Частина 1

Минув рік. Навчання Еріс просувається цілком гладко. Її талант у поводженні з мечем дивовижний, ще до того як їй виповнилося десять, вона вже досягла стандартів середнього рівня. Середнього рівня, можна сказати, цілком вистачить, щоб битися на рівних зі звичайним лицарем. Гіслен каже, вона цілком зможе досягти просунутого рівня в найближчі кілька років. Їй тільки дев'ять років і вона вже... Ну хіба наша юна леді не диво?

А що щодо мене? Якщо ви запитаєте, мені залишиться тільки відводити погляд. Що стосується Еріс і грамоти, ну, можна сказати, все йде чудово. Зокрема тому, що Гіслен розповіла чимало історій про свої жахливі поневіряння в минулому, які вона перенесла через невміння читати. Через це вона постійно потрапляла на обман усіляких поганих людей, а врешті й зовсім закінчила тим, що стала рабинею на продаж. Тому Еріс відчайдушно намагається вчитися від щирого серця.

Покращення в знанні математики не такі помітні. Не знаю, що трапиться з Еріс у майбутньому, але, схоже, в цьому світі немає потреби у використанні просунутої математики, тож, як я відчуваю, буде краще підходити до цих речей повільніше.

Досконало освоїти чотири основні арифметичні дії за ці п'ять років, така моя мета.

Заняття магією теж просуваються гладко, але є відчуття, що незабаром ми упремося в перешкоду. Вона вже в принципі може використовувати всю магію початкового рівня і цілком освоїлася з усіма видами атакуючої магії, крім магії землі. Якщо порівняти, Гіслен поки вивчила тільки магію вогню. Вони обидві відвідували одні й ті самі заняття, то чому така різниця? Магія води, вітру і землі це щось, з чим Гіслен просто не дружить? У будь-якому разі, є деякі речі в магічному підручнику, які не можна використовувати навіть зачитавши їхні заклинання. Щодо цієї частини, я сам навіть не особливо сильно намагався запам'ятовувати їх, тож справді не розумію. Також я спробував навчити їх безмовним чарам, але нічого не вийшло. Сільфі відразу ж вловила суть. Можливо, вся справа у віці. Або, можливо, у Сільфі талант до цього. Я справді не знаю, можливо, навчати їх цього і зовсім марно. Настав час перейти до магії середнього рівня, але Гіслен і Еріс обидві фехтувальниці. Цілком достатньо, якщо вони опанують тільки початкову магію, щоб потурбуватися про деякі незначні, але різноманітні речі, у разі потреби. Я думаю, все буде добре, якщо зробити все таким чином. Вірю, одного разу їм це стане в пригоді. Хоча я відчуваю, що з кожним із цих предметів усе розвивається гладко, але, здається, уроки етикету зіткнулися з проблемою.

Частина 2

Десятий день народження Еріс швидко підступає. Вік десяти років особливий. За дворянськими звичаями у віці п'яти, десяти і п'ятнадцяти років влаштовують грандіозну вечірку, щоб відсвяткувати день народження. Внутрішній двір особняка буде відкритий для всіх, прийматимуть подарунки від городян, також будуть запрошені всі місцеві дворяни для участі. Через те що Саурос грубуватий військовий офіцер, початковий план полягав у тому, щоб організувати щось на кшталт шведського столу з великою кількістю вина. Але Філіп втрутився, і поміняв усе на бал, пояснивши це тим, що так простіше буде переконати дворян узяти участь у святі. Коли справа доходить до балу, найбільшим головним болем є Еріс. Вона абсолютно не вміє танцювати. Вона навіть не знає найпростіших танцювальних рухів.

- Це надто велика проблема, якщо головна винуватиця урочистостей не вміє танцювати - Едона розповіла про це під час чергових вчительських зборів на початку місяця.

Я запитав про те, що було, коли Еріс виповнилося п'ять, і отримає відповідь, що асурійських дворян танців починають навчати тільки у віці років десяти. Тож у танцях тоді не було потреби. Навіть заняття з мечем і магією були припинені заради цих екстрених тренувань. Уроки фехтування вранці все ж не скасували, і після сніданку проходить невелика практика магії, щоб допомогти травленню, але після цього всі заняття присвячені тільки танцям.

