Вони переслідували автомобіль Лін Сюе аж до віддаленої вілли. Шкільний лікар обернувся, подивився на Нін Шу і запитав:
— Дівчино, чому ти дивишся на мене з таким дивним виразом?
Нін Шу перевела погляд, але подумки вже назвала шкільного лікаря збоченцем. Він не хотів боротися за прихильність жінки, а хотів просто її викрасти. Він дійсно не бажав йти звичайним маршрутом.
Автомобіль перед ними зупинився. Чоловік витягнув Лін Сюе з машини й відніс до будівлі. Нін Шу відстебнула ремінь безпеки та крадькома пішла за ними. Коли вона подивилася на шкільного лікаря, то побачила, що той стояв прямо, не намагаючись хоч трохи сховатись.
— Що ти робиш? — лікар дивно подивився на Нін Шу.
— Я ховаюся. Ховаюся, розумієте? Присядьте і ви, скоріш.
Він холодно засміявся і попрямувавши до вілли, сказав:
— Тут немає камер спостереження. Навіть якби вони були, те як ти ховаєшся не має сенсу.
Нін Шу: ...
Нін Шу пішла за ним до вілли. Та не виглядала живою і заселеною. В цей час раптово почулись голоси, що долинали з другого поверху. Шкільний лікар дістав пістолет, потім пішов сходами, тримаючись ближче до стіни. Нін Шу навшпиньки йшла за ним. Розмови стали голоснішими і до них додався ще один незрозумілий звук. Шкільний лікар відчинив двері. Усередині двоє людей сплуталися і борсалися на ліжку.
Нін Шу нахилилася подивитись і її рот розкрився від подиву. Якого біса? Хіба культиваторка не була поранена? Чому вони раптом стали стрибати в ліжку? Заскочена зненацька, вона випадково потрапила на пряму трансляцію з покоїв кронпринца.
Лін Сюе була змушена обставинами. У неї не лишилося жодної крихти духовної енергії, а поранення пекельно боліло. Найшвидший спосіб одужання — отримати енергію ян, щоб доповнити їнь. У світі культивації це було одним із диявольських методів культивації. Втім, чоловік на ній був непоганим. Переспати з ним один раз — не втрата, і навіть може допомогти поповнити духовну енергію.
Нін Шу вже відчувала надзвичайне захоплення Лін Сюе, що та змогла це зробити. За звичайних обставин, хіба не слід спочатку перев'язати рану. Шкільний лікар поклав руку на голову Нін Шу і штовхнув її за собою. Саме в цей час погляд чоловіка на ліжку загострився і він глянув у бік дверей. Лікар сховався. Коли вони знову заглянули в кімнату там більше нікого не було.
Шкільний лікар ногою штовхнув двері. Нін Шу увійшла за ним.
Як вони раптово зникли? Нін Шу подивився на шкільного лікаря.
— Куди вони поділися?
Лікар почав оглядати кімнату. Побачивши, що Нін Шу стоїть на місці, він втратив дар мови. Даючи коротке пояснення, він сказав:
— У цій кімнаті безперечно є якийсь механізм. Шукай його.
Нін Шу почала повзати по кімнаті дюйм за дюймом, оглядаючи кожен предмет. Курва! Чому інші головні герої могли робити все так чудово, а їй доводилося повзати по підлозі?
Лікар повернув квіткову вазу і в стіні утворився прохід. Він зайшов першим, а Нін Шу поспішно пішла за ним. Секретний прохід був тьмяним і здавався зловісним, бо з освітлення було лише кілька масляних ламп. Нін Шу подивилася на лікаря, який стояв навпочіпки перед нею. Попереду пролунав механічний звук.
Що це?
Нін Шу підійшла ближче та виявила, що це насправді бомба. Числа на ній швидко змінювалися. Навіщо тут бомба? Невже її залишила Лін Сюе?
— Дядю, ви вмієте знешкоджувати бомби?
— Вмію трохи.
Спочатку він оглянув бомбу, перш ніж почати її розбирати. Побачивши його недбалу поведінку, Нін Шу не могла не запитати:
— Ви справді знаєте, як це зробити?
— Якщо ти так непокоїшся, то зроби це сама.
Шкільний лікар кинув бомбу до рук Нін Шу. Вона ледь не наклала в штани й поспіхом сунула бомбу назад у його руки.
— Я більше не говоритиму. Поспішайте і знешкодьте бомбу.
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!