Сонце сходить на небі, сонячний промінь блискучий. Гірський туман не дуже густий; виразні промені легко проходять.
Понад сто 15-річних молодих людей зібралися перед клановим павільйоном. Клановий павільйон знаходився посеред села, досягав 5 поверхів і мав гострі похилі дахи; він посилено охоронявся. Перед павільйоном була площа, а в павільйоні була святиня меморіальних табличок предків Ґу Юе. Кожне покоління глав клану жило в павільйоні. Під час кожної великої церемонії чи великого інциденту старійшини клану також збиралися й обговорювали тут зустрічі. Це був центр влади всього села.
- Добре, ви всі пунктуальні. Сьогодні Церемонія Пробудження; це великий поворотний момент у вашому житті. Я не буду багато говорити, просто йдіть зі мною, - Відповідальним на цю мить був старійшина академії. Його борода й волосся були сиві, і він був у піднесеному настрої, коли вів молодих підлітків у павільйон. Однак вони не піднялися, а були проведені вниз, пройшовши через вхід у велику залу. Спустившись по побудованій кам'яній драбині, вони зайшли в підземну печеру.
Група молодих людей видала здивовані та вражені звуки. Підземна печера була прекрасна, сталактити виблискували кольорами веселки. Це світло сяяло на обличчях молоді, неонові відтінки чудові.
Фан Юань змішався з натовпом, тихо спостерігаючи за всім, що відбувається. У серці він подумав: сотні років тому клан Ґу Юе прийшов на гору Цін Мао й оселився після міграції з Центральних земель до Південного кордону. Це було тоді, коли в цій підземній печері знайшли духовне джерело. Це духовне джерело виробляє велику кількість первісного каміння – можна сказати, що це було основою села Ґу Юе.
Вони пройшли кілька сотень кроків. Стало темніше і ледве чути шум води. Після того, як вони повернули за ріг, їх зустріла підземна річка шириною 3 чжан [1]. На той час барвисті вогники сталактитів повністю зникли, але в темряві річка випромінювала слабке блакитне світло. Це було як зоряна річка нічного неба.
Річка витікала з темної глибини печери. У кришталево чистих водах можна було побачити риб, водні рослини і навіть пісок під річкою. Навпроти річки було море квітів.
Це були тісно культивовані місячні орхідеї клану Ґу Юе. Красиві синьо-рожеві пелюстки мали форму півмісяця; стебла квітки були схожі на нефрит, центр квітки сяяв, наче теплий блиск, який випромінює перли під світлом. На перший погляд, на темному тлі квіткове море виглядає як величезний шматок землі, вкритий синювато-зеленим килимом, усіяним незліченною кількістю перлин.
Місячна орхідея є їжею для багатьох Ґу. «Це квіткове море можна назвати найбільшим середовищем для культивації клану», — зі знанням справи подумав Фан Юань.
- Вау, така гарна!
- Це справді красиво!
Нове видовище відкрило очі юним підліткам. Від погляду кожного з них світилося світло хвилювання та тривоги.
- Добре, слухайте, як я називаю ваші імена. Покликані повинні пройти через цю річку на протилежний берег. Ідіть якомога далі, звичайно, чим далі ви йдете, тим краще. Вам все зрозуміло? - сказав старійшина.
- Все ясно, - відповіла молодь. Насправді перш ніж вони приїхали сюди, всі вони чули, як члени їхніх сімей або літні люди говорили про це. Відомо, що чим далі ви можете пройти, тим кращим є ваш талант. Ваше майбутнє також стане яскравішим.
- Ґу Юе Чен Бо, - Старійшина тримав список імен і викликав першу особу.
