Нін Шу поводилася так, ніби не помічала ненависті в очах Вень Жухуа.

— Кузене, а що нам їсти?

— У тебе ж багато грошей? — холодно відповів той, — Просто знайди сільського жителя і купи в нього їжі.

— Тоді що будеш їсти ти?

— Це не твоя справа. Бай Циньсян, я не заперечую проти того, щоб ти залишалася тут. У будь-якому разі, я не маю права говорити тобі, що робити, але не намагайся втручатися в моє життя. Ти просто намагаєшся послабити почуття провини у своєму серці! — холодно сказав Вень Жухуа.

Нін Шу подумки висловила своє презирство. Чому йому не спало на думку, що вона тут для помсти, для того, щоб зробити його життя нещасним?

Однак, оскільки він відмовився від їжі, у неї не було приводів жаліти його. Вона схопила Юе Лань і приготувалася піти за їжею. Перед тим, вона нещиро запитала:

— Кузене, чому б нам не піти разом? Ймовірно, минуло багато часу відтоді, як ти їв м'ясо. Я заплачу їм трохи за курку. Ти маєш добре харчуватися, щоб зосередитися на підготовці до іспитів. Ти ж не хочеш провести все своє життя тут, у глушині, чи не так?

Колір обличчя Вень Жухуа посірів.

— Ти нікому не потрібна дружина! Жінка, від якої відмовився чоловік! Після того, як твій чоловік вирішив, що більше не хоче тебе, ти звернулася до мене по допомогу. І в тебе все ще є сміливість критикувати моє життя? Що б я не робив, у тебе немає прав це засуджувати! Буду я складати імперські іспити чи ні, це не твоя справа! Бай Циньсян, попереджаю тебе, більше не нагадуй мені про імперські іспити! Я відмовляюся ступати на темний шлях чиновника. Я вважатиму за краще залишитися тут і боротися щодня! — Вень Жухуа оголосив своє рішення, випнувши груди.

Нін Шу: ...

Говорить так, немов упевнений, що зуміє пройти іспит з першої спроби. Його шлях думок дійшов навіть до корумпованих чиновників... Це було неймовірно.

Те, як він поводився... Ніби був посланий на землю з небес, щоб боротися і нести справедливість.

Її обличчя сіпнулося.

— Невже кузен ніколи не думав стати чиновником, щоб домогтися справедливості для простих людей? Якщо багато чиновників корумповані, чи не означає це, що кузен якраз має скласти іспит, щоб очистити світ від корумпованих чиновників?

Вень Жухуа насупився.

— Ти живеш у своєму світі, але справжній світ чорний, як пір'я крука. З давніх часів чиновники захищали себе і своє майно. Я всього лише одна людина, як я можу перемогти таку велику організацію? Я давно втратив будь-яку надію на політику.

Нін Шу здивовано подивилася на нього. Здавалося, що він справді не був дурним. Проте все, що він умів, це голосно говорити. Правду кажучи, він просто боявся складати іспити і придумував усілякі виправдання, щоб уникнути переживань і невдач.

Не було сенсу продовжувати з ним розмову, тому Нін Шу приготувалася піти з Юе Лань. Однак вона раптом відчула запах м'яса. Обернулася і побачила, що за парканом стоять дві людини.

Однією з них була Хе Сяохуа. Вона тримала в руках їжу і кричала Вень Жухуа:

— Пан Вень, я принесла вам трохи їжі.

— Ласкаво просимо, ласкаво просимо. Будь ласка, заходьте, — Нін Шу поспішно привітала їх.

— О, так ти красуня, яку врятував учений-шарлатан? Чому ти вирішила піти за Вень Жухуа, за цим упертим бовдуром? — Поруч із Хе Сяохуа стояв товстощокий чоловік, який тримав віяло. Цей елегантний аксесуар різко контрастував з його пухким обличчям.

Його надмірно гордий і гордовитий характер тільки вносив дисгармонію в сцену. Бачити ці пухкі пальці-сосиски, що стискають тонке віяло, було смішно й цікаво.