— Дякую, Дахуа. Але цього разу я прийшла сюди для того, щоб залишитися з моїм кузеном. — прямо відповіла Нін Шу.

Хе Дахуа змахнув своїм віялом із презирливим виразом обличчя.

— Вень Жухуа навіть не вважається за чоловіка. Тобі не варто надто багато з ним спілкуватися, а то заразишся його психічною хворобою.

Нін Шу посміхнулася, але не відповіла.

Нін Шу і Юе Лань наїлися досхочу. Щоб подякувати Хе Сяохуа, Нін Шу подарувала їй рум'яна чудової якості і кілька шовкових прикрас у вигляді квітів.

— Юна леді, вам не варто носити золоті шпильки. Ви молоді, тож шовкові квіти матимуть на вас кращий вигляд, — сказала Нін Шу.

Хе Сяохуа була в захваті від подарунків і поплескала Нін Шу по плечу. Від цього поплескування та мало не поперхнулася. Боже, ця дівчина занадто сильна!

— Маленька красуне, хочеш залишитися в будинку старшого брата Дахуа? Це місце зовсім не підходить для людей. Навіть мій свинарник має кращий вигляд.

Хе Дахуа почав обмахувати себе віялом в удавано-елегантній манері.

Нін Шу: ...

Щойно брат і сестра Хе пішли, двері позаду неї зі скрипом відчинилися. Вень Жухуа вийшов з дому з похмурим виразом на обличчі та гнівно втупився в Нін Шу, після чого ввійшов у кухню. Він схопив ківш із остиглою водою і почав їсти кукурудзяні хлібці.

Що за гіркий і скривджений вираз обличчя, ах. Нін Шу втратила дар мови. Вона дійсно не могла зрозуміти, про що думав Вень Жухуа.

Вона увійшла в його кімнату і побачила на пошарпаному столі багато книг. Це її здивувало, бо він зовсім не був схожий на дуже зайняту наукою людину.

Нін Шу недбало взяла книгу і почала гортати. А потім різко змінилася в обличчі. Ця книга розповідала як втративший усе вчений зустрівся з духом лисиці. Більша частина книги описувала те, якою сексуальною була дух лисиці, і всілякі еротичні речі, які вчений проробляв з нею.

Нін Шу: ...

Вона взяла ще одну книгу і погортала. Ця книга була про пригоди лицаря і його боротьбу зі злом. Про те, як він убивав корумпованих чиновників і люди його шанували.

Усі книжки, що лежали на столі, були приблизно одного типу: науковець і жінка в кварталі задоволень, науковець і молода донька з багатої сім'ї... До того ж, усі подробиці були надто сфокусовані на "цьому". По суті, це були просто порно книги давньої епохи.

І ось такі книги Вень Жухуа інтенсивно читає?

Тепер було цілком зрозуміло, чому він не хотів складати імперські іспити.

Чи можливо, що він проводив увесь свій час, читаючи ці книжки і смикаючи себе? Раптово в неї виникло відчуття, ніби всі плями на столі — це ті самі сліди Вень Жухуа.

— Хто дозволяв тобі чіпати мої речі? — Вень Жухуа увірвався до кімнати і вихопив книгу з руки Нін Шу. — Забирайся! І більше ніколи не смій чіпати мої книги!

Нін Шу витерла руку хусткою, відчуваючи огиду.

— Кузене, це ось такі книжки ти зазвичай читаєш? Невже ти взагалі не перечитуєш підручники? Як саме ти зазвичай навчаєш дітей?

Нін Шу це все було огидно. Вень Жухуа здавався диким звіром.

— Я вже запам'ятав ті книги, тому мені не потрібно в них дивитися. Я такі книжки гортаю лише іноді, від нудьги, — відповів той, і на його обличчі не було ні сліду збентеження. — Жінки не повинні лізти у справи чоловіків.

— Отже, Кузене, ти любиш читати книжки про героїв, які захищають справедливість? — запитала Нін Шу. — Цей герой повністю ігнорує закони і вбиває всіх, кого забажає, навіть незважаючи на те, що чиновники, які скоїли злочин, все одно в підсумку будуть покарані за законами імперського двору. Дивлячись на поведінку героя, дуже схоже що він вважає людей простою травою.

— А тобі-то звідки знати? — Вень Жухуа холодно хмикнув, — Бюрократія повністю корумпована. Хто знає, скільки мине часу, поки їх спіймають і покарають? Що раніше їх уб'ють, то менше звичайним громадянам доведеться страждати. Оскільки закон не карає тих корумпованих чиновників, які видоюють гроші зароблені важкою працею, герой на кшталт цього має заступитися, щоб звичайні люди одержали справедливість.