Якого біса? Якого, бляха, біса? 

Нін Шу подивилася на Лін Сюе. Вона більше не мала тієї холодної зарозумілої аури. Навпаки, тепер вона здавалася сором'язливою маленькою білою квіткою, яка колихалася від найменшого вітру. Коли Нін Шу побачила як Ань Жун її захищає, то зітхнула. Після кількох днів відсутності Лін Сюе посилила свої трюки.

Нін Шу відчувала огиду у поглядах однокласників. Було зрозуміло, що вони вже дійшли висновку, що вона знущалася з Лін Сюе. Її майже нудило кров'ю. Хіба вона щось зробила? Як вона залякувала головну героїню?

Боєздатність головної жінки знову стрімко зростала. У неї були і мізки, і бойові мистецтва, вона намагається захопити світ? Раніше Лін Сюе завжди поводилася відсторонено й зовсім не звертала на неї уваги. Це тому, що вона була абсолютно впевнена у своїх силах та вважала, що може легко здолати будь-кого. Однак зараз Лін Сюе явно націлилася на Нін Шу, і навіть використала подібний метод, щоб розправитися з нею. 

— Ти все ще кажеш, що не залякувала її? Ти переслідувала Лін Сюе під час вечірки принца Лена, щоб вдарити її, але все ще наважуєшся стверджувати, що не знущаєшся з неї? Їй довелося стільки днів пролежати в ліжку, щоб одужати! — з презирством сказала Ань Жун. Вона подивилася на Нін Шу так, наче дивилася на сміття. 

Брови Нін Шу сіпнулися. Вона звикла бачити егоїзм і гордість Лін Сюе, тому було дуже незвично бачачи її нинішню тендітну особистість. 

Ань Жун спробувала схопити Нін Шу за волосся. Та ухилилася, а потім перекинула Ань Жун через плече, змусивши її скрикнути від болю. 

Оскільки Лін Сюе хотіла прикидатися маленькою білою квіткою, було б несправедливо терпіти звинувачення і нічого не зробити. Тому Нін Шу повернулася і вдарила її по щоці. 

Лін Сюе була приголомшена. Вона затулила щоку рукою, втупившись у Нін Шу, та явно не могла повірити, що Нін Шу справді наважилася дати їй ляпаса. Після цього її погляд став надзвичайно холодним. Це був холод, що пронизував до кісток. 

Люди в класі також були вражені. З їхньої точки зору, ця сирота, ця простолюдинка практично з'їхала з глузду. Вона наважилася вдарити богиню! Титул богині не був порожнім звуком. Він уособлював те, наскільки всі студенти Академії Ейс захищали Лін Сюе. 

Нін Шу не звертала уваги на погляди однокласників. Босоногі не боялися тих, хто був взутий. Її вже вигнали з сім'ї Лінь, їх більше нічого не пов'язувало. Тим часом біологічних батьків вона все ще не знайшла, тож була абсолютно вільна. Однак Лін Сюе була іншою. Вона повинна у всьому бути красивою. Повинна бути стриманою та відстороненою, щоб зберегти обожнювання трьох шкільних принців. 

Навіть Ань Жун, яка щойно піднялася, тримаючись за спину, була приголомшена. Вона подивилася на Нін Шу як на божевільну. Ань Жун була розлючена і присоромлена тим, що її кинули на підлогу. Однак, побачивши божевільний вираз Нін Шу, змовчала та трохи відступила. 

Рух Ань Жун змусив серце Лін Сюе завмерти. Вона оглянула класну кімнату і побачила, що ніхто не має наміру заступитися за неї. 

Єдина причина, чому Лін Сюе так швидко повернулася до школи — Лінь Цзяцзя весь час ховалась тут. Вона залишалася у школі навіть після закінчення занять. Підлеглі Лін Сюе не мали змоги потрапити до Академії Ейс і вистежити її. Ця школа була не такою простою, як здавалося на перший погляд. Поки вона знову не набереться сил, вона мала дотримуватися шкільних правил. 

Щоб вилікувати поранення, Лін Сюе поглинула життєву енергію багатьох людей і кілька разів спала з Мо Ленсюанем. Однак, можливо, через це її духовна енергія стала неоднорідною. Час від часу вона навіть поверталась проти неї. Проте Лін Сюе не мала іншого вибору. Вона могла захистити себе лише культивацією. 

Після кількох поранень сучасною зброєю Лін Сюе більше не наважувалася недооцінювати науку і технології. Через те, що не звертала уваги на такі речі, вона отримала поранення від нікчемного сміття. 

Справи почали йти погано після того, як вона зустріла Лінь Цзяцзя. Їй треба зробити так, щоб ця дівчина більше не могла залишатися у цій школі.