Розділ 17: Танці зустрічі 1
Поки скликалися звичні чергові збори, я, як завжди, подавив позіхання і сів на своє місце. Після інциденту з охороною я відчув, що ставлення до мене Лицарського Ордену та Королівського Палацового Магічного Ордену змінилося, але це було лише на короткий час, і все повернулося на круги своя.
Тема зустрічі цього разу не була серйозною, тож вона продовжилася у звичайному режимі. У Технологічному Магічному Ордені не було нічого, що могло б викликати занепокоєння. Я неуважно спостерігав за ходом зборів. Раніше я полюбляв крадькома підглядати за Легато, але після того, як ми з ним добре порозумілися, я утримався від такого способу вбивати час.
Причина полягала в тому, що Легато почав виявляти до мене легкий інтерес і часто зустрічався зі мною поглядом, коли я дивився на нього. Це траплялося кілька разів, і я перестав дивитися на нього від збентеження.
Зустрічатися поглядами в місці, де були інші люди, було надзвичайно незручно. Було очевидно, що я дивлюся на нього.
Відтоді, як ми з Легато переспали, я відчував провину щоразу, коли бачив його в королівському палаці. Я знав, що під одягом Легато, яке гарне тіло він має, і яке гаряче воно на дотик.
Насправді це я його запросив, але я не очікував, що Легато прийме це запрошення. Легато мав серйозну поведінку, але, озираючись назад, це може бути не зовсім так. На відміну від свого холодного і серйозного вигляду, вночі він був несподівано пристрасним.
Акт з Легато був випробуванням на витривалість. З того часу ми робили це багато разів, але кожного разу це було довго. Легато часто говорив щось на кшталт "Це було добре", але у мене були змішані почуття.
Легато, мабуть, говорив такі речі з поваги до мене. Навіть після того, як Легато увійшов у мене, він не міг так легко кінчити. Я підозрюю, що це було тому, що моє тіло не було настільки сумісне з його тілом.
Я не жінка, тож у порівнянні з жіночим тілом моє було б не таким зручним для обіймів. Я вважав, що якщо це погано, то можна цього не робити, але коли я запросив, він з готовністю погодився, а останнім часом навіть інша сторона почала проявляти ініціативу і просити про це. Що ж, коли мова йде про чоловічі стосунки, неприємностей у майбутньому не передбачається, і якщо вони приносять задоволення по-своєму, то це чудово.
Такі близькі стосунки з Легато дарували мені непереборне щастя. Тепер я дуже добре знав, що кохаю Легато.
Однак я не маю наміру нав'язувати йому ці почуття. Я знав, що Легато не відчуває до мене тих самих почуттів. Почуття, які він мав до мене, були почуттями дружби. Ні, щось трохи більше, ніж звичайна дружба.
Ігри, поцілунки, таємні стосунки, які я почав, були настільки сильними, що їх неможливо було відкинути.
Я, як завжди, скористався добротою Легато, точніше, його швидкістю.
Ми з Легато не дуже добре ладнали, але я не скаржився. Я взагалі не мав наміру одружуватися і вирішив провести все своє життя в Технологічному Магічному Ордені. Мені просто пощастило, що в такому житті я знайшов партнера, який навіть у найсміливіших мріях не міг уявити, що простягне мені руку, і якому я міг би вилити свою любов, нехай навіть на мить. Він не був єдиним претендентом, але все ж таки був шляхетним і був людиною, яка відтепер швидко досягне успіху в житті. Навіть жартома, для нього не було жодних проблем у стосунках зі мною.
У ситуації, коли Легато втрачав інтерес до спілкування зі мною, або знаходив собі супутницю, яка йому подобалася, чи бажав одружитися, я мав намір одразу ж умити руки.
До того часу я буду вдячний за свою удачу і насолоджуватимусь нашими зустрічами якомога довше.
— Щось ще?
Поки я слухав упівсили, засідання закінчилося, і прем'єр-міністр говорив.
Однак ніхто не підняв руку, демонструючи "ні".
Тільки-но я подумав, що все закінчилося, прем'єр-міністр продовжив свою промову.
— Отже, у нас є важлива справа, про яку ми хочемо почути від Короля.
На словах прем'єр-міністра я підняв погляд, насунувши капюшон на очі. Мені було цікаво, про що йдеться, і коли я подивився на людей навколо мене, у всіх був розгублений вираз обличчя.