Річка була широка, але не глибока – покривала до колін юнака. Обличчя Чень Бо було повне серйозності, коли він ступив у квіткове море на берегу. Роблячи це, він міг відчути невидимий тиск, наче перед ним була стіна, яку він не бачив, і яка блокувала його крок вперед. У цей момент квіти біля його ніг раптом випромінювали слабке біле світло. Світло зібралося навколо Чень Бо та увійшло в його тіло. На мить Чень Бо відчув, як падає тиск; невидима стіна, що блокувала його, раптом стала м’якшою. З цим відчкттям Чень Бо зціпив зуби і зібравшись зі силою, пішов уперед. Він намагався силоміць пробитися, але після трьох кроків стіна перед ним знову затверділа, повернувшись до попереднього стану. Тому він не міг йти далі.
Побачивши це, старійшина зітхнув. Записуючи те, що сталося, він сказав:
- Ґу Юе Чен Бо, 3 кроки, немає таланту, щоб стати Ґу Майстром. Далі Ґу Юе Цзао Се!
Чень Бо був смертельно блідий, коли він ішов повз річку назад до молодих людей, зціпивши зуби. Без обдарованого таланту він міг би жити як нормальна людина, займаючи найнижчу посаду в клані.
Статура його хиталася; це був для нього величезний удар, наче дійсність убила всі його надії. Багато людей кидало на нього жалісні погляди, а ще більше дивилося на другого, хто перетинав річку.
Шкода, що цей юнак міг пройти лише чотири кроки вперед – у нього теж не було таланту.
Не кожен має природний талант бути Ґу Майстром. Взагалі, непогано, якщо п'ятеро з десяти людей мають талант. У клані Ґу Юе це співвідношення вище і досягає шести осіб. Це тому, що предок клану Ґу Юе – глава клану першого покоління був відомою, легендарною та могутньою людиною. З міркувань культивації його кровна лінія мала потужні гени, тому середня якість таланту в клані Ґу Юе була загалом вищою, оскільки вони мали його кров у своїх жилах.
Після двох послідовних невдач інші старійшини, які спостерігали за сценою в темряві, почали робити потворні вирази. Навіть глава клану злегка нахмурився. Наступної миті старшина академії вигукнув третє ім’я:
- Ґу Юе Мо Бей.
- Тут! - Юнак із кінським обличчям, одягнений у лляні мантії, легко гукнув, коли він вийшов. Він був високого зросту, виглядав значно міцнішим за своїх однолітків. Навколо нього панувала аура хоробрості. Кількома кроками він перейшов річку й дістався протилежного берега. 10 кроків, 20 кроків, 30 кроків; один за одним маленькі вогники входили в його тіло. Він йшов, поки не досяг 36 кроків, перш ніж нарешті не зміг йти далі.
Молоді люди на березі річки дивилися з широко розплющеними очима, вражені. Старійшина академії радісно вигукнув:
- Добре, Ґу Юе Мо Бей, талант B рівня! Іди сюди, дай мені побачити твоє Первісне море.
Ґу Юе Мо Бей повернувся до старійшини академії. Останній простягнув руку і поклав її на плече неповнолітнього, заплющивши очі, зосереджено перевіряючи. Тоді він відвів руку й кивнув, записуючи на папері: Ґу Юе Мо Бей, первісне море займає 66% апертури, можна енергійно тренувати.
Цей особливий талант можна виміряти чотирма рівнями – від A до D. Талановита молодь D рівня, яка виховується протягом 3 років, зможе стати старшим Ґу Майстром 1 рангу, стати основою сім’ї. Талановита молодь C рівня після двох років удосконалення зазвичай зможе стати старшим Ґу Майстром 2 рангу, ставши основою клану. Треба дбати про талант B рівня. Часто вони стають майбутніми старійшинами клану, після 6-7 років навчання вони досягають 3 рангу.
А коли справа доходить до таланта A рівня, навіть якби він був лише один, це принесло б велику удачу всьому клану. Слід приділяти їм велику увагу; з цим талантом приблизно через 10 років вони можуть стати Ґу Майстром 4 рангу. У цей момент вони могли б поборотися за посаду глави клану!
Іншими словами, поки цей Ґу Юе Мо Бей виросте, зрештою він стане одним зі старійшин клану Ґу Юе. Тому старійшина академії весело засміявся; старійшини, що спостерігали в темряві, також зітхнули з полегшенням, потім усі обернулися й із ревнощами подивилися на одного зі старійшин серед них.
