ГЛАВА 14.2
— Бур-бур-бур…
Поки Сюй Сюсю намагалася розібратися зі своїми почуттями, її шлунок раптом загарчав. Якщо подумати, з моменту обіду минуло вже три чи чотири години, а оскільки в її лоні тепер було двоє малюків, охочих до поглинання поживних речовин, майбутня мати неминуче зголодніла.
— Ти можеш з’їсти, що захочеш. Немає потреби морити голодом мою дружину й дітей, адже у нас не бракує грошей, — з великою гордістю сказав Цзян Лю, поплескавши себе по грудях. Раніше здавалося, що він заробив грошей достатньо на все життя, але тепер він батько двох дітей, тому йому доведеться набагато більше працювати й накопичувати, щоб забезпечити своїм нащадкам життя в достатку.
— Думаю, я з’їла б свинину в кисло-солодкому соусі. І, мабуть, ще рибу на пару з маринованими овочами... А ще мені хочеться чогось гостренького. Наприклад, бобова паста з перцем чилі саме припала б до душі... — Сюй Сюсю почала облизувати губи.
Можливо, це був суто психологічний ефект, адже раніше вона їла все підряд, але як тільки дізналася, що вагітна, то відразу захотіла кислого й гострого. Хіба не всім відомо: якщо жінку тягне відразу на кисленьке та гостреньке, значить вона носить у череві пару дракона та фенікса?
// П.п.: Народження в сім’ї двійнят – хлопчика (дракона) та дівчинки (фенікса) – вважається у Китаї особливим благословенням небес, тож Сюй Сюсю сподівається, що у неї народяться не просто близнюки, а саме така пара.
Сюй Сюсю засміялася: от же й справді благословення! Вона раптово перетворилася з жінки, яка вважала, що ніколи не зможе стати матір’ю, на щасливицю, яка чекає на двох близнюків. Сюй Сюсю подумала, чи не занадто вона жадібна? Навіть якщо народяться двоє хлопчиків чи дві дівчинки — це все одно буде справжнім даром Божим.
— Ходімо поїмо. Все, що ти захочеш.
Цзян Лю повів дружину до ресторану. Віднедавна державні ресторани в мегаполісах більше не вимагають талонів на харчування чи інших купонів, тому доки є гроші, ви можете замовити все, що хочете. До того ж, на додаток до державних, деякі старі традиційні ресторани, які довгий час були закриті, відкрилися знову. Цзян Лю добре знав це місто, тому відвів дружину до закладу, який, на його думку, був найкращим.
Сюй Сюсю з’їла горщик свинини в кисло-солодкому соусі та рибу на пару з пікулями, яких так жадала, ще й випила більшу частину вмісту посудини з супом з куріпки. Також до їхньої трапези було додано дві миски рису та три порції пельменів. Попри це Цзян Лю майже нічого не з’їв, бо зосередився на піклуванні про дружину.
Перш ніж залишити ресторан, Цзян Лю не забув упакувати із собою ще один горщик з тушкованим м’ясом для Сюй Сюсю. Він також зайшов до універмагу і купив багато коричневого цукру та солодових цукерок. З повними руками багажу пара сіла на зворотний автобус і повернулася до свого повіту.
***
На відміну від радісного подружжя Цзян, Мяо Цайфен, коли повернулася з повітового центру з новорічними покупками, зіткнулася з великим головним болем.
— П’ятсот юанів?! Навіщо тобі стільки грошей? — зачувши слова другої невістки, стара, що тільки-но присіла, знову скочила на ноги й здивовано втупилася у молодшого сина, який похмуро мовчав осторонь.
Виявилось, вся справа у реформі відділу народної освіти, яка передбачає реорганізацію нинішньої системи численних початкових сільських шкіл. Як відомо, раніше ніхто не приділяв уваги першим ступеням освіти й у результаті багато сільських вчителів взагалі були непридатні до навчання дітей.
Та тепер темп реформ у країні почав прискорюватися, тому акцент на базовій освіті став безпрецедентним. Ігноровані раніше сільські початкові школи привернули увагу департаменту освіти. Чиновники вирішили розпочати реструктуризацію зі звільнення з лав вчителів тих, хто потрапив туди виключно завдяки протекції.
