Вийшовши з печери Ву, Нін Шу зіткнулася з Каєм. Однак вона не думала, що він прийшов по неї. Відколи вона прийшла в цей світ, у них була лише одна розмова, ось така: "Я чув, ти захворіла?", "О, мені вже краще".

Вони взагалі не спілкувалися, окрім того єдиного разу. Нін Шу підозрювала, що Кай зовсім не любив початкового хоста. Навіть якби Цянь Цзя не з'явилася, їхні стосунки, ймовірно, все одно б не склалися.

Кай був приголомшений, коли Нін Шу пройшла повз нього, нічого не сказавши. Він поспішно розвернувся, щоб наздогнати її.

— Чому ти йдеш?

— А ти шукав мене? — Нін Шу здивовано на нього подивилася.

Якщо ти шукав мене, то чому нічого не сказав?

На якусь мить Кай втупився у Нін Шу, а потім сказав:

— Я чув від Чжі, що ти вчишся у Ву. Ти... Ти хочеш стати шаманкою?

— Це буде залежати від Ву. Я лише вчуся у неї медицини, — спокійно відповіла Нін Шу.

Нін Шу виявила, що Кай, схоже, зовсім не дбає про неї. Однак, наскільки вона пам'ятала, він був її майбутнім партнером. Ймовірно, для його призначення партнером хоста була якась причина. Однак на цей момент не було жодного шансу, що вони з Каєм стануть парою. У його серці тепер була Цянь Цзя, а поточним завданням Нін Шу було стати головою жіночої громади та врятувати одноплемінниць. Вона не мала часу на цього хлопця.

Обидва замовкли, бо не знали, що сказати, тож атмосфера стала дуже незручною.

— Я...

— Я...

— Говори першим, — сказала Нін Шу.

— Якщо ти хочеш стати Ву, я допоможу. Я обіцяв твоєму батькові, що буду піклуватися про тебе, — сказав він після хвилини вагань.

Нін Шу: ...

Вона раптом усвідомила, що не має слів. Кай говорив дуже щиро, але його майбутня партнерка збиралась стати шаманкою й зіткнутися з довічною самотністю, а він фактично пропонував допомогу.

Нін Шу: Я...

— Дякую, але я можу сама розібратися зі своїми справами, — вона ввічливо посміхнулася, що зробило її обличчя ще потворнішим. Потім розвернулася і пішла.

Схоже, Кай став майбутнім чоловіком Цао через її батька, і робив це лише з обов'язку.

Кай деякий час дивився в спину Нін Шу, а потім зітхнувши, пішов геть.

Поки дні Нін Шу були сповнені турбот й клопоту, дні Цянь Цзя та Жуя теж були досить насиченими.

Цянь Цзя знала, що не зможе повернутися до свого світу, тому вирішила зробити своє життя тут якомога щасливішим. Вона була задоволена тим, що в неї є чоловік, який так сильно її кохає.

Вона багато працювала, щоб зробити своє життя трохи кращим. Оскільки вона не могла звикнути до кам'яних ліжок, то захотіла зробити собі дерев'яне. І хоча це "дерев'яне ліжко" було лише дошками поверх кам'яного ліжка, воно все одно було трохи зручнішим.

Вона доклала значно більше зусиль, щоб зробити їжу смачнішою, навіть винайшла кам'яний горщик. Хоча він і був не дуже універсальним, але у ньому можна було зварити жорстке м'ясо до м'якості.

Жуй часто брав її з собою до лісу, тому, коли вона знаходила якісь хороші інгредієнти, на кшталт перцю або імбиру, то збирала їх. Це допомогло позбутися неприємного запаху м'яса. Коли вона додавала до м'яса кисло-солодкі дикі фрукти, смак значно покращувався.

Щодня з печери Жуя долинали смачні аромати. Це майже зводило з розуму всіх членів племені. Дехто навіть намагався потрапити до печери Жуя та спробувати те, що так смачно пахне. Однак Жуй, який був безмежно закоханий у свою супутницю, завжди проганяв їх. Його кохана готувала небагато і йому цього ледь вистачало, щоб наїстися. Він дуже не хотів, щоб та їжа, над якою вона так старанно працювала, була з'їдена цими людьми.

Щоразу, коли Цянь Цзя бачила, що її їжа подобається іншим, вона відчувала себе дуже щасливою. До того як трансмігрувати сюди, щоразу, коли їй траплялася страва, яку вона хотіла б з'їсти, вона витрачала деякий час на те, щоб навчитися її готувати. Вона не очікувала, що її кулінарні навички одного дня стануть їй у пригоді.

Вона хотіла стати повноцінним членом племені, і особливо прагнула потоваришувати з жінками. Тож сказала Жую, що хоче запросити звірожінок на вечерю та попросила його зробити ще кілька кам'яних мисок. Звичайно, м'яса теж потрібно було приготувати більше. Однак Жуй без жодних нарікань пішов на полювання.

Коли звірожінки почули, що нова жінка запрошує їх на вечерю, вони дуже зраділи, бо вже було добре відомо, що вона дуже смачно готує. Але наскільки смачно, вони не знали.

У призначений день всі вони з радістю попрямували до печери Жуя. Нін Шу не хотіла приєднуватися до цих веселощів, бо за останні кілька днів безперервних тренувань їй нарешті вдалося сформувати трохи енергії культивації.