Король, який сидів на початку столу, нахилився вперед з більшим бажанням, ніж зазвичай, перехопивши мій погляд.
— Наостанок, я хочу запитати про дуже важливу річ!
Король говорив рішуче. В цей час, оскільки деяким людям здавалося, що вони будуть сміятися, я звів брови.
— Легато!
— Так!
Оскільки король вигукнув ім'я Легато наполегливо, Легато був захоплений зненацька і чомусь підвівся.
— Нідель!
— Так?
Моє ім'я вигукнули наступним, і моє тіло затремтіло від несподіванки.
— Це правда, що ви двоє зустрічаєтесь?
Навколо запала мертва тиша.
Моє обличчя стало блідим як полотно від слів короля. Я не зрозумів, що він сказав. Зустрічаємося... зустрічаємося... ми з Легато зустрічаємося... — запитав король... Слова короля прокручувалися в моїй голові кілька разів, поки я нарешті не зрозумів ситуацію.
Король запитує про Легато і мої стосунки! І це при всіх присутніх! Королю! Що ви собі думаєте!?
Я ошелешено подивився на короля. Король посміхнувся, і ця посмішка не була схожа на жодну іншу, яку я коли-небудь бачив на його обличчі. Побачивши це обличчя, я зрозумів, що ця людина просто розважається.
Коли я подивився на своє оточення, інший чоловік, про якого йшла мова, Легато, здавалося, був збентежений ще більше, ніж я, і просто стояв у заціпенінні. Залишивши осторонь Легато, який був таким, коли я подивився на інших людей, я отримав ще більший шок.
Ніхто не мав здивованого виразу обличчя. У прем'єр-міністра був вираз байдужості, члени Королівського Лицарського Ордену посміхалися, у членів Королівського Палацового Магічного Ордену були кислі або веселі обличчя, вищі чиновники з посмішкою вдавали невігластво, а решта присутніх загалом посміхалися.
Побачивши це, я зрозумів.
Здавалося, що король поінформував усіх про цю історію, перш ніж сказати її вголос.
Холодний піт потік по моїй спині. Якщо це так, то це не могло обмежитися тільки ними — це повинно було поширитися по всьому палацу. Але ми з Легато не планували зустрічатися.
Я несамовито міркував, як це просочилося назовні. Я дуже обережний, коли заходжу до кімнати Легато, і він теж не став би розповідати про це оточенню. Найбільша ймовірність була, що хтось бачив нас обох на лавці надворі за день до церемонії повноліття. Я прицмокнув язиком, подумавши: — Чорт забирай, який же я був необережний.
— Король запитує. Ви двоє, відповідайте, – у прем'єр-міністра було байдуже обличчя, але його голос не міг приховати веселощів, і він вимагав від нас відповіді. Як і очікувалося, йому теж було весело.
— Легато, відповідай. Що таке? Ви зустрічаєтеся? – запитав король, і Легато відтворив його обличчя. Гей, гей, не смій в цьому зізнаватися! закричав я в серці, дивлячись на Легато. Якщо він не зізнається, то врешті-решт все закінчиться, і я зможу якось ухилитися від запитання. Тим паче, що ми з Легато не зустрічалися. Звісно, ми робили те й те, але наші стосунки були дружніми. Принаймні, Легато так вважав.
— Легато! Говори чітко!
— Ні...
Побачивши, що Легато повністю приголомшений докором короля, я відкрив рот поруч з ним, щоб заперечити: — Ні, це не так! — але водночас Легато вигукнув
— Так, ми двоє зустрічаємось!
Ідіот!!!
Я вдарився головою об стіл. Я подумав: "Навіщо ти зізнався!", але почуття покірності теж з'явилося, оскільки я відчував, що нічого не міг вдіяти... Він дійсно був чесним хлопцем. Можливо, він не міг ухилитися від відповіді, коли його так допитував король.
У будь-якому випадку, ми зробили те-то і те-то, і в серці Легато теж мусить бути якась провина.
Щойно він зізнався в цьому, зал засідань вибухнув хвилюванням. Почулися звуки сміху і дражнилок. Я приклав руку до чола і повісив голову. Зрештою, у мене не вистачає мужності зберігати байдужий вигляд у такій ситуації.
— Ну що ж, це виявилося правдою!"
— Це просто плітки. Капітан Лицарського Ордену і Лідер Технологічного Ордену — пара, це перший випадок з часів заснування країни.
