Розділ 4

TW: зґвалтування під дією препаратів.

◁▷◁▷◁▷

Фан Ґво був напівсонний, здатний відчувати зовнішній світ, але все ще ошелешений. Він не міг набратися сил і йшов, наче був високо в хмарах, з кожним кроком відчуваючи слабкість і млявість. Він вирішив, що це йому сниться.

У його розгубленості все навколо було червоного, святкового кольору. Вогні свічок мерехтіли то яскраво, то тьмяно.

Надворі, здавалося, чувся шурхіт і уривки розмови, гул лунав, наче від щурів, що ховаються в темряві, досить шумно, щоб викликати головний біль.

Раптом пролунали легкі кроки. Обірвана розмова миттєво зникла і повернулася тиша, яка притаманна ночі.

Насуплене чоло Фана Ґво розслабилося, і в його заціпенінні він мав лише думку, що він нарешті зможе заснути.

На жаль, ця ідея не могла бути реалізованою.

Двері весільної світлиці відчинилися, і першою показалась нога, взута в чорні суконні черевики з білою підошвою. Двері зачинилися, і цей чоловік увійшов, стоячи у світлі свічок, щоб подивитися з висоти на Фана Ґво, свою наречену.

Він стояв спиною до світла, його обличчя було в тіні, тому його важко було розібрати. Лише приблизний силует, але він виглядав гарним. Фігура струнка, чорне пальто* та темно-червона довга мантія, тканина м'яка і гладка. На мантії, на манжетах, комірці та куточках вишиті тонкі візерунки, що виглядають досить витончено і розкішно.

*«褂子» (guàzi) — тип традиційного китайського одягу, який традиційно є курткою чи пальтом.

Одяг, який він носив, був таким же, як весільна сукня, яка була на Фану Ґво.

Весільне вбрання дракона та фенікса*.

*Традиційний китайський весільний одяг, розшитий зображеннями дракона та фенікса.

Фан Ґво мав витончений і гарний вигляд, одягнений у сукню фенікса та корону, і з нафарбованим обличчям, насправді став вишуканою нареченою.

Чоловік стояв і деякий час не рухався, поки надворі не пролунав звук удару в дзвони*, сигналізуючи про другу варту**.

*«打更» (dǎgēng) — це традиційний китайський термін, що означає «бити сторожовий дзвін» або «сторожовий удар». У давнину нічні сторожі були в дзвони або дерев'яні блоки через певні інтервали часу, щоб вказати годину ночі та забезпечити порядок.

**«二更天» (èr gēng tiān) — означає «друга сторожова варта ночі», що відповідає часу приблизно з 21:00 до 23:00.

Він розвернувся і підійшов до столу.

На столі були дві чаші і винна пляшка. Він наповнив їх та відніс до ліжка.

Допомагаючи Фану Ґво підвестися, він змусив іншого тримати посудину. А сам, виконавши жест весільного пиття, у світлі свічок пильно дивився на Фана Ґво, очі якого були напіввідкритими, своїм глибоким, майже надприродним поглядом.

Нахилившись до вуха іншого, він прошепотів:

- Фане Ґво, Ґво-Ґво. Ти пам'ятаєш мене? Пам’ятаєш?

Фан Ґво важко вдихнув, відкинувши голову з деяким дискомфортом.

Він хотів спати.

Побачивши його таким, чоловік тихо засміявся з ніжністю й турботою.

- Звісно, ти мене не пам’ятаєш… - раптом ця поблажлива усмішка стала надзвичайно похмурою і холодною: - Але тепер ми з тобою одружені, тож ти повинен мене пам’ятати. Запам'ятай мене, Ґво-Ґво, мене звати Вей Жань. Старший брат Вей Вей, Вей Жань.

Цей голос, здавалося, ніс якусь магію, гіпнотизуючи Фана Ґво, щоб він запам’ятав ім’я. Вимагаючи закарбувати це глибоко в своєму серці, ніколи не забувати, навіть якщо помре.

- Я твій чоловік - Вей Жань.

- Чоловік?

