06
Наступного ранку, коли Лінь Жань прокинувся, він виявив, що Лідера немає поруч, тому він спокійно витягнувся і планував продовжити спати.
Але потім раптово відчинилися двері і його чоловік увійшов із акуратно заправленим довгим розпущеним волоссям, тонким шаром поту на обличчі й мечем у руці.
Лінь Жань позіхнув:
— Добрий ранок.
Лідер глянув на нього:
— Ледащо.
Лінь Жань:
— Га?
Лідер:
— Я вже провів свою півгодинну практику на мечі.
Лінь Жань невимушено відповів:
— Ти дивовижний.
Лідер щиро сказав:
— Ранок – золота пора дня. Оскільки ти прокинувся, тобі слід встати, щоб вчитися і займатися бойовими мистецтвами. Не витрачай цей гарний час дня.
Лінь Жань на мить був приголомшений, а потім кивнув, як курча, що клює рис:
— Я помилився.
Цей лідер культу Зла, який вчора пережив шлюбну ніч , рано встав, щоб потренуватися на мечі. Потім він лаяв свою ніжну, схожу на нефрит, 18-ту наложницю лише за те, що він пізно прокинувся.
Це дуже дивно.
Мабуть, це тому, що в нього не «встало». Чоловіки, у яких не «встає», більш схильні до божевілля.
Він не може знайти вихід для своїх давно пригнічених бажань, тому може тільки рано прокидатися, щоб потренуватися на мечі.
Крім того, вони відчувають заздрість і ненависть, коли бачать людей у яких не має з цим проблем. Оскільки про це говорити незручно, вони можуть лише бути дріб'язковими і лаяти інших.
Поки Лінь Жань продовжував думати про це, він не міг не поглянути на Лідера з співчуттям.
Такий молодий, але вже змарнований.
Лідер задумливо подивився на Лінь Жаня, вираз його обличчя раптом потемніло:
— Про що ти думаєш?
Лінь Жань серйозно відповів:
— Я думаю, що мені слід рано лягати спати і рано вставати.
Лідер легенько усміхнувся:
— Переодягнися і йди за мною до головного вівтаря, щоб прочитати лекцію.
07
Коли Лінь Жань прийшов до вівтаря, він був повністю приголомшений.
Дизайн вівтаря цього культу Зла був у надзвичайно темному стилі. На перший погляд можна було уявити, що його розробив молодий чоловік, який цілий день мріє знищити світ. Основний колір чорний. Все чорне. Стіна була заповнена червоним написом «вбити». Зі стелі звисала нитка черепів і схрещених кісток невідомих тварин. Над троном лідера була поміщена велика табличка зі словами «Я хочу стати демоном». Це дуже погано.
Це змушує людей щохвилини витягувати дизайнера і бити його.
Будучи власником вівтаря цього культу Зла, Його Королівська Високість Лідер, сів на трон і почав проповідувати всім своїм послідовникам, тисячам людей, дуже рано вранці...
Проповідь про «Аналекти Конфуція»*.
*«Лунь юй» («Лунь Юй»; кит. |論語; піньїнь Lún Yǔ – «Бесіди і судження»; також відома як «Аналекти Конфуція», "Вислови Конфуція") – збірник висловлювань, діалогів, міркувань Конфуція (а також його учнів і сучасників), що увійшов до канону конфуціанства. Одне з найдавніших джерел китайської етико-філософської й політичної думки.
Лідер сидів прямо й нерухомо на троні:
— Не робіть іншим того, чого не хочете, щоб інші зробили вам, розумієте?
Послідовники заявили, що не розуміють.
Лідер терпляче й старанно пояснив:
— Сенс цього речення полягає в тому, щоб сказати, що те, чого ви не хочете, щоб відбувалося з вами, не робіть з іншим. Ви не бажаєте бути побитими, так само, як і інші люди. Отже, не виходьте і не вбивайте цілий день, розумієте?
