Кейл не хотів бачити усмішку на обличчі Тунки. Однак Аміру спокійно почала пояснювати:
- Боб з королівства Вайпер. Він з маленького селища, що біля моря. Боб відправився ловити рибу, коли якимось чином його корабель постраждав.
- Все нормально. Я живу лише ловом риби в селищі. Хахаха. Я не знаю, як я опинився в такому положенні.
«Ви погляньте як бреше!»
Це була повна нісенітниця. Аміру не знала про думки Кейла, тому продовжувала говорити:
- Саме тому він сів на човен і допоміг нам з розслідуванням подій, що відбулись минулої ночі.
Очі Аміру були чистими, коли вона дивилась на Тунку. Однак, коли Кейл оглянув усіх, то побачив, що на Тунку було спрямовано і безліч ворожих поглядів.
Сільський мешканець з королівства Вайпер. Їх погляди прямо демонстрували щирі почуття до цього варвара. Кейл швидко оглянув усіх, перш ніж поглянути в очі Тунки. Тунка почав усміхатись:
- Я чув, що Молодий Пан-нім запустив великий щит у столиці, щоб врятувати усіх. Я попросив молоду леді взяти мене з собою, тому що я чув, що ви сильна людина.
Очі Тунки раптом стали гострішими цієї миті. У Кейла раптом з'явилось погане передчуття:
«Це стає небезпечним».
І саме тому він одразу відповів наступним чином:
- Ось чому я зараз знаходжусь на лікуванні.
- ...Лікуванні?
- Так. Це не могутня сила. Насправді, я дуже слабкий.
Аміру додала:
- Так, Молодий Пан Кейл використав забагато своєї сили, щоб врятувати усіх. Ось чому він подорожує нашою територією, поки лікується.
Аміру подивилась на Кейла з захопленням і деякими іншими емоціями, але погляд Тунки був інакшим.
- Ах, це так?
Здавалось, він більше не зацікавлений. Після оглянув Кейла з голови до п'ят, перш ніж відвернутись.
«Гаразд. Ось так і повинен діяти Тунка».
Пожертвувати собою заради інших? Геройство? Тунка не цікавився нічим подібним. Усе, чим він був одержимий і що його хвилювало – це сила. Він був людиною, яка ігнорувала людей, якщо вони були слабкими, і навіть вбивав їх при необхідності.
Ось чому його називали тираном.
- Тоді ми підемо?
Кейл кивнув на питання Аміру. Після почув бурмотіння Тунки зі сторони:
- Це дивно. Я відчуваю запах сильної людини поблизу.
Він дійсно був божевільним. Кейл подивився на порожню стелю.
- Я не пахну.
Кейл почув в голові голос невидимого чорного дракона. Інстинкти Тунки були навіть сильнішими, аніж інстинкти звіролюдей. Кейл вирішив, що йому треба діяти як справжній слабак, прикидуватись ним ще більше, аніж колись ще, коли він буде сьогодні поруч з Тункою.
***
- Наразі ми розслідуємо, чому вир міг раптово зникнути. Мій батько і маги нашої території також скоро прибудуть.
Кейл подивився на спокійне море біля центрального острову і підіграв Аміру:
- Це так? Я радий. Сподіваюсь, ми зможемо швидко дізнатись, що ж відбулось.
- Ти такий гарний брехун.
Кейл проігнорував зауваження чорного дракона, спокійно дивлячись на море. Навколо панував справжній хаос. Тут були всі рибалки селища, а також люди, які прибули на побудову військово-морської бази. Вони всі дивились навколо і обговорювали те, що відбулось, між собою. Навколо все ще було дуже голосно через інші вири, які все ще залишались доволі сильними поблизу. Кейл подивився на все це і додав:
- Я сподіваюсь, що всі інші вири також можуть швидко зникнути.
- Людино, ти знову брешеш. Хіба ти не казав, що змусиш вири залишитись тут ще на рік?