- Так. Ти моя дружина, Ґво-Ґво.

Фан Ґво подивився на Вея Жаня і захихотів.

Він абсолютно не розумів.

На красивому обличчі Вея Жаня з’явився безпорадний вираз:

- Неважливо. Не бери до уваги, навіть якщо ти не розумієш. Тобі просто потрібно пам’ятати, що Фан Ґво і Вей Жань одружилися. Відтепер вони подружня пара.

Вей Жань випив вино з обох чаш і нахилився вперед, щоб напоїти Фана Ґво вустами.

Фан Ґво був заскочений зненацька, і проковтнув. Його початково ошелешений мозок тепер ще більше заплутався.

Після нападу запаморочення він знову впав на простирадла з червоної парчі.

Очі були напіввідкриті, і все, що виявилося в полі зору, було яскраво червоного кольору. Тремтливе світло свічок освітлювало парчові простирадла, що торкались щоки. Качечки-мандаринки* виглядали звабливо й двозначно.

* «鸳鸯戏水» (yuānyāng xì shuǐ) — «качечки-мандаринки, що граються на воді», популярний китайський символ щасливого подружжя, який часто використовується у весільних мотивах.

Світлі та тонкі пальці простяглися вперед, розстібаючи ґудзик на шиї Фана Ґво. Його пальці були дуже спритними, але розстібали ґудзик повільно й елегантно. Знявши верх, оголилась біла нижня сорочка, трохи розкрита.

Одна рука досліджувала, а інша допомогла Фану Ґво розвернутися. Таким чином, Фан Ґво відкинувся на ліжко, одна сторона його нижньої білизни розкрилася, оголюючи білу шкіру з відтінком рожевого.

Рука Вея Жаня блукала всюди, температура його тіла була злегка теплою, як у холоднокровної істоти. Усе тіло Фана Ґво нагрілося, і він не міг не звиватися, слідуючи цьому холодному комфорту.

На червоних парчових покривалах бліде тіло було схоже на цвіт чарівної квітки, що несе чарівний запах. Ніхто не міг перед цим встояти.

На обличчі Вея Жаня не було жодного виразу, лише очі, які страшенно потемніли. Ці очі були засклені власницьким бажанням і одержимістю, страшною і страшнішою за безодню. Він хотів володіти цією людиною, його одержимість нею була глибша за океан.

Давним-давно, коли він лежав хворим, слухав, як його молодша сестра балакала про цього хлопця на ім’я Фан Ґво.

Таким чином, його одержимість виникла раптово, бажання заволодіти цим юнаком, теплим, як сонце. Його одержимість була настільки глибокою, що після смерті він здійснив примарний шлюб. Дотепер і в майбутньому була укладена наперед визначена шлюбна угода, щоб зв’язатися назавжди.

Вей Жань повернувся, перевів погляд на пляшку вина позаду.

Туди був доданий афродозіак, і навіть якщо це було те, що створювало комфорт для них обох, це все одно не сподобалося Вею Жаню.

Кожний засіб мав свій побічний ефект, він не міг бути більш обізнаним у цьому.

А якщо станеться щось жахливе?

Вей Жань категорично не допустив би навіть найменшого нещасного випадку з Фаном Ґво, але на цю ніч він поки що відкладе ці думки.

Тому що сьогодні була їхня шлюбна ніч.

Вей Жань нахилився і торкнувся губами почервонілих губ Фана Ґво. Після контакту він, немов скуштував світові делікатеси, нетерпляче й свербляче керував поцілунком, лютим і владним.

- Н-н…

Фан Ґво був сповнений протесту, намагаючись скинути іншого, але його тіло було сковано, а щелепу затиснув Вей Жань, тож він міг лише пересуватися вгору, і попри труднощі не міг уникнути поцілунку Вея Жаня.

Його тілесні рідини самі по собі вилилися з рота, стогони виривались несвідомо. Фан Ґво нахмурився, незручно заскигливши, як жалюгідна маленька істота.