Що більше я спостерігаю за Еріс, то більш засмученою і роздратованою вона здається.

- Вибач за запитання, а пан Рудеус вміє танцювати? - Запитала Едона, з'явившись, щойно тренування магії закінчилося.

- Ні, не вмію.

- Тоді, якщо не вмієш, будь ласка, приєднуйся до занять. Адже Рудеус теж з'явиться на балу, так?

- А, ах, я буду запрошений? - Я кинув погляд на Еріс

Вона кивнула так, ніби це абсолютно природно.

- Звісно, Рудеус отримає запрошення.

Вона сказала це так ввічливо. Це завдяки заняттям з етикету? Зазвичай Еріс так не розмовляє.

- Я, здається, зобов'язаний бути присутнім.

- Тоді, якщо вже тобі необхідно бути присутнім, вийде не дуже добре, якщо ти не вмієш танцювати.

- Ні, буде нормально, якщо я просто буду стояти в куточку, зображуючи маленьку дитину.

Посмішка Едони навіть не сіпнулася. На її обличчі завжди ця незмінна ніжна посмішка. Я помітив, що вона ніколи не змінює цього свого виразу обличчя.

Іншими словами покер фейс.

- Уперше опинившись на такому заході, людина може нервувати значно більше, ніж зазвичай. Можна навіть, хвилюючись, випадково наступити партнеру по танцю на ногу, крім того гості можуть відчути себе дещо напруженими, бачачи ніжний вік юної леді. Щоб зняти таку напругу, якщо це можливо, я хотіла б, щоб ти займався з нами... - Едона кинула на мене кілька поглядів, зберігаючи ту саму посмішку на обличчі.

Після таких довгих блукань довкола, ти просто хочеш моєї допомоги, так? Уроки танців Еріс просуваються з такими труднощами. Нічого не поробиш, нехай навіть я не хочу зв'язуватися з чимось, з чим не надто знайомий, але якщо вже вона повернула справу таким чином, я не можу просто відмовити. Не важливо що це, я все ще головний учитель.

- Ось як, добре, я зрозумів. Але я не хочу оплачувати заняття, гаразд?

- Звичайно, але натомість я потурбую пана Рудеуса.

Через цей діалог я теж приєднався до уроків танців.

Частина 3

Методи навчання Едони справді нікудишні. Вона просто каже приблизно таке:

- Ви маєте робити це так, як зробили щойно, у будь-якому разі, ви маєте запам'ятати це.

Щось на кшталт цього. Що саме важливо, у чому суть, уточнити, про що йдеться, це все не згадується. Я теж зустрічав таких учителів у своїй середній школі, а гаразд, я просто можу розібратися в цьому самостійно, якщо не розумію, якщо вже я більше не дитина.

- Я зрозумів.

Через три дні я освоїв кілька різних танців. У цих так званих танцях потрібно тільки слідувати ритму, виконуючи чітко встановлені рухи. Вам навіть не потрібно практикуватися для виконання найпростішого танцю. Може це завдяки тому, що я активно використовував досвід, отриманий коли я грав у "Dance dance dance revolution" у школі, у мене не було особливих проблем.

- Це чудово, пан Рудеус справжній геній.

Еріс завжди хмуриться, коли бачить, що Едона хвалить мене. Те, що вона так і не змогла зробити за кілька місяців, було з легкістю виконано кимось іншим, її серце просто не може спокійно таке прийняти. Але я не маявся дурницями, ці останні три дні вивчення танцювальних рухів, я уважно вивчав проблеми Еріс. І нарешті ясно зрозумів, її манера танцю занадто швидка і жорстка. Хоча танці сильно нагадують стиль фехтування Бога Меча, але результати суперечать очікуванням, вона здатна витончено рухатися, підкоряючись ритму, але вона робить це так стрімко, як тільки можливо, повністю порушуючи ритм свого партнера. Основні інстинкти Еріс повстають проти нав'язаного ритму. Неважливо як, вона завжди зосереджена на своїх власних рухах, не звертаючи уваги на інших. Це справжній талант у бою, але це може призвести до помилок у танці. Все-таки вам необхідно підлаштовувати ритм під рухи свого партнера. Едона по секрету сказала мені, що ще не зустрічала такої бездарної учениці, але, насправді, правда не в цьому. Якщо вона здатна так рухатися, значить здатна і танцювати, вся річ у тому, що методи її навчання не надто хороші. Нехай навіть виправити це буде дещо важко, але в мене є туз у рукаві.

