Кейл почав думати:
«Чи повинен я тікати?»
Але очі кита дивились прямо на нього. Він також, здавалось, вкладав усі свої сили для наближення до Кейла, оскільки юнак бачив, як пальці кита заглиблювалися в землю. Його сила була неймовірною, хоча і здавалось, що цей представник китового племені був близьким до смерті.
В голові Кейла було тільки одне питання:
«Член племені китів постраждав від отрути русалок?»
Відповідь швидко з'явилась в голові юнака.
Змішана кров.
Це була єдина можлива відповідь.
Кейл швидко обдумав відомий йому зміст роману «Народження Героя». В племені китів не було членів зі змішаною кров'ю, адже їх численність була настільки ж низькою, як і у драконів.
«Але був один, який помер».
Кейл почав хмуритись, сильно хвилюючись.
- Тьху.
Кит більше не міг повзти. Його тіло почало тремтіти, не маючи можливості більше нічого вдіяти. Цієї миті Кейл почув голос чорного дракона у своїй голові:
- Людино, ти не збираєшся допомагати? – у його голосі чувся сумнів.
Кейл не став відповідати на питання і піднявся. Він ненавидів марні почуття і не хотів допомагати без причини. Тим не менш.
- Привіт.
Кейл наблизився до кита зі змішаною кров'ю і сів поруч. Людино-кит, що тремтів на землі, повільно підняв голову.
Цей довговолосий чоловік дійсно відповідав історіям про те, наскільки кити були гарними, говорили навіть, що в порівнянні з ним ельфи були схожі на кальмарів. Такий гарний чоловік дивився на Кейла.
- ...Врятуй...
Кейл відповів йому без жодних емоцій в голосі:
- Так, я врятую тебе.
Кит з людською кров'ю. Кейл знав, що для цього кита може бути більш болісніше жити далі, аніж померти в наступні декілька хвилин. Він був впевнений, що і кит також знає про цю жорстоку правду.
Кейл згадав розмову короля китів і Лака в романі.
« - Ти чистокровний вовк.
- Чому ви це сказали?
- Моя дитина не чистокровна.
- Хм. Нуна не чистокровний кит?
- Не ця дитина. В мене був син зі змішаною кров'ю. Ось чому... В нього було багато труднощів. Він був надто слабким, щоб жити в океані.
- Тоді він живе на суші?
- Ні. Ця жахлива дитина, мій син, залишив цей світ, випередивши мене.»
Королем китового племені і посередником в океані був чоловік з блакитним волоссям і такими ж блакитними очима. Хоча Кейл не міг сказати напевно, тому що було темно, але обличчя кита, яке зараз було підняте до нього, трохи нагадувало обличчя короля кита, яким воно було описане в романі.
Кейл подивився в його блакитні очі, схожі на море, і заговорив:
- Поспи трохи. Все буде добре, коли ти прокинешся.
Блакитні очі кліпнули декілька раз, перш ніж повільно заплющитись. Кейл деякий час спостерігав за несвідомим китом зі змішаною кров'ю, перш ніж наблизитись і оглянути його ноги.
- Що ти про це думаєш?
Чорний дракон проявив себе, коли кит втратив свідомість і швидко наблизився до нього. Після дракон створив маленьку кульку світла за допомогою своєї магії, щоб краще оглянути ногу.
- Це просто безлад.
Шкіра представників китового племені була дуже товстою і жорсткою. Хоча вона і виглядала бездоганною і гарною, ця шкіра залишалась надто міцною. На жаль, в цього кита зі змішаною кров'ю не було подібної розкоші. Ось чому він так сильно постраждав від нападу русалок і був отруєний. Чорний дракон спостерігав за Кейлом з дивним виразом обличчя, поки юнак оглядав кита.
- ...Ти дуже дивна людина. Ти такий слабкий і дивний.
- Досить балакати дурниці.
Кейл вказав на кита і наказав чорному дракону.
- Занури його у воду.
- ...Ти брехав йому?
Чорний дракон здавався шокованим. Шокований вираз морди цієї рептилії виглядав доволі серйозним.
- Людино, ти сказав, що збираєшся врятувати його! Ти слабкий, але ти стримував усі свої обіцянки до сих пір! Так чому ти говориш мені про те, щоб я занурив його у воду?! Ти намагаєшся його втопити?!
Зітхання.
