Нін Шу втратила мову. Вона аж ніяк не провокувала Фенікс, але та продовжувала їй дошкуляти. 

Нін Шу тримала дистанцію від головної жінки, то чому та продовжувала її шукати? Можливо, її Харизма була надто низькою? 

Вона подумала, що варто додати туди очок. Зрештою, одинички було замало. 

Нін Шу розмірковувала над питанням, чому головна жінка її так не любила. Тим часом Фенікс стукала у двері без зупинки і кричала: 

— Дейзі! Дейзі!... 

Це звучало так, ніби вона кидалась прокльонами. 

Нін Шу відчинила двері. 

— Що саме ти хочеш? — роздратовано запитала вона.

— Я шукаю твого сусіда по кімнаті, — Фенікс відсунула Нін Шу убік і увійшла всередину, щоб роззирнутися. Не знайшовши шкільного лікаря, вона запитала: 

— Де він? 

Нін Шу відчула себе якимось собачим лайном. На якій підставі та розпитувала її таким гнівним тоном? 

— Я вже казала, що його тут нема. 

— Куди він пішов?

— Звідки я знаю? — Нін Шу закотила очі.

Фенікс вирішила сісти на диван і почекати. Побачивши це Нін Шу була приголомшена.

"Що вона робить? Може, хоче чекати, доки шкільний лікар не повернеться?"

Вони сиділи мовчки і в кімнаті стало тихо. Нін Шу не збиралася бути гостинною. Вона не запропонувала Фенікс навіть склянки води. 

— Дейзі, ти була знайома зі своїм сусідом по кімнаті, перш ніж ми з ним зіткнулися? — раптом почала розпитувати та, — І як його звуть? 

Вона не знала імені шкільного лікаря. Знала лише, що його позивний "Психо". 

— Не знаю. — похитала головою Нін Шу.

На обличчі Фенікс з'явився гнів: 

— Дейзі, що ти маєш на увазі? Все, що я прошу, це сказати його ім'я! 

Та, дідько! Вона справді не знала ім'я дядька! 

— Я сказала, що не знаю! Отже мені це не відомо! — роздратовано сказала Нін Шу.

— Ти...! — розлютилась Фенікс, — Дейзі, не будь такою самовдоволеною. 

Самовдоволеною? Нін Шу не могла зрозуміти що Фенікс мала на увазі. Може, думала що вона навмисне тримає ім'я дядька в секреті? 

Це лише ім'я. Вона не мала причин його приховувати. 

Вираз Фенікс став холоднішим і вона сформувала в руці крижаний шип. Нін Шу негайно витягла пістолет і холодно сказала: 

— Фенікс, що ти намагаєшся зробити? 

— Дейзі, ти просто людина нижчого класу, без здібностей. Як ти смієш так зі мною розмовляти? Знаєш, навіть якщо я тебе вб'ю, головнокомандувач нічого не скаже, — холодно сказала Фенікс. 

Нін Шу втратила мову. Вона звузила очі, дивлячись на Фенікс і голосно сказала: 

— Фенікс, щось не так з твоєю головою? Ти прийшла сюди, щоб мене вбити? 

— Було б нерозумно вбивати тебе. Навіть враховуючи твою огидну поведінку, — крижаний шип у її руці почав швидко крутитися, виділяючи пару від тертя з повітрям. 

Дідько! Вона дійсно божевільна! Що, чорт забирай, було в її мізках? 

Коли Нін Шу побачила, що Фенікс люто вп'ялася в неї поглядом, то знову почала перебирати спогади, намагаючись пригадати чи зробила вона їй щось. Але з того часу, як вони прийшли на базу вона не змогла згадати жодного конфлікту з Фенікс. 

Шкільний лікар, завершивши розмову, повернувся. Як тільки він увійшов до кімнати, вони обернулися до нього.

— Що ви робите, люди? — підняв брови він. 

Дядько витяг пістолет і націлив на Фенікс. Та помітно напружилася. Зрештою, він був тим, хто зміг вразити навіть того зомбі. 

Лікар глянув у бік Нін Шу і повільно сказав: 

— Що, чорт забирай, ти робиш? Ти дозволила ворогові зайти в дім? Ти серйозно безнадійна. 

Нін Шу: ... 

Фенікс випарувала крижаний шип. 

— Забери зброю, я не ворог. 

Шкільний лікар відклав пістолет.

— Чому ти тут? — спитав він байдуже. 

На мить Фенікс не знала, що сказати. Вона прийшла шукати його відразу після суперечки з Вовком. 

— Я посварилась з Вовком, — вона вигукнула перше, що крутилося в голові, потім подивилася на лікаря.

Той був повністю спантеличений. Це був перший раз, коли Нін Шу бачила такий вираз на його обличчі. 

— Як це стосується мене? — запитав він.

Нін Шу: Пфф...