Кейл знову проігнорував зауваження чорного дракона. Аміру кивнула на слова Кейла з рішучим виразом обличчя:
- Так, ми обов'язково з'ясуємо, що сталось, і позбудемось від інших вирів. З такою можливістю, що відкрилась нам, і багатьма людьми, що допомагають нам, ми повинні повністю використати цей шанс.
Пристрасна промова Аміру змусила Кейла трохи пожаліти її, і він почав говорити:
- Я впевнений, що ви і родина Убарр обов'язково зробите це, Молода Пані Аміру.
- ...Дякую. Я відчуваю себе набагато краще після ваших підтримуючих слів, Молодий Пане Кейл.
Теплий погляд Аміру спрямований до Кейла, поки дівчина стояла зі спокійною усмішкою на обличчі. Кейл відповів їй з серйозним поглядом.
- Я відчуваю запаморочення від всього цього сонячного світла, чи можу я трохи відпочити в тінях дерев?
Кейл відчув погляд Тунки з одного з човнів. Варвар весь час поглядав на юнака. Здавалось, він все ще шукає джерело запаху тієї сильної людини. Однак не було жодного способу, щоб Тунка виявив чорного дракона. Це була межа того, хто не відчував жодної аури або мани.
- Ах, звісно. Будь ласка, відпочиньте як слід, так як ви все ще не вилікувались. Не перенапружуйтесь.
- Дякую.
Кейл неквапливо попрямував в ліс центрального острову. Аміру просто тихенько спостерігала за ним, коли юнак попрямував до тіні. Цей Кейл, який все ще робив те, що повинен був, навіть коли знаходився в процесі лікування, дуже відрізнявся від минулого Кейла. Хоча він стверджував, що все ще хворий, він зовсім не виглядав таким. Здається, він просто втомився.
- Це те, що робить його дивовижним.
Будучи тим, хто мріяв стати головою цієї території в майбутньому, Аміру вважала, що їй потрібно стати більш надійною, як Кейл. Пристрасть наповнила її спокійний погляд, коли вона швидко підійшла до слідчих, щоб допомогти.
З іншої сторони Кейл попрямував на інший берег острова. Оскільки там нікого не було, це було чудовим місцем, щоб провести там час.
- Ти не боїшся трупів там? Ти ж такий самий боягуз, як і слабак.
Кейл знову проігнорував чорного дракона. Коли він прибув на іншу сторону острова, юнак перестав рухатись, ледве оглянув пляж поглядом.
- Що це?
- Це був не я!! Я цього не робив!
Чорний дракон заперечував будь-яку провину. Однак цього разу у Кейла не було такої розкоші, як слухати чорного дракона. Він швидко кинувся до валуна, де лише вчора були трупи русалок. Він став, ніби вкопаний, коли обійшов каміння навколо.
«...Пасетон зробив це?»
Валун був зруйнований на шматки.
- Як трупи русалок стали такими...?
Трупи русалок були перетворені на пил. Кейл міг сказати, що це були трупи тільки тому, що бачив їх тут нещодавно. Хто-небудь інший міг подумати, що це просто частина валуна.
Яка величезна сила.
Це була точно робота кита.
Надзвичайно злого кита.
Плеск. Плеск.
Раптом вода почала пінитись. Чорний дракон одразу заговорив:
- Щось прямує сюди з днища моря. Воно рухається дуже швидко!
Кейл підняв голову і подивився на море. Після він здригнувся і відступив назад.
Сшшшшшшшш!
Щось величезне підіймалось на поверхню. Це була істота темно-сірого кольору. Після вона подивилась прямо в сторону Кейла.
Це була звіролюдина горбатий кит.
Горбаті кити були відомі, як охоронці океану і захисники більш слабких форм життя. Протягом декількох поколінь королями китового племені були представники саме горбатих китів.
Бам! Бам! Бам!
