Ще було досить часу до вечері, тож я вирішив спершу заглянути до Корейської асоціації мисливців.
'Простіше буде просто отримати ранг F.'
Я планував розкрити лише базові навики, приховуючи титули та їхні допоміжні навики. Забудьте про будь-які захисні навики L-рангу чи хоча б S-рангу — для F-рангу мати допоміжні навики рівня L-S було не просто надмірно, а й небезпечно.
Особливо тому, що якщо власник навиків, які можна використовувати поза підземеллями, як-от Шмаркач чи Паросток, не мав можливості захистити себе, це було рівнозначно табличці з написом: «Будь ласка, прийдіть і викрадіть мене».
Адже можна просто схопити людину, пригрозити їй і катувати, щоб змусити користуватися своїми навиками.
Якщо ж твої допоміжні навики можна використовувати лише під час бою, ситуація могла б перетворитися на «я заберу тебе з собою», тож було б розумніше просто сформувати звичайну групу. Але якщо їх можна використовувати поза підземеллями і вони не мають прямого зв'язку з боєм, тебе просто могли схопити й змусити працювати як раба, не заплативши ні копійки.
І справді, жертв таких ситуацій було чимало.
'Тому я й приховав титул Опікун.'
Якби я розкрив його асоціації, то міг би одразу підняти свій ранг мисливця, але страх не дозволив мені це зробити. Тоді я був упевнений, що брат мене покинув, тож думав, що не міг розраховувати на його захист.
Що робити цього разу?
'Мабуть, найкраще буде розповісти Юхьон-і все і заручитися його захистом, використовуючи свої навики, щоб допомагати в справах гільдії?'
Вбивця драконів було б складно пояснити, тож краще було просто розповісти йому про Ідеального опікуна. Навіть маючи лише Перспективний паросток, я міг би добре виконувати роль хьона. Якби я привів у гільдію купу талановитих новачків, то мене не тільки не вигнали б, а, можливо, навіть залишили місце.
Радісно уявляючи це, я відкрив двері. І ми зустрілися поглядами.
— Ем...
Один із найвірніших правих рук Хан Юхьона, гільдмастера Хейон, він був мисливцем-бійцем, який спеціалізувався на захисті. Його лояльність до Юхьон-і була неймовірно високою, тож він вважав мене зайвим. ...І, судячи з його погляду, схоже, нічого не змінилося.
Але що він тут робив? Може, просто проходив повз... чи ні, адже він стояв, прихилившись до стіни.
— Ем... Привіт?
Кім Сонхан повністю проігнорував моє вітання. Що це було? Такого минулого разу не траплялося. Тоді, вислухавши нотації Юхьон-і, я розлютився, гримнув дверима й вибіг, вигукуючи, що можу сам за себе подбати і хай він перестане мене контролювати.
— У мене є справи. Гарного дня.
Промовивши ці слова, я спробував пройти повз.
— Не можна.
Тяжкий низький голос мене зупинив. І не лише словами — він навіть схопив мене за руку.
— Гільдмастер-нім наказав наглядати за вами й не випускати.
— ...Перепрошую?
Але чому? Він думав, що я піду шукати іншого брокера для пробудження? Він що, не довіряв своєму хьону? ...Хоча, якби я був на його місці, я теж собі не довіряв би.
— Я не збираюся влаштовувати проблеми. Просто вийду ненадовго і одразу повернуся. Це займе всього годину.
Доїхати на таксі звідси до Асоціації мисливців займало десять хвилин, а оскільки зараз був будній день, там не мало б бути багато людей, тож я встиг би пройти реєстрацію мисливця за годину.
Але рука, що стискала мою, навіть не ворухнулася.
— Будь ласка, тихо поверніться в кімнату.
— Ні, справді, це займе... всього трохи часу...
Щойно я зустрів його дедалі суворіший погляд, мій голос сам собою затих. І тоді—
________________________________________________________
[Тиск було нейтралізовано!]
________________________________________________________
Увімкнувся навик Стійкість до страху. Але що мені з нього? Якщо я посмію сказати, що не боюся, мене просто відлупцюють. Абсолютно марний навик.
— Зрозумів. Повертаюся, повертаюся.
Я стряхнув руку Кім Сонхана й розвернувся. Перед A-рангом я був ніким, та й він не був з тих, кого можна було переконати словами. Стоп, чи варто було спробувати навик?
Коли я знову обернувся, Кім Сонхан нахмурився. Що вилупився, телепню? Хоч би як ти на мене дивився, це не подіє. Як тільки я використав Перспективний паросток, з'явилося системне вікно.