Тесть Цзян Хая, батько Ван Сюемей був звичайним селянином без будь-якої освіти. Якби його брат не був заступником голови комуни, він ніколи не зміг би обійняти посаду директора початкової школи «Червоної Зірки». Тепер, коли вище керівництво має намір провести чистку, такого директора напевно звільнять одним із перших і навіть брат-замголови комуни не зможе його врятувати.
Цзян Хай став шкільним учителем виключно завдяки зв’язкам, як зять родини Ван. Тому коли його тестя скинуть з посади, це, безсумнівно, вплине й на його становище.
Загалом освіта у Цзян Хая досить хороша: атестат про закінчення неповної середньої школи та здані іспити до старшої середньої школи давали йому цілком законну підставу викладати у молодших класах сільської школи. Якби він терпляче підготувався до єдиного іспиту для вчителів, то зміг би цілком офіційно отримати ліцензію департаменту освіти. Тоді він справді б міг вважатися людиною з надійною роботою, здатною заробити вірний шматок хліба.
Проте сам Цзян Хай думав інакше. Він відчував, що кваліфікаційний іспит був надто глибокою річкою, яку йому не перепливти. Його, безперечно, легко відтіснять ті, хто пробився на посаду без жодних зв’язків. Окрім того, до нього дійшли чутки, що багато сільських вчителів намагалися використати гроші для налагодження зв’язків у нових умовах, а також, що багато свіжоспечених випускників неповних середніх шкіл та учнів старших класів мають намір поборотися за тепле місце вчителя молодших класів. Це змусило Цзян Хая запанікувати й він теж задумався про те, щоб розв’язати проблему за допомогою грошей, підсунувши їх потрібній людині.
— Мамо, якщо ми зможемо вирішити це питання всього лиш за п’ятсот юанів, чи не думаєте ви, що це варте того? — Ван Сюемей уже підрахувала скільки грошей має бути на руках у старої та дійшла висновку, що свекрусі нескладно виділити їм одразу п’ятсот юанів.
Правду кажучи, Ван Сюемей відчувала, що ця реформа освіти може виявитися навіть корисною для них. Річ у тому, що зараз Цзян Хай міг вважатися лише тимчасовим працівником, тому його місячна зарплатня була не така вже й висока. Але якщо він зможе здобути постійну посаду, його зарплата як мінімум подвоїться.
Що ж стосується батька, то Ван Сюемей, як заміжня дочка, не надто хвилювалася про нього, бо вважала, що його проблеми — це турбота братів.
— Цзян Хай, ти впевнений, що, отримавши гроші, вони точно зможуть організувати роботу для тебе? — не зважаючи на невістку, Мяо Цайфен повернулася до свого молодшого сина у прагненні отримати від нього чітку відповідь.
— Я не можу цього гарантувати, але якщо ми не дамо їм грошей, то я точно не зможу зберегти роботу, — буркнув Цзян Хай, гірко посміхнувся й продовжив. — Мамо, якщо ти не зможеш дістати грошей, я вигадаю щось інше. У найгіршому випадку мені просто доведеться повернутися на роботу на фермі, от і все. Хіба що двом моїм дітям, можливо, доведеться трохи постраждати.
Він відступив, чудово знаючи, наскільки мати прихильна до нього, особливо після того, як сім’я старшого брата відділилася та він сам став єдиною надією батьків.
Цілком очікувано, його слова перевернули ставлення Мяо Цайфен. Вона щиро любила молодшого сина й за всі двадцять років з того часу, як він виріс, не дозволяла йому займатися важкими господарськими роботами. Якщо він втратить роботу вчителя, то хіба впорається з цим?
— Тобі не треба нічого вигадувати. Я дам тобі гроші, — стиснула зуби Мяо Цайфен. На щастя, вона порядком заробила останнім часом, плюс те, що вдалося відкласти раніше, — вона повинна бути здатна зібрати п’ятсот юанів. Але віддавши ці гроші, вона розтратить практично всі свої заощадження.
— Мамо, не турбуйся, в майбутньому я, звичайно, добре подбаю про тебе, — почувши слова матері, Цзян Хай взяв її за руку й вимовив ці слова найщирішим тоном. Але в глибині душі він думав про те, що стара й справді багата: ще невідомо скільки грошей у неї залишиться після того, як вона віддасть таку величезну суму.
У минулому, почувши подібні дбайливі слова від молодшого сина, Мяо Цайфен ще довго ходила б з усмішкою до вух, але зараз у її серці була лише крапля смутку. Вона мимоволі згадала іншого сина.
=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!
