Нін Шу сіла на диван й почала переглядати системний ринок. Їй багато що впало в око, але коли вона побачила свої бали, то впала у відчай. Її бали здавалися абсолютно марними.

— Тобі варто придбати потрібні речі, перш ніж почати виконання завдання. Коли потрапиш у світ завдань, то вже не зможеш використовувати системний ринок. В цьому доводиться трохи покладатися на удачу. Іноді ти не зможеш використати речі, що підготувала для завдання, — попередив 2333.

— Хіба не ти відповідаєш за ринок?

— Як така початкова система, як я, може відповідати за щось подібне? Мережа цього ринку пов'язана з кожним виконавцем і знає про ситуацію кожного з них. Я взагалі не маю права втручатися у справи системного ринку, — 2333 прозвучав трохи пригнічено.

Нін Шу була виконавцем завдань початкового рівня, але він також був лише системою початкового рівня.

— О, то ти теж початкового рівня, — раптово в голові Нін Шу з'явилося запитання: — Якщо виконавця завдань знищено, то що станеться з системою, яка пов'язана з ним? Вона також буде знищена?

Ця тема явно була не з приємних. Навіть попри те, що 2333 був лише рядком з цифр, він все одно сердився через це.

— Якщо тебе знищать, то я вирушу у відділ утилізації, на переформатування. Нова система, яка вийде в результаті, відрізнятиметься від теперішнього мене, тож це теж вважається за знищення.

Очманіти. Нін Шу раптом відчула сильний тиск. На своїх плечах вона несла долі двох істот. Вона не тільки несла відповідальність за власну долю, але й повинна не допустити переформатування системи.

У будь-якому випадку, їй потрібно старанно працювати! Працювати до нестями!

Нін Шу лягла на диван, щоб трохи поспати, перш ніж приступити до наступного завдання. Після кожного світу їй потрібен був час, щоб вирівняти настрій, адже якщо вона схвильована вирушить у світ завдання, то це знизить її ефективність.

Після того, як вона пережила стільки світів і зустрілася з безліччю людей, різні погляди на світ трохи втомлювали її. Тільки-но вона трохи знайомиться з новими людьми, як змушена покидати світ. Спокійно жити не було можливості.

Однак це зміцнило її. Вона відчула, що багато чому навчилася під час виконання цих завдань, і ще більше переконалася в тому, що деякі принципи варто відстоювати та плекати.

Коли Нін Шу знову прокинулася, вона відчула себе набагато розслабленішою. Дуже важливо позбуватися негативних думок.

Насамперед вона відкрила системний ринок, щоб купити пісні пігулки, чисту воду і деякі ліки, оскільки все це були речі найпершої потреби. З ними, навіть якщо її завдання відбуватиметься у світі з суворими умовами, вона все одно зможе протриматися.

— 2333, почнемо наступне завдання. Одного разу я ввійду у високорівневий світ і познайомлюся з купою виконавців завдань. Та...

"...візьму тебе з собою, щоб ти був крутим і випендрювався!"

Перш ніж Нін Шу встигла закінчити свою промову, вона відчула, як її свідомість затьмарюється.

Курва!

Нін Шу розплющила очі лише тоді, коли її душа повністю пристосувалася до тіла. Перше, що вона побачила — дуже темна печера. Вона недовірливо роззирнулася на всі боки, але виявила, що не помилилася. Це дійсно печера. Була навіть яма для багаття. Вона лежала на сухій траві, що була розстелена на підлозі печери, а повз неї повільно проповзала якась зловісна чорна рептилія, розміром з палець.

Вона одразу ж сіла, по всьому тілу побігли мурашки. Вона схопила якийсь камінь і розтрощила ним рептилію. Та заверещала, з неї бризнула зелена кров.

Це було страшенно огидно.

Нін Шу затулила рота, але виявила, що її рука дуже брудна. Від неї йшло багато дивних запахів, а на тильній стороні долоні було більше хутра, ніж зазвичай буває на людських руках.