Атмосфера у вітальні була дуже важкою. Мо Цзюефен грався зі своїми ключами, поки Май Доер дивилася на нього зі спантеличеним виразом обличчя. Вона відкривала рот, але знову і знову вагалася. А Нін Шу прикидалася прозорою та мовчала.

Чоло Май Доер почало вкриватися холодним потом. Вона подивилася на Нін Шу, просячи допомоги, але та лише похитала головою. Такі речі потрібно говорити особисто. Май Доер міцно стиснула кулаки. Її долоні вкрилися потом, бо вона просто не могла наважитися почати розмову, коли побачила яким відстороненим і байдужим був Мо Цзюефен.

— Що саме ти хочеш? Покликала мене, але нічого не кажеш? Якщо тобі нічого сказати, то я йду. — Мо Цзюефен прибрав ноги з кавового столика і підвівся.

— Не йди! Зачекай, я хочу дещо сказати, — поспішно сказала Май Доер.

Мо Цзюефен перевів свій погляд на неї. Дівчина сковтнула та схвильовано подивилася на нього.

— Я... я люблю тебе. Мо Цзюефен, я дуже, дуже тебе кохаю.

І ось так Нін Шу стала свідком зізнання Май Доер у коханні до Мо Цзюефена. Однак на обличчі чоловіка не було жодного виразу.

— І що? — злегка насупився він.

Здавалося Мо Цзюефен зовсім не переймався цим зізнанням. Занадто багато жінок його кохали. Просто не було жодної жінки, яку б кохав він.

Май Доер знадобилося чимало сміливості, щоб сказати це. Безтурботне ставлення Мо Цзюефена пронизало її серце, як гострий ніж, через що колір її обличчя став непривабливим. Очі Май Доер стали тьмяними від відчаю.

— Якщо ти хотіла поговорити про це, то я не хочу цього чути. Ти маєш знати, наскільки я зайнята людина. І ще, якщо тобі нічого сказати, не приводь сюди сторонніх. Мені це не подобається. — Мо Цзюефен підвівся і попрямував до дверей.

— Не йди! — пронизливо закричала Май Доер. Вона потягнулася і схопила його за руку. Її очі наповнилися сльозами. — Мо Цзюефен, не йди.

— Май Доер, чого саме ти хочеш? Ти маєш знати, чим це може закінчитися, якщо мене розлютити. — Мо Цзюефен похмуро подивився на дівчину.

По щоках Май Доер струмками потекли сльози, вона відчула, як зводить шлунок. Її нудило, але коли вона побачила крижаний погляд Мо Цзюефена, то похолола.

— Мо Цзюефен, я вагітна. Вже місяць. — поспішно сказала вона.

Мо Цзюефен був на мить приголомшений, а потім відкинув руки Май Доер та поглянув на Нін Шу.

— То сьогодні ти прийшла не сама, щоб вимагати від мене компенсації? Або ти хочеш змусити мене одружитися з тобою? — холодно звернувся він до Май Доер.

— Я... — У Май Доер немов язик онімів. Вона відчула себе так, немов її занурили в крижану воду. Ще до того, як вона встигла сказати те, що думала, слова Мо Цзюефена зупинили її на півдорозі.

Його слова буквально перекладалися як: навіть не сподівайся, що я з тобою одружуся. Май Доер мляво сповзла на підлогу. Її сльози продовжили падати, вона виглядала так, ніби втратила свою душу.

Нін Шу тихо кашлянула, щоб нагадати про свою присутність і перервати цю атмосферу всепоглинаючого болю та журби. Май Доер і Мо Цзюефен одночасно подивилися на неї. Нін Шу раптово відчула сильний тиск. Щойно вона зібралася говорити, як Мо Цзюефен перервав її.

— Ти менеджерка Май Доер, так? Відвези свій талант у лікарню і нехай вона позбудеться цієї дитини. Вона мені не потрібна.

Нін Шу: ...