- Еріс, заплющ очі. Дозволь ритму контролювати свої рухи.

-...Про що ти взагалі думаєш, попросивши мене заплющити очі?!

-... Пане Рудеусе? - Навіть покер фейс Едони злегка спотворився.

Ні, нічого такого. Це так грубо, підозрювати джентльмена на кшталт мене.

- Я збираюся використати один магічний трюк, який дозволить Еріс танцювати.

- Е?! Існує й подібна магія?

- Ні, я маю на увазі простий трюк, фокус. Це дивовижне явище.

Еріс недовірливо схилила голову набік, але все ж таки послухалася і заплющила очі. Під час уроків фехтування вона бачила незліченну кількість ритмічних рухів, швидких, налагоджених, гострих, але в них не було єдиного впорядкованого ритму. Оскільки ви не можете точно все передбачити, це легко зірвати ритм свого суперника, і я, безумовно, не вмію битися, слідуючи своєму природному ритму, який важко вловити.

- Тепер я буду плескати в долоні, будь ласка, використовуй свої танцювальні рухи, начебто уникаєш атак, під час кожного плескання.

Із цим я почав ритмічно плескати в долоні, хлоп, хлоп, хлоп. Еріс невідступно слідувала цьому ритму, рухаючись крок за кроком. Так тривало деякий час, і я додав вигуки у випадковому порядку.

- Хай! Хай!

Вони змішалися з хлопками, тож Еріс мимоволі сповільнилася, прислухаючись, щоб реагувати тільки на хлопки.

- Ц-це! - Едона мимоволі скрикнула від здивування.

Еріс продовжувала виконувати рухи танцю, і нехай вони були ще трохи надто швидкими, але не в такому скаженому темпі, щоб було неможливо їм слідувати.

- У вас вийшло, у вас вийшло, юна леді!

- Справді?!

Едона вигукує, стиснувши свої долоні, і показуючи рідкісну для неї по-справжньому захоплену посмішку. Еріс розплющила очі від захвату і розплилася в усмішці.

- Ще не все, не розплющуй очей, тобі необхідно запам'ятати це відчуття, добре?

- Запам'ятай це, спробуй просто дивитися на танець як на відволікальні рухи й ухиляння від атак!

Правильно, такого теж навчають на уроках фехтування. Коли Гіслен вчить уникати атак противника, вона буде здійснювати відволікальні маневри з шумом, і ми повинні уникати справжніх атак, не відволікаючись на помилкові рухи. Порівняно з необхідністю реагувати на хибні рухи Гіслен, сповнені жаги до крові, слідувати звукам, які я видаю, куди простіше. Варто додати, що, в цьому, мої результати кращі, ніж у Еріс. Вона занадто прямолінійна і легко потрапляє на відволікаючі рухи.

- Еріс, речі, які ти дізнаєшся на уроках, цілком можуть бути застосовні й до інших предметів. Іноді, якщо є речі, які в тебе ніяк не виходять, спробуй знайти щось спільне зі схожими уроками, прошу, замислись над цим, добре?

Еріс широко розплющила очі, незвичайна річ, але не стала сперечатися і кивнула. Завдяки цьому, танці більше не повинні становити проблем.

- Як і очікувалося від пана Рудеуса, ти провів тут лише рік, а вже зумів навчити юну леді математики.

Едона схоже справді вражена моїми успіхами. Всерйоз кажучи це, ти вважаєш, що навчання Еріс математики абсолютно безнадійна затія? Хм, але я зустрів чимало труднощів із цим. До того ж, половина цього успіху належить Гіслен, тож я не маю права бути пихатим.

- Едоно, гадаю, це не таке вже одкровення, фехтування має багато спільного з танцями.

Едона виглядає злегка недовірливо. Вираз її обличчя просто каже: "Я бачу диво, о, мій боже, ти насправді тут прямо перед моїми очима". Ти занадто перебільшуєш.

- Є навіть танці, де використовують помахи меча.

- Йой, існує щось подібне?

- Т-так, я читав про це в книзі.

