Брехня джентльмена

Цзя Фу був конфліктним.

Він розвіяв свої підозри щодо Фан Юаня і був упевнений, що Цзя Гуй був натхненником.

«Але все ж і що, якщо я знаю правду?» Цзя Фу відчув, як наростають гнів і смуток: «У мене немає під рукою доказів, тому, якби я звинуватив Цзя Гуя перед батьком без жодних доказів, батько міг би навіть подумати, що я намагаюся його підставити!»

Цзя Фу був розумним, і він подивився на Фан Юаня, в його очах спалахнуло світло.

Цзя Цзінь Шен прогулювався з ним разом, і тепер, коли він пропав, Цзя Фу винен у тому, що не подбав про нього! Оскільки він не міг звинуватити Цзя Гуя, він мав дати батькові якусь відповідь.

І ця відповідь була перед ним!

«Це правильно, якщо Фан Юань є цапом відпущення, це принаймні допомогло б мені подолати цю кризу. Як тільки я подолаю це, я зможу повернути до Цзя Гуй за подвійною платою». — хитро подумав Цзя Фу.

Він підняв тон, допитуючи Фан Юаня:

- Фан Юань, як ти доведеш, що не завдав шкоди Цзя Цзінь Шену?

Старійшини клану були приголомшені. Це, очевидно, ваша внутрішня суперечка, чому ви все ще хапаєтеся за члена нашого клану?

Глава клану Ґу Юе виглядав похмуро, вираз його обличчя став різким, коли він дивився на Цзя Фу.

- Фан Юань, які у тебе є докази того, що ти не був присутні в той час і не завдав шкоди Цзя Цзінь Шену? Якщо ти не можеш цього довести, ти вбивця! - Цзя Фу вказав на Фан Юаня, його погляд був лютим, оскільки він погрожував своєю аурою.

«Він намагається підштовхнути Фан Юаня нашого клану до того, щоб він був цапом відпущення. Як жахливо!» У цей момент Старійшини клану відреагували, і їхні вирази обличчя стали недобрими.

Вони довго сварилися та плели інтриги один проти одного, тому, якби вони подумали про це, вони легко дізналися б про позицію та наміри Цзя Фу.

«Свідок? Звичайно, є ! Я його давно приготував». Фан Юань внутрішньо посміхнувся, але вираз був вражений, ніби він хотів заговорити, але не міг.

- Немає потреби в інших, просто скажи мені, робив чи ні! - Цзя Фу знову підвищив голос, змушуючи Фан Юаня.

Фан Юань виразив обурене обличчя, але зрештою скрипнув зубами й безпорадно сказав:

- Ні.

- Ха-ха. Тоді ти... - Цзя Фу збирався оголосити свій вердикт, але в цей момент.

- Зачекайте! - старійшина академії зробив крок уперед і став перед Фан Юанем з урочистим виразом обличчя:

- Звичайно, у нього є свідок. Це я!

- Ти? - вражено запитав Цзя Фу.

- Це вірно. Це я, - старійшина академії, який протистояв Цзя Фу 4 рангу, був трохи переможеним. Але побачивши підбадьорливий погляд Ґу Юе Бо, він зібрався з мужністю й підвів голову:

- Цими днями, коли Фан Юань несподівано став першим, хто прорвався до середньої стадії, я послав своїх людей розслідувати його. Його повсякденні дії та вчинки записуються, у нього не було часу завдати шкоди Цзя Цзінь Шену.

«Так, це все...» Фан Юань сховався за спиною старійшини академії, де ніхто не міг побачити його скривлені губи, які показували посмішку.

Вираз обличчя Цзя Фу був похмурим, він не очікував, що старійшина академії виділиться й захистить Фан Юаня.

Вирішальним моментом було те, що глава клану Ґу Юе не заперечував. Це мало велике значення, оскільки це означало, що клан Ґу Юе збирався захистити Фан Юаня.

«Я розумію! Я хотів, щоб Фан Юань став цапом відбувайлом, але це було з моєї точки зору, і я не враховував їхньої точки зору. Дійсно, як тільки Фан Юань буде визнано вбивцею, клан Ґу Юе змушений мати зле ім’я, через заподіяння шкоди члену сім’ї Цзя. Відтоді їм доведеться зіткнутися з відплатою сім'ї Цзя, а також з втратою власної репутації. Крім того, майбутні каравани не наважилися б більше приходити сюди й торгувати. Втрата надто велика!»