Кейл не стримався від глибокого зітхання, після чого затремтіла кулька світла, що плавала в повітрі. Спеки він не відчув.
- Я роблю це, що врятувати його, - після додав. – Після того, як ти покладеш його у воду... Ти пам'ятаєш ті тіла на березі раніше, правда?
- ...Що ти намагаєшся змусити мене зробити?
- Нічого особливого. Просто йди туди і принеси мені одну руку.
Нижня щелепа чорного дракона впала. Кейл не звернув на це увагу і попрямував в глиб печери. Він був таким спокійним тому, що чорний дракон не сказав ні, хоча і виглядав здивованим.
- ...Я зроблю те, про що ти мене зараз попросив.
Чорний дракон дійсно був слухняним. Кейл не обернувся і продовжив йти вперед. Йому треба було подбати про це і повернутись назад, поки в селищі не стало надто шумно.
Печера була не дуже глибокою, і Кейл швидко досяг її кінця.
«Я знайшов це».
Рокова зустріч, яку виявив Тунка, була «Маленька Калюжа». Кейл дістав один з предметів, які приніс з собою. Це був сигнальний пристрій. Він би дав Кейлу знати, якщо б хтось ще наблизився до цього місця.
«Мені лише треба забрати це з собою, перш ніж я піду».
Кейл взяв трохи води з цієї калюжі і наповнив маленьку скляну пляшку.
«Вода що перемагає вогонь».
Вода завжди сильніша за вогонь, але сила цієї води була трохи іншою. Якщо Кейл змочить предмет, і передасть Лаку цю воду, той зможе отримати дуже цінний предмет.
Це стане скарбом, що врятує джунглі, які засихають.
Кейл повернувся до входу в печеру. Чорний дракон, здавалось, вже повернувся з рукою, яку і протягнув Кейлу з сумнівом, що був виражений в нього на обличчі. Кейл також міг бачити вологого юнака кита зі змішаною кров'ю.
- Ходімо.
Чорний дракон зітхнув, перш ніж підняти кита зі змішаною кров'ю, русалку і Кейла, перед тим як відправитись назад.
Кейл був зустрінутий радісними Он і Хонгом, варто йому було тільки повернутись.
- Ви прийшли як раз вчасно!
- Дворецький вже дуже довго стукає в двері!
Кейл міг сказати це навіть без кошенят. Він чув голос Ганса за дверима. Цей голос звучав так, ніби той був готовий заплакати.
- Молодий Пане, я не смію заходити, тому що ви сказали, що вб'єте мене, якщо я посмію вас розбудити. Ось чому я можу тільки продовжувати стукати в двері. Чи можете ви відчинити двері, Молодий Пане?
Кейл зняв костюм для підводного плавання і кинув його в куток, перш ніж вийняти з магічної коробки пристрій і кинути його в сторону чорного дракона. Після він одягнув халат і відчинив двері.
- Молодий Пане, Молода Пані Аміру попросила мене перевірити, чи ви в безпеці. Тому, будь ласка, прокиньтесь і відчиніть...
- Чого ти хочеш?
- Ой! Молодий Пане! ...Ви купались?
Кейл відкинув вологе волосся і неквапливо відповів на питання Ганса:
- Я не міг заснути, тому вирішив посидіти у ванній з морською водою.
- Ах, ви були у ванній. Тоді мені не треба хвилюватись за своє життя, тому що я вас не розбудив.
- ...Я подумаю про це.
- Вибачте, Молодий Пане-нім.
- Кхм, хм, - Ганс вдав, що кашляє, перш ніж оглянути Кейла і заговорити знову: - У вас нічого не болить? На вулиці зараз трохи шумно. Раніше було декілька гучних вибухів. Мені здається, щось сталось в морі.
Кейл поглянув у вікно, через яке він тільки увійшов. Селище було повністю освічене, хоча ще була ніч. Він також міг бачити деякі вогні, що йшли в море.
Аміру, схоже, прийняла сміливе рішення, вирішивши відправити людей в море, навіть з небезпекою вирів, які були буквально всюди.
- Був гучний шум, але вони не виявили, що це викликало?
- Молода Пані Аміру сказала, що люди відправляться в море. Я вірю, що це буде виявлено досить скоро.
На думку Кейла, Аміру ось-ось повинна була бути ощасливлена тим, що вир біля центрального острова зник. Одне це збільшило б ціну цієї берегової лінії в геометричній прогресії.