Танці з мечем - звичайна справа, судячи з моєї бази даних завзятого фантазера, але, можливо, в цьому світі й немає нічого подібного.

- А в цій книзі написано звідки прийшли ці танці?

- У... у книзі сказано з якоїсь країни пустель.

- Пустель... Це континент Беґарітто?

- Я не впевнений. Всупереч очікуванням вони можуть належати демонам з континенту демонів. Я чув, там живе безліч невеликих племен, і там можуть бути люди, які використовують танці з мечем.

Я несу щось явно безвідповідальне.

- Зрозуміло, з такими запасами знань, пан Рудеус справжній світоч інтелекту, - Едона знову натягнула свою звичайну маску, схоже, вона прийняла мої плутані пояснення.

- Це так, Рудеус дивовижний!

Без поняття чому Еріс з гордістю заявила це. Але це чудово, хваліть мене більше. Я той тип людей, що розвиватиметься швидше, якщо мене хвалити, фу-ха-ха-ха!

Частина 4

У день святкування, я зайняв свою позицію в кутку двору. На початку заходу Філіп і його дружина особисто зустрічали дворян середнього і низького рангу, які відвідали сім'ю Ґрейрат. Мушу сказати, вони вийшли з цього бою з честю, не виявивши й ознаки слабкості. Якщо гостей зустрічав сам Саурос, вони були налякані його різким напором і гучним голосом, і досить багато хто після такого поспішав втекти подалі. Останній шанс утримати втікачів надавався головній винуватиці торжества. У Еріс немає ніякої влади, вона не розбирається в політиці і не дивлячись ні на що все, що вона може сказати, це лише:

- Прошу зверніться до мого батька.

Проте, було кілька симпатичних молодих людей, які представилися їй, так само як і кілька людей середнього віку, які представили їй своїх синів. Серед них було й кілька дітей, приблизно такого ж віку, але більшість із них були товстими. Вони, мабуть, живуть у затишку і комфорті вдома, дивлячись на них, я згадую себе колишнього. І щойно це почуття схожості накотило на мене, свято почалося. Як і планувалося, я виступив у ролі першого партнера Еріс по танцю. Ми збираємося виконати найпростіший танець для дітей, але оскільки вона тут головна, ми стоїмо в самому центрі двору. Просто постався до цього як до чергового тренування, сподіваюся, ми не провалимося.

- Щ... щ... щ... Що за чорт?!

Еріс надзвичайно нервова і рухається механічно, як робот. Я вирішив додати трохи невеликих фінтів до стандартних рухів. І після цього, Еріс, тихо пробурмотівши:

-Якого біса? - Нарешті прийшла до тями, повернувшись у нормальний стан.

Коли танець закінчився, Едона знайшла мене, щоб поговорити. Дивлячись на юну леді збоку, кожен може помітити, що вона більше не напружена. Едона хотіла поцікавитися, що ж я зробив, і я відповів, що це те саме, що я зробив на тренуванні. І додав, що ці рухи від початку використовуються у фехтуванні. Вислухавши це, Едона нишком розсміялася. Раз вже моя місія виконана, тепер я можу піти пошукати чогось перекусити.

Тут є вельми незвичні страви. Наприклад пиріг із незнайомих фруктів або м'ясна страва з цільної голови якоїсь тварини, або вигадливо прикрашені торти. Поки я із задоволенням поїдав ці страви, мої очі зустрілися з Гіслен. Вона не подавала мені жодних знаків очима чи чогось подібного, вона просто стікала слиною. Я хлопець, який розбирається в ситуації. Тож я зібрав деяку кількість їжі і відправив одну зі служниць віднести це в мою кімнату. Охоронці та служниці харчуються краще, ніж прості люди, але в їхньому раціоні немає страв, подібних до цих.

Коли я завершив справи з доставкою їжі, я раптом помітив просто перед очима молоду чарівну дівчину.

Вона взяла на себе ініціативу і почала розмову першою, представилася і виголосила невелику промову. Схоже, вона з дворян середнього класу, але я пропустив повз вуха її ім'я. Вона запросила мене на танець, і, після того як я пояснив їй, що знаю лише кілька основних танців, ми рушили до вільної ділянки двору.

Відчуваю, що станцював досить непогано. Після закінчення, підійшла ще одна дівчина і запросила на наступний танець.

