Холодний вітер

Arter: @kuzpao1

 

{ Том 1. Я був міністром у вигнанні }

 

◈ ◈ ◈

— Війська князя (1) Дзяньсіну, Шень Вея, зазнали нищівної поразки біля річки Чаши (2) на північному сході. Прифронтова територія префектури Двеньджов потрапила до рук ворога, і тридцять тисяч солдатів були живцем поховані у вирві Чаши. Серед них був й ти. Але чому ж лише тобі вдалося вижити? 

(1) 于 (Wáng) — князь, лорд у період правління династії Мін. Наймані члени імператорської системи управління з номінальним пануванням над різними феодальними володіннями по всьому Китаю. 

(2) 茶石 (Chá shí) — Чаши — Чайний камінь. 

Очі Шень Дзечваня були розфокусовані та холодні. Він так нічого і не відповів. 

 Слідчий грюкнув кулаком по столі та нахилився вперед. Його злісний погляд мигцем пробігся по Шень Дзечваню: 

— Все тому, що Шень Вей уже давно підтримував таємний зв'язок з Дванадцятьма племенами Б'яньша. Він мав намір передати Шість префектур Джонбо нашим зовнішнім ворогам. Ти й твій батько хотіли вступити в змову, щоб прорвати оборону Тихої столиці (3) зсередини та зовні. Ось чому кіннота Б'яньша (4) не вбила тебе. Чи не так? 

(3) 阒都 (Qù dōu) — Тиха столиця — Імператорська столиця, у наступних розділах роману буде мати назву Цюдов. 

(4) 边沙 (Biānshā) Б'яньша — прикордонні піски. Ворожі племена з пустелі на кордоні. 

 Шень Дзечвань порухав сухими потрісканими губами, з останніх сил намагаючись вислухати запитання слідчого. Його Адамове яблуко затремтіло, коли він ледь мовив: 

— Ні... Ні... 

 Слідчий різко огризнувся: 

— Шень Вей спалив себе живцем, щоб уникнути покарання. Імператорська охорона (5) вже передала Його Величності документи, які підтверджують його таємний зв'язок з нашими ворогами. А ти, хлопче, все ще смієш це заперечувати. Твоя впертість справді не має кордонів! 

(5) 锦衣卫 (Jǐnyīwèi) Дзіньївей, буквально Вишита парчова* гвардія — елітна охорона й таємна поліція; заборонена армія; Імператорська охорона.  Були елітними охоронцями та таємною поліцією, які безпосередньо служили імператорам династії  Мін. У їх обов'язки також входило анулювання судового слідства, наданням повної автономії щодо арештів, допитів і покарання (навіть щодо родичів Імператора та вищих верств населення). Надалі нами буде вживатися термін «Імператорська охорона». 

* П/п: Парча — художньо-декоративна тканина з шовковою основою, вона містить у пітканні (рідше — в основі) металеві нитки з золота чи срібла або імітуючих їх матеріалів)

 Шень Дзечвань був приголомшений, він не міг реагувати належним чином. Юнак не знав, скільки часу минуло з того моменту, як йому вдалося прийти до тями. Дзечваню здавалось, що він висить на одній ниточці високо в повітрі. І варто хоч на мить опустити руки, як він впаде та розіб'ється на друзки.  

 Слідчий розгорнув зізнання та швидко пробіг очима рядками тексту. 

— Вчора ввечері ти сказав, що зміг вийти неушкодженим з вирви Чаши, тільки тому, що старший брат урятував тебе. Це правда? 

 Події того дня промайнули перед очима Шень Дзечваня. Вирва була дуже глибокою, незліченна кількість солдатів були загнані в пастку. Гора трупів під ногами зростала все вище й вище. Проте, як би вони не намагалися дертися нагору, пробираючись крізь трупи під ногами, їм ніяк не вдавалося дістатися краю урвища. Кіннота Б'яньша оточила вирву, і тільки звуки стріл, які розтинали холодний вітер, пронизували ту ніч. Гаряча кров покрила його тіло аж до колін, а у вухах звучали болісні стогони та зітхання тих, хто лежав на Божій дорозі. 

 Дихання Шень Дзечваня стало уривчастим, він затремтів. Хлопець втратив над собою контроль та схопився за своє волосся. Юнак не знайшов у собі сил стримати крик душі... з пересохлого горла вирвався здавлений схлип. 

— Ти говориш неправду!   

 Слідчий підняв зі стола заяву із зізнанням та кинув її у Шень Дзечваня.  