- Це так?
- Так, сер.
- Тоді зараз ти можеш бути вільним.
Ганс шанобливо вклонився Кейлу, перш ніж піти. В той же час чорний дракон вимкнув пристрій невидимості, відкривши себе і несвідомого кита зі змішаною кров'ю, а також руку русалки на ньому.
Он і Хон не залишали куток кімнати, побачивши руку русалки. Ці кошенята лякались безлічі дурниць.
Кейл попрямував у ванну кімнату і набрав трохи морської води з ванної. Чорний дракон з цікавістю спостерігав за тим, як Кейл занурив одну сторону руки русалки в морську воду.
- Шшшшш...
Був чутний звук горіння, але насправді рука, що висохла, швидко поверталась у норму. Швидкі зміни трупа змусило Он і Хонга сховатись під ліжком. Рука трупа повністю повернулась в нормальний стан вже наступної миті. Кейл подивився на ногу кита. На відміну від того, що було раніше, зелена рідина була змішана з морською водою.
Кейл дістав ніж.
Цієї миті повіки людини, що весь цей час знаходилась без свідомості, почали тремтіти, а тіло почало здригатись.
- Схоже, він збирається прокинутись. Людино, прибери ніж! – закричав чорний дракон, і молодий чоловік відкрив очі.
Перше, що він побачив, це Кейла, який піднімав ніж над головою. Кейл посміхнувся киту, коли вони зустрілись поглядами, щоб показати йому, що він може розслабитись. Очі кита зі змішаною кров'ю почали тремтіти, коли ніж почав рухатись.
Ніж встромився в руку русалки і прорізав шкіру. Рідина почала витікати з розрізу. Це була кров русалки. Як тільки рука повернулась в нормальний стан, то і кров одразу ж була відновлена.
Кейл почав говорити з все ще тремтячою людиною:
- Гаразд.
Кров вилилась і потрапила на ногу чоловіка.
- Шшшшшш!
Зелена рідина на нозі чоловіка почала шипіти, як тільки до неї потрапила кров русалки.
Кейл передав руку з кров'ю хлопцю:
- Пий, поки кров не висохла. Це найкращі ліки.
Том п'ять. Це був метод зцілення, який Розалін винайшла, щоб зцілити Лака, який був поранений в битві з русалкою. Це був метод, який ще не був відомим в цьому світі.
Очі цієї людини, якому, здавалось, було за двадцять, знову почали тремтіти. Теж саме стосувалось і Он, Хонга та чорного дракона.
В решті решт, молодому киту стало краще. Він вирішив випити кров після того, як побачив, що капаюча кров дійсно повільно лікує його ногу.
Кейл продовжив говорити, дивлячись на збентежений вираз обличчя кита зі змішаною кров'ю.
- НУ що? Хіба ти не той, хто вбив цю русалку?
Обличчя хлопця напружилось. Кейл почав знущатись, побачивши цей вираз. Було дивно бачити, що кит хвилюється після того, як його спитали, чи вбив він русалку.
Після Кейл вилив залишки крові знову на ногу кита, перш ніж покласти руку русалки назад у воду. Рука почала поступово розчинятись у воді, за цим і спостерігав Кейл.
Кейл продовжував дивитись на руку, що розчинялась, коли він почав говорити з молодим китом.
- Якщо ти кит, то, ймовірно, повинен повернутись до океану до ранку, щоб повністю відновитись. Поспи трохи і повертайся у воду.
Обличчя хлопця стало льодяним. Це був інший тип злоби, аніж у Чхве Хана. Це був той, на кого завжди дивились зверхньо, хтось, кому завжди нагадували, що він не такий гарний, як інші члени його племені. Це була озлобленість, яка могла виходити лише від такої людини.
- Як ви дізнались, що я кит?
- Хто ще міг вбити трьох русалок?
- ...Мені треба повернутись додому
Кейл відчув, що йому зараз прийдеться слухати чергову марну історію, тому він швидко махнув рукою.
- В мене немає бажання вислуховувати твою марну історію.
Ось чому Кейл не запитав ім'я кита і не дозволив Гансі побачити хлопця.
- Я врятував тебе тільки тому, що пообіцяв тобі, коли ти попросив мене врятувати тебе.