Послідовники заявили, що будуть виконувати вказівки свого лідера.
— Хай живе Лідер і нехай його удача заповнить небо.
Лідер кивнув:
— Добре.
Після того, як Лідер закінчив проповідь, керівник кожної філії зобов'язаний був підрахувати кількість добрих справ, які послідовники зробили вчора, а потім відповідно роздати маленькі червоні квіти.
Допомога бабусі в зібрані курячих яєць: 1 квітка.
Допомога загубленим дітям повернутися додому: 2 квіти.
Порятунок невинних дівчат з рук хулігана: 3 квіти.
Всі були щасливі, атмосфера була дуже гармонійна.
Лінь Жань сидів поруч із Лідером, глибоко сумніваючись у собі, чи не потрапив він на неправильний знімальний майданчик. Як він може бути лідером культу Зла? Очевидно, що це збори Червоного Хреста.
Лідер багатозначно запитав:
— Про що ти думаєш цього разу?
Лінь Жань:
— Я нічого не думав.
Лідер дістав з рукава невелику річ і передав Лінь Жаню:
— Я знайшов її сьогодні вранці в кімнаті, ти її впустив?
Лінь Жань взяв її в руки, щоб подивитися.
Кулон на талію секти Льов Шань.
Шисьоне, ти заціпенієш.
08
Лінь Жань був надзвичайно спокійним:
— Це не моє. Ніколи його не бачив.
Лідер кивнув:
— О...
Між ними запанувала жахлива тиша, нерви Лінь Жаня були напружені, а серце мало не вискочило з горла.
Він був готовий вжити заходів.
Лідер раптом повернув до нього голову:
— Що ти хочеш їсти на сніданок?
Лінь Жань підскочив:
— А-а-а-а-а-а-а-а!
Лідер тримався за чоло й мовчки сміявся.
Лінь Жань недовірливо запитав:
— Що ти тільки що сказав?
Лідер легковажно відповів:
— Що ти хочеш їсти на сніданок?
Почуття Лінь Жаня були важкими. Він підозрював, що цей демон навмисно грає з ним. У нього не було настрою щось їсти:
— Будь-що згодиться.
Лідер підвівся:
— Це чудово, адже сніданок уже приготований. Ходімо.
Лінь Жань з жалістю пішов слідом:
— ...
Цей Лідер культу Зла. Не тільки його ставлення неправильне, він також дуже чорний всередині.
09
Після найгнітючішого сніданку в своєму житті, лідер вийшов оглянути кожну гілку культу. Лінь Жань зітхнув з полегшенням і повернувся до вчорашньої кімнати. У момент, коли він відчинив двері, він побачив, що його шисьон уже чекав на нього.
Перше речення, яке він сказав Лінь Жаню, було:
— Ти не бачив мій кулон на талію?
Лінь Жань дуже хотів забити його до смерті:
— Угу. У руці Лідера.
Шисьон з невиразним виразом обличчя:
— Що він сказав?
Лінь Жань:
— Я сказав, що це не моє. Потім він запитав мене, що я хочу з'їсти на сніданок.
Шисьон на мить задумався:
— Ця людина дуже кмітлива.
Лінь Жань закотив очі:
— І не кажи.
Шисьон:
— Давай, доповідай шисьону, що зробив сьогодні Дзі Вусє?
Лінь Жань зрозумів, що людина на ім'я Дзі Вусє має бути лідером. Тому він відповів правдиво:
— Сьогодні він рано встав і годину вправлявся з мечем. Потім він підійшов до вівтаря і проповідував «Аналекти Конфуція» всім своїм послідовникам. Він навіть попросив керівників кожної філії записати добрі справи, які вони зробили, а потім нагородив їх маленькими червоними квітками.
Після того, як шисьон закінчив його слухати, він подивився на Лінь Жань:
— Тобі вчора ввечері напекло сонце в голову?
Лінь Жань ще більше хотів забити його до смерті: «Сто копанок чортів тобі в печінку».