— Твій старший брат — Шень Джовджи, перший законний син головної дружини (6) князя Дзяньсіну. Він покинув тридцять тисяч солдатів перед вирвою Чаши та таємно утік зі своєї особистою охороною, але Б'яньшанська кіннота зв'язала його мотузками та потягла за собою по всьому берегу річки Чаши. До того часу, коли Дванадцять племен Б'яньша розправились з цими солдатами, він був уже мертвий. Брат не міг тебе врятував. 

(6) Діти у ті часи класифікувалися залежно від того, були вони народженні ді або шу. Син ді народжувався від законної першої дружини (офіційна дружина — дженши). Те, що він був старшим і законною дитину робило його спадкоємцем. Також такі діти мали вищий соціальний статус у порівняні з синами шу, які були народжені від наложниць. Рекомендуємо вам пам'ятати про це, оскільки це буде повторювана тема в романі (але час від часу будемо вам про це нагадувати). 

 У голові Шень Дзечваня панував страшенний хаос. Голос слідчого здавався таким далеким, а у вухах лунали лише нескінченні верески. 

 Де вихід? 

 Де підкріплення? 

 Мерці тіснилися до мерців... Ця мерзенна плоть, що розкладалася, важким вантажем навалилася на руки Шень Дзечваня. Старший брат Му (7) прикривав його голову, поки юнак лежав на закривавлених трупах й прислухався до його пришвидшеного дихання. Але звуки плачу, які видавав Шень Дзечвань, були, немов криками відчаю. 

(7) 暮哥 (mù gē) — Му-ґе, тобто старший брат Му. 

— У твого брата три голови та шість рук (8), — Дзі Му намагався видавити з себе посмішку, але сльози вже заливали його обличчя. Він продовжив говорити не припиняючи при цьому плакати: — Твій брат — неприступна фортеця! Просто не здавайся, і все буде гаразд. Якщо ми протримаємось ще трішки, то скоро прибуде підкріплення, і тоді разом повернемося додому, до батьків. Мені ще треба знайти тобі невістку... 

(8) 有三头六臂 (yǒu sāntóuliùbì) — досл. мати три голови та шість рук; означ. бути спроможним на все, бути супергероєм. 

 Слідчий знову стукнув кулаком по столі та гаркнув: 

— Зізнавайся! 

 Шень Дзечвань почав чинити опір. Він виглядав так, наче волів звільнитися від невидимих кайданів, але Імператорська охорона схопила його та притиснула до столу. 

— Ти знаходишся в нашій Імператорській в'язниці (9). Я не застосовував до тебе надмірних тортур через твій юний вік. Але ти не в змозі розгледіти наші світлі наміри та не відрізняєш добра від зла. Тому не звинувачуй нас у тому, що ми безжалісні. Охорона, покарати ув'язненого! 

(9) 诏狱 (Zhào yù) — Імператорська в'язниця — це в'язниця найвищого рівня у Стародавньому Китаї, де більшість злочинців були людьми з вищих верств населення, або чиновниками. Слідство, пов'язане з такими людьми потребувало, щоб сам Імператор видав наказ про їх засудження. 

 Руки Шень Дзечваня міцно зв'язали мотузками, перед тим як вивести на відкритий простір кімнати. Хтось зі «стуком» поставив лавку і прив'язав до неї його ноги. Чоловік міцної статури підняв в'язничний батіг над ним і, зваживши його в руці, вдарив ув'язненого по спині. 

— Я запитаю тебе ще раз, — слідчий подув на чайну піну та зробив декілька повільних ковтків, після чого пролунало запитання: — Шень Вей вступив у змову з ворогом з метою вчити зраду нашій країні? 

 Шень Дзечвань міцно стиснув зуби, відмовляючись поступатися.  У перервах між ударами, він видавав крики: 

— Ні... Ні! 

 Слідчий поставив чашку на стіл та сказав: 

— Ніхто з клану Шень не опинився б тут сьогодні, якби ти проявив таку ж силу волі на полі бою. Продовжуйте бити його! 

 Сили поступово покидали Шень Дзечваня. Опустивши голову, ув'язнений мовив хриплим голосом: 

— Шень Вей ніколи не вступав у змову з ворогом... 