Серце Кейла божевільно застукало цієї миті. Погляд кита був наповнений як і вбивчими намірами, так і спостереженням. Суміш інстинктивних і раціональних реакцій. Це був перший раз, коли Кейл вступив у зоровий контакт з такою сильною істотою, яка злилась на нього. Ця сильна істота дивилась на Кейла, уважно вивчаючи кожну його частину.
І цієї миті...
- Цей дурний кит повинен бути божевільним!
Злий голос чорного дракона прозвучав не тільки в голові Кейла. В той же час могутня сила стала викликали вібрації у повітрі. Очі кита, що сфокусувались на Кейлі, звернулись до джерела вібрації.
- Як ти смієш так дивитись на мою слабку людину?!
Мана в повітрі почала тремтіти, і вода почала просто сходити з глузду. Однак горбатий кит взагалі не рухався. Замість цього цей п'ятнадцятиметровий кит підняв хвіст і вдарив по воді.
Плеск!
Вода потекла швидше.
Ця дія запевнила Кейла в тому, що це була звіролюдина.
Бам! Бам!
Кейл заспокоїв своє серце, оскільки Живість Серця помітила небезпеку і почала випромінювати свою силу. Неруйнівний Щит також активізувався. Древні Сили завжди стали життя свого власника на перше місце. Вони були готові з'явитись в будь-яку мить, щоб стати на захист своїх власників.
Кейл повернув голову до порожнини, де збиралась мана, і хотів заговорити. Тим не менш інший голос почав говорити першим:
- Я не збираюсь битися з тобою.
Це був прекрасний голос, що нагадував про сирен з грецької міфології. Кейл повернув голову і побачив, що горбатий кит повністю підняв свою голову над водою.
- Воу.
З рота Кейла пролунало зітхання. Це була дуже велика і страшна істота. Він відчував, що голова кита може легко вбити його легким постуканням.
- Чому ти підіймаєш свою дурну голову? Ти хочеш сказати мені, що все, що ти робив до сих пір, було не в пошуках сварки? Дурний кит!
Кейл зітхнув від слів чорного дракона, перш ніж протягнути руку до епіцентру концентрації мани. Зла чотирьохрічна дитина може бути доволі небезпечною.
Мана, що, здавалось, була готова знищити все і всіх, поступилася руці Кейла. Кит, здавалось, був шокований цьому розвитку подій.
Рука Кейла, нарешті досягла чогось круглого. Це була голова дракона. Юнак просто м'яко погладив її декілька разів:
- Не злись. Тобі буде боляче.
Мана почала швидко зникати. Після Кейл почув тихий голос.
- Я не постраждаю. Я сильний.
- Я знаю. Але ти все одно повинен бути обережним.
Складно заспокоїти чотирьохрічну дитину. Однак чорний дракон, здавалось, зрозумів, що Кейл хотів сказати.
- Ти повинен бути обережним, слабка людино.
Мана зникла повністю. Кейл відвернувся від дракона і поглянув на кита, ледве проблема зникла. Кит повільно опустив свою велику голову до Кейла. Юнак здригнувся від розмірів голови, але зміг встояти на місці. Це було тому, що вбивчий намір зник з погляду кита.
Як тільки горбатий кит опустив голову прямо перед Кейлом, він заговорив:
- В мене є, що я хочу спитати...
В цю мить...
Маленький кит плив як божевільний практично з самого горизонту. Він прямував до берега. Кит здавався дуже слабким і маленьким в порівнянні з цим п'ятнадцятиметровим китом.
Цей кит швидко підплив до них і почав кричати:
- Нуно, ти не можеш кусати чи вбивати його!
Горбатий кит перед Кейлом швидко обернувся!
Плеск!
Морська вода піднялась хвилею від руку кита і залила Кейла.
Однак Кейл не встиг подумати про це і лише заплющив очі.
«Це дійсно повинен бути той самий горбатий кит».
Маленький кит, що наблизився до них, був, скоріше за все, Пасетоном. Це значило, що була тільки одна істота, яку він міг називати «нуною».