Шисьон засумнівався:
— Він справді це зробив?
Лінь Жань зиркнув на нього:
— Справді!
Шисьон торкнувся власного підборіддя:
— Я зрозумів! Він знайшов мою загублену підвіску на талію і дізнався, що наша секта Льов Шань слідкує за ним. Тому він навмисне зробив це, щоб збити нас з пантелику. І саме через це він тебе не вбив. Якби він тебе убив, це означало б, що він оголошує війну секті Льов Шань. Чи не було б краще залишити тебе з ним і змусити думати, що він не зробив нічого поганого?
Лінь Жань:
— Здається, це має сенс.
Шисьон:
— Оскільки він дозволив тобі залишатися поруч із ним, то продовжуй грати дурачка й шукати можливості копати глибше.
Лінь Жань тихо сказав:
— Я можу цього не робити?
Шисьон:
— Ні.
Лінь Жань був безпорадний:
— Гаразд, але я маю тобі сказати, що минулої ночі він нічого не зробив. Цей наложник все ще незайманий. В нього, здається, не «встає».
Шисьон зітхнув:
— Не встає? Хоча я не здивований. Все ж це ти був тим, хто постійно його переслідував і хотів вийти за нього заміж. Насправді ти взагалі ніколи не подобався Дзі Вусє.
Лінь Жань:
— Якого біса? Мене не викрали?
Шисьон пирхнув:
— Чому ти досі притворяєшся зі мною дурачком? Перед цим, щоб змусити його одружитися з тобою, ти загорнув мене в килим і став на коліна перед його каретою, сказавши, що хочеш продати себе, щоб поховати свого батька.
Лінь Жань нещиро засміявся вголос:
— Ха-Ха-Ха-Ха.
Шисьон виглядав зневажливо:
— Дзі Вусє навіть не подивився на тебе. Він попросив своїх підлеглих відкрити килимок і глянув на мене. Тоді він дав тобі срібний злиток, щоб прогнати тебе.
Лінь Жань відчув, що він незрозуміло зазнав удару:
— А я не пішов, не дивлячись на те, що він не хоче мене?
Шисьон:
— Ні. Ти сказав, що одного срібного злитка недостатньо, і сказав, що хочеш вийти за нього заміж незважаючи ні на що. Пізніше він не витримав і прийняв тебе. Тоді ти щасливо пішов за його каретою.
Лінь Жань: «Чому ваша секта Льов Шань ще не закрилася? Усі захисники – ідіоти!»
Поки ці двоє розмовляли, ніхто з них не звертав увагу на рух за дверима. В цей момент з вікна, абсолютно несподівано, вискочив Дзі Вусє.
Шисьон і Лінь Жань були приголомшені.
10
Після того, як Дзі Вусє вскочив в кімнату, він глянув на двох приголомшених людей. Потім безтурботно посміхнувся і сказав Лінь Жаню:
— Я забув дещо взяти, тож я повернувся по це.
Лінь Жань ледь не кричав від страху:
— Візьми тоді те, по що прийшов.
Дзі Вусє спокійно підійшов до шухляди й витягнув китицю² для меча. Прив'язавши її на свій меч, він кинув стару назад у шухляду:
— Я забув змінити китицю на мечі.
Лінь Жань використав останні клітини свого мозку, які ще не злякалися до смерті, і прийшов до висновку, що Дзі Вусє зробив це навмисне.
Хто б навмисне повертався додому, аби поміняти китицю для меча?! Хто?!
Хто б стрибнув через вікно замість дверей?! Хто?!
Однак Дзі Вусє, який щойно змінив свою китицю для меча, повернувся, щоб піти. Він повністю проігнорував шисьона.
Лінь Жань збирався зітхнути з полегшенням, але Дзі Вусє раптом повернув голову і подивився на нього з незбагненною посмішкою:
— Вісімнадцятий.
Лінь Жань вагаючись сказав:
— Що?