— Ми зазнали поразки у битві на річці Чаши тільки тому, що Шень Вей легковажно поставився до цієї битви. Після розгрому все ще залишався невеличкий шанс виправити становище на лінії фронту в Двеньджові. І все ж таки він відкликав свої війська без усілякої причини, не дивлячись на величезну нерівність між нашими та їхніми військами. Через це три міста префектури Дваньджов були захоплені та потрапили до рук ворога. Десятки тисяч простих людей в цих містах померли від шабель (10) Б'яньша, — слідчий глибоко зітхнув і з ненавистю продовжив: — Це була кривава бійня в Шести префектурах Джонбо. Шень Вей повів свої війська на південь. Але битва в префектурі Денджов була найбільш підозрілою з усіх! Гарнізон командирства Чидзюнь земель Цідону уже перетнув сторожову вежу Тяньфей, щоб надати допомогу, але Шень Вей відмовився від атаки кліщами (11) і замість цього націлив тисячі кавалеристів, щоб ті супроводжувати його сім'ю до міста Даньчен. Це призвело до того, що вся лінія оборони в префектурі Денджов була зруйнована! Хіба це все не було зроблено навмисно?! Якби не Лібейська броньована кавалерія (12), що мчала через Крижану річку (13) протягом трьох ночей, кіннота Б'яньша вже прибула б до воріт Цюдову! 

(10) 弯刀 (Wān dāo) — скімітар / шабля / мачете —це однолезовий китайський меч, що використовувався для нанесення рубаних та різаних ран. Лезо дао помірно зігнуте та зазвичай заточене з одного боку. Вони з'явилися на Середньому Сході. 

(11) 夹击之策 (Jiájí zhī cè) — Атака кліщами — атака з двох сторін. 

(12) 铁骑 (Tiěqí) — Броньована кавалерія була видом кавалерії, яка у своєму арсеналі використовувала важку зброю і пересувалися на броньованих конях. Вони були однією з найсильніших військ, які брали участь у війнах. Тим часом загальна кавалерія (骑兵; Qíbīng) або вершники були просто солдатами, які билися верхи. 

(13) 冰河 (Bīnghé) — Річка льоду, Крижана річка. 

 У юнака запаморочилось в голові. Шень Дзечвань покрився холодним потом. Слідчий з презирством жбурнув у нього зізнання, і воно вдарилося йому в потилицю. 

— На твоєму місці, я б краще надав перевагу народитися собакою, ніж людиною з Джонбо! На сьогодні, Шень Вей — зрадник Даджову (14)! Чи ти не згоден з цим? Ти не можеш просто закрити очі, удаючи, що це не так! 

(14) 大周 (Dà zhōu) — Даджов або Великий Джов. У цьому романі це назва Імперії. 

 Шень Дзечвань відчув такий сильний біль, що половина його тіла заніміла. Він лежав на лавці, дивлячись на зізнання перед своїми очима. Чорнильні письмена на ньому були вкрай чіткими. Кожне написане слово було схоже на принизливий удар хлиста по його обличчю, яке немов кричало на весь світ: 

 Шень Вей зрадив свою країну! Навіть собакою відтепер він зватися негідний! 

 Саме за його вини Шість префектур Джонбо тепер вкриті тілами загиблих. Досі ніхто не мав наміру забрати тіла, поховані у вирві Чаши, з тієї причини, що всі в містах Двеньджову також були вбиті. 

 Шень Вей спалив себе живцем, тому цей кривавий борг повинен взяти на себе хтось з живих. У Шень Вея був цілий гарем дружин, коханок, а також багато синів. Але всі вони загинули, коли кіннота Б'яньша вдерлася до префектури Двеньджов. Хлопця врятували дві речі: його походження та виховання поза межами клану. 

 Коли Шень Дзечваня знову потягли до в'язниці, його ноги, які волочилися по землі, залишали за собою кривавий слід. Він повернувся обличчям до стіни й поглянув у маленьке вузьке віконечко. Вив холодний вітер, сильний снігопад вкривав землю. Цілковитій темряві не було кінця. 

 У його думках панував цілковитий хаос. Під шум холодного вітру його думки знову повернулися до подій у вирві Чаши. 

 Дзі Му помирав. Його дихання стало нестабільним. Кров, що стікала по його обладунках, уже дісталася шиї Шень Дзечваня і швидко охолоджувалася. Крики та плач навколо стихли. Залишилися лише нестерпний біль та шум дзвінкого вітру. 

 Шень Дзечвань опинився віч-на-віч з мерцем, якого вже не можливо було впізнати. Його ноги були придавлені тілами мертвих людей, а щит всією своєю вагою нестерпно тиснув на живіт. Те, що він відчував з кожним подихом — це був запах крові. Він скреготів зубами, коли сльози покотилися по його обличчю. Юнак стримувався з усіх сил, щоб не закричати. Опустивши погляд, хлопець з жахом подивився на розчавлене обличчя людини. Чи це можливо той солдат, якого він бачив раніше. 

