Нін Шу на мить була приголомшена, а потім рефлекторно потягнулася до своїх грудей. На них було щось схоже на тваринне хутро. Дуже жорстке. Але потім їй здалося що внизу звисає щось зайве. На дотик воно було липким й брудним, але вона все одно зітхнула з полегшенням, бо гадала, що знову стала чоловіком.

Нін Шу виявила, що вона дуже брудна. Все тіло було вкрите брудом, а волосся звисало сальними пасмами. Тут стояв дивний запах. Вона ледве витримувала це. Крім того, почувалася дуже погано: у неї паморочилося в голові, вона постійно кашляла. Судячи з усього, це тіло застудилося і в нього була сильна лихоманка.

— Цао, ти прокинулася? Ти прокинулася! — У печеру увійшла жінка, одягнена схожим чином. Побачивши, що Нін Шу сидить у заціпенінні, вона поспішно поклала дрова, які тримала в руках.

— Цао, ти справді прокинулася! Ву сказала, що є шанс того, що ти помреш, але ти несподівано прокинулася.

Ця жінка підійшла дуже близько і Нін Шу відчула кислий запах поту, що йшов від її тіла. Він був настільки сильним, що вона відчула, ніби її закладений ніс знову вільно дихає.

— Цао, що сталося? Цао, скажи щось, — розхвилювалася жінка, побачивши що Нін Шу просто втупилась у неї.

Коли Нін Шу почула, що ця жінка постійно повторює "цао", то була спантеличена. Бо не могла зрозуміти це такий словесний вираз, чи ім'я цього тіла.*

(* "Цао" означає "трава", але часто використовується в сучасній китайській мові як омофон для лайки, що є еквівалентом слову "fuck".)

Схоже, що умови цього завдання будуть досить суворими.

Нін Шу хотіла їй відповісти, але коли відкрила рота, усвідомила, що хоч і розуміє слова, але насправді не вміє так розмовляти. Для Нін Шу слова цієї жінки звучала як гарчання, тому їй довелося докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти їх.

Вона похитала головою, дивлячись на жінку, а потім знову лягла. Щойно вона це зробила, її оточив пліснявий запах трави, яка виявилася дуже вологою.

Що це, в біса, за місце?!

Побачивши, що Нін Шу заплющила очі, жінка більше не турбувала її. Лише підкинула дров у багаття, перш ніж вийти з печери. Щойно кроки стихли, Нін Шу попросила 2333 дати їй ліки, які вона купила на ринку. У цього тіла була застуда. Вона змусила себе проковтнути пігулку не запиваючи, після чого почала отримувати сюжет.

Це було доісторичне суспільство. Епоха дикості, сирого м'яса, печерного життя та дикої природи. У доісторичних лісах кожна жива істота еволюціонувала, щоб вижити в цьому суворому середовищі.

Початкового хоста звали Цао. Вона була жінкою з племені Крилатих Тигрів. Нещодавно вона впала у річку з піраньями і якби одноплемінники швидко не врятували її, то вона б загинула. Самки від початку мали слабкий організм, тому цей інцидент разом з переляком призвів до того, що вона застудилась. Ву з племені влила в горло Цао якийсь дивний трунок, але це не змогло її розбудити. А тоді прийшла Нін Шу.

Це був світ звіролюдей. Кожен самець мав здатність перетворюватися. Плем'я Крилатих Тигрів, наприклад, перетворювалося на крилатих тигрів, які могли літати й битися. Ще було плем'я Чорних Змій, чоловіки якого були здатні перетворюватися на змій і використовувати свої величезні тіла, щоб розчавлювати здобич. Далебі, існувало багато різних звіролюдей: змії, ведмеді, лисиці, леви тощо. Всі вони використовували свою величезну силу для полювання і захисту членів племені.

У порівнянні з потужною здатністю чоловіків до трансформації, жінки були набагато слабшими. Вони не володіли здатністю перетворюватися і їхні тіла були не надто сильними. Було дуже важко дожити до дорослого віку в таких суворих умовах. Саме тому самки були дуже цінними для всіх племен звіролюдей, адже від їхнього існування залежала здатність племені до розмноження.

Проте поява однієї людини призвела до того, що весь світ звіролюдей зазнав кардинальних змін.

Студентка коледжу, Цянь Цзя, заблукала в лісі під час подорожі. Блукаючи, вона врешті-решт опинилася в доісторичному лісі. Цянь Цзя ледь не була пошматована небезпечними звірами, але, на щастя, члени племені Крилатих Тигрів, які були на полюванні, зустріли її та врятували. Після цього вони повернулися до свого племені з нею.

Цянь Цзя ніколи не уявляла, що опиниться у такому місці.

Коли її запитали звідки вона прийшла, то вона збрехала і сказала, що прийшла з іншого континенту, який знаходиться дуже далеко звідси. Так далеко, що вона ніколи не зможе повернутися.

Після цього Цянь Цзя розпочала реалізацію масштабного плану з перетворення доісторичного світу. Вона виготовила глиняний посуд, побудувала будинки, знайшла насіння злаків, овочі та дозволила звіролюдям цього світу, які раніше харчувалися лише смаженим м'ясом, скуштувати смачну їжу, якої вони ніколи не їли.

Нін Шу не знала, як Цянь Цзя, яка навіть не могла відрізнити часникові зубчики від паростків пшениці, потрапивши в доісторичний світ набула майже читерських здібностей. Вона легко знаходила різні злаки та спеції, справді покращивши умови життя звіролюдей.

Цянь Цзя мала світлу шкіру та ніжну зовнішність. Вона дуже відрізнялася від жінок у племені. Це було разюче помітно на контрасті з ними. Чоловіки, побачивши Цянь Цзя, почали цінувати красу. У минулому жінки були такими, якими вони є, але тепер вони побачили цю дівчину з її білою шкірою і витонченою зовнішністю. Вона не була такою темною, як жінки з племені, та не мала такого хутра. Тому багато самців з племені Крилатих Тигрів вподобали Цянь Цзя і навіть стали називати божественною дівою.