Вей Жань нахилився, стягнув штани Фана Ґво, і хто зна звідки дістав трохи змазки, обводячи сідниці, щоб розмазати її в западині, рухаючись вперед і назад десятки разів, поки вона повністю не розм’якшилася, перш ніж підтягнути талію Фана Ґво.

Обхопивши обидві ноги Фана Ґво навколо своєї талії, обличчям до обличчя, він знову торкнувся губ в поцілунку. Водночас нижня частина його тіла ворухнулася, вриваючись у те приховане місце. Таким чином вони по-справжньому одружилися, і їхні стосунки стали реальністю.

Хоча прелюдія була достатньою, Фан Ґво все ж був чоловіком, його тіло не було створеним щоб прийняти іншого чоловіка, тому уникнути дискомфорту та болю не вдасться. Фан Ґво заскиглив, але усі звуки зникли, коли вуста знову сплелися в поцілунку.

Інтерес Вея Жаня пробудився, тому він більше не поводився як джентльмен. Він був більше схожий на владного та нерозумного грабіжника, і, незважаючи на скигливі благання Фана Ґво, почав вторгатися та розширювати цю територію. Він проштовхувався, доки Фан Ґво не обійняв Вея Жаня в безперервному благанні, і поступово тон змінився.

Він отримував від цього задоволення, і почав насолоджуватися цим.

Багряні свічки з драконом і феніксом згоріли на третину, а біля основи свічників накопичилися краплі воску. Надворі пролунав дзвін третьої варти*, і небо трохи прояснилося. У будинку скиглення й благання, здавалося, урвалися, переривчасті за частотою, все ще жалюгідні.

*Приблизно з 23:00 до 1:00.

Світло свічки кидало тіні на стіни. Дві тіні, чотири кінцівки перепліталися, тісно торкаючись. Одна людина стояла на колінах, нахилена вперед, інша вхопилася за талію, постійно стикаючи і штовхаючи ззаду.

У юнака, що стояв на колінах, були червоні плями навколо куточків очей, сльози текли безконтрольно. З куточка його рота текла слина, а губи, здавалося, були вимазані рум’янами, язик притиснувся до зубів і трохи висунувся, коли поштовхи стали лютими.

Його очі затуманилися, він заскиглив, що не міг більше терпіти,

- Ха-а, ах…

Почулося грубе дихання, хоча незліченна кількість благання не спрацювала, він все одно не міг припинити. У його голосі відчувався плач, здавалося, що він мучився.

Вей Жань нахилився, прилипаючи до спини Фана Ґво. Він ніжно поцілував його в шию, але нижня частина його тіла продовжувала свої люті поштовхи. Він навіть не пошкодував іншого, нещадний і жорстокий.

- Хороший Ґво-Ґво, любий Ґво-Ґво, потерпи ще трохи. Ще один раз.

Фан Ґво схлипнув, справді засмучений.

Це вже не вперше людина за ним говорила ці слова, але жодного разу не дотримувався обіцянки.

Він, природно, був засмучений, він був виснажений з самого початку. Уже кілька разів йому не давали заснути, і навіть коли почало світати, не було жодних ознак того, що йому дозволять відпочити.

Фан Ґво відчув себе надзвичайно скривдженим і заплакав.

Тільки вигук, такий тихий, більше нагадував кокетство, ніж скаргу. Стогін тут, стогін там, немов насолода. Немов йому подобалось, що злий привид спокусив його та не давав втекти.

Як Вей Жань міг контролювати себе зараз?

Спочатку він мав глибоку одержимість Фаном Ґво, і тепер, коли статус було змінено до «подружжя», а факт їхнього шлюбу був вічним, йому, природно, хочеться насолоджуватися сповна.

Автору(-ці) є що сказати: Фразування цього розділу досить обмежене, тому що я соромлюсь.

Не смію писати занадто багато, мені надто соромно, коли пишу це. Потім я не наважились перечитати.

Зрозуміло, що я читали чужі роботи, і могли спокійно їх прочитати. Але я соромлюся, коли пишу самі.

◁▷◁▷◁▷

П.п: Я зрозуміла, що варто було би спершу прочитати, а потім перекладати… 

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, скажіть про них.