Задля того, щоб на власні очі переконатися, що з Принцесою Цзяхуей все добре, Хе Ляньін знову напав на місто. Він довго дивився на Принцесу, яка, як завжди, стояла на стіні. 

Раптом він усміхнувся. Його посмішка була сповнена радістю та полегшенням. 

Принцеса Цзяхуей здивовано подивилася на нього. Ця людина, подібна до демона, теж може посміхатися? Жорстока людина, яку вона знала, ніколи б так не посміхнулась. 

Чому він усміхався? Може, збожеволів від розчарування, дізнавшись, що вона не померла? 

Принцеса Цзяхуей холодно наказала: 

— Випустити стріли. 

Дуань Сінхуей спостерігав за нею. Принцеса здавалася ще більш гідною і шляхетною, і було легке відчуття, ніби вона переродилася. Від неї більше не віяло холодною байдужістю. Тепер, коли вона стискала губи, то здавалася справжньою Принцесою. 

Її аура знову змінилася. Дуань Сінхуей відчував себе повністю заплутаним через ці зміни. Раніше Принцеса Цзяхуей дивилася на нього крижаним поглядом. Здавалася здатною бачити все, що приховувало його серце, а її погляд завжди містив зневагу та глузування. 

Теперішня Принцеса Цзяхуей спочатку глянула на нього дивним поглядом, у якому було трохи полегшення та радості. Після цього вона дивилася на нього, як на незнайомця. 

Його серце, здавалося, розколювалося. Коли він дивився на спину Цзяхуей, то відчував, що назавжди втратив щось важливе. Його серце було спорожнілим. 

Ця битва тривала до початку весни. Коли сніг почав танути, Хе Ляньін повів те, що залишилося від його військ додому. Перед тим, як піти він знову глянув на Принцесу Цзяхуей. 

Вона зневажливо засміялася. Вона вже не була тією жалюгідною жінкою із її сну. Тепер вона була найшанованішою принцесою Великого Юну. 

Вони урочисто повернулися до Палацу. Коли Принцеса Цзяхуей побачила Лі Веня, то не могла стриматися від щастя. У цьому світі старший брат-Імператор був єдиним лишившимся в неї родичем. 

Лі Вень із вдячністю дивився на Цзяхуей. Через деякий час він запитав: 

— Ти знову змінилася? 

— Що? — зніяковіла вона. 

Лі Вень видав указ, який дає право Цзяхуей на поховання в імператорській гробниці. Це була велика честь. Жодна принцеса в історії не отримувала такої честі. 

Хоча Принцеса була молодшою сестрою Імператора, вона впершу чергу лишалася жінкою. Як тільки вона вийде заміж, то належатиме іншій родині. Ця ідея не давала міністрам спокою, про що вони йому відкрито розповіли. 

Лі Вень нічого не сказав і просто послав найвпертіших міністрів на кордон. 

Тих, хто жив розкішним життям у столиці, і продовжував його критикувати, не зробивши нічого для держави, також відправили на кордон. 

Настав час оцінювати військові заслуги та дарувати нагороди. Коли прийшла черга нагороджувати Дуань Сінхуея, Лі Вень подивився на Принцесу Цзяхуей. Вона лагідно сказала: 

— Просто дивіться на його здобутки. Імператору не варто турбуватися про попередні події. 

Коли Дуань Сінхуей дізнався, що його підвищили до Генерала другог рангу, його почуття були змішаними. Він глянув на Принцесу Цзяхуей, яка сиділа у великій залі. 

Швидкість Дуань Сінхуея все сповільнювалася і сповільнювалася, коли той повертався до своєї резиденції. Він уже не відчував нападів, але на його серці було незрозуміле тяжке почуття. Він більше не міг цього заперечувати, він дуже шкодував.