Вільне мислення (2)

Кейл не хотів бачити усмішку на обличчі Тунки. Однак Аміру спокійно почала пояснювати:

- Боб з королівства Вайпер. Він з маленького селища, що біля моря. Боб відправився ловити рибу, коли якимось чином його корабель постраждав.

- Все нормально. Я живу лише ловом риби в селищі. Хахаха. Я не знаю, як я опинився в такому положенні.

«Ви погляньте як бреше!»

Це була повна нісенітниця. Аміру не знала про думки Кейла, тому продовжувала говорити:

- Саме тому він сів на човен і допоміг нам з розслідуванням подій, що відбулись минулої ночі.

Очі Аміру були чистими, коли вона дивилась на Тунку. Однак, коли Кейл оглянув усіх, то побачив, що на Тунку було спрямовано і безліч ворожих поглядів.

Сільський мешканець з королівства Вайпер. Їх погляди прямо демонстрували щирі почуття до цього варвара. Кейл швидко оглянув усіх, перш ніж поглянути в очі Тунки. Тунка почав усміхатись:

- Я чув, що Молодий Пан-нім запустив великий щит у столиці, щоб врятувати усіх. Я попросив молоду леді взяти мене з собою, тому що я чув, що ви сильна людина.

Очі Тунки раптом стали гострішими цієї миті. У Кейла раптом з'явилось погане передчуття:

«Це стає небезпечним».

І саме тому він одразу відповів наступним чином:

- Ось чому я зараз знаходжусь на лікуванні.

- ...Лікуванні?

- Так. Це не могутня сила. Насправді, я дуже слабкий.

Аміру додала:

- Так, Молодий Пан Кейл використав забагато своєї сили, щоб врятувати усіх. Ось чому він подорожує нашою територією, поки лікується.

Аміру подивилась на Кейла з захопленням і деякими іншими емоціями, але погляд Тунки був інакшим.

- Ах, це так?

Здавалось, він більше не зацікавлений. Після оглянув Кейла з голови до п'ят, перш ніж відвернутись.

«Гаразд. Ось так і повинен діяти Тунка».

Пожертвувати собою заради інших? Геройство? Тунка не цікавився нічим подібним. Усе, чим він був одержимий і що його хвилювало – це сила. Він був людиною, яка ігнорувала людей, якщо вони були слабкими, і навіть вбивав їх при необхідності.

Ось чому його називали тираном.

- Тоді ми підемо?

Кейл кивнув на питання Аміру. Після почув бурмотіння Тунки зі сторони:

- Це дивно. Я відчуваю запах сильної людини поблизу.

Він дійсно був божевільним. Кейл подивився на порожню стелю.

- Я не пахну.

Кейл почув в голові голос невидимого чорного дракона. Інстинкти Тунки були навіть сильнішими, аніж інстинкти звіролюдей. Кейл вирішив, що йому треба діяти як справжній слабак, прикидуватись ним ще більше, аніж колись ще, коли він буде сьогодні поруч з Тункою.

***

- Наразі ми розслідуємо, чому вир міг раптово зникнути. Мій батько і маги нашої території також скоро прибудуть.

Кейл подивився на спокійне море біля центрального острову і підіграв Аміру:

- Це так? Я радий. Сподіваюсь, ми зможемо швидко дізнатись, що ж відбулось.

- Ти такий гарний брехун.

Кейл проігнорував зауваження чорного дракона, спокійно дивлячись на море. Навколо панував справжній хаос. Тут були всі рибалки селища, а також люди, які прибули на побудову військово-морської бази. Вони всі дивились навколо і обговорювали те, що відбулось, між собою. Навколо все ще було дуже голосно через інші вири, які все ще залишались доволі сильними поблизу. Кейл подивився на все це і додав:

- Я сподіваюсь, що всі інші вири також можуть швидко зникнути.

- Людино, ти знову брешеш. Хіба ти не казав, що змусиш вири залишитись тут ще на рік?

Кейл знову проігнорував зауваження чорного дракона. Аміру кивнула на слова Кейла з рішучим виразом обличчя:

- Так, ми обов'язково з'ясуємо, що сталось, і позбудемось від інших вирів. З такою можливістю, що відкрилась нам, і багатьма людьми, що допомагають нам, ми повинні повністю використати цей шанс.

Пристрасна промова Аміру змусила Кейла трохи пожаліти її, і він почав говорити:

- Я впевнений, що ви і родина Убарр обов'язково зробите це, Молода Пані Аміру.