Гей, я що, користуюся популярністю? І поки я віддавався таким мріям, дівчата запрошували мене одна за одною.

Серед них були навіть жінка, старша за тридцять років, і маленька дівчинка, яка навіть не уявляла, як потрібно танцювати. У багатьох була зі мною справді велика різниця у зрості. І я станцював з кожною з них. Я японець, який знає як сказати "Ні", але після того як сказав перше "Так", було незручно відмовляти всім іншим. Нехай навіть я і погоджувався робити це, але я не такий гарний у запам'ятовуванні облич і імен, і це втомлює. Коли все підійшло до кінця, Філіп підійшов до мене порозумітися.

Схоже Саурос почув, як хтось розпитував про молодого чоловіка, який танцював з юною леді спочатку, і з гордістю заявив, що цей молодий чоловік носить ім'я Ґрейрат. Значить це все було з вини Сауроса. Нехай навіть так, я не можу його в цьому звинувачувати. Ця дитина, яка допомогла юній леді впоратися зі збентеженням, насправді позашлюбна дитина лорда Сауроса? Мабуть, він відчув себе щасливим, коли його запитували про таке. Спочатку планувалося приховати мою приналежність до роду Ґрейрат, але, після трьох пляшок вина, тут уже нічим не допомогти. А отже, мене сприйняли як одного з членів сім'ї, де я рано чи пізно прославлюся, і стали посилати до мене своїх дочок і онучок. Тоді я запитав Філіпа, чи не дивно в такому разі, посилати їх коли свято вже близьке до завершення?

Але бачачи, що я пакую десерти, щоб узяти з собою, він, мабуть, вирішив почекати, поки я закінчу, перш ніж відповідати.

Усе, що я роблю, відбивається в чиїхось очах. Я запитав Філіпа, як чинити з дівчатами, які підходять для розмови, і він відповів, що "Я можу тільки вельми розпливчасто відповісти на це". Схоже він не хоче, щоб я брав участь у політиці в майбутньому. Або він планує дати мені спертися на когось ще, щоб стати політичною силою. Але в мене немає жодного інтересу до цього, тож сьогоднішня популярність лише мильна бульбашка. Ні, зачекайте, якщо я стану кимось справді дивовижним, я зможу роздобути будь-яких симпатичних дівчат, використовуючи гроші.

- Але, я раджу тобі не робити нічого, що ганьбитиме ім'я Ґрейрат.

Натхнення, що раптово охопило мене, було тут же погашено цим крижаним зауваженням Філіпа. Останньою дівчиною, яка підійшла до мене, знову виявилася Еріс. Варто додати, що вона одягнена не у звичайне своє мальовниче вбрання, це була красива блакитного кольору сукня. Її зачіска утримується прикрасами у вигляді квітів. І Еріс на рідкість чарівна. Оскільки це її перше свято подібного роду, гість за гостем підходили привітати її, і я думаю, що вона сильно втомилася. Не впевнений, чи через те, що вона опинилася в центрі загальної уваги, чи через те, що свято вдалося, але вона трохи схвильована.

- Можу я запросити тебе на танець?

Переді мною стоїть не звичайна, гучна, не надто жіночна, нахабна і груба, Еріс. Мене запросила на танець справжня витончена леді, яка не поступиться жодній із тих дівчат, які запрошували мене досі. Ми вийшли в центр залу і музика заграла щось, що ми ніколи не чули раніше, з трохи складним, жвавим ритмом.

- Ах, ууууу...

Обличчя Еріс тут же відобразило крайнє занепокоєння. Усе тому, що ти змусила себе діяти як доросла. Еріс кинула на мене погляд, благаючи про допомогу, і я просто використовував фінти з фехтування, які пасують до музики. Нехай навіть це і відрізняється від звичайного, такий ритм має бути насправді куди простішим для Еріс. Оскільки наші рухи вийшли в підсумку вельми розпливчастими, я не впевнений, чи здивується чи розсердиться Едона, побачивши подібне.

Ми зімкнули наші руки разом і почали наступати і рухатися назад, ніби займаючись фехтуванням. Усе це не завжди збігалося з ритмом музики і в очах спостерігачів мало б мати вельми дивний вигляд. Але Еріс повністю втягнулася, і вона посміхається. Дівчина, яка постійно виглядала такою сердитою, щиро сміється, як і личить її віку. Просто можливості побачити таке достатньо, щоб повністю виправдати відвідування цього свята.

