Вона спробувала занурити свою свідомість у фальшивий незліченний світовий камінь, як вона це робила для укладення контракту з духовними звірами. Несподівано це спрацювало. Вона змогла побачити те, що містилося всередині, немов це було кіно.

Світ був безмежним простором, в якому не було нічого. Ані води, ані неба, ані землі, ані дерев, нічого. Він був абсолютно безплідним. У нескінченній тиші раптом з'явилася постать. Ця постать була чорна з голови до ніг, немов тінь. Неможливо було розгледіти її риси чи визначити стать, оскільки вона височіла над цим "світом".

Нін Шу відчула його глибоку байдужість, наче він ковзнув по ній поглядом. За помахом його руки небо посвітлішало і вгорі з'явилися два сонця. З-під землі почала швидко підійматися ніжна зелена трава, яка швидко виросла у величезні високі дерева. Минуло зовсім небагато часу й вся земля стала лісом.

Слідом за цим з його руки з'явився птах. Птах розправив крила і полетів вниз, де сів на гілку. Після цього в лісі з'явилося багато тварин. Різноманітних. Навіть динозаври. Тіньова фігура вказала на лева і той перетворився на людину. Людина впала навколішки в пошані перед тіньовою постаттю. Незабаром з'явилося багато звіролюдей.

Перш ніж зникнути, постать недбало кинула на землю незліченний світовий камінь. А далі в записі була лише купа випадкових речей.

Чоло Нін Шу вкрилося холодним потом, вона насилу витягла свою свідомість та була повністю приголомшена.

Очманіти, Божество справді існує.

Курва, знову мій світогляд!

Та істота могла створювати життя одним лише помахом руки. Якщо це не бог, тоді що? Отже, коли звіролюди говорили, що Божество дало їм здатність перетворюватися, то це була справжнісінька правда.

Проблема полягала в тому, що Нін Шу не змогла чітко розгледіти, ким була ця постать.

Нін Шу взяла паузу, щоб заспокоїтися, а потім похмуро стиснула губи. Судячи з усього, у незліченного світового каменя на вівтарі був власник. Спробувати його вкрасти це все одно, що напрошуватися на смерть. Той факт, що у світі існувала така могутня істота, повністю зруйнував початковий світогляд Нін Шу. Відтепер їй здавалося, що вона не може вважатися навіть мурахою.

Нін Шу розповіла 2333 про те, що побачила у фальшивому незліченному світовому камені.

— Схоже, що цей світ належить комусь сильному, хто використовує це місце для збору віри. Нін Шу, не роби дурниць і не намагайся поцупити незліченний світовий камінь, інакше ми обидва помремо.

— Я так злякалась, що мало не обмочилась! Та я більше ніколи не наближуся до цього незліченного світового каменя, — закотила очі Нін Шу.

А потім вона глибоко зітхнула та спробувала забути все, що щойно побачила. Дивлячись на речі, які були надто недосяжними, вона відчувала себе пригніченою. Однак добре те, що цей досвід допоміг їй чіткіше усвідомити власну позицію. Вона була лише мурахою, яка бореться за виживання, тому вона повинна зосередитися на тому, щоб наполегливо працювати й продовжувати жити.

Заспокоївши серце, вона продовжила тренування. Найважливішою метою зараз було виконати завдання. Все інше було швидкоплинним, минущим.

Але той погляд був таким страшним! *Плак*

Наступного дня Нін Шу попрямувала до Ву, щоб повідомити, що не змогла поспілкуватися з божественним каменем. Коли Ву це почула, то мало не вдарила її по голові цим же каменем.

— Невже ти вирішила, що спілкуватися з божественним каменем буде легко? Минув лише один день. Ти надто поспішаєш.