Смуток з'явився на обличчі Ань Жун, коли вона спостерігала за двома людьми на танцмайданчику. Вона засмучено промовила: 

— Тільки така досконалість, як Лін Сюе, варта бути парою для принца Лена, хаа...

— Кх-кхе... — Нін Шу вдарила себе в груди. Вона вдавилася фруктами. Потім глянула на Ань Жун. Яке дивовижне мислення, ах. 

Жінки, якщо не боролися за чоловіків і запасні колеса* з Лін Сюе, були схожі на Ань Жун, яка була віддана Лін Сюе настільки, що могла поступитися їй навіть своїм коханим хлопцем. Проте їхня доля була однаковою. Усі вони були гарматним м'ясом. Якщо перші жертвують життям, останні жертвують серцем.

(*Запасне колесо — закоханий в головну героїню/героя персонаж з яким підтримують гарні стосунки і який є "резервним варіантом")

Після танців з коханою дівчиною Лен Ао виглядав так, ніби зараз підніметься на небо. Його безневинний вигляд був настільки тупим, наскільки це було можливо фізично. 

Танці не вплинули на дихання Лін Сюе. Вона взяла келих червоного вина з таці в руці офіціанта і зробила ковток. Вино цього світу справді не могло конкурувати з вином світу культивації. Мало того, що в ньому не було жодного сліду духовної енергії, так воно ще й забруднювало організм. Краєм ока вона з подивом помітила, що Ань Жун сидить з Нін Шу. І відчула себе трохи незадоволеною. Вона вважала Ань Жун однією зі своїх людей. Їй здавалося, що її зраджують, а вона не могла терпіти зрадників. 

Граціозно підійшовши, вона запитала Ань Жун: 

— Тобі краще? 

— Набагато краще. — поспішно підвелася та.

Насправді Ань Жун почувала себе досить нещасною. Якщо Лін Сюе справді дбала про неї, чому жодного разу не відвідала? Щобільше, її травму, схоже, завдала сама Лін Сюе. 

Лін Сюе оцінила поглядом Нін Шу, яка сиділа збоку. Побачивши у що та була одягнена, її вираз став несхвальним. 

— Хоча одяг нічого не означає, це все ще правило етикету. 

Лін Сюе майже переконала Нін Шу, але вона сказала: 

— Ти знаєш, що я сирота. Я не маю грошей на купівлю одягу. Але твій одяг дійсно гарний. — Говорячи це вона навіть простягнула руку, щоб доторкнутися до неї. Лін Сюе негайно відсунулась, щоб ухилитися від рук Нін Шу. Вона з огидою насупилась. Ця дівчина не має ніякої самоповаги? Така жалюгідна.

Нін Шу вважала, що перед обличчям смерті можна відмовитися від таких незначних речей, як гордість. Навіть Ань Жун не могла більше дивитись на вульгарну поведінку Нін Шу. Вона потягла Лін Сюе і сказала: 

— Лін Сюе, принц Лен дивиться на тебе. Мабуть, хоче поговорити. 

Колір обличчя Лін Сюе відразу змінився, коли вона побачила, що Ань Жун захищає Лінь Цзяцзя. І холодно запитала: 

— Ань Жун, ти плануєш залишатися з нею?

Жун цього не чекала. Тон голосу Лін Сюе здавалося, прозвучав несхвально тому вона поспішно сказала:

— Лін Сюе, про що ти говориш? Як я можу спілкуватися з такою простолюдинкою?

Простолюдинка. Знову. Раніше Нін Шу вже чула цей термін від Лен Ао. В Ейсі вона була просто людиною низького класу. 

Лін Сюе зверхньо кивнула, потім повернулася і пішла. Погляд Ань Жун був похмурим, коли вона дивилася в спину Лін Сюе. Нін Шу підняла брови, дивлячись на Ань Жун. Вона ніколи не очікувала, що та справді заступиться за неї. Може, і Ань Жун підмінили? Хоча ні, її не підмінили. Ймовірно, у неї виникли підозри, що її поранила Лін Сюе. 

Лін Сюе була тією людиною, яка казала: "У мене є привілей залякувати й зраджувати всіх людей у світі, та я вб'ю кожного, хто наважиться залякувати і зраджувати мене." Ань Жун, тобі краще бути обережною!

Однак, Ань Жун була тією, кому хост хотіла помститися. Було б краще, якби з нею розібралася культиваторка. Сценарій, де собаки б'ються і вигризають одна в одної шматки хутра, був справді гарний.

Проте, Ань Жун за неї заступилася...