Цей старійшина також мав кінське обличчя, відомий як дід Ґу Юе Мо Бея, Ґу Юе Мо Чен. Його обличчя вже посміхалося. Він зухвало подивився на свого старого ворога і сказав:
- Що ти думаєш? Мій онук непоганий, Ґу Юе Чі Лянь.
Голова Ґу Юе Чі Лянь була повна рудого волосся. Він роздратовано вимовив «хм», не відповідаючи іншим. Було видно, що вираз його обличчя був справді темним.
Через годину половина юнаків уже пройшла через квіткове море. Серед них було чимало талантів із C і D рівнями, тоді як у половини талантів не було взагалі.
- Зітхайте, кровна лінія стає тоншою. За ці кілька років у клану не було Ґу Майстрів 4 рангу для зміцнення лінії крові. Глава клану четвертого покоління був єдиним Ґу Майстром 5 рангу, але врешті-решт він загинув разом із Монахом Квіткового Вина і не залишив по собі нащадків. Таланти пізнішого покоління клану Ґу Юе стають дедалі слабшими, — сказав голова клану, глибоко зітхнувши.
У цей момент старшина академії вигукнув:
- Ґу Юе Чі Чен!
Почувши це ім’я, усі старійшини подивилися на Ґу Юе Чі Ляня; це був онук Ґу Юе Чі Ляна.
Ґу Юе Чі Лян мав маленьку й низьку статуру з обличчям, повним віспин. Він стискав кулак, усе його обличчя було спітніле. Було видно, що він неймовірно нервує.
Коли він перейшов на протилежний берег, маленькі вогники проникли в його тіло; пройшовши прямо 36 кроків, він зупинився.
- Ще один талант B рівня! - Старшина академії закричав.
Молодь підняла переполох, посилаючи на Ґу Юе Чі Ченя заздрісні погляди.
- Ха-ха-ха, 36 кроків, 36 кроків! - вигукнув Ґу Юе Чі Лянь, гордо дивлячись на Ґу Юе Чі Чена. Цього разу настала черга Ґу Юе Мо Чена мати кисле обличчя.
«Ґу Юе Чі Чен, га…» Серед натовпу Фан Юань задумливо погладив своє підборіддя. У його спогадах клан суворо покарав Ґу Юе Чі Чена за те, що він шахраював під час Церемонії Пробудження. Насправді Чі Чен мав талант лише С рівня, але через те, що його дідусь Ґу Юе Чі Лянь допоміг йому підробити результати, він мав талант B рівня.
Чесно кажучи, якщо він хотів обдурити, Фан Юань мав незліченну кількість способів зробити це, деякі навіть досконаліші, ніж метод Ґу Юе Чі Чена. Якщо з’явиться талант класу B або A рівня, вони отримають величезну турботу клану.
Але, по-перше, Фан Юань тільки що відродився. Було важко підготувати метод обману за такою умовою. По-друге, навіть якби йому вдалося схитрувати, він не зміг би підробити свою швидкість вдосконалення. До того часу він був би викритий. Однак Ґу Юе Чі Чен був іншим; його дідом був Ґу Юе Чі Лян – один із двох старійшин при владі, який мав найбільший авторитет у клані. Цим Чі Лян міг би прикрити свого онука.
«Ґу Юе Чі Лянь завжди вороже ставився до Ґу Юе Мо Чена, ці двоє старійшин є двома найвпливовішими авторитетами клану. Щоб придушити суперника, йому потрібен був власний онук із видатним талантом. Також через те, що він допомагав ззаду, Ґу Юе Чі Чен зміг на деякий час приховати правду. У моїх спогадах, якби не той випадок, правда ніколи б не була розкрита».
Очі Фан Юаня сяяли світлом, його розум придумував способи використати ці знання на свою користь.
Якщо він викриє справу на місці, то отримає невелику винагороду від клану, але тоді він образить дуже могутнього Ґу Юе Чі Ляна. Це було недоцільно.