Кейл ліг на ліжко. Йому потрібно було прийняти душ, але він надто втомився для цього прямо зараз:
- Я лягаю спати. Як відпочинеш, можеш йти.
Кейл заплющив очі. Йому не треба було хвилюватись, так як дракон був тут. Після він згадав останні слова, які король китів сказав Лаку в романі:
«- Ось чому я не хочу більше втрачати членів родини.»
Ось чому Кім Рок-Су вирішив прийняти міри цього разу. Він відчув втрати усіх членів родини на власній шкірі. Звісно, в нього не було планів терпіти поразку через цей досвід.
«- Якщо б ця дитина була ще жива, я б передав трон своїй доньці і пішов би жити з ним в світ людей. Я відчуваю, що ця дитина була б щаслива, якби ми зробили так.
- Ммм, я думаю, що нуна була б гарною королевою. Але оскільки нуна також любить вас, хіба вона не захоче жити разом з вами, пане?
- Звісно. Вона обшукала весь океан, коли мій син зник.
- Я впевнений, що весь океан був перевернутий, якщо пошуками займалась нуна. Гей, пане, як звали вашого сина?
- ...Мого сина звали Пасетон.»
Рятівник королівського сина. Чи то нинішній король китів чи майбутня королева китів, чи не зможе він скористатись цим?
Але, найголовніше, китове плем'я повинно було виграти війну проти русалок. Кейл заснув з абсолютно спокійним розумом. Коли він прокинувся наступного ранку, Пасетон вже пішов.
Руде кошеня Хонг повідомив йому:
- Він сказав, що повернеться вночі.
- В дійсності в нього немає жодних причин робити це.
Кейл тільки стиснув плечима, не розвиваючи свою думку. Однак через мить ще більше відчуття «чи було це дійсно необхідно» заповнило його розум.
- Молодий Пане Кейл! Вибачте, що прийшла до вас так рано, але мені треба було поділитись з вами деякими дивовижним новинами! – Молода Пані Аміру яскраво усміхалась. Рідко можна було побачити зазвичай спокійну Аміру Убарр в такому стані. Схоже, вона прийшла одразу з моря, тому що на дівчині все ще був плащ, а інші моряки оточували її.
- Чи знаєте ви, що це таке?
- Я не знаю.
В порівнянні зі збудженою Аміру, Кейл залишався спокійним. Ні, він був майже без емоцій.
- Вир! Вир перед центральним островом зник! Він зник за одну ніч без жодного сліду!
«Я зробив це».
Кейл не міг сказати їй, що зробив це, тому він просто відвернувся. Поруч з Аміру стояв старий рибалка і декілька лицарів, а також Тунка.
Як було описано в романі, у Тунки буле довге каштанове волосся, схоже на гриву лева. Ця людина з небезпечною зовнішністю, який, здавалось, міг легко і просто відправити орка в політ лише одним ударом, клацнув язиком і почав бурмотіти:
- Яке розчарування. Я хотів спробувати стрибнути в цей вир. Чи повинен я стрибнути в інший?
Він точно був божевільним покидьком.
Цієї миті Аміру знову почала збуджено розмовляти з Кейлом:
- Молодий Пане Кейл! В обмін на інвестиції родини Генітюз, я хочу показати вам вид на мирне море Убарр. Ви поїдете зі мною на центральний острів?
Кейлу треба було проявити деяку щирість в цьому питання, поки хтось не прибув з території Генітюз. Юнак м'яко посміхнувся Аміру і запитав:
- Всі тут присутні збираються?
- Так.
Кутики губ Кейла почали тремтіти від короткої відповіді Аміру.
Дівчина, яка не помітила цього, бачачи лише ніжну усмішку, вказала на Тунку і продовжила говорити:
- Ах, ви ж вперше бачите цю людину, правда? Ця людина, яка була майже втягнута виром. Містер Боб, це Молодий Пан Кейл Генітюз.
Боб?
На обличчі Кейла з'явився дивний вираз.
Тунка розтягнув губи в страшній усмішці. Це було навіть страшніше, аніж бачити усмішку на обличчі людоїда:
- Вітаю. Мене звати Боб.
Боб. Тунка дійсно використав підходяще ім'я в якості псевдоніму. Це було так само по-дурному, як і він сам.