Здавалося, Лідер був у гарному настрої:
— Знайди трохи часу, щоб попідмітати могилу свого батька і спалити йому гроші.
Лінь Жань одразу ж випрямився.
Лідер пильно дивився на шисьона:
— Твій батько з'явився у вигляді духу.
Лінь Жань повісився в своєму серці вже 800 разів і використав усі свої сили, щоб викликати посмішку, яка зробила обличчя потворнішим, ніж плач:
— Гаразд, я не забуду спалити гроші...
Лідер:
— Духовна сила твого батька дійсно сильна. Він виглядає зовсім, як живий.
Лінь Жань відчув, що скоро знепритомніє:
— А-ха-ха-ха-ха. Справді? Чому я не бачу...
Лідер ледь помітно додав:
— Твій батько справді молодий.
Душа Лінь Жаня випливала з тіла:
— Нічого страшного. Він не такий молодий, як ти...
Губи лідера культу сіпалися, і він відійшов, наспівуючи невелику мелодію.
Далі
Розділ 3 - Ти перший меч секти Льов Шань
Лінь Жань озирнувся і побачив свого шисьона, який згорнувся від жаху в кутку ліжка. Його можна описати одним словом «боягуз» з великої літери. Лінь Жань заплакав і побив його: — Це ти у всьому винен. Чого ти сюди прийшов?! Шисьон глибоко вдихнув і повернувся до нормального стану: — Здається, він вирішив не викривати тебе, бажаючи розіграти це для того, щоб обдурити секту Льов Шань. Якщо це так, то ти нічого не дізнаєшся, залишаючись поруч з ним. Лінь Жань дотепно сказав: — Оскільки я нічого не зможу дізнатися, то я піду. До побачення, шисьоне. Шисьон схопив його і потер по шиї: — Не намагайся бігти, поки Дзі Вусє не відправлять до в'язниці на страту. Лінь Жань сумно запитав: — То що мені тепер робити? Шисьон: — Ти можеш увійти в його гарем. Чоловіки-наложниці Дзі Вусє повинні щось знати. Я недавно дізнався, що він розмістив усіх своїх колишніх 17-ть наложників у великому (задньому) дворі. Ти єдиний, хто живе окремо від них. Лінь Жань раптом трохи злякався: — Чому? Шисьон серйозно відповів: — Тому що ти потворний? Лінь Жань відразу ж знову його вдарив. Шисьон: — У будь-якому випадку, піди й подивись. Подружись з ними та дізнайся більше інформації. Останнім часом у багатьох місцях повідомили, про безвісти зниклих з домів вагітних жінок. Всього за два місяці зникла майже сотня жінок. Ми не думаємо, що це проста справа. Більше того, що це пов'язано з Дзі Вусє. Лінь Жань засумнівався: — Ти маєш на увазі, що Дзі Вусє забрав більше ста вагітних жінок? Шисьон: — Правильно. Лінь Жань: — Чи є якісь докази? Шисьон поплескав його по плечу і щиро усміхнувся, сказавши: — Вісімнадцятий, пам'ятай. Незалежно від того, що сталося, ти завжди повинен спочатку перевіряти Дзі Вусє. Лінь Жань: — Чому? Шисьон: — Він лиходій. Лінь Жань був безпорадним: — Отже, Дзі Вусє є професійним винуватцем? (завжди у всьому винен) Шисьон: — Культ Зла вчинив багато злих вчинків. Для них немає різниці мати ще кілька «чорних горщиків» (поганих справ) або ні. Лінь Жань закотив очі: — Тоді я буду шукати. Група із сотні вагітних жінок має бути дуже велика. Якщо вони дійсно тут, то знайти їх не складе труднощів. Шисьон кивнув: — Добре. Шисьон піде першим. Я прийду шукати тебе, коли буду вільний. Лінь Жань підняв меч на ліжку: — Шисьоне, ти забув свій меч. Шисьон взяв меч: — Знову щось впало, хе-хе. Лінь Жань тихо запитав: — Шисьоне, як ти жив до цього часу? Старший брат був незадоволений: — Як ти можеш так розмовляти зі своїм шисьоном? Яка погана поведінка. 