— Це надто несподівано, я не повірив своїм вухам, коли вперше почув про це.
— Досі не було жодних ознак, тому я не міг повірити.
— Але ж вони обоє одного віку. Думаю, вони добре підходять один одному.
— Ти маєш рацію, я теж думаю, що вони напрочуд непогана пара.
По кімнаті пролетіла весела балаканина. Було достатньо хвилювання, більше, ніж я коли-небудь бачив на зборах, різні люди висловлювали власні думки.
Над розділом працювали:
Переклад з англійської: NW
Вичитка: Buruliy
Коректура: Buruliy
Редактура: Buruliy
Бета-рідер: Buruliy
Подякувати:4441 1111 3516 9708
https://t.me/KATARNOVEL
Далі
Розділ 18 - Танці зустрічі 2
Розділ 18: Танці зустрічі 2 Побачивши, що конференц-зал все ще переповнений хвилюванням, у мене розболілася голова. Цікаво, чому вони всі так збуджені, не відчуваючи при цьому ніякої недоречності. Я міг би зрозуміти, якби це була пара чоловік-жінка. Але ми з Легато були чоловіками, а в нашій країні не було культури, яка б вітала одностатеві пари з розпростертими обіймами. Звичайно, існувала певна кількість одностатевих пар, але вони не могли бути разом на людях і просто стримували себе. Люди навколо також мали негласну домовленість незворушно сприймати їх – така була загальна атмосфера. Але щоб це... — Як довго ви вже зустрічаєтесь? — Хто зізнався першим? — Розкажи, як ви познайомилися! Дивлячись на Легато, всі, сміючись, посилали запитання, що летіли в повітря. Його просто дражнять. Легато став жертвою, а не я, тому що дражнити його було вигідніше, ніж мене. У певному сенсі, можна сказати, що вони насправді обожнювали його. Я відчував, що все вийде з-під контролю, якщо я спробую незграбно перервати їх, тому я натягнув капюшон на очі і продовжував мовчати. Вибач, Легато. — То що ж Ніделеві в ньому подобається? — Ну... Всі інші присутні на зустрічі були старші за мене, і їхні посади також були досить високими. Під впливом таких людей, Легато виглядав дуже схвильованим. З ним було все гаразд? Я занепокоївся. Коли Легато хвилювався, його слова ставали трохи дивними. "Не кажи нетактовних речей", – молився я в душі і не зводив очей з його стоячої фігури. — Гм, я завжди був тим, хто отримує короткий кінець палиці, тож... Як я і боявся, слова Легато, які він вигукнув, бовтаючись після потрясіння, змусили мене захихотіти, і мені довелося ще більше натягнути капюшон на очі. Навіщо йому знадобилося робити такий промах!? Цікаво, чи... це залишилося в його голові після того, як я так часто повторював це... Я сказав щось на кшталт того, що мені подобається та частина тебе, яка завжди отримує короткий кінець палиці. Посеред мого шоку в залі засідань на мить запанувала тиша від слів Легато. А потім я почув, як деякі люди хихикнули. Однак було також багато тих, хто не сміявся. — Пане Легато, як би ви на це не дивилися, це не так, – це був голос, пронизаний дещицею гніву – я не міг повірити, що він належав до Королівського Палацового Магічного Ордену. — То ти маєш на увазі, що зустрічатися з Ніделем – це отримати короткий кінець палиці? — Ні, це не так! Я не це мав на увазі... — Це жорстоко, як і очікувалося. Навіть якщо Нідель з Технологічного Ордену, говорити таке про свого коханого – це те, чого ніколи не можна робити! Та ще й прямо перед ним! Королівський Палацовий Магічний Орден, здавалося, чомусь захищав мене, і я врешті-решт посміявся з такого розвитку подій, якого ніколи не міг собі уявити, але я не знав, чи співчувати Легато, чи ні. — Правильно, Легато. Це жорстоко, як не крути. Бідолашний Нідель. Король докоряв Легато з серйозним обличчям. Легато зблід і прийняв докір короля, стоячи струнко. Всі з Королівського Палацового Магічного Ордену кивали головами на знак згоди на слова Короля, в той час, як вищі чини з Лицарського Ордену хапалися за животи від сміху. Цікаво, невже представники Лицарського Ордену так сильно діяли їм на нерви, що цього разу Королівський Палацовий Магічний Орден накинувся на Лицарський Орден. — Ви всі