Далі
Том 1. Розділ 54 - Вільне мислення (2)
Кейл не хотів бачити усмішку на обличчі Тунки. Однак Аміру спокійно почала пояснювати: - Боб з королівства Вайпер. Він з маленького селища, що біля моря. Боб відправився ловити рибу, коли якимось чином його корабель постраждав. - Все нормально. Я живу лише ловом риби в селищі. Хахаха. Я не знаю, як я опинився в такому положенні. «Ви погляньте як бреше!» Це була повна нісенітниця. Аміру не знала про думки Кейла, тому продовжувала говорити: - Саме тому він сів на човен і допоміг нам з розслідуванням подій, що відбулись минулої ночі. Очі Аміру були чистими, коли вона дивилась на Тунку. Однак, коли Кейл оглянув усіх, то побачив, що на Тунку було спрямовано і безліч ворожих поглядів. Сільський мешканець з королівства Вайпер. Їх погляди прямо демонстрували щирі почуття до цього варвара. Кейл швидко оглянув усіх, перш ніж поглянути в очі Тунки. Тунка почав усміхатись: - Я чув, що Молодий Пан-нім запустив великий щит у столиці, щоб врятувати усіх. Я попросив молоду леді взяти мене з собою, тому що я чув, що ви сильна людина. Очі Тунки раптом стали гострішими цієї миті. У Кейла раптом з'явилось погане передчуття: «Це стає небезпечним». І саме тому він одразу відповів наступним чином: - Ось чому я зараз знаходжусь на лікуванні. - ...Лікуванні? - Так. Це не могутня сила. Насправді, я дуже слабкий. Аміру додала: - Так, Молодий Пан Кейл використав забагато своєї сили, щоб врятувати усіх. Ось чому він подорожує нашою територією, поки лікується. Аміру подивилась на Кейла з захопленням і деякими іншими емоціями, але погляд Тунки був інакшим. - Ах, це так? Здавалось, він більше не зацікавлений. Після оглянув Кейла з голови до п'ят, перш ніж відвернутись. «Гаразд. Ось так і повинен діяти Тунка». Пожертвувати собою заради інших? Геройство? Тунка не цікавився нічим подібним. Усе, чим він був одержимий і що його хвилювало – це сила. Він був людиною, яка ігнорувала людей, якщо вони були слабкими, і навіть вбивав їх при необхідності. Ось чому його називали тираном. - Тоді ми підемо? Кейл кивнув на питання Аміру. Після почув бурмотіння Тунки зі сторони: - Це дивно. Я відчуваю запах сильної людини поблизу. Він дійсно був божевільним. Кейл подивився на порожню стелю. - Я не пахну. Кейл почув в голові голос невидимого чорного дракона. Інстинкти Тунки були навіть сильнішими, аніж інстинкти звіролюдей. Кейл вирішив, що йому треба діяти як справжній слабак, прикидуватись ним ще більше, аніж колись ще, коли він буде сьогодні поруч з Тункою. *** - Наразі ми розслідуємо, чому вир міг раптово зникнути. Мій батько і маги нашої території також скоро прибудуть. Кейл подивився на спокійне море біля центрального острову і підіграв Аміру: - Це так? Я радий. Сподіваюсь, ми зможемо швидко дізнатись, що ж відбулось. - Ти такий гарний брехун. Кейл проігнорував зауваження чорного дракона, спокійно дивлячись на море. Навколо панував справжній хаос. Тут були всі рибалки селища, а також люди, які прибули на побудову військово-морської бази. Вони всі дивились навколо і обговорювали те, що відбулось, між собою. Навколо все ще було дуже голосно через інші вири, які все ще залишались доволі сильними поблизу. Кейл подивився на все це і додав: - Я сподіваюсь, що всі інші вири також можуть швидко зникнути. - Людино, ти знову брешеш. Хіба ти не казав, що змусиш вири залишитись тут ще на рік? Кейл знову проігнорував зауваження чорного дракона. Аміру кивнула на слова Кейла з рішучим виразом обличчя: - Так, ми обов'язково з'ясуємо, що сталось, і позбудемось від інших вирів. З такою можливістю, що відкрилась нам, і багатьма людьми, що допомагають нам, ми повинні повністю використати цей шанс. Пристрасна промова Аміру змусила Кейла трохи пожаліти її, і він почав говорити: - Я впевнений, що ви і родина Убарр обов'язково зробите це, Молода Пані Аміру. - ...