На публічній площі Секти Небесного Закону було багато народу. Коли Нін Шу побачила, що на неї чекає старий Вей, то одразу побігла до нього і вигукнула:

— Тату.

— Це добре, що ти повернувся. Я гадав, що ти помреш у підземеллі. Я щойно почув, що цього разу загинули двоє учнів, тож подумав, що з тобою щось трапилося. — Очі старого Вея трохи почервоніли.

— Тату, зі мною все гаразд. І це все завдяки тому, що ти подарував мені орла блискавичного вітру. — Говорячи це, Нін Шу стала прямувати до своєї кімнати.

— Тату, ти знаєш, як встановити ізоляційний масив? У мене є дещо хороше для тебе, — сказала Нін Шу після того, як зачинила двері.

— Татові нічого не треба. Залиш це собі. — недбало махнув рукою старий Вей.

— Це дуже гарна річ.

Коли Нін Шу побачила, що старий Вей відреагував так, ніби "цього татка не цікавить твоє лайно", вона дістала скриньку зі своєї торбинки-сховища. Побачивши, що син налаштований серйозно, старий Вей помахом руки встановив масив, а потім сказав:

— Гаразд, давай подивимося, що ти там приніс. — А потім дражливо додав: — Це вперше, коли ти хочеш мені щось подарувати.

Нін Шу відкрила скриньку. У ній лежав білосніжний плід який світився складною аурою. Старий Вей спочатку не зацікавився, бо не думав, що його безнадійний син зможе витягти з неї щось путнє. Однак побачивши цей плід, його очі розширилися і він поспішно зачинив скриньку, вигукнувши:

— Швидше заховай його! Як тобі вдалося це дістати?

— Тату, ти мені руку розчавлюєш, — напружено сказала Нін Шу.

Старий Вей так різко зачинив скриньку, що вона не встигла прибрати великий палець. Однак він почав з силою тиснути на кришку намагаючись щільно її закрити, через що їй було страшенно боляче.

Старий Вей: ...

Нін Шу віддала старому Вею плід, який, імовірно, мав допомогти зрозуміти принципи світу. Трохи подумавши, вона також дала йому кристал духовної есенції.

— Тату, я випадково підібрав це, тож можеш взяти його собі.

— Що... — Старий Вей подивився на кристал духовної есенції і його очі мало не вилізли на лоба. Він поспішно прибрав його, читаючи Нін Шу лекцію:

— Не можна так недбало діставати подібні речі, розумієш? Вони занадто цінні! Якщо інші побачать, то вб'ють тебе, щоб їх отримати!

Нін Шу кивнула. Побачивши, що старий Вей лише прибирає речі, вона сказала:

— Тату, тобі варто з'їсти фрукт. Найбезпечніше йому буде в твоєму шлунку.

— Їсти фрукт духу ось так — це марнотратство. Я з'їм його, коли зроблю з нього пігулку. — Старий Вей не міг змусити себе з'їсти його.

Нін Шу не вважала, що перетворення фрукту на пігулку посилить його дію. А що, як очищення не вдасться? Тоді фрукт зникне. Було б краще з'їсти його зараз, тому вона вихопила фрукт з його руки і запхала йому до рота.

Шкірка лопнула, і свіжий аромат разом з чистою енергією миттєво полинув назовні. Серце старого Вея затремтіло від болю, але він швидко з'їв духовний фрукт всього за кілька укусів. Він навіть відкрив рот і спробував всмоктати ту духовну енергію, яка витекла з фрукта і ще не розчинилася в повітрі.

Нін Шу: ...

— Я піду тренуватися на самоті. Бережи себе. — Аура старого Вея нестабільно пульсувала. Здавалося, що він ось-ось здійснить прорив на новий рівень культивації.

— Я зрозумів, тату. Будь обережний зі своїми тренуваннями. — кивнула Нін Шу.

— Ага, я знаю. А ти став набагато енергійнішим. Здається, тобі було б корисно більше бувати у зовнішньому світі, замість того, щоб весь час ховатися в Секті Небесного Закону. — старий Вей зітхнув. — Хто б міг подумати, що одного разу я отримаю подарунок від свого сина? У мене аж серце заболіло.

— Тату, допоможеш мені встановити ізоляційний масив навколо мого будинку? Я теж хочу деякий час потренуватися в ізоляції, — сказала Нін Шу.

Старий Вей допоміг їй, а потім пішов. Коли той відійшов досить далеко, Нін Шу дістала небесну обитель. Вона мала вигляд маленького шматочок льоду на її долоні. Такий великий світ, виявляється, може стискатися до такого розміру. Приголомшливо.

— Давай повернемо цей світ назад. — сказала Нін Шу 2333.

Оскільки вона дала світу обіцянку, то повинна її дотримати.