Подумавши про це, Цзя Фу зажурився і хотів дати собі ляпаса по голові.

У начальства Ґу Юе були такі міркування.

Фан Юань був талантом C рівня, тому, якщо він справді завдав шкоди Цзя Цзінь Шену, передати його не було б нічим страшним. Але суть була в тому, що тепер, коли підозри щодо нього знято, чи не зазнає клан Ґу Юе великої несправедливості, якщо його передадуть?

Знаючи, що цей конфлікт неможливо вирішити, Цзя Фу стиснув зуби, вирішуючи добитися свого. Він сказав:

- Якщо так, чому б вам не дозволити мені використати Слід Ґу. Коли цей Ґу буде використаний, він покаже нам його останні 30 000 слідів на землі.

Старійшина академії невдоволено бурмотів.

Слова Цзя Фу означали, що він їм не довіряє. Але у нього немає причин зупиняти його, тому він пропустив Цзя Фу.

«Приходь і тестуй!» Фан Юань холодно розсміявся над Цзя Фу, йдучи до нього з опущеною головою.

Він був упевнений, передбачивши це. Таким чином, ці кілька днів він зберіг свою діяльність в межах села і не заходив до таємної печери.

Під наглядом вищого керівництва Ґу Юе, Цзя Фу не вдавався до жодних трюків.

Слід Ґу був дуже незвичайним, він мав форму стопи людини. Його матеріал був схожий на напівпрозорий йогурт, що дарував навколишнім відчуття гладкості, а поверхня мала жовто-зелений блиск.

Його розмір був невеликим. Розміром лише з долоню.

Цзя Фу тримав його в руках, посилаючи первісну сутність в Слід Ґу.

Слід Ґу став яскравішим, а потім раптово зі звуком «бам» вибухнув у хмару жовто-зеленого порошку.

Порохниста хмара огорнула Фан Юаня й обернулася навколо нього, перш ніж вилетіти із зали для обговорень.

Там, де проходила хмара порошку, на підлозі виднілися сліди.

Ці сліди світилися жовто-зеленим світлом приблизно такого ж розміру, як ступня Фан Юаня. Це були сліди Фан Юаня, коли він увійшов до зали для обговорень.

Сліди поширювалися від павільйону глави клану до гуртожитку академії, а потім до академії та поширювалися. Крім цього, вони дійшли до корчми гірського села.

Хмара порошку ставала меншою, коли летіла, і нарешті на 30 000-му кроці зникла.

Результати були чіткими, всі перевірили та знали, що Фан Юань невинний, не було жодних підозрілих моментів.

Цзя Фу зітхнув, дістаючи маленьку нефритову скриньку.

Він відкрив нефритову скриньку, всередині якої був лише шматок нефриту.

Нефритовий виріб був напівпрозорого смарагдового кольору, а всередині був запечатаний Ґу.

Це був паличник [1], його тіло було довгим і тонким, кольору нефриту, а все тіло було схоже на бамбукову трубку.

Зазвичай паличник був довший за долоню, але цей ні, оскільки був розміром із ніготь. На своїй поверхні він випромінював біле світіння.

- Його тіло, як зелений нефрит, біле світло огортає його форму, це Бамбуковий джентльмен Ґу! - дехто зі старійшин відразу впізнав цього Ґу і вигукнув.

Навіть Ґу Юе Бо був зворушений. Він не міг утриматися від поради:

- Брате Цзя, цей Бамбуковий джентльмен Ґу - Ґу 4 рангу, його нелегко вдосконалити. Навіщо витрачати його тут?

Цзя Фу похитав головою, дивлячись на Фан Юаня:

- Цей Бамбуковий джентльмен Ґу був отриманий за допомогою азартних каменів, коли я був молодим. Скам'янілість було відкрито лише наполовину, перш ніж її вже неможливо було витягти. Як усім відомо, цього Ґу годують чесністю як їжею, він здатний розпізнавати брехню від народження. Тільки чесний джентльмен, який ніколи не брехав, може вдосконалити та годувати цього Ґу.

- Фан Юань, тобі просто потрібно відкрити цей камінь і тримати Бамбукового джентльмена Ґу у своїй апертурі. Про що я тебе попитаю, ти відповіси. Далі ми виймемо цей Ґу і дамо всім побачити, чи змінив він колір. Якщо Ґу змінив колір, ти брешеш!

