Цянь Цзя змогла причарувати всіх звірожінок у племені однією лише вечерею. Крім того, вона була дуже щедрою та після вечері почала вчити їх, як робити зачіски. Навіть дала їм трохи грубого мила. Воно було зроблене просто шляхом змішування рослинного попелу й тваринного жиру, яким після дали застигнути. Коли звірожінки почули, що цим можна мити тіло та волосся, вони були вражені. А потім всією групою побігли до річки мити волосся.

Нін Шу подивилася на маленький шматочок мила у своїй руці. В жовтувато-білому жирі виднілася рослинна зола. А потім пішла разом з іншими до річки.

Після використання мила її волосся дійсно стало набагато чистішим, ніж раніше. Їй дуже хотілося запитати, яку спеціальність Цянь Цзя вивчала в коледжі. Вона знала, як робити мило, гончарні вироби, будинки, а коли знайшли залізну шахту, навіть вміла виготовляти залізні вироби. Вона дозволила доісторичному світу проскочити повз бронзовий вік та увійти одразу в залізний.

Все давалося Цянь Цзя дуже легко. Хоча кілька разів вона зазнавала невдач, але врешті-решт завжди досягала успіху.

Насправді Цянь Цзя була просто всемогутньою Мері Сью.

Втім, це не мало до Нін Шу жодного стосунку. Цього разу в її завданні нічого не згадувалося про головну жінку, тож потрібно було підтримувати добрі стосунки. І Нін Шу попрямувала до Цянь Цзя, щоб дещо позичити.

— Цзя, можна позичити ні... те, чим ти ріжеш м'ясо? Я хочу позбутися волосся.

Нін Шу давно цього хотіла. Воно було таким довгим, що сягало їй до сідниць, тому вона постійно на нього сідала.

Цянь Цзя на мить остовпіла, а потім посміхнулася та сказала:

— Звичайно.

Вона повернулася до печери, а потім передала Нін Шу швейцарський ніж. Нін Шу удала, що не знає, як ним користуватися, та поглянула на Цянь Цзя. Та мило ляснула себе по голові, усвідомивши ситуацію, а потім взяла ніж.

— Ти не знаєш, як ним користуватися, так? Там, звідки я родом, це звичайнісінька річ, це називається ніж. Я допоможу тобі обрізати волосся, гаразд?

— Дяк... Дякую, — сказала Нін Шу, намагаючись контролювати посмикування своїх губ. Вона відчула, що тон Цянь Цзя був сповнений зверхності.

Після того, як Цянь Цзя допомогла їй обрізати кілька пасом волосся, Нін Шу почала робити це сама й обрізала його до довжини плечей. Оскільки це було зроблено ножем, то виглядало так, наче її пес гателив. І хоч це не було чимось гарним, принаймні це було зручно.

Цянь Цзя мала багато харизми. Після цієї єдиної трапези всі звірожінки дуже полюбили її та повністю поклонялися. Дорогою назад Чжі без упину нахвалювала Цянь Цзя.

— Ця Цянь Цзя дуже хороша звірожінка, — казала вона з очима повними заздрості. — Вона подобається багатьом звіролюдям. Не дивно, що Каю вона теж сподобалася.

Нін Шу одразу помітила проблему. З усіх звіролюдей був згаданий лише Кай, тому вона поглянула на Чжі.

— Тобі подобається Кай?

— Чому мені має подобатися Кай? — Чжі здивовано подивилася на Нін Шу. — Кай завжди здавався таким байдужим до жінок у племені, але, здається, йому дуже подобається Цзя.

Нін Шу: Я помилилася...

— Га? Що ти зробила зі своїм волоссям? Це дуже потворно. Всі жінки в племені мають довге волосся. Так ти виглядаєш дуже потворно, Каю це не сподобається! — Вираз обличчя Чжі був дуже перебільшеним, вона мало не кричала.

— Так зручніше, — Нін Шу стріпнула волоссям.

Чжі подивилася на неї з розчарованим роздратуванням.

— Я навіть сказала Каю, що ти збираєшся стати шаманкою. Невже він тобі нічого не сказав?

— Він сказав, що допоможе мені, — похитала головою Нін Шу.

Чжі: ...