За такий короткий час він також не зміг їх шантажувати. Через низький статус це мало б негативний ефект на нього.Розмірковуючи, він раптом почув, як старшина академії вигукнув його ім’я:
- Ґу Юе Фан Юань!
[1] 1 чжан - 3.3 метра
Далі
Том 1. Розділ 5 - Перша людина та 3 Ґу, «Пробудження надії».
У цю мить його оточення затихло. Незліченні очі дивилися на нього. «Це стає все більш і більш захопливим», - сміючись, подумав Фан Юань. Під поглядами маси він перейшов річку й дістався протилежного берега. Він відчував на собі якийсь тиск. Цей тиск походив із джерела духу глибоко у квітковому морі. Духовне джерело породило первісну ці – оскільки ці тут була надто багатою, це викликало тиск. Але дуже швидко від квітів під ногами Фан Юаня з’явилися маленькі вогники. Ці крапки світла огорнули все його тіло, перш ніж нарешті увійти в нього. «Це Надія Ґу», — міркував Фан Юань. Відповідальний їм не сказав, але він знав це дуже чітко. Кожна пляма світла — це Ґу, відомий як Надії Ґу. Одна з найдавніших легенд розповідає про Надію Ґу. Згідно з легендою, коли світ тільки сформувався, це була земля дикої пустелі. Серед диких звірів, що ходили по землі, з'явилася перша людина. Вона була відома як Рен Зу, який їв сире м'ясо і пив кров, живучи важким життям. Зокрема, була група диких звірів під назвою Труднощі. Ці дикі звірі любили смак Рен Зу і прагнули його з'їсти. Рен Зу не мав міцного тіла, як гірська скеля, і не мав гострих зубів і пазурів, як у дикого звіра. Як він міг боротися з Труднощами? Його джерело їжі було нестабільним, і йому довелося ховатися цілий день. Він був на дні харчового ланцюга природи і ледве міг вижити. У цей момент до нього підлетіли 3 Ґу і сказали: - Поки ти використовуєш своє життя, щоб забезпечувати нас, ми допоможемо тобі подолати ці труднощі - Рен Зу не було куди йти, тому він міг покластися тільки на ці 3 Ґу. Він спочатку віддав свою молодість найбільшому Ґу з-поміж трьох. Тоді Ґу надав йому сили. З силою життя Рен Зу почало змінюватися. Він почав мати стабільне джерело їжі і зміг захистити себе. Він боровся хоробро й нещадно, здолавши багато Труднощів. Але незабаром він постраждав і нарешті зрозумів, що сила — це ще не все. Її потрібно було плекати й культивувати, а не витрачати на його бажанням. Не кажучи вже про те, що під час зіткнення з усією групою Труднощів його сила була надто малою. Рен Зу з гіркотою подумав над цим уроком і вирішив віддати свої найкращі середні роки найкрасивішому Ґу з поміж трьох. І таким чином другий Ґу дав йому мудрість. Завдяки мудрості Рен Зу зміг навчитися думати й розмірковувати. Він почав накопичувати досвід і зрозумів, що багато разів, коли він застосовував мудрість, це було ефективніше, ніж використання сили. Покладаючись на мудрість і силу, він зміг перемогти всі цілі, які раніше не міг, і знищив багато Труднощів. Він їв м’ясо Труднощів і пив кров Труднощів, виживаючи з наполегливістю. Але гарні дні не тривають довго. Рен Зу постарів і буде тільки старіти й старіти. Це тому, що він віддав свою молодість і зрілість, щоб зберегти Силу та Мудрість Ґу. Коли людина старіє, її м'язи псуються, а мозок сповільнюється. - Людино, що ще ти можеш нам дати? У вас більше нічого не залишилося, щоб надати нам, - сказали Сила і Мудрість Ґу, коли вони це усвідомили. Вони залишили його. Не маючи мудрості й сили, Рен Зу був оточений Труднощами. Він був старий і не міг бігати, у нього випали зуби та він не міг навіть жувати дикі фрукти та рослини. Коли він знесилений впав