Танець закінчився, супроводжуваний оплесками. Підбіг Саурос, сміючись, звалив нас обох на плечі і пробіг кілька кіл двором. Який енергійний дідусь. Бачачи подібне, оточуючі теж розсміялися.

Так, це було веселе свято.

Частина 5

Коли свято закінчилося, я покликав Гіслен і Еріс до себе в кімнату, узагалі-то Гіслен було б достатньо, але коли я запрошував її, вона була разом з Еріс, тож я взяв і її. Побачивши всі ці делікатеси на столі, шлунок Еріс заурчав. Вона нервувала і сильно ніяковіла під час свята, тож, схоже, так нічого і не їла. Я витягнув пляшку дешевого вина, яке я купив у місті, з шафи. Навіть якщо я приготував його для Гіслен, Еріс сказала, що теж хоче спробувати, тому я приготував три склянки, вип'ємо! У цій країні потрібно бути старше п'ятнадцяти років, перш ніж ти зможеш випивати, але на сьогодні можна забути про це. Іноді непогано дозволити собі розслабитися.

- Час якраз вдалий, тож я збираюся зробити вам двом подарунки.

Я дістав дві чарівні палички з комода поруч із ліжком, поки говорив це.

- Щ-що це?!

- Думаю можна вважати це подарунками на день народження.

- Е-е-е?! Але я хочу це!

Еріс показала на дрібнички, на яких я практикувався у використанні магії. За допомогою магії землі я наскладав чимало хитромудрих модельок. Там стояли дракон, корабель і навіть фігурка Сільфі в розмірі один до десяти. Не хочу хвалитися, але коли мені було двадцять років у минулому, я був досить непоганий у створенні модельок і навіть створював свою власну фарбу для розфарбовування. Матеріали для живопису дуже дорогі тут, і тут не існує спреїв для фарбування. Але навіть так, я віддавався цій справі з пристрастю, роблячи трусики для фігурок, і взагалі приділяючи багато часу опрацюванню деталей. І це все одно робота любителя... До речі така ж фігурка Роксі була продана торговцю за один золотий. Тепер вона, мабуть, подорожує світом. Ну, повернемося до справи.

- Це звичай, переданий мені майстром, вручати учням магічні палички. Але оскільки я не знав, як їх зробити, і в мене не було грошей, щоб купити матеріали, то я трохи запізнився з цим. Якщо це прийнятно, будь ласка, візьміть їх.

Гіслен завмерла, почувши це, піднялася і стала на одне коліно з явною повагою. А, я впізнаю це, це поза прийнята в учнів стилю Бога Меча, для вираження поваги до вчителя.

- Так! Майстере Рудеусе. Я приймаю це з великою вдячністю.

- Ум, немає необхідності бути настільки формальною.

Гіслен прийняла чарівну паличку зі смиренною пошаною і, розглядаючи її, виглядає щасливою.

- Тепер я можу називати себе магом.

Ах, так через це тепер ти можеш звати себе так? Я не чув, щоб Роксі говорила про таке, ні, у будь-якому разі ти все ще на початковому рівні, ти не можеш розраховувати на таке. Чи ти вже можеш звати себе магом, якщо просто вмієш застосовувати магію? Мій майстер ніколи не пояснювала мені цього докладно.

- Ем, Еріс, ти хочеш цю?

Я напівжартома потягнувся рукою за фігуркою Сільфі, але побачив як Еріс мотає головою.

- Ні! Я хочу магічну паличку! Я хочу магічну паличку!

- Добре, тримай.

Еріс простягнула було руку, щоб схопити її, але, можливо, через те, що вона побачила відношення Гіслена, одразу ж прийняла належну позу і шанобливо прийняла подарунок, підставивши долоні.

- Величезне вам спасибі, майстре.

- Ум, прошу подбай про неї.

Еріс кинула погляд на Гіслен, і коли та помітила цей погляд, то на кілька секунд розгубилася, а потім похитала головою.

- Мені шкода, у мого народу немає подібних звичаїв, тож я нічого не приготувала.