Донька нинішнього короля китів і майбутня королева китів.
Кит, який був в авангарді разом з Чхве Ханом і його командою в битві проти русалок.
Кейл міг бачити шрам у формі Х на спині горбатого кита.
Вітіра.
Це була вона.
Морда великого кита почала хмуритись. Кейл повільно почав рухатись назад, оскільки він не хотів втручатись в це возз'єднання рідного брата і сестри.
Маленький кита закричав ще раз:
- Він той, кого ти не повинна вбивати!
Чорний дракон знову ніяково заговорив в голові Кейла:
- Про що говорить цей маленький кит? Ми не б'ємося.
Кейл відчув те ж саме. Кейл був вдячний, що всі були надто зосереджені на ситуації на іншій стороні острова, щоб почути голос цього маленького кита. В іншому випадку всі прийшли б сюди, ледве почули б крики маленького кита.
І ось, незадовго до того, як кити зустрілись, чорний дракон додав в голові Кейла:
- До речі, просто щоб ти знав, сюди наближається ще одна істота.
«Що? Ще одна?!»
Кейл перестав відступати і повернувся до лісу.
- Вахахахахах! Я відчуваю це! Я відчуваю це!
З'явився божевільний покидьок, чиє каштанове волосся було схоже на гриву дикого лева.
Це був Тунка. Його очі здавались божевільними. Він вискочив з лісу, прокричавши:
- Я відчуваю когось дуже сильного
Кейл присів як тільки побачив Тунку. Завдяки цього Тунка і горбатий кит встановили прямий зоровий контакт один з одним.
Кейл віддав перевагу відповзти з дороги, перш ніж креветка опиниться постраждалою.
Далі
Том 1. Розділ 55 - Вільне мислення (3)
Тунка з божевільним поглядом в очах тримав в руках бейсбольну биту, від якої лунав зловісний звук, коли вона прорізала повітря. Кейл не знав, звідки він взяв таку річ. - Це ти? Тунка облизнув губи, перш ніж підійти до горбатого кита. Навіть Тунка, що був майже два метра зростом, виглядав маленьким в порівнянні з китом. - Хехе, я вперше буду битись з китом! Тунка, здавалось, не знав, що цей кит був звіролюдиною. Він просто хотів битись з тим, хто, на його думку, здавався сильним. Все, що наповнювало його голову, було силою і бажанням боротьби. Ось чому горбатий кит з презирством поглянув на Тунку. Кейл просто продовжував сидіти в куточку, спостерігаючи за ними: - Що ти робиш? Надзвичайно зацікавлений чорний дракон поставив Кейлу питання, яке прозвучало в голові Кейла, але юнак, відійшовши на безпечну відстань, присів мовчки в стороні. «Креветкам боляче, коли кити б'ються». Кейл, який був слабкішим, аніж креветки, не хотів, щоб його поранили. - Чи можна просто забити кита до смерті? Очі Тунки засяяли. Після він злегка вдарив ногою по землі. Як тільки він це зробив, його тіло миттєво взлетіло в повітря. - Воу. Кейл із захопленням спостерігав за цим, перш ніж відступити ще далі. Розмахуючи битою, Тунка почав наближатись до горбатого кита. Саме тоді Кейл побачив, що кит посміхається. Один куток губ горбатого кита піднявся, коли він почав рухатись. Велике тіло п'ятнадцятиметрового кита миттєво зігнулось, перш ніж великий хвіст впав на Тунку. Однак варвару в останню мить вдалось змінити напрямок в повітрі, перш ніж безпечно приземлитись на пляж. Бам! Валун, з якого стрибнув Тунка, був знищений хвостом кита. Плееееск! Велика хвиля була створена атакою кита, і вона залила Кейла разом з іншою частиною берегової лінії. «Трясця. Я виглядаю як щур, залитий дощем». Однак Кейл тримав рот затуленим. Удар кита, що руйнує валуни, і божевільний Тунка були надто