Навіть незважаючи на новини про хворобу Імператриці, Хо Цин все одно не з'явився у Внутрішньому Палаці. Він навіть не спромігся надіслати повідомлення і запитати, як вона почувається.

Втім, Нін Шу до цього діла не було, вона навіть відчула полегшення. Судячи з усього, Хо Цин тепер мав намір залишатися цнотливим. А їй це було тільки на руку, бо вона зовсім не хотіла стрибати з ним в ліжку.

Їй було тільки трохи цікаво, як він справлявся зі своїми потребами. Невже він шарпає себе?

Нін Шу продовжила безперервні тренування і, нарешті, досягла результату, коли це тіло могло пройти кілька кроків не захекавшись. Схоже, початковий хост була серйозно розгнівана.

Минуло вже багато днів, тому настав час трохи поговорити з маленьким молочним пиріжком. Нін Шу попросила Цин Чжу покликати Хо Ченвана.

Коли Хо Ченван прийшов до неї, його обличчя було розрум'яненим, а волосся промокло від поту. Нін Шу примружилася і побачила на плечі Хо Ченвана пучок золотого хутра. Схоже, цей малюк знову грався з лисицею.

Хо Ченван формально привітав Нін Шу.

— Цей покірний син висловлює свою повагу Матінці-Імператриці і бажає Матінці-Імператриці доброго здоров'я.

Нін Шу продовжила спостерігати за Хо Ченваном, не кажучи ані слова, через що на розрум'яненому обличчі хлопчика з'явилися сліди незручності. Нін Шу ніжно підтягнула його до себе і підняла руку, щоб змахнути хутро з його плеча.

— Матінка-Імператриця.

Хо Ченван відчув ще більшу незручність і з переляку опустив голову.

— Ченване, ти сьогодні грався з лисицею? — ніжно запитала Нін Шу. — Розкажи Матінці-Імператриці, куди ви ходили?

— Матінко-Імператриця, цей покірний син не грався. — Хо Ченван не смів зустрітися з нею поглядом.

— Матінка-Імператриця не дорікає тобі. Ти можеш продовжувати грати з лисицею.

— Правда? Матінка-Імператриця? — Хо Ченван різко підняв голову і подивився на Нін Шу очима, що світилися від радості.

— Так. — кивнула вона.

— Матінка-Імператриця, ти найкраща!

Хо Ченван кинувся в обійми Нін Шу і потерся обличчям об її обличчя, немов зіпсована дитина. Нін Шу стало некомфортно, тому вона відштовхнула його і роздратовано сказала:

— Ти вже дорослий чоловік і все одно намагаєшся поводитися мило? Якщо ти хочеш грати з лисицею у Матінки-Імператриці є для тебе умова. Щойно ти її виконаєш зможеш грати стільки, скільки захочеш, — суворо сказала Нін Шу.

Хо Ченван відразу постукав себе по грудях і сказав:

— Матінка-Імператриця, цей покірний син обов'язково все зробить.

— Матінка-Імператриця не має наміру просити багато. Просто тренуйся в написанні двадцяти літер і заучуй одну поему на день. Після того, як закінчиш ці завдання, то зможеш піти грати. Чим раніше закінчиш, тим більше часу в тебе буде на ігри з лисицею. — Нін Шу пом'якшила свій тон, щоб спокусити його.

Було краще підштовхувати його, ніж тягнути. Замість змушувати його вчитися без кінця, краще встановити для нього певну мету, до якої він може йти.

— Гаразд! Матінка-Імператриця, цей покірний син обов'язково зможе це зробити! — Обличчя Хо Ченвана світилося від радісного збудження.

— Це добре. — кивнула Нін Шу. — Але ти повинен закінчити це перш ніж грати, зрозумів? Ченване, тобі дуже подобається ця лисиця, так?

— Ага, маленька лисичка дуже мила і розумна. Цей покірний син раніше ніколи не бачив такої розумної тварини. — Хо Ченван дуже мило закивав головою.

Нін Шу подивилася на свої нігті і сказала з посмішкою:

— Правда? Я чула, що твоєму батьку-Імператору вона теж дуже подобається.

— Ця маленька лисичка така мила, кому вона може не подобатися? — відповів Хо Ченван, немов це було щось очевидне.

Нін Шу: Людині перед тобою вона не подобається.

Нін Шу поплескала Хо Ченвана по плечу.

— Пам'ятай, що ти обіцяв своїй Матінці-Імператриці. Ти — чоловік, а добрий дворянин повинен тримати своє слово.

— Цей покірний син запам'ятає, — голосно сказав Хо Ченван з дитячим ентузіазмом.

Він був дуже милим, немов Нін Шу дивилася на маленького дорослого.

Цин Чжу, яка стояла поруч з Нін Шу, засміялася, і решта служниць у палаці прикрили свої посмішки.

Нін Шу теж розсміялася.

— Тоді йди грайся поки що, але не забудь тренуватися в письмі та завчити поему. Принеси їх увечері Матінці-Імператриці на перевірку.

Коли Хо Ченван пішов, він практично летів, немов вітер.

— Цин Чжу, ця Імператриця останнім часом не дуже добре спить. Постійно таке відчуття, що хтось десь шарудить. Напевно, у палаці завелася миша. Попроси когось поставити мишоловки по кутах, — спокійно сказала Нін Шу.

Цин Чжу одразу пішла виконувати наказ.