— Брате*... — Шень Дзечвань тихо плакав. — Я... мені страшно... 

* П/п: 哥 (Gē) — «брате», «старший брате» звернення до кровних родичів чи просто родичів, старших за віком (або того ж віку).  

 Адамове яблуко Дзі Му підскочило. Він ніжно погладив Шень Дзечваня по голові: 

— Все добре... З нами все буде добре... 

Шень Дзечвань почув спів солдатів, які помирали. Порив сильного вітру розірвав мелодію пісні, і її нерівно пливучі уривки розлетілися навкруги у ту холодну ніч. 

«У битві на півдні міста... смерть на півночі міської стіни... залишені просто неба, непоховані... вільні для годування воронів» [15]. 

[15]  战城南...... 死郭北...... 野死不葬...... 乌可食 (Zhàn chéngnán...... sǐ guō běi...... yě sǐ bù zàng...... wū kě shí). Уривок із книги: «Вісімнадцять кимвальних пісень — Битва на півдні міста». Це народна пісня, написана для тих, хто загинув на полі бою. Вона описує жорстокість війни та поет у ній висловлює незгоду з цим, переконуючи, що люди (простий народ) — лише жертви війни. Альтернативна назва новели: «Генерал пригощає вином», відголос до назви однієї з вісімнадцяти пісень «Військові марші». 

— Брате... — прошепотів Шень Дзечвань. — Я понесу тебе на спині... Брате. 

 Тіло Дзі Му скидалося на деформований щит. Він посміхнувся і промовив хриплим голосом: 

— Брат може йти самостійно. 

— У тебе поцілила стріла? 

— Ні, — сльози Дзі Му уже висохли. Він безтурботно мовив: — Ці Б'яньшанські воїни навіть не вміють стріляти влучно. 

 Пальці Шень Дзечваня були вкриті кров'ю. Неохоче він протер обличчя і сказав: 

— Матінка-наставниця (16) вже повинна була приготувати пельмені... Як тільки ми повернемося до дому, то з'їмо багато мисок. Брате... давай швидше повернемось додому... 

(16) 师娘 (shīniáng) — дружина пана, наставника. 

 Дзі Му зітхнув та відповів: 

— ... Я їм повільно, ти... не хапай.... 

 Шень Дзечвань рішуче кивав головою. 

 Сніг поступово вкривав тіло Дзі Му. Він виглядав втомленим та сонним. Його голос звучав з кожним разом усе тихіше й тихіше. У нього навіть не залишалося сил, щоб ворушити пальцями. Пісня співалася повільно і дійшовши до рядка «доблесна кіннота погинула в бою», Дзі Му повільно закрив втомлені повіки... 

 Шень Дзечвань прошепотів: 

— Мої гроші... вони для брата. Одружися з хорошою невісткою... 

— Брате? 

— Брате... 

 Дзі Му мовчав, немов втомився слухати його слова і тому заснув. 

 Тіло Шень Дзечваня затремтіло. У цьому шаленому потоці подій, він не пам'ятав, коли кіннота Б'яньша покинула поле бою і як він карабкався до виходу. Юнак сперся руками та викинув своє тіло на поверхню. Шень Дзечвань виявив серед густого і важкого снігу лише мертву тишу. Трупи під його ногами, які перекривали один одного скидалися на кинуті мішки. 

 Шень Дзечвань подивився довкола і почав задихатися від сильного плачу. 

 Спину Дзі Му пронизувала велика кількість стріл — його тіло було схожим на скорченого їжака. Весь цей час по спині Шень Дзечваня стікало так багато крові, але він цього навіть не зрозумів... 

 Звук удару копит коней ставав все чіткішим, наче наближалася гроза.  

 Шень Дзечвань раптово прокинувся від того, що йому стало важко дихати. 

 Йому хотілося блювати. Проте виявив, що його зап'ястя міцно зв'язані, а сам він придавлений мішком, наповненим землею. 

 Мішок, здавалося, ставав все важчим й важчим, тиснувши йому на груди. Він не міг вимовити бодай один звук. Це звичайне «вбивство мішками з ґрунтом», яке використовують у в'язниці для ув'язнених, яких не хотіли залишати живими. Особливістю цього методу є те, що він не залишає по собі слідів. Якби Шень Дзечвань прокинувся пізніше, він був би всього лише трупом, який охолонув ще до світанку. 

 Хтось хоче його вбити!