________________________________________________________
[Пробуджений — Кім Сонхан
Поточний ранг характеристик: A
Можливий ранг пробудження: A-S
Оптимізовані початкові навики
Незламне тіло (S) — не вдалося отримати
Регенерація (S) — не вдалося отримати
Земний щит (A) — отримано]
________________________________________________________
Я ледве не скрикнув: Що за марнування?!
Можливий ранг пробудження аж до S — і він міг отримати два навики S-рангу! Наскільки я пам'ятав, його початковими навиками були Земний щит та Гуркітливий крок. Гуркітливий крок теж був навиком A-рангу, але, схоже, не входив до списку оптимізованих.
— Вау, це жахливе марнування. Хіба пробуджена людина не може пробудитися ще раз? Кім Сонхан, оптимізоване пробудження!
________________________________________________________
[Вплив ключового слова на ціль не завершено.]
________________________________________________________
Ах, точно, ключове слово.
________________________________________________________
[Пробуджені цілі не підлягають оптимізованому пробудженню.]
________________________________________________________
Одразу після цього вискочило ще одне повідомлення. Як і очікувалось, це було неможливо. Нічого не поробиш...
________________________________________________________
[Застосування навику Мій шмаркач найкращий (L) із фокусом на розвиток одного навику дозволяє отримання нових навиків, включаючи оптимізовані навики, які не вдалося отримати.]
________________________________________________________
Га! Можна було зосередитися на розвитку одного навику? Ця дурна система пояснювала все жахливо. Я вже не раз знаходив приховані ефекти постфактум. Навіть були такі навики, з якими не з'являлося жодного системного повідомлення, але потім виявлялось, що вони мали додаткові ефекти....
У будь-якому разі, можливість отримати неуспішно здобуті навики S-рангу — це було...
Це було неймовірно, але...
'Бля, ключове слово.'
Я підняв голову й поглянув на Кім Сонхана. Грубий чоловік, чий погляд явно запитував мене, чому я ще не зайшов.
Чоловік, що був на двадцять сантиметрів вищим за мене, та виглядав так, що навіть найкрутіші гангстери інстинктивно називали б його хьон-нім. [1]
Так, я не можу цього зробити. Абсолютно не можу.
Я усміхнувся, ніби нічого не сталося, й зайшов до кімнати.
А потім заволав у думках.
'Змініть ключове слово!!'
Хіба його не можна скинути? С-К-И-Н-У-Т-И. Я хотів повернутись назад ще раз. Ще один день. Ні, хоча б одну годину.
Я відмовився, сказавши, що не робитиму цього, але це було марнування, марнування, просто кляте марнування!
'Було б величезною допомогою для гільдії, якби вона отримала ще одного S-рангового мисливця. Так, я поясню Юхьон-а спершу й попрошу його допомоги...'
Мимрячись собі під носа, я відчув, що щось упускаю. ...Чи потрібно було пояснити ключове слово? Розповісти йому про мої навики?
Мене охопило погане передчуття.
Давай спокійно оцінімо ситуацію. Зараз я...
'...у заточенні.'
Мене закрили. І поставили біля дверей не кого-небудь, а Пробудженого A-рангу. Це було надто жорстко для того, щоб просто не дати мені вибігти й наробити дурниць. Для цього вистачило б C-рангу — ні, навіть D-рангу.
'Юхьон-а, ти...'
Що, чорт забирай, ти задумав? До регресії ти ніколи такого не робив.
Я ходив кімнатою, а потім сів на ліжко.
'А раптом ця ситуація для того, щоб мене захистити?'
Я раптом згадав, як Юхьон-і змусив мене видалити номер брокера й сказав, що зробить так, щоб вони не могли відповісти. Він почав діяти дивно ще тоді.
Попри те, що я був жалюгідно слабким у порівнянні з ним, я залишався старшим братом. Я вже був дорослим, і доки не зациклювався на мисливцях, то цілком міг би нормально жити сам.
Більше того, на відміну від того, що було до регресії, ми нарешті змогли нормально спілкуватися, тож не було потреби тримати мене під замком.
Власне, цей шмаркач Юхьон-i не мав ані права, ані виправдання для того, щоб мене закривати, чи не так?
Після роздумів я витягнув телефон. Просто запитаю його сам.
Після короткого гудка Юхьон-і взяв трубку.
— Отже. Я збирався вийти ненадовго й повернутись, але Кім Сонхан-ссі [2] мене зупинив. Це за твоїм наказом, так?
[Куди ти йдеш?]
До Асоціації мисливців... це краще було не казати прямо зараз.
— Просто додому.
[Чому додому?]
— Мені потрібна причина, щоб повернутись до свого власного дому? Я повернусь увечері.
