Вільне мислення (1)

Кейл почав думати:

«Чи повинен я тікати?»

Але очі кита дивились прямо на нього. Він також, здавалось, вкладав усі свої сили для наближення до Кейла, оскільки юнак бачив, як пальці кита заглиблювалися в землю. Його сила була неймовірною, хоча і здавалось, що цей представник китового племені був близьким до смерті.

В голові Кейла було тільки одне питання:