перлами. Маленькі золоті дзвіночки звисали з чотирьох кутів карети, видаючи на вітрі дзвінкий звук. Двоє великих міцних коней стояли пліч-о-пліч і пирхали, ударяючи копитами об землю. 

Нін Шу сіла на м'яке сидіння і зітхнула з полегшенням. Нарешті вона залишала Імператорський палац. Потім вона заплющила очі і швидко заснула.

Коли Юань Дун побачила що господарка заснула, вона не сміла говорити і тактовно стояла осторонь, злегка кланяючись. Вона відчувала, що з того часу, як принцеса прокинулася, то прозріла щодо Мяо Цін. Очі господарки тепер здавалось здатні бачити все. Юань Дун відчувала, що Принцеса тепер знає всі її приховані таємниці.

В кареті стало дуже тихо. Тільки лунав мелодійний звук золотих дзвіночків, що змішався з ритмічним звуком кінських копит. Коляска злегка погойдувалася; це було дуже зручно. 

Через якийсь час Юань Дун обережно штовхнула Нін Шу. Та розплющила очі, і Юань Дун вклонилася в поясненні:

— Принцеса, ми прибули до Резиденції Принцеси.

Нін Шу кивнула, потім повільно вийшла з карети. Вона подивилася на великі двері Резиденції, потім перевела погляд вище, на напис «Резиденція Принцеси», написаний яскравим каліграфічним почерком. 

Ці слова написал Лі Вень, коли добудували резиденцію. Ці слова мали сувору ауру, досить сильну, щоб охопити світ. Ця аура не в'язалася зі звичайним, холодним і стриманим Лі Венем.

Саме з цих слів можна сказати, що Лі Вень робив усе з обережністю. Ймовірно, колись він стане відомим Імператором, якого запам'ятають за його талант і силу. Нін Шу раптово усвідомила. Оскільки Лі Вень був Імператором, який дбав про свою країну, вона має зосереджувати свою увагу не на ньому, а на громадянах цієї країни.

Ах. Спочатку вона думала, що це завдання буде простим, але її очікування були зруйновані. Лі Вень виявився великим босом, з яким їй доведеться мати справу.