А я то думав, що це було, а вона просто просила про подарунок. Якщо подумати, це вже траплялося, коли я розставляв їжу.

Ах, Еріс сіла назад на диван з явним розчаруванням. Нехай навіть немає звичаю, щоб слуги дарували господарям подарунки, але нічого не отримати від своєї коханої сестриці Гіслен - їй справді трохи шкода. Дозвольте мені трохи виправити ситуацію.

- Гіслен, немає необхідності готувати щось особливе. Якщо в тебе є що-небудь із собою, скажімо простий талісман на удачу, його цілком можна використати як подарунок.

- Хм.

Гіслен задумалася ненадовго, а потім зняла каблучку зі свого пальця. Каблучка вирізана з дерева, досить пошарпана, не впевнений, чи є в ній якась магія, чи це властивості матеріалу, але вона злегка світиться зеленим світлом.

- Це старовинний талісман мого племені, кажуть, якщо носити його, то він захистить від атак злих вовків ночами.

- Ти справді даруєш мені його?

- Так, це просте забобон.

Еріс дбайливо прийняла каблучку, одягла на палець, і тісно притиснула руки до грудей.

- Я обіцяю добре піклуватися про нього.

Вона виглядає навіть щасливішою, ніж коли отримала від мене чарівну паличку. Ну, все-таки це перстень, дівчата, ймовірно, люблять таке куди більше. І в цей час у моєму мозку спливло запитання.

- Забобон, га? Це означає, що Гіслен насправді була атакована злими вовками вночі?

- Так, тієї ночі мені було складнувато заснути, Пол запросив мене поплавати...

- Ааах, краще нічого більше не кажи, я можу уявити, що трапилося потім.

Не добре, якщо ми продовжимо цю тему, мої акції напевно впадуть, клятий Пол, цей ідіот вічно стоїть у мене на шляху.

- Раз так, ну, ти, напевно, не захочеш слухати, що зробив твій батько.

- Хіба це неправильно, сюди, налітайте і їжте. Навіть якщо все вже охололо, насолоджуйтеся їжею. Ви мої учні, тому немає потреби стримуватися.

Повний спогадів, день народження Еріс минув без жодного неприємного інциденту.

Частина 6

Наступного дня я виявив, що Еріс лежить у ліжку поруч зі мною. Воах, я став дорослим?

(сором'язливе) - ні...

...Як таке взагалі можливо?!

Подумай трохи.

Їй раптом захотілося спати і вона звалилася просто на моє ліжко в знемозі. Побачивши це, Гіслен сказала, що їй теж пора йти, і, залишивши Еріс тут, вона повернулася до своєї кімнати. Ти не чоловік, якщо перед тобою лежить така красуня і ти досі нічого не зробив.

Ге-хе-хе-хе, час побути "поганим хлопчиком".

Я підступно облизнувся і підійшов до краю ліжка. А потім я побачив каблучку Гіслен, одягнену на її палець, і те, як міцно вона стискає мою чарівну паличку; Еріс спала з тією самою задоволеною посмішкою. Великий і страшний вовк із підлою мордою був вигнаний геть.

- А зачарування-то працює...

Пробурмотів я і, не торкнувшись Еріс і пальцем, тихенько заснув на краєчку ліжка. Зараз ще досить рано, судячи з вигляду з вікна, день ось-ось почнеться, але поки все ще темно. Я вирушив прогулятися трохи. Хоча це непогано милуватися сплячим обличчям Еріс, але варто їй прокинутися і мене поб'ють. Я не хочу, щоб мене били. Я тихо вийшов із кімнати в злегка холодний коридор, роздумуючи, куди ж вирушити далі. Головні двері особняка не відчиняться до певного часу, тож я не можу вийти назовні, а тут занадто мало вибору.

Я вже майже скрізь озирнувся за минулий рік, але все ж залишилися місця, де я ще не бував, наприклад, тут є вежа, відокремлена від решти маєтку. Нехай мені сказали не наближатися до неї, мені все ще цікаво, що там. Або, можливо, я зможу роздобути що-небудь хороше, наприклад чиїсь трусики, що сушаться на повітрі. Думаючи про подібні хороші речі, я забрався на дах особняка і, гарненько оглянувши все згори, я нарешті знайшов гвинтові сходи, які вельми мене порадували. Це має бути і є вхід у вежу. Піднявшись, я почув спокусливий нявкаючий голос, тож я продовжив підніматися, намагаючись зрозуміти, звідки йдуть ці звуки. На самому верху, в кімнаті, вхід до якої вельми важко відшукати, Саурос займався чимось дуже пустотливим зі служницею з котячими вушками.