на землю, оточений Труднощами, його серце було сповнене відчаю. Саме в цей час третій Ґу сказав йому: - Людино, візьми мене. Я допоможу тобі втекти від Труднощів. Рен Зу зі сльозами відповів: - Ґу, у мене більше нічого не залишилося. Дивіться, Сила і Мудрість Ґу покинули мене. В мене тільки залишилась старість! Хоча це не так варте, як мої молоді та середні роки, але якщо я віддам вам свою старість, моє життя відразу б обірвалося. Хоча мене зараз оточують Труднощі, але я не помру відразу. Я хочу прожити ще трохи, хоча б на секунду довше. Тож ви маєте піти, мені більше нічого вам дати. Але Ґу сказав: - Серед трьох Ґу я маю найменші потреби. Людино, якщо ти просто віддаси мені своє серце, цього буде достатньо. - Тоді я віддам тобі своє серце, - сказав Рен Зу: - Але Ґу, що ти можеш дати мені натомість? У цій ситуації, навіть якби Сила та Мудрість Ґу повернулися на мій бік, це б нічого не змінило. У порівнянні зі Силою Ґу, цей Ґу виглядав тендітним і був просто крихітною кулькою світла. У порівнянні з Мудрістю Ґу, цей Ґу міг випромінювати лише тьмяне біле світло, аж ніяк не красиве. Але коли Рен Зу віддав йому своє серце, цей Ґу раптом випромінював нескінченне світло. У цьому світлі Труднощі кричали в жаху: - Це Надія Ґу, втікай ! Ми, Труднощі, найбільше боїмося надії! Труднощі раптово відступили. Рен Зу втратив дар мови, і з того дня, коли він поставав перед Труднощами, він віддавав своє серце надії. У цей момент Надія Ґу зійшлася в потік світла і вже увійшла в тіло Фан Юанz. Через зовнішній тиск вони швидко зібралися в його черевній порожнині та спонтанно зібралися в групу на відстані 3 дюймів під пупком. Фан Юань раптом відчув, що тиск зменшився. Він почав йти вперед. З кожним його кроком один за одним Надія Ґу вилітала з моря квітів і входила в його тіло, приєднуючись до кулі світла. Світлова куля ставала все яскравішою і яскравішою, але старійшина навпроти берега річки нахмурився. «Ця кількість Надії Ґу менша, ніж очікувалося». Багато старійшин, спостерігаючи за Фан Юанем у темряві, подумали про це, коли побачили це видовище. Голова клану теж спохмурнів. Це точно не було ознакою таланту А рівня ! Фан Юань витримав тиск, продовжуючи йти вперед. «Нижче 10 кроків це означає, що немає таланту до культивування. 10-20 кроків означає талант D рівня . 20-30 кроків буде талантом C рівня , 30-40 кроків – талантом B рівня. А 40-50 кроків означали б талант А рівня. Досі я пройшов 23 кроки». 24, 25, 26… 27. Фан Юань рахував у своєму серці; коли він пройшов 27-й крок, він почув удар, а між двома нирками куля світла досягла своєї межі та раптово вибухнула. Цей спалах енергії стався лише всередині його тіла; сторонні не бачать цього. Лише Фан Юань міг відчути в той момент приголомшливу реакцію. Тонке волосся на його тілі миттєво встало, пори щільно закрилися, розум напружився до межі. Незабаром після цього його розум згас, усе його тіло стало м’яким, ніби він впав у якісь хмари. Його серце розслабилося, тонке волосся розплющилося, а пори знову відкрилися. Невдовзі все його тіло було спітніле. Весь цей процес здавався довгим, але насправді він відбувся за короткий час. Це почуття зникло так само швидко, як і прийшло. Фан Юань на мить був знесилений, перш ніж прийти до тями. Він прискіпливо зосередив увагу на своєму тілі й виявив, що під пупком і між двома нирками з повітря утворилася апертура. Церемонія Пробудження вдалася! Це була надія на безсмертя! Чжень Жень
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!