страшними. - Вахахахахаа! Чудово! Просто чудово! Нумо продовжувати! Тунка стрибав вверх та вниз, щоб кит знову атакував. Тунка швидко кинувся до хвоста кита і знову махнув своєю битою. Замість того, щоб уникнути цієї атаки, кит просто підняв хвіст, щоб атакувати Тунку. Бам! Це не був звук, який був би чутним, коли людина вступає в контакт з китом. Бам! З гучним звуком Тунка повернувся на землю. Бита в його руках перетворилась на пил. - Я знав, що не повинен був користуватись чимось на кшталт бити. Битися краще за все, використовуючи свої власні кулаки! Хахахаха! Кейл задумався, спостерігаючи, як цей божевільний продовжує кидатись у бій. «Всі прийдуть сюди, якщо все буде продовжуватись так і далі». Кейл думав, що люди, ймовірно, вже знали що щось відбувається. Що він міг з цим зробити? Що він міг зробити, щоб тихо зникнути? Кейлу було все одно, чи продовжать ці двоє битись чи ні. І цієї ж миті... - Нуна! Якщо ти продовжиш битись, ця благородна людина постраждає! Маленький кит, нарешті, прибув на острів. Тунка миттєво здригнувся. - ...Що... Нікчемний кит розмовляє? Цей коментар змусив горбатого кита нахмуритись і поглянути на варвара. Після пролунав прекрасний голос: - Ти назвав мого молодшого брата нікчемним? Тунка став ще більш здивованим, закричав: - Що за?! Цей кит також може розмовляти?! Це був повний хаос. Кейл бачив, як плечі Тунки затремтіли. - О, ти, напевно, звіролюдина! Звіролюди! Це буде до біса весело! Тунка більше не сміявся в голос. Тим не менш усмішка на його обличчі явно демонструвала, що він досяг максимального рівня схвильованості. Цієї миті Кейл побачив, що горбатий кит подивився в його сторону. Після він побачив, що очі кита почали тремтіти. Кейл, людина, що сиділа на землі і був з ніг до голови вкритий морською водою і пилом від знищеного каменю, дивився у відповідь на Вітіру, звіролюдину горбатого кита. Її серце почало тремтіти, так як вона була охоронцем океану, який був зобов'язаний захищати слабких істот. Пасетон вскочив між ними і почав говорити. - Нуна! Я все ще живий! - Пасетон. Горбатий кит зморщила своє обличчя. Її очі наповнились сльозами. Пасетон подивився на Тунку, перш ніж витягнути плавник з води і спрямувати його в сторону Кейла. Плеск. Плеск. Вода плескалась з кожним рухом Пасетона, і краплі потрапляли на обличчя Кейла. - Цей Пан – людина, яка врятувала мене, коли я помирав від отрути русалки. Очі великого горбатого кита затремтіли. Маленький кит підплив якомога ближче до острову і перевірив стан Кейла. - О ні, ви повністю промокли. Мені також шкода за весь цей кам'яний пил. Я збирався відвідати вас сьогодні ввечері, щоб подякувати... Кейл струсив кам'яний пил і відповів: - Все добре. Тобі зараз краще? - Так, сер. Завдяки вам я майже повністю одужав. Рот схвильованого горбатого кита трохи опустився. І в цей момент... - Ти не можеш відволікатись, коли б'єшся зі мною! Або ти хочеш померти?! Тунка підскочив до звіролюдини горбатого кита, Вітіри, і замахнувся кулаком. Однак його кулак не міг торкнутись горбатого кита. Це було пов'язано з тим, що кит просто зник. Шшшшшш! Водяний пар заповнив область, де раніше був горбатий кит. Жінка вийшла на острів з цього водяного пару. Хлоп. Хлоп. Жінка, яка зробила крок вперед, клацнула каблуками. Це була Вітіра в своїй людській формі. - Нуна! Пасетон крикнув Вітірі. Кейл був трохи здивований в цей момент. «Те, що в порівнянні з ними ельфи виглядають як кальмари – сильне применшення!» Вітіра була тією, кого можна була назвати вибухонебезпечною красунею. Вона була такою гарною, що легендарна краса ельфів більше нагадувала тарганів. Кейл задумався, як хтось може бути настільки гарним. Синє волосся і блакитні очі. Якщо б був конкурс на найгарнішу істоту в океані, то, ймовірно, переможцем стала б ця дівчина, що стояла перед Кейлом прямо зараз. Чорний дракон почав говорити в голові Кейла: - ...