1
Скориставшись довгими канікулами, я привів Сю Цьов Чена додому.
Як тільки я відчинив двері, мене привітала моя кузина.
— Привіт, брате. Сюрприз! Я прийшла в гості!
Її погляд перевівся праворуч, і коли вона побачила Сю Цьов Чена, вона остовпіла. Її очі засяяли від хвилювання:
— Це... зять?
Я відразу ж однією рукою закрив їй рот і зайшов у дім.
Чорт, ця дівчина створює стільки проблем.
— Заходь. На полиці для взуття є нові капці, які мама купила спеціально для тебе.
Сю Цьов Чен поклав подарунки біля входу, схилив голову, щоб перевзутися, і пішов за мною.
Він запитав:
— Що таке «зять (哥夫)»*?
*哥夫 (Ge Fu) — це китайський інтернет-сленг, що означає «чоловік старшого брата». Це протилежність 嫂子 (Sao Zi), що означає «дружина старшого брата».
Моя кузина почала ще сильніше вириватися.
— М-м-мф!
Я міцно стиснув її.
— Нічого, просто ця дитина говорить дурниці.
Знизивши голос, я попередив кузину:
— У мене є для тебе подарунок. Якщо ти скажеш щось недоречне перед моїм хлопцем, ти його не отримаєш.
Вона слухняно кивнула.
Мами не було вдома. Кузина сказала, що вона пішла купити спеції.
Ми втрьох сіли на диван.
Моя кузина, поводячись як зацікавлена дитина, засипала Сю Цьов Чена питаннями.
Зі своїм добрим характером, він відповідав на все, що міг.
Моя кузина прикрила рот, хіхікаючи:
— Тепер у мене є матеріал для мого фанфіка, хе-х.
Сю Цьов Чен виглядав збентеженим.
— Якого фанфіка?
Я швидко потягнув Сю Цьов Чена до своєї кімнати.
Моя кузина крикнула:
— Брате, а де мій подарунок?
Не озираючись, я сказав:
— У моєму рюкзаку, у першій кишені, загорнутий у крафт-папір.
— Дякую, брате… А-а-а-а! Джов Дзи Яо! Ти, козел! Хто дарує своїй сестрі зошит з вправами!
2
У моїй кімнаті Сю Цьов Чен вказав на стос фотоальбомів на полиці:
— Можна подивитися?
Я кивнув.
Звук перегортання сторінок був дуже тихим, і до кожної фотографії, яку він бачив, я додавав невеликі пояснення
— Це з мого першого виступу в початковій школі. Глянь на ці дві червоні плями на моєму обличчі, як у мавпи на дупі.
— Гей, це п'ять років тому в акваріумі. Цей дельфін мало не поцілував мене в обличчя.
— Це... здається, коли я отримав лист про зарахування. Мама сфотографувала. Я усміхався, показуючи всі зуби. Виглядає трохи потворно.
— ...
Сю Цьов Чен повільно гортав альбом:
— Цей альбом відображає твоє зростання.
Поки він не дійшов до кінця.
Він підвів погляд, вказав на порожні сторінки, що залишилися, і усміхнувся:
— Чи можна розмістити тут нашу фотографію?
Чому його усмішка така чарівна?
Я кашлянув в кулак.
— Звичайно, скільки завгодно.
3
Мама швидко повернулася.
Ми втрьох допомагали їй на кухні, кожен мав своє завдання. Незабаром на столі стояв розкішний обід.
Сю Цьов Чен сказав:
— Дякую, тітонько.
Мама усміхнулася, сказавши, що це дрібниця, і заговорила до Сю Цьов Чена, ніби як до молодшого сина.
— Цю Чене, приходь частіше з Дзи Яо. Я приготую для вас багато смачної їжі... Ти повинен більше їсти, ти занадто худий.
— Дякую, тітонько.
Мама підняла брову.
Я нахилився до вуха Сю Цьов Чена і прошепотів:
— Дурнику, називай її мамою.
Сю Цьов Чен слухняно промовив:
— Дякую, мамо.
Тільки тоді моя мама широко усміхнулася і додала йому ще їжі в тарілку.
Незабаром тарілка Сю Цьов Чена була заповнена.
Я зітхнув:
— Мамо, перестань давати йому їсти. Він виглядає худим, але...
Моя кузина прошепотіла:
— Але в нього є м'язи.
Я:
— ...
4
Після обіду ми з Сю Цьов Ченом помили посуд.
Витерши руки, ми повернулися до вітальні і побачили, що моя кузина сидить на дивані і дивиться в телефон.
Що вона там робить, так непристойно усміхаючись?
Я тихо підійшов до неї ззаду і зазирнув у телефон.
Її пальці літали по екрану, і довгий рядок тексту заповнював його:
[Брат був захоплений зненацька, коли його коханий Цьов Чен штовхнув його на ліжко. Їхні погляди зустрілися, і повітря наповнилося стрибаючими молекулами двозначності. Його губи стиснулися...]
Решта була відвертими подробицями подальших дій.
Це фанфік?
Фанфік з таким відвертим змістом?!
Що в голові у цієї дівчини?
Мої скроні запульсували і я холодно промовив:
— Скільки балів ти отримала на підсумковому іспиті з фізики? Ти ще маєш час писати подібне?
Моя кузина затремтіла:
— Ти мене до смерті налякав!
Сю Цьов Чен підійшов:
— Що сталося?
Я не встиг її зупинити. Моя кузина вже була готова, швидко відсунувшись від нас.
— Брате Цьов Чене, я пишу про твоє щасливе подружнє життя із Дзи Яо!
Я заплющив очі.
Я міг здаватися спокійним, але насправді вже деякий час був мертвим.
Потім розплющив.
Зачекайте хвилинку.
Ні, Сю Цьов Чене, чому ти червонієш?
— Ах, ти, маленька негіднице, що ти робиш?! Не дозволяй своїм фанфікам отруювати очі Сю Цьов Чена...
[КІНЕЦЬ]