- ...Дякую. Я відчуваю себе набагато краще після ваших підтримуючих слів, Молодий Пане Кейл.

Теплий погляд Аміру спрямований до Кейла, поки дівчина стояла зі спокійною усмішкою на обличчі. Кейл відповів їй з серйозним поглядом.

- Я відчуваю запаморочення від всього цього сонячного світла, чи можу я трохи відпочити в тінях дерев?

Кейл відчув погляд Тунки з одного з човнів. Варвар весь час поглядав на юнака. Здавалось, він все ще шукає джерело запаху тієї сильної людини. Однак не було жодного способу, щоб Тунка виявив чорного дракона. Це була межа того, хто не відчував жодної аури або мани.

- Ах, звісно. Будь ласка, відпочиньте як слід, так як ви все ще не вилікувались. Не перенапружуйтесь.

- Дякую.

Кейл неквапливо попрямував в ліс центрального острову. Аміру просто тихенько спостерігала за ним, коли юнак попрямував до тіні. Цей Кейл, який все ще робив те, що повинен був, навіть коли знаходився в процесі лікування, дуже відрізнявся від минулого Кейла. Хоча він стверджував, що все ще хворий, він зовсім не виглядав таким. Здається, він просто втомився.

- Це те, що робить його дивовижним.

Будучи тим, хто мріяв стати головою цієї території в майбутньому, Аміру вважала, що їй потрібно стати більш надійною, як Кейл. Пристрасть наповнила її спокійний погляд, коли вона швидко підійшла до слідчих, щоб допомогти.

З іншої сторони Кейл попрямував на інший берег острова. Оскільки там нікого не було, це було чудовим місцем, щоб провести там час.

- Ти не боїшся трупів там? Ти ж такий самий боягуз, як і слабак.

Кейл знову проігнорував чорного дракона. Коли він прибув на іншу сторону острова, юнак перестав рухатись, ледве оглянув пляж поглядом.

- Що це?

- Це був не я!! Я цього не робив!

Чорний дракон заперечував будь-яку провину. Однак цього разу у Кейла не було такої розкоші, як слухати чорного дракона. Він швидко кинувся до валуна, де лише вчора були трупи русалок. Він став, ніби вкопаний, коли обійшов каміння навколо.

«...Пасетон зробив це?»

Валун був зруйнований на шматки.

- Як трупи русалок стали такими...?

Трупи русалок були перетворені на пил. Кейл міг сказати, що це були трупи тільки тому, що бачив їх тут нещодавно. Хто-небудь інший міг подумати, що це просто частина валуна.

Яка величезна сила.

Це була точно робота кита.

Надзвичайно злого кита.

Плеск. Плеск.

Раптом вода почала пінитись. Чорний дракон одразу заговорив:

- Щось прямує сюди з днища моря. Воно рухається дуже швидко!

Кейл підняв голову і подивився на море. Після він здригнувся і відступив назад.

Сшшшшшшшш!

Щось величезне підіймалось на поверхню. Це була істота темно-сірого кольору. Після вона подивилась прямо в сторону Кейла.

Це була звіролюдина горбатий кит.

Горбаті кити були відомі, як охоронці океану і захисники більш слабких форм життя. Протягом декількох поколінь королями китового племені були представники саме горбатих китів.

Бам! Бам! Бам!

Серце Кейла божевільно застукало цієї миті. Погляд кита був наповнений як і вбивчими намірами, так і спостереженням. Суміш інстинктивних і раціональних реакцій. Це був перший раз, коли Кейл вступив у зоровий контакт з такою сильною істотою, яка злилась на нього. Ця сильна істота дивилась на Кейла, уважно вивчаючи кожну його частину.

І цієї миті...

- Цей дурний кит повинен бути божевільним!

Злий голос чорного дракона прозвучав не тільки в голові Кейла. В той же час могутня сила стала викликали вібрації у повітрі. Очі кита, що сфокусувались на Кейлі, звернулись до джерела вібрації.

- Як ти смієш так дивитись на мою слабку людину?!

Мана в повітрі почала тремтіти, і вода почала просто сходити з глузду. Однак горбатий кит взагалі не рухався. Замість цього цей п'ятнадцятиметровий кит підняв хвіст і вдарив по воді.

Плеск!

Вода потекла швидше.

Ця дія запевнила Кейла в тому, що це була звіролюдина.

Бам! Бам!