Зрозуміло, так ось у чому причина, чому людям сюди не можна... Я хотів було насолодитися видовищем до кінця, але Саурос мене помітив. Служниця теж уже мене помітила і, закінчивши свої справи, вона одразу ж пройшла повз мене і почала спускатися сходами.

-...Це ти, Рудеусе?

Він відрізняється від звичайного голосу, тихий і впевнений, режим мудреця?

- Так, лорде Сауросе, доброго ранку.

Я хотів привітатися з усіма дворянськими формальностями, але Саурос жестом зупинив мене.

- Немає потреби, що ти тут робиш?

- Я побачив сходи, тож захотів піднятися ними.

- Тобі подобаються високі місця?

- Так.

Нехай навіть я кажу так, варто мені визирнути у вікно і мої ноги почнуть тремтіти. Любов і задоволення - різні речі, навіть якщо я завоюю світ і побудую найвищу вежу на честь цього, мої кімнати будуть на першому поверсі.

- Якщо подумати, а чим зайнятий тут лорд Саурос?

- Я молюся ось цьому самоцвіту.

Ааа? Схоже молитви в цьому маєтку віддають декадентством, нехай я і думаю так, але насправді не засуджую. Зазвичай він дуже суворий, але він усе-таки член сім'ї Ґрейрат, усі ми однакові.

- Самоцвіту?

Я дивлюся за вікно і там червоний камінь ширяє в повітрі. Він пульсує слабким сяйвом і я можу бачити як якісь тіні пробігають усередині. Що це, дивно, він ширяє в повітрі завдяки магії?

- Можу я дізнатися, що це?

- Я не впевнений, - Саурос задумливо струснув головою.

- Його виявили три роки тому, але, це точно не щось погане.

- Як ви можете бути в цьому впевнені?

- Краще думати саме так.

Зрозуміло. Це вірно, якщо вже не можна схопити його. Якщо думати, що це щось погане, це тільки попсує нерви. То чому б не вважати це хорошим і молитися йому, може настрій самоцвіту можна змінити на краще. Дозвольте мені теж помолитися, прошу, скинь мені симпатичну дівчину з небес.

- Рудеусе, я збираюся покататися на конях трохи, хочеш піти?

- Я піду.

Дідусь Саурос уперше таке пропонує, але він виглядає досить натхненним. Сьогодні вільний день, схоже мені дозволено погратися трохи. Ах так!... Звучить так, ніби це буде дуже виснажливо.

- Якщо подумати.

- Що?

- Дружина лорда Сауроса живе не тут?

Я почув скрегітливий звук і виявив, що це Саурос скрипить зубами, спина вкрилася холодним потом.

- Вона померла.

- Зрозуміло, мені дуже шкода, що я запитав про це.

Я щиро вибачився, він просто з'ясовував на практиці, як працюють маточки й тичинки разом із покоївкою з котячими вушками, а я, певно, змусив його пригадати про щось вельми неприємне. Схоже, і справді краще не питати, чому в Еріс немає сестер і братів.

- Тоді йдемо.

- Так.

Сьогодні буде день відпочинку і я дам Еріс як слід попрацювати, починаючи з завтрашнього дня.

-Статус--

Ім'я: Еріс Бореас Ґрейрат

Професія: Онука лорда Фіттоа

Характер: Злегка агресивна

Говорити з нею: Вона буде уважно слухати

Грамотність: Досконало опанувала читання

Математика: Повністю завчила таблицю множення

Магія: У загальних рисах освоїла магію початкового рівня

Фехтування: Середній рівень у стилі Бога Меча

Етикет: Не буде ніяковіти на світських заходах

 

Люди, які їй подобаються: дідусь, Гіслен

P.S.

Якщо хочете допомогти у розвитку перекладацької роботи, можете зробити донат за реквізитами нижче

Монобанк 5375411506298475

ПриватБанк 5457082274610455

 

Патреон patreon.com/Kellar126