Посмішка осяяла обличчя Чжі.

— Мисливська група повернулася! — З цими словами вона потягнула Нін Шу за собою з печери.

Коли Нін Шу подивилася вгору, то побачила в небі величезну кількість тигрів. Так багато, що здавалося, ніби вони затуляють небо. У їхніх пащах була вбита здобич. Нін Шу роздивилась та побачила, що на спині золотого тигра сидить людина.

Вони пролетіли над ними, а потім миттєво перетворилися на людей. Звірочоловіки були голі, але тигрове хутро вкривало їхні найпотаємніші місця. Це було схоже на маленькі хутряні спіднички. Кожен мав гарну статуру, накачані м'язи та шість кубиків преса, що надавало їм сексуального та дикого вигляду. Абсолютно всі чоловіки мали гарну зовнішність, тому перебування там було схоже на перебування у натовпі красенів.

— Ходімо. Твій Кай теж повернувся. — Чжі підштовхнула Нін Шу ліктем.

Мій Кай? Скоро не буде.

Нін Шу пішла за нею. Одноплемінники почали обговорювати результати полювання, але наразі було дещо, що привертало їхню увагу більше.

Звіролюди оточили Цянь Цзя. Вона зіслизнула зі спини тигра, але побачивши, що навколо стільки людей, трохи злякалася. Це було зовсім незнайоме місце. Вона не розуміла, як вона тут опинилася. У цьому абсолютно нецивілізованому світі.

Коли чоловіки побачили, що ця маленька жінка налякана, то захотіли заспокоїти її, але Жуй владно стояв поруч із нею. Здавалося, він хоче привласнити цю самицю. Цянь Цзя інстинктивно покладалася на цього чоловіка, оскільки він врятував її, тому трималася ближче до нього.

Нін Шу оцінила Цянь Цзя. Та була у футболці з короткими рукавами, в джинсах, а за її спиною був невеликий рюкзак. Її шкіра була світлою, а погляд чистим та ніжним. З такою делікатною зовнішністю вона могла вважатися юною красунею.

Однак, коли її помістили в групу звірожінок, контраст підкреслив її красу до такої міри, що вона здавалася неперевершено вродливою.