Дякую. Я відчуваю себе набагато краще після ваших підтримуючих слів, Молодий Пане Кейл. Теплий погляд Аміру спрямований до Кейла, поки дівчина стояла зі спокійною усмішкою на обличчі. Кейл відповів їй з серйозним поглядом. - Я відчуваю запаморочення від всього цього сонячного світла, чи можу я трохи відпочити в тінях дерев? Кейл відчув погляд Тунки з одного з човнів. Варвар весь час поглядав на юнака. Здавалось, він все ще шукає джерело запаху тієї сильної людини. Однак не було жодного способу, щоб Тунка виявив чорного дракона. Це була межа того, хто не відчував жодної аури або мани. - Ах, звісно. Будь ласка, відпочиньте як слід, так як ви все ще не вилікувались. Не перенапружуйтесь. - Дякую. Кейл неквапливо попрямував в ліс центрального острову. Аміру просто тихенько спостерігала за ним, коли юнак попрямував до тіні. Цей Кейл, який все ще робив те, що повинен був, навіть коли знаходився в процесі лікування, дуже відрізнявся від минулого Кейла. Хоча він стверджував, що все ще хворий, він зовсім не виглядав таким. Здається, він просто втомився. - Це те, що робить його дивовижним. Будучи тим, хто мріяв стати головою цієї території в майбутньому, Аміру вважала, що їй потрібно стати більш надійною, як Кейл. Пристрасть наповнила її спокійний погляд, коли вона швидко підійшла до слідчих, щоб допомогти. З іншої сторони Кейл попрямував на інший берег острова. Оскільки там нікого не було, це було чудовим місцем, щоб провести там час. - Ти не боїшся трупів там? Ти ж такий самий боягуз, як і слабак. Кейл знову проігнорував чорного дракона. Коли він прибув на іншу сторону острова, юнак перестав рухатись, ледве оглянув пляж поглядом. - Що це? - Це був не я!! Я цього не робив! Чорний дракон заперечував будь-яку провину. Однак цього разу у Кейла не було такої розкоші, як слухати чорного дракона. Він швидко кинувся до валуна, де лише вчора були трупи русалок. Він став, ніби вкопаний, коли обійшов каміння навколо. «...Пасетон зробив це?» Валун був зруйнований на шматки. - Як трупи русалок стали такими...? Трупи русалок були перетворені на пил. Кейл міг сказати, що це були трупи тільки тому, що бачив їх тут нещодавно. Хто-небудь інший міг подумати, що це просто частина валуна. Яка величезна сила. Це була точно робота кита. Надзвичайно злого кита. Плеск. Плеск. Раптом вода почала пінитись. Чорний дракон одразу заговорив: - Щось прямує сюди з днища моря. Воно рухається дуже швидко! Кейл підняв голову і подивився на море. Після він здригнувся і відступив назад. Сшшшшшшшш! Щось величезне підіймалось на поверхню. Це була істота темно-сірого кольору. Після вона подивилась прямо в сторону Кейла. Це була звіролюдина горбатий кит. Горбаті кити були відомі, як охоронці океану і захисники більш слабких форм життя. Протягом декількох поколінь королями китового племені були представники саме горбатих китів. Бам! Бам! Бам! Серце Кейла божевільно застукало цієї миті. Погляд кита був наповнений як і вбивчими намірами, так і спостереженням. Суміш інстинктивних і раціональних реакцій. Це був перший раз, коли Кейл вступив у зоровий контакт з такою сильною істотою, яка злилась на нього. Ця сильна істота дивилась на Кейла, уважно вивчаючи кожну його частину. І цієї миті... - Цей дурний кит повинен бути божевільним! Злий голос чорного дракона прозвучав не тільки в голові Кейла. В той же час могутня сила стала викликали вібрації у повітрі. Очі кита, що сфокусувались на Кейлі, звернулись до джерела вібрації. - Як ти смієш так дивитись на мою слабку людину?! Мана в повітрі почала тремтіти, і вода почала просто сходити з глузду. Однак горбатий кит взагалі не рухався. Замість цього цей п'ятнадцятиметровий кит підняв хвіст і вдарив по воді. Плеск! Вода потекла швидше. Ця дія запевнила Кейла в тому, що це була звіролюдина. Бам! Бам! Кейл заспокоїв своє серце, оскільки Живість Серця помітила небезпеку і почала випромінювати свою силу. Неруйнівний Щит також активізувався. Древні Сили завжди стали життя свого власника на