Його голос на хвилину зник у слухавці, а потім знову пролунав, на тон нижче.
[Це дещо не те, що казав Кім Сонхан.]
— Г-Га?
[Він повідомив, що ти сказав йому, що повернешся протягом години.]
— Ні, це тому, що він мене зупиняв. Я мав на увазі, що не збирався йти кудись конкретно.
Чому він був таким чутливим? Тривога, що вже встигла пустити коріння у моєму серці, посилилася.
[Якщо тобі нічого особливого не потрібно, просто залишайся там. Вдома... До речі, хьон, тобі варто переїхати до гільдії.]
— Що?
[Немає справжньої потреби жити окремо. І зараз світ небезпечний. Біля будинку хьона немає підземель, але хто знає, де й коли вони з'являться, а якщо одне прорветься, що ти робитимеш?]
Ну, насправді, впродовж наступних п'яти років було безпечно.
[Я відразу ж підготую переїзд.]
— Який ще переїзд?! Ей!
[Я маю йти, тому буду недоступний до вечора. Якщо тобі щось знадобиться, скажи Кім Сонхану.]
— Ні, зачекай! Юхьон-а!
Зв'язок обірвався. Я подивився на свій телефон, відчуваючи водночас розгубленість та пригніченість.
'Це теж один із побічних ефектів повернення у минуле?'
Здається, особистість мого клятого брата трохи змінилася. Що не так із цим шмаркачем?
'Чи варто приховати титул «Мій шмаркач найкращий»?'
Навіть зараз, коли він думав, що я непробуджений, він поводився ось так. Якби я розкрив, що маю надзвичайно корисні підтримувальні навики, він би, мабуть, взагалі не випустив мене з кімнати. ...Хоча вже не випускає.
До біса, доведеться поки що приховати це й спостерігати за ситуацією.
'Якщо цей шмаркач Юхьон-а продовжить поводитися дивно, я просто зберу свою власну групу.'
Маючи лише титул Мій шмаркач найкращий, це було можливо.
Спершу я б знайшов майбутніх A-S-рангів та пробудив їх. Якби я збирався це зробити, краще було б знайти молодших. Я б переманював дітей, кажучи їм, що можу пробудити їх...
— Це точно схоже на афериста чи торговця людьми.
А-але я не взяв би з них гроші і справді їх пробудив би!
Щоб гарантувати, що пробуджені діти не зрадять мене, потрібно було скласти контракт. Наприклад: «Не розголошуй секрет пробудження та протягом 1 року захищай мене як афілійований мисливець» — має бути достатньо.
Я б хотів сказати: «Захищай мене завжди!», але не існувало контрактних пунктів, які могли б зв'язати пробуджених S-рангу надовго. Найдовший тривав 10 років.
Якщо я зібрав би мисливців A- та S-рангу і використав свої навики зростання як приманку, щоб змусити дітей залишитися, велика гільдія була б скоро завершена.
'Або злиття з гільдією Хейон у певний момент теж було б непогано.'
Якби я привів групу A- та S-рангів, Юхьон-а теж би визнав мене. Він би більше мене не закривав, чи не так? Я матиму мисливців, які захищатимуть мене, тож він не зможе мене знову впіймати.
Гаразд, тоді першою пробудженою, яку я захопив би, була б...
Мисливиця A-рангу, яка пробудиться через три роки, Крижана відьма Пак Єрім — вона підійшла б. Вона швидко виділилася навіть серед інших A-рангів, тому вона могла б пробудитися до S-рангу.
'Вона точно жила в Сеулі. Я бачив інтерв'ю, де вона сказала, що втратила батьків через Шок Підземелля і жила у родича, який володів рестораном барбекю біля станції Мьондон. Зараз їй має бути... п'ятнадцять років?'
...Вона учениця середньої школи.. Використовувати ключове слово на школярці...
Клянуся небесами, у мене немає ніяких злих намірів щодо дитини, яка вдвічі молодша за мене! Якщо тридцятирічний мерзотник має дивні думки щодо неповнолітньої, він повинен миттєво встромити меч собі в рот і завалитися! Це лише підготовча робота для пробудження!
_______________________________________________________
[1] Як згадувалося раніше, «хьонг» означає старший брат, а «нім» - найввічливіший суфікс. Hyung-nim - це шанобливе звертання до старшого брата, але також часто використовується для позначення босів мафії/ватажків банд.
[2] Суфікс -ссі (씨) в корейській мові використовується як ввічливе звернення до людей, аналогічне до «пан» або «пані» в українській.
Не так шанобливо як "-нім", але вище за "-а" на офіційних рівнях.