12 Після того, як шисьон пішов, Лінь Жань неохоче пішов у той двір, щоб знайти сімнадцять наложниць. Здалеку він чув гучні звуки гри в маджонг*. *Маджо́нг – настільна азартна гра, в яку зазвичай грають чотири гравці. Вона виникла в Китаї, а її регіональні варіанти широко розповсюджені в країнах Східної та Південно-Східної Азії. Лінь Жань увійшов у двір і побачив 17 чоловіків-наложниць, розділених на чотири групи біля столів, які грали в маджонг. І знайшовся замісник, який відповідав за подачу чаю, готовий в будь-який момент взяти роботу на себе. Побачивши, як увійшов Лінь Жань, група чоловіків-наложниць затихла. Хто схрещував ноги, той одразу випростав їх, хто колупався у зубах, одразу перестав це робити. А ті, хто колупалися в носі, швидко замаскували це, начебто прикриваючи рот. Просто так сімнадцять грубих чоловіків раптом стали сімнадцятьма благородними наложниками. Один чоловік-наложниця, якого можна вважати найкрасивішим, витончено посміхнувся і сказав: — А я все думав, хто це. Хіба це не той Вісімнадцятий, який щойно одружився? Чому ви тільки зараз вирішили привітати нас, ваших старших братів? Лінь Жань майже не зупинявся: — ... Якого біса? Хіба це уже не бійка у внутрішньому дворику палацу? Інший чоловік-наложниця махнув хусткою: — Сьомий, подивіться на цього Вісімнадцятого. Який у нього самовдоволений погляд. Він не ставить нас сімнадцятьох, як рівних, в своїх очах. Господар уже три місяці до нас не приходив, він, мабуть, супроводжував Вісімнадцятого, тому він нікого не боїться. Лінь Жань сухо засміявся, він взагалі не міг продовжувати розмову. У його серці галопом «скакали коні»: — ... Чоловік-наложниця №3 торкнувся його обличчя і сказав: — О такої! Вісімнадцятий, Лідер дав мені кілька днів тому крем для краси. Я його ще не використав, то чому б мені не надіслати його вам? Він був очищений людською кров'ю. Такий особливий, він чудово підходить для обличчя. Лінь Жань: — ... Чоловіче, ти що хворий? Спочатку Лінь Жань хотів отримати більше інформації та шукати сотню вагітних жінок, але не знайшов можливості говорити. Його оточували сімнадцять наложниць-чоловіків, які сміялися, тому розмова ставала все гарячішою. Лінь Жань, не дивлячись на попередню поразку, спробував знову: — Дорогі брати, я хочу запитати, чи бачили ви вагітних жінок у резиденції? Усі 17 наложниць-чоловіків одразу ж розворушилися і почали сваритися. П'ятий: — Аяй, Вісімнадцятий. Ти намагаєшся натякнути, що ми не можемо народити дитину нашому Господарю? Одинадцятий: — Хіба ти теж не чоловік? Чи є якийсь сенс у глузуваннях? Шістнадцятий: — Пройшло лише кілька днів, як ти міг стати таким зарозумілим? Лінь Жань мовчки відійшов, не в змозі спілкуватися. Якщо він залишиться тут на довше, його можуть піддати «червоному» покаранню*. *Покарання, коли дам били дошкою нижче пояса, через що могли розтрощити кістки. Однак, судячи з реакції цих наложниць-чоловіків, Дзі Вусє не відвідував їх уже три місяці. Молодий гарячий чоловік років двадцяти, у якого 17 красунчиків, які з голодом чекають на нього, щоб він їх «нагодував». Але він їх не торкається. Це дуже дивно, це неможливо пояснити... За винятком того, що в нього дійсно не «встає». 