Кейл заспокоїв своє серце, оскільки Живість Серця помітила небезпеку і почала випромінювати свою силу. Неруйнівний Щит також активізувався. Древні Сили завжди стали життя свого власника на перше місце. Вони були готові з'явитись в будь-яку мить, щоб стати на захист своїх власників.

Кейл повернув голову до порожнини, де збиралась мана, і хотів заговорити. Тим не менш інший голос почав говорити першим:

- Я не збираюсь битися з тобою.

Це був прекрасний голос, що нагадував про сирен з грецької міфології. Кейл повернув голову і побачив, що горбатий кит повністю підняв свою голову над водою.

- Воу.

З рота Кейла пролунало зітхання. Це була дуже велика і страшна істота. Він відчував, що голова кита може легко вбити його легким постуканням.

- Чому ти підіймаєш свою дурну голову? Ти хочеш сказати мені, що все, що ти робив до сих пір, було не в пошуках сварки? Дурний кит!

Кейл зітхнув від слів чорного дракона, перш ніж протягнути руку до епіцентру концентрації мани. Зла чотирьохрічна дитина може бути доволі небезпечною.

Мана, що, здавалось, була готова знищити все і всіх, поступилася руці Кейла. Кит, здавалось, був шокований цьому розвитку подій.

Рука Кейла, нарешті досягла чогось круглого. Це була голова дракона. Юнак просто м'яко погладив її декілька разів:

- Не злись. Тобі буде боляче.

Мана почала швидко зникати. Після Кейл почув тихий голос.

- Я не постраждаю. Я сильний.

- Я знаю. Але ти все одно повинен бути обережним.

Складно заспокоїти чотирьохрічну дитину. Однак чорний дракон, здавалось, зрозумів, що Кейл хотів сказати.

- Ти повинен бути обережним, слабка людино.

Мана зникла повністю. Кейл відвернувся від дракона і поглянув на кита, ледве проблема зникла. Кит повільно опустив свою велику голову до Кейла. Юнак здригнувся від розмірів голови, але зміг встояти на місці. Це було тому, що вбивчий намір зник з погляду кита.

Як тільки горбатий кит опустив голову прямо перед Кейлом, він заговорив:

- В мене є, що я хочу спитати...

В цю мить...

Маленький кит плив як божевільний практично з самого горизонту. Він прямував до берега. Кит здавався дуже слабким і маленьким в порівнянні з цим п'ятнадцятиметровим китом.

Цей кит швидко підплив до них і почав кричати:

- Нуно, ти не можеш кусати чи вбивати його!

Горбатий кит перед Кейлом швидко обернувся!

Плеск!

Морська вода піднялась хвилею від руку кита і залила Кейла.

Однак Кейл не встиг подумати про це і лише заплющив очі.

«Це дійсно повинен бути той самий горбатий кит».

Маленький кит, що наблизився до них, був, скоріше за все, Пасетоном. Це значило, що була тільки одна істота, яку він міг називати «нуною».

Донька нинішнього короля китів і майбутня королева китів.

Кит, який був в авангарді разом з Чхве Ханом і його командою в битві проти русалок.

Кейл міг бачити шрам у формі Х на спині горбатого кита.

Вітіра.

Це була вона.

Морда великого кита почала хмуритись. Кейл повільно почав рухатись назад, оскільки він не хотів втручатись в це возз'єднання рідного брата і сестри.

Маленький кита закричав ще раз:

- Він той, кого ти не повинна вбивати!

Чорний дракон знову ніяково заговорив в голові Кейла:

- Про що говорить цей маленький кит? Ми не б'ємося.

Кейл відчув те ж саме. Кейл був вдячний, що всі були надто зосереджені на ситуації на іншій стороні острова, щоб почути голос цього маленького кита. В іншому випадку всі прийшли б сюди, ледве почули б крики маленького кита.

І ось, незадовго до того, як кити зустрілись, чорний дракон додав в голові Кейла:

- До речі, просто щоб ти знав, сюди наближається ще одна істота.

«Що? Ще одна?!»

Кейл перестав відступати і повернувся до лісу.

- Вахахахахах! Я відчуваю це! Я відчуваю це!

З'явився божевільний покидьок, чиє каштанове волосся було схоже на гриву дикого лева.

Це був Тунка. Його очі здавались божевільними. Він вискочив з лісу, прокричавши:

- Я відчуваю когось дуже сильного

Кейл присів як тільки побачив Тунку. Завдяки цього Тунка і горбатий кит встановили прямий зоровий контакт один з одним.

Кейл віддав перевагу відповзти з дороги, перш ніж креветка опиниться постраждалою.