смієтеся, але проблема в тому, що ви завжди так поводитеся! Хіба ви не робите з магів дурнів? — Ні, ні, що ви говорите. Я ставлюся до магів з великою повагою. Коли Королівський Палацовий Орден огризнувся, Капітан Лицарського Ордену заперечливо махнув рукою і засміявся. Я подумав, що це не дуже щире ставлення, і, звичайно, всі з Королівського Палацового Магічного Ордену думали так само. — По суті, хіба це не тому, що в Лицарському Ордені панує така атмосфера, що Легато сказав щось подібне цього разу! Нідель теж видатний маг. Говорити такі слова – це занадто легковажно стосовно нього! Ні, ні, це ви зазвичай ставитеся до мене найлегковажніше, – докорив я подумки, хоча й промовчав. — Заспокойтеся всі на хвилину, будь ласка, припиніть сваритися! Прем'єр-міністр підвищив голос у роздратуванні. У залі засідань навряд чи міг бути більший хаос. Здавалося, що зустріч більш-менш закінчилася, і я приготувався покинути зал засідань, який, здавалося, все ще гудів від сміху. Я хвилювався за Легато, якого лаяли вищі чини Лицарського Ордену, які все ще посміхалися, але мені не вистачало сміливості висловити свою думку в цьому місці. Я вийшов з кімнати, намагаючись втекти. Я понуро опустив плечі і повернувся до похмурої вежі. Погляди всіх мешканців королівського палацу, повз яких я проходив по дорозі до вежі, турбували мене. Мені було цікаво, чи всі вони знають про мене і Легато. Ні, вони точно знають про мене і Легато. Це вже точно дійшло до всіх. Я здаюся... подумавши так, я зітхнув і ступив до вежі. — З поверненням, Ніделе. Коли я увійшов до кімнати, Хунон послав мені посмішку. Побачивши його обличчя, я зрозумів. Не може бути, щоб він, добре поінформований, не знав про це. — Як пройшла зустріч? — Як, питаєш... Коли я відповів, Хунон хитро посміхнувся. — Вони зробили з тебе дурня? Як і очікувалося, він знав. Я ще більше опустив плечі в пригніченому стані. Як далеко поширилася ця історія? Слухаючи нашу з Хуноном розмову, мої колеги, які були поглинуті своєю роботою поруч, підіймали голови по одному і по двоє. — Зробили з мене дурня... що це означає?.. — Слухай, так воно і є. Особиста справа Ніделя. З капітаном Легато. — А, це... — Така тема виникла на зустрічі?.. Це, мабуть, було нестерпно для вас... Мої колеги подивилися на мене очима, сповненими співчуття. Побачивши, що ніхто не здивувався, я зрозумів, що всі вже знають про це, і у мене знову почала боліти голова. Навіть якщо вони знали, ніхто не прийшов мені сказати. Я вдячний їм за це, але краще б вони сказали мені. У моєму серці виникло складне почуття, — Але Ніделе, хіба це не вперше, коли ми стали гарячою темою, відколи було створено Технологічний Орден? — Це правда. Ми спіймали лідера Лицарського Ордену. Щобільше, це молодий і найперспективніший капітан Легато. Молодці! — Нам теж є чим пишатися! Люди, які зібралися навколо мене, говорили схвильованими і дещо щасливими голосами. Це нагадало мені, що останнім часом всі були в гарному настрої. Можливо, це було через цю новину. — Зачекайте хвилинку, хіба це не дивно? Коли я відреагував, всі навколо мене зробили розгублені обличчя. — Чому всі говорять так, ніби це нормально!? Ми обидва чоловіки! Хіба це не важлива новина? Хіба це не суперечить громадському порядку і моралі Королівського палацу? Коли я озвучив свої сумніви, які з'явилися в моїй голові під час зустрічі, всі подивилися один на одного і напів посміхнулися. Хунон, широко всміхаючись, повернувся до мене і заговорив. — Це тому, що це цікаво. Те, що ви з Легато разом, значно перевершує те, що ви двоє – чоловіки і все таке. Весь королівський палац знає про це. Просто здавайтеся. На словах Хунона я опустився на підлогу. Поки що не покидаймо вежу якомога довше, вирішив я в глибині душі. Над розділом працювали: Переклад з англійської: NW Вичитка: Buruliy Коректура: Buruliy Редактура: Buruliy Бета-рідер: Buruliy https://t.me/KATARNOVEL
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!