13 Скориставшись відсутністю Дзі Вусє, Лінь Жань безцільно блукав по резиденції. Природно, він не зміг знайти навіть половини вагітних жінок. Побачивши, що сонце ось-ось зайде, Лінь Жань повернувся до кімнати і спритно взяв з полиці книгу, вдаючи, що її читає. Звичайно, через деякий час Дзі Вусє штовхнув двері й увійшов. Лінь Жань протер очі і виглядав втомленим від читання: — Сянґоне*. *Сянґон – одружений чоловік, звертання від дружини. Дзі Вусє кліпнув: — Вісімнадцятий, ти читаєш книгу? Лінь Жань: — Ага. Дзі Вусє: — Прочитай уривок для свого чоловіка. Лінь Жань із сумом подивився на книгу в своїх руках. Вона була написана старовинними словами, дуже абстрактними, і він не зміг зрозуміти жодного слова: — ... Дзі Вусє з усмішкою подивився на Лінь Жаня. Чоловіки дивилися один на одного протягом десяти секунд. Тоді Дзі Вусє зробив крок вперед і взяв книгу з рук Лінь Жаня. Він подивився на обкладинку і сказав: — Мистецтво. В. Кімнаті. Лінь Жань ледь не загинув на місці. Дзі Вусє сяяв: — Чи навчився фужень якійсь новій техніці? Лінь Жань слабо сказав: — Ще ні... Я тільки почав читати... Дзі Вусє поклав книгу на стіл: — О, тоді продовжуй читати. Лінь Жань відкусив кулю: — Добре... Дзі Вусє сидів перед Лінь Жанєм: — Практика робить знання досконалішими. Розумієш про що я? Лінь Жань завмер: — Не розумію. Дзі Вусє невтомно сказав: — Це означає застосовувати те, чого ви навчилися на практиці, хіба це не дуже приємно? Вуха і обличчя Лінь Жаня почервоніли, він кивнув: — О. Дзі Вусє злегка ущипнув Лінь Жаня за підборіддя: — Вчись старанно, сьогодні ввечері сянґон перевірить твій прогрес. Лінь Жань: — ... Зачекай, у тебе ж не «встає». Правда ж? Так у тебе справді може встати чи ні? 14 Але, звісно ж, Лінь Жань не наважився поставити таке запитання, тому йому довелося сидіти за столом і дивитися на книгу, яку він не міг зрозуміти. А Дзі Вусє сидів перед ним і спостерігав. Кожного разу, коли Лінь Жань не міг стримати голову, він бачив, як Дзі Вусє ніжно дивиться на нього. Це тривало цілу годину. Лінь Жань хотів впасти. Дзі Вусє: — Вісімнадцятий, чому ти не перегорнув сторінку? Твій чоловік уже дочитав би навіть читаючи догори ногами. Лінь Жань закричав: — Я повільно читаю. Дзі Вусє кивнув: — Повільно, але вчитуючись в деталі. Це добре. Лінь Жань: — Сянґон має рацію. Джі Вусє лукаво усміхнувся: — Чи подобається фужень ця поза? Очі Лінь Жаня розширилися, намагаючись визначити, що це за постава, описана на цій сторінці, але, подивившись деякий час, він справді не міг зрозуміти її, тому йому довелося відповісти поверхнево: — Напевно... Дзі Вусє кивнув: — Сянґону теж подобається. Сьогодні ввечері будемо використовувати цю позу. Лінь Жань скривився: — О. Дзі Вусє виглядав трохи стурбованим: — Це трохи складно, я не впевнений, чи зможе фужень це зробити? Лінь Жань: — Я.. Я теж не знаю. Дідько! Яка саме поза?! Це італійська люстра? Або Пізанська вежа?! 15 У цей момент провалу з надвору постукали у двері. Дзі Вусє: — Увійдіть. Учень, витончено одягнений в охайний костюм, штовхнув двері і впав на одне коліно: — Повідомляю лідеру культу – брати готові. Чекаємо