Звірочоловіки йшли з племені щодня. Коли вони поверталися, то завжди були трохи поранені. Було ясно, що плем'я Чорних Змій відмовлялося повертати їм божественну діву.

Незабаром обидві сторони почали битися. Навіть Кай, побитий Нін Шу, ігнорував власні поранення, щоб відчайдушно битися зі звіролюдьми з племені Чорних Змій. Його запал не поступався запалу Жуя. Ті, хто не знав ситуації, могли б подумати, що Цянь Цзя була його дружиною.

Нін Шу взагалі нічого не питала і не брала участі в цьому інциденті. Можливо, поки всі ці чоловіки билися так, ніби від цього залежало їхнє життя, людина, яку вони рятували, в цей час щасливо борсалась у ліжку.

Чжі трохи хвилювалася, навколо всього племені панувала тривожна атмосфера, тож їй було важко не піддатися цьому впливу. Проте Нін Шу відчувала лише презирство. Це плем'я намагалося бігти ще до того, як навчилося повзати. Вони не здобули достатньо знань, щоб розвиватися так далеко, тому повністю покладалися на Цянь Цзя. І тепер, коли та зникла, вони були повністю розгублені.

— Цао, скажи, з Цзя все буде гаразд? — запитала Чжі.

— Вона божественна діва, — недбало відповіла Нін Шу. — Їй поклонятимуться скрізь, куди б вона не пішла, тож що з нею може статися?

Все плем'я було в безладі. Ніхто не звернув уваги, коли вона разом з Чжі вийшла з племені та вирушила на полювання. Коли вона тягнула здобич назад, ті, хто це бачив, все одно просто ігнорували їх.

Ха-ха-ха.

Нін Шу також брала Чжі збирати трави. Вона детально розповідала їй про використання цих трав, щоб та могла почерпнути для себе трохи знань. Чжі ніколи не уявляла, що ці звичайні дикі трави можна використовувати таким чином, тому слухала дуже уважно. Коли їй щось не вдавалося запам'ятати, вона просила Нін Шу повторити ще кілька разів. Нін Шу дуже терпляче навчала її. Ця взаємодія змусила її згадати божественного лікаря, який мав серцеву хворобу. Як він зараз? Певно, він вже не був таким самотнім, адже маленький хлопчик складав йому компанію.

Занадто багато чоловіків у племені отримали поранення, а Ву була вже старою, до того ж з похолоданням її кашель став ще сильнішим. Тому, не в змозі самотужки з усім впоратися, вона покликала на допомогу Нін Шу. І та прийшла до печери Ву разом із Чжі. Нін Шу побачила, в печері багато поранених звіролюдей, які або сиділи, або спали. Їхні тіла були вкриті ранами, а обличчя деяких з них набули чорного відтінку. Виглядало так, ніби вони отруєні.

Невже їх вкусили отруйні змії?

Ву кашляла та виглядала трохи схудлою. Побачивши Нін Шу, вона поспішно сказала:

— Доглянь за ними. Мені потрібно трохи відпочити.

Нін Шу оглянула звіролюдей. Деякі з них мали плями крові на крилах там, де їм висмикнули пір'я, а інші були розпухлими від синців. Нін Шу доручила Чжі обробити травми тих, хто мав зовнішні ушкодження. Чжі дуже хвилювалась.

— Просто розімни трави, що зупиняють кровотечу, й приклади їх до ран, — сказала Нін Шу, а сама зайнялася іншими.

— Тебе щось вкусило? Де рана? — звернулась вона до звірочоловіка, все тіло якого було фіолетовим. Коли він побачив, що це Нін Шу, то відвернувся й проігнорував її. Було зрозуміло, що він не довіряє Нін Шу.