- Без проблем, - Фан Юань не вагався. Він негайно відкрив шматок нефриту і виконав вказівку Цзя Фу.

Бамбуковий джентльмен Ґу з'явився в його апертурі та випромінював слабке зелене сяйво, покриваючи первісне море.

Фан Юань відчув, що якби він сказав хоч одну неправду, Бамбуковий джентльмен Ґу міг це виявити та змінити колір свого тіла із зеленого на інший.

Але він прийняв це лише тому, що мав свій козир.

«Цикада Весни та Осінь Ґу!» З думкою Цикада Весни та Осені Ґу прокинулася і випустила слід своєї аури.

Ця аура була непереборною, і вона негайно придушила Бамбукового джентльмена Ґу.

Бамбуковий джентльмен Ґу випромінював зелене світіння й одразу ж зменшив своє тіло. Все його тіло було згорнуте калачиком, тремтячи від страху. Як він міг мати надмірний дух, щоб виявити брехню?

Цзя Фу почав допитувати, і його перше запитання вразило голову:

- Фан Юань, ти завдав шкоди моєму братові Цзя Цзінь Шену?

- Ні! - Фан Юань підтвердив.

Цзя Фу запитав:

- У тебе є якась інша інформація про нього?

Фан Юань похитав головою:

- Не має.

Цзя Фу знову запитав:

- Ти сказав нам щось нечесне раніше?

Фан Юань знову похитав головою:

- Ні.

- Гаразд, тепер ти можеш вийняти Бамбукового джентльмена Ґу, - закінчивши з трьома запитаннями, Цзя Фу проінструктував Фан Юаня.

Фан Юань вийняв Бамбукового джентльмена Ґу, і всі побачили, що він усе ще смарагдово-зеленого кольору без жодних змін.

Старійшини клану зітхнули з полегшенням.

Вираз обличчя Цзя Фу став м’якшим, коли він тримав Бамбукового джентльмена Ґу, стискаючи кулаки в бік Ґу Юе Бо:

- Цього разу я дуже вас образив, брате Ґу Юе.

- Неважливо, ми також хотіли бачити правду, - Ґу Юе Бо махнув рукою, потім зітхнув:

- Але як шкода цього Бамбукового джентльмена Ґу.

Бамбуковий джентльмен Ґу мав здатність розпізнавати брехню та був Ґу 4 рангу, тому був дуже цінним. Але годувати та вдосконалювати його було нелегко. Його мав вдосконалювати чесний джентльмен. Якби будь-який інший Ґу Майстер сказав хоча б одну брехню, вдосконалення було б невдалим, і Бамбуковий джентльмен Ґу помер би на місці.

Його їжею була чесність. Він буде знаходитися в апертурі чесного джентльмена і споживатиме чесність джентльмена як їжу для виживання.

Тепер, коли Бамбуковий джентльмен Ґу був відкритий, він був надзвичайно слабкий, не маючи їжі, щоб відновити свою силу. Після такого жорстокого поводження з боку Фан Юань його смерть була висічена в камені.

Цзя Фу похитав головою, дивлячись на Бамбукового джентльмена Ґу, не відчуваючи жодного жалю.

Він урочисто сказав:

- Я вже зробив усе можливе для розслідування, але я не отримав жодних результатів. Цього разу, коли я повернуся до сім’ї, я найму божественного слідчого Ті Сюе Ленга [2], він точно з’ясує цю справу! До побачення.

Сказавши це, він стиснув кулаки в бік Ґу Юе Бо й пішов, чітко й швидко, з певною елегантністю.

Побачивши, як Цзя Фу та інші йдуть, Ґу Юе Бо полегшено зітхнув і сказав:

- Тепер ви всі можете піти.

Він помахав рукою старійшинам клану, але раптом щось подумав і сказав:

- Старійшина академії, будь ласка, не йдіть.

Не втрачаючи жодної краплі поту, Фан Юань вийшов із павільйону глави клану цілим і неушкодженим.

---

[1] Паличник: https://en.wikipedia.org/wiki/Phasmatodea

[2] 铁血冷 – Tie Xue Leng, Ti означає Метал і це назва клану Ti. Сюе Ленг означає холодна кров. Ця назва буде важливою.