вашого наказу. Дзі Вусє підвівся, велично сказавши: — Добре, я піду з тобою. Чекай, поки я переодягнуся. Учень шанобливо відповів, а потім відступив. Лінь Жань раптом полегшено зітхнув. Дзі Вусє підняв брову: — Ти виглядаєш дуже щасливим, побачивши, що твій чоловік йде. Лінь Жань: — Це зітхання. Просто зітхання. Дзі Вусє тихо засміявся, дістав комплект нічного одягу й пішов за ширму, щоб переодягнутися. Це нічне вбрання дуже добре сидить на його тілі. Воно дуже чітко окреслює широкі плечі, тонку талію і довгі ноги Дзі Вусє. З тонким і красивим обличчям його можна вважати символом краси серед чоловіків сучасності. Лінь Жань не міг не оглянутися ще кілька разів. Він відчував, що, якщо він щодня буде його кликати «сянґон, сянґон», він буде під «загрозою». Дзі Вусє підійшов і торкнувся його голови: — Наполегливо вчися, сянґон потім прийде і перевірить. Лінь Жань добре поводився: — Добре. Очі Дзі Вусє блиснули: — Після того, як я піду, якщо тесть знову з'явився... Лінь Жань ледь не впав на коліна перед Дзі Вусє: — Він не з'явиться! Дзі Вусє посміхнувся: — А якщо він все ж знову з'явиться? Лінь Жань слабо сказав: — Я допоможу йому пройти через... Дзі Вусє радісно посміхнувся: — Добре, фужень. 16 Незабаром після того, як Дзі Вусє пішов, шисьон стрибнув у вікно. Лінь Жань був шокований: — Брате, ти повинен швидко піти. Він повернеться пізніше і побачить, що ти знову з'явився. Шисьон засміявся: — Не хвилюйся, я на власні очі бачив, як він виїжджав за ворота, повівши за собою групу людей... Не знаєш, що він намагається зробити? Лінь Жань поплескав себе по грудях із затяжним страхом, потім схопив книгу на столі й вказав на сторінку, яку щойно прочитав Дзі Вусє, і попросив: — Будь ласка, прочитай мені цю сторінку. Шисьон розгублено взяв книгу і прочитав: — Ву Сун схопив великого тигра й притиснув його... Лінь Жань: — Що ти читаєш? Хіба це не книга про «Мистецтво в кімнаті»? Шисьон був дуже злим і смішним: — До біса! Чому у тебе в голові такі речі? Лінь Жань заплакав: — Він знову дражнить мене. Шисьон: — Тобі полегшало? Лінь Жань кивнув, а потім похитав головою: — Але все ж є дещо, чому він завжди дражнить мене? Шисьон: — Тому що ти дурний? Лінь Жань негайно побив його. Шисьон підвівся і поплескав по одязі: — Гаразд, не турбуйся, давай підемо за Дзі Вусє й подивимося, що він робить. Лінь Жань показав на себе: — Я теж піду? Я ж під прикриттям, чи доречно мені слідкувати? Шисьон поплескав довгий меч на талії: — Нічого, я навіть приніс це для тебе. Якщо Дзі Вусє дійсно робить щось протизаконне, ми, брати, захопимо їх на гарячому. Якщо ні, ти повернешся назад. Лінь Жань енергійно похитав головою: — Яке захоплення? Нас всього двоє, проти них ми якась невеличка групка. Очі шисьона були сповнені впевненості: — Чого ти боїшся? Ти ж перший меч нашої секти Льов Шань! Лінь Жань був приголомшений: — Якого біса? Шисьон підняв великий палець вгору: — Шиді*, ти повинен бути впевненішим у собі. Згідно з тим, що я знаю про тебе, своєю майстерністю ти можеш зрубати двох Дзі Вусє без проблем. Решту залиш мені. *Шиді – молодший учень-брат. Після цих слів Лінь Жань виглядав так, ніби з'їв лайно.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!