перше місце. Вони були готові з'явитись в будь-яку мить, щоб стати на захист своїх власників. Кейл повернув голову до порожнини, де збиралась мана, і хотів заговорити. Тим не менш інший голос почав говорити першим: - Я не збираюсь битися з тобою. Це був прекрасний голос, що нагадував про сирен з грецької міфології. Кейл повернув голову і побачив, що горбатий кит повністю підняв свою голову над водою. - Воу. З рота Кейла пролунало зітхання. Це була дуже велика і страшна істота. Він відчував, що голова кита може легко вбити його легким постуканням. - Чому ти підіймаєш свою дурну голову? Ти хочеш сказати мені, що все, що ти робив до сих пір, було не в пошуках сварки? Дурний кит! Кейл зітхнув від слів чорного дракона, перш ніж протягнути руку до епіцентру концентрації мани. Зла чотирьохрічна дитина може бути доволі небезпечною. Мана, що, здавалось, була готова знищити все і всіх, поступилася руці Кейла. Кит, здавалось, був шокований цьому розвитку подій. Рука Кейла, нарешті досягла чогось круглого. Це була голова дракона. Юнак просто м'яко погладив її декілька разів: - Не злись. Тобі буде боляче. Мана почала швидко зникати. Після Кейл почув тихий голос. - Я не постраждаю. Я сильний. - Я знаю. Але ти все одно повинен бути обережним. Складно заспокоїти чотирьохрічну дитину. Однак чорний дракон, здавалось, зрозумів, що Кейл хотів сказати. - Ти повинен бути обережним, слабка людино. Мана зникла повністю. Кейл відвернувся від дракона і поглянув на кита, ледве проблема зникла. Кит повільно опустив свою велику голову до Кейла. Юнак здригнувся від розмірів голови, але зміг встояти на місці. Це було тому, що вбивчий намір зник з погляду кита. Як тільки горбатий кит опустив голову прямо перед Кейлом, він заговорив: - В мене є, що я хочу спитати... В цю мить... Маленький кит плив як божевільний практично з самого горизонту. Він прямував до берега. Кит здавався дуже слабким і маленьким в порівнянні з цим п'ятнадцятиметровим китом. Цей кит швидко підплив до них і почав кричати: - Нуно, ти не можеш кусати чи вбивати його! Горбатий кит перед Кейлом швидко обернувся! Плеск! Морська вода піднялась хвилею від руку кита і залила Кейла. Однак Кейл не встиг подумати про це і лише заплющив очі. «Це дійсно повинен бути той самий горбатий кит». Маленький кит, що наблизився до них, був, скоріше за все, Пасетоном. Це значило, що була тільки одна істота, яку він міг називати «нуною». Донька нинішнього короля китів і майбутня королева китів. Кит, який був в авангарді разом з Чхве Ханом і його командою в битві проти русалок. Кейл міг бачити шрам у формі Х на спині горбатого кита. Вітіра. Це була вона. Морда великого кита почала хмуритись. Кейл повільно почав рухатись назад, оскільки він не хотів втручатись в це возз'єднання рідного брата і сестри. Маленький кита закричав ще раз: - Він той, кого ти не повинна вбивати! Чорний дракон знову ніяково заговорив в голові Кейла: - Про що говорить цей маленький кит? Ми не б'ємося. Кейл відчув те ж саме. Кейл був вдячний, що всі були надто зосереджені на ситуації на іншій стороні острова, щоб почути голос цього маленького кита. В іншому випадку всі прийшли б сюди, ледве почули б крики маленького кита. І ось, незадовго до того, як кити зустрілись, чорний дракон додав в голові Кейла: - До речі, просто щоб ти знав, сюди наближається ще одна істота. «Що? Ще одна?!» Кейл перестав відступати і повернувся до лісу. - Вахахахахах! Я відчуваю це! Я відчуваю це! З'явився божевільний покидьок, чиє каштанове волосся було схоже на гриву дикого лева. Це був Тунка. Його очі здавались божевільними. Він вискочив з лісу, прокричавши: - Я відчуваю когось дуже сильного Кейл присів як тільки побачив Тунку. Завдяки цього Тунка і горбатий кит встановили прямий зоровий контакт один з одним. Кейл віддав перевагу відповзти з дороги, перш ніж креветка опиниться постраждалою.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!