Важкі ворота палацу повільно відчинилися. Се Юй, Лю Юаньюань і той хлопець у чанпао швидко вбігли до палацу.

Коли всі побачили, що ці троє увійшли, вони швидко рушили слідом за ними. Однак, щойно вони підійшли до дверей, як кам'яний лев різко підняв лапу, намагаючись розтоптати непроханих гостей. Люди зі швидкими рефлексами встигли ухилитися, але ті, чиї рефлекси залишали бажати кращого, були розчавлені в пасту. Було виразно чути, як від удару хрумтять кістки.

Всі інші поспішно зупинилися і в шоці дивилися на величезного кам'яного лева.

Нін Шу протяжно зітхнула. Добре, що вона була насторожі і не кинулася до воріт.

Кам'яні леви не звернули жодної уваги на людей з нефритовими скрижалями. Було ясно, що увійти можна тільки тим, хто їх мав.

Схоже, що увійти до палацу, який охороняють ці два кам'яні леви, буде нелегко. Навіть якби їм врешті-решт вдалося потрапити всередину, було б, напевно, вже надто пізно на щось претендувати.

— Ц-це... — Лю Циньян був занадто шокований, щоб говорити. Раніше він навіть думав спробувати викрасти небесну обитель, але тепер виявив, що його здібностей недостатньо, щоб претендувати на неї. Це було дуже болючим усвідомленням.

Нін Шу не поспішала. У натовпі було досить багато людей з високим рівнем культивації, і вони напевно спробують скористатися шансом, щоб прослизнути.

Як вона й передбачала, незабаром деякі люди почали атакувати кам'яних левів. Однак ті були занадто великими. Люди в порівнянні з ними були розміром з горобця. Кам'яні леви старанно зупиняли кожного, хто бажав увійти і загороджували ворота палацу своїми тілами.

— Серйозно! — Лю Циньян був вкрай роздратований.

Нін Шу бачила, що ці люди, попри кількісну перевагу, не можуть нічого зробити кам'яним левам, але їй потрібно було потрапити всередину. Якщо вона не втрутиться, то Се Юй обов'язково успішно отримає небесну обитель. А з обителью як козирем і всіма скарбами всередині цього простору, Се Юй став би ще небезпечнішим ворогом.

Небесна обитель дозволила б йому стати абсолютно непереможним.

Нін Шу злетіла на голову кам'яного лева і той почав несамовито намагатися скинути її з себе. Однак, оскільки його тіло було зроблено з каменю, то його негнучкі рухи не могли її струсити.

Нін Шу різко вдарила кам'яного лева, щоб змусити його впасти, але все, що їй вдалося зробити, це змусити його злегка похитнутися. Інші, побачивши дії Нін Шу, теж застрибнули на голову лева, щоб разом його завалити.

У Нін Шу закінчилися ідеї, тому вона дістала з торбинки-сховища невеликий кристалик духовної есенції, розміром з великий палець, і проковтнула його. Жахливий сплеск духовної енергії пронизав її тіло, воно почало роздуватися, немов вона зараз вибухне. Золотий дракон у її даньтяні одразу почав поглинати цю страхітливу енергію. Здавалося, що він ніколи не зможе насититись енергією.

Нін Шу заревіла і з приливом сили штовхнула кам'яного лева. Він звалився на землю, змусивши весь палац затремтіти. І хоча він відчайдушно махав кінцівками, піднятися знову він не міг.

Нін Шу перестрибнула на голову другого кам'яного лева. Коли інші побачили, що Нін Шу прямує до них, вони одразу відступили з її шляху.

Хтось настільки лютий, був практично звіром у людській подобі, ах!