Дракони ще крутіші. Коли дракон стає людиною, я впевнений, що він буде ще гарнішим і миловиднішим. Людська форма драконів, ймовірно, найкраща в світі. Кейл повністю проігнорував чорного дракона і відступив назад. Забуваючи про красу і зовнішню витонченість, навіть прийнявши людську форму звіролюди залишались все такими ж сильними і жорстокими. Вітіра заговорила, коли Кейл почав хвилюватись... - ...Будь ласка, не тікай. Я не зроблю тобі боляче. - Моя сестра – та, хто тримає своє слово. Пасетон незабаром також змінився і наблизився до Кейла. Вітіра могла бачити, що штани Пасетона були розірвані навколо його литок, і вона могла бачити шрами до низу. Гнів знову наповнив її очі. Тунка також повільно підійшов. - Досить звертати увагу на таку марну людину. Поквапся і продовжуй битись зі мною! Це веселіше! Кейл і Тунка в цей момент зустрілись очима. Тунка почав знущатись над Кейлом: - Схоже, цей сопляк може тільки рятувати людей. - Тск, - Кейл клацнув язиком на слово «сопляк». Тунка, здається відкинув свою фальшиву особистість під псевдонімом «Боб». Це був справжній Тунка. Незалежно від того, чи був супротивник благородною чи сильною людиною, він діяв виключно так, як сам того хотів. Кейл був більш знайомий з цією версією Тунки. Це було пов'язано з тим, що, здавалось, персонаж роману ожив. Звісно, Кейл все ще не збирався дозволяти цьому просто пройти повз. «Він дізнається про всю гіркоту жалю лише після того, коли Магічна Вежа в майбутньому буде продана мені». Кейл був впевнений, тому що знав про те, що незабаром відбудеться, ні, про те, що сам Кейл зробить в майбутньому. Псевдонім «Боб». Насправді це було чудове ім'я для псевдоніму. А все тому, що він дійсно стане рисом для Кейла в майбутньому. Тим не менш чорний дракон почав гніватись в голові Кейла: - Звільнення когось чи рятування когось – це гарний вчинок! Це те, чим можна пишатись! І говорити про когось погане – це підло. Цей покидьок поганий, як і Веніон! ...Як чорний дракон став таким, коли дракони повинні бути істотами, які піклуються тільки про себе? Кейл почав задумуватись про те, що могло змусити чорного дракона так сильно почати відрізнятись від звичайного дракона. Після він повільно перемістив своє тіло за Вітіру. Він трохи боявся, що Тунка може вирішити вбити його за те, що Кейл така набридлива і слабка людина. - ...Не дивись зверхньо на такі героїчні вчинки. Однак Вітіра, здавалось, розізлилась. Кейл також відійшов і від Вітіри, почувши, що вона сказала. Вітіра помітила дії Кейла і почала говорити спокійніше: - Щиро дякую. Я обов'язково відплачу тобі в майбутньому. Тим не менш гнів все ще горів в її очах. Це була жінка, яка билась з русалками на передовій. Вона була не з тих, хто уникав битв або навіть пропускав невеличкі провокації. - О, мені подобається твій погляд. Ти нарешті готова битись? Тунка почав здригатись і облизувати губи. Після він розслабив руки і переніс вагу на передню ногу. Це була бойова позиція