Тепер Вень Жухуа повністю звернувся до темряви і його антисоціальна особистість розкрилася на повну силу. У початковій історії, Му Яньмен доводилося терпіти його особистість і образи. Тому, в підсумку, коли вона зникла, Вень Жухуа нарешті зрозумів, що в нього були почуття до Му Яньмен.

Однак Нін Шу не терпіла, оскільки в неї не було причин терпіти таке ставлення.

Від самого початку Вень Жухуа був дуже упередженою і негативною людиною, яка намагалася уникати реальності. Тому, зіткнувшись з усім цим, він геть втратив розум й тепер хотів убити Хе Сяохуа власними руками.

Вень Жухуа почав повільно наближатися до Хе Сяохуа. Кінчик клинка дряпав землю, створюючи несамовитий скрегіт.

Щоки Хе Сяохуа були залиті сльозами.

— Вень Жухуа, ти не можеш до мене так ставитися! — похитала головою вона.

Єдиною відповіддю Веня Жухуа був холодний сміх.

— Пані, — пролунав поруч із вухом голос охоронця.

— Ти сховав Юе Лань? — прошепотіла у відповідь Нін Шу.

— Угу. Ви вже йдете?

— Зачекай трохи.

Нін Шу закусила губу. Вона повинна змінити долю Му Яньмен, але не повинна втягувати невинних людей у цю битву.

Вона зробила занадто великий крок убік і сильно змінила сюжет, ось чому закони цього світу намагаються силою повернутися до початкової історії.

— Почекай. Допоможи мені зупинити цих бандитів, щоб родина Хе змогла втекти.

— А як же ви?

— У мене є свої способи.

Нін Шу спостерігала за тим, як Вень Жухуа повільно наближається до Хе Сяохуа.

— Моє завдання — це захищати вас, пані. Решта — це не моя справа, — відповів таємний охоронець неупередженим тоном.

— Я твоя пані, тож ти маєш підкорятися мені. — суворо сказала Нін Шу.

— Гаразд.

Нін Шу зробила глибокий вдих, а потім забігла у двір.

— Вень Жухуа, а ну зупинись негайно! — закричала вона.

Вень Жухуа, який у цей момент розшаркувався з Хе Дахуа, на мить застиг, а потім холодно сказав:

— Бай Циньсян, що ти тут робиш? Я сподіваюся, ти не думаєш, ніби я пожалію тебе тільки тому, що ти моя кузина.

— Прекрасна. Ця жінка така прекрасна. Ідеальна поява. — Коли лідер бандитів побачив Нін Шу, то в нього мало не полилася слина з рота.

— Що ти тут робиш? Це небезпечно. — У поведінці Хе Дахуа теж не залишилося й сліду колишньої фривольності.

— Немає часу пояснювати. Хапай свою сестру, батька та біжи, — сказала Нін Шу.

— А як же ти? Що ти збираєшся робити? — Хе Дахуа насупив свої брови.

Вень Жухуа побачив їхній стурбований обмін фразами, а потім холодно розсміявся.

— Ніхто з вас не зможе сьогодні піти.

— Вень Жухуа, ти воістину огидний! — Нін Шу плюнула у нього, а потім повернулася до Хе Дахуа. — Вам треба йти. Я зможу їх затримати.

— Який пердеж ти там зібралася затри... мати.

Перш ніж Хе Дахуа встиг договорити, поруч із Нін Шу з'явився чоловік, одягнений у все чорне.

— Маленька красуня, старший братик Дахуа запам'ятає твоє милосердя і одного разу відплатить тобі.

Хе Дахуа більше нічого не сказав. Глянув востаннє на Вень Жухуа, підняв свою сестру собі на спину і потягнув за собою батька, поспішно біжучи геть.

Хе Дахуа був доволі рішучий і поспішно попрямував у бік гори, навіть не потурбувавшись узяти що-небудь із дому.