Нін Шу й не думала залишати цей світ собі, оскільки він ось-ось почне руйнуватися. І вона не знала, чи варто залишати його Вей Лянюе.

Вей Лянюе був гарматним м'ясом. Він не володів удачею, що кидає виклик природі, тож навіть якщо йому вдасться отримати щось хороше, це врешті-решт опиниться в руках когось іншого. Якби вона залишила це йому, він, ймовірно, опинився б у тому ж становищі, що і в оригінальній сюжетній лінії.

Поміркувавши, Нін Шу вирішила повернути світ туди, де його вирощували.

— Ти впевнена? — запитав 2333, — Туди дуже важко дістатися і там багато просторових лез. Ти вирушиш туди у своєму духовному тілі і якщо твоя душа потрапить під просторове лезо, вона може розпастися на шматки. Чи варто ризикувати заради якогось паскудного невдалого світу? Можливо, він не зможе відновити свої власні природні закони, навіть якщо повернеться туди, де вирощуються світи.

Нін Шу закусила губи. Вона цінувала життя більше, ніж будь-хто інший. Вона не хотіла вмирати, але вона сказала світу, що доставить його в те місце. Вона відчувала справжній конфлікт.

Нін Шу довго вагалася, але так і не змогла прийняти рішення, тому сіла на ліжко, щоб трохи потренуватися. Однак вона відчувала себе дуже роздратованою і неспокійною. До такої міри, що їй навіть здавалося, що в неї може розвинутися відхилення в енергії ци.

Нін Шу стиснула кулаки. Вона була дуже незадоволена собою, тому сказала 2333:

— Я вирішила. Я йду. Оскільки я вже погодилася, то навіть якщо помру дорогою, все одно буду вважати це перемогою.

Найважливішим для людини було зберегти чисте сумління. У такому стані вона ніяк не могла виконати завдання добре.

2333 на мить замовк, а потім сказав:

— Гаразд. Я зроблю все можливе, щоб захистити тебе.

— Дякую, — з посмішкою сказала Нін Шу.

За мить душа Нін Шу покинула тіло Вей Лянюе. Світ все ще був в її руці.

2333 допоміг Нін Шу залишити світ завдання. Піднявшись вище в повітря, вони зіткнулися з астральними вітрами, і Нін Шу з усіх сил намагалася ухилитися від них.

— Ще є можливість повернути назад, — спокійно сказав 2333. — Це лише звичайний астральний вітер. Коли ми покинемо цей світ, астральні вітри будуть набагато сильнішими. Твоя душа може бути знищена ще до того, як ми досягнемо того місця.

Нін Шу закусила губу, але все одно твердо сказала:

— Я йду далі.

— Нін Шу, у тебе справді щось не так з головою. — 2333, здавалося, зітхнув.

Вийшовши зі світу завдань, вони опинилися в абсолютно білому місці.

— Це тріщина між світами. — пояснив 2333, — Це місце часто обвалюється, і тут дмуть сильні астральні вітри і просторові леза. Будь дуже обережна, інакше тобі кінець.

— Зрозуміла.

Нін Шу уважно оглядалася на всі боки, просуваючись вперед.