Тунки. Вітіра почала усміхатись. - Ти думаєш, я б стала битись з кимось на кшталт тебе? Це була глузлива усмішка. Після вона створила кульку світла, яка здавалась доволі сильною. Дівчина відкрила праву долонь. Плееееск! Стовпи води підскочили до її долоні, сформувавши в руці дівчини довгий водяний батіг. Вітіра махнула батогом в сторону океану. Цей батіг, здавалось, був довжиною не менше декількох метрів, він прорізав воду і викликав справжній бунт води. Вітіра подивилась на Тунку холодним поглядом, після чого вона сказала: - Ти смішний. Це не битва, - вона клацнула пальцями перед Тункою і продовжила: - Це урок. - Ти зібралась мене вчити? Хахаха! Тунка гучно засміявся, сміх здавався достатньо сильним, щоб викликати землетрус, і подивився на Вітіру з безпристрасним обличчям: - Думаю, мені потрібно розірвати твою пащу. Після він одразу ж кинувся до Вітіри. Коли Тунка кинувся до неї, Вітіра махнула лівою рукою в сторону Кейла. Водяний щит оточив юнака і Пасетона, щоб захистити їх. Пам! Одночасно з цим батіг в її правій руці люто попрямував до Тунки. Бам! Кулак Тунки зіштовхнувся з батогом. Вітіра почала посміхатись: - Що найменш буде весело подати тобі урок. - Тьху, це нічого не значить! Вітіра хитнула батогом, щоб охопити тіло Тунки, подібно змії, і підняла його в повітря. Тунка почав посміхатись, коли він схопився за водяний батіг обидвома руками. - Мухахаха! Силова битва – моя спеціальність! Тунка розвів руками змієподібний батіг. Це змісило Вітіру підняти брову. Тим не менш Тунка досі не підходив в якості супротивника для цієї майбутньої королеви китів. Вітіра легко махнула правою рукою і батіг швидко вдарив тіло Тунки. Удар змусив варвара відлетіти в сторону лісу. Цієї миті... - ...Що тут відбувається? Аміру Убарр, слідчий загін і лицарі з'явились в лісі. Тунка летів до них. Очі Вітіри розширились, коли вона стрімко зробила постріл водою зі своєї лівої руки. Однак Тунка рухався надто швидко. - Всі, розкрийте свої щити! Аміру вирішила, що уникнути цього буде неможливо, і негайно наказала лицарям захищатись. Лицарі швидко відкрили свої щити. Тунка побачив, що вони роблять і крикнув їм: - Захищайтесь як слід! Моє тіло дуже сильне, так що ви можете отримати травму! Мухахаха! Здавалось дуже імовірним, що лицарі постраждають від цього зіткнення, тому що всі вони були лише в шкіряних обладунках. Звіролюдина кит зі змішаною кров'ю, Пасетон, спостерігав за всім цим, коли почув зітхання позаду себе. - Як же це все дратує... Голос здавався одночасно роздратованим і спокійним. Очі Пасетона широко розкрились, коли він повернувся до цього голосу. Бам! Тунка врізався в щити. Однак варвар не врізався ні в кого, і ніхто не постраждав. Тунка обернувся і побачив, що срібний щит, святий на вигляд, зіштовхнувся з його спиною. Були також видні срібні крила, які ніжно оточили його. - ...Що це за... Щит повільно ставав прозорим, поки повністю не зник. Вода Вітіри, яка мала створити щит, зникла в повітрі. Вона повернулась з шокованим виразом обличчя. Срібний щит був пов'язаний з тією людиною, яка, схиливши голову, стояла позаду неї і знову зітхнула. Кейл виглядав спокійним, коли він відкинув з обличчя вологе волосся. Однак він хмурився від розчарування. Замість того, щоб креветка постраждала в боротьбі між китами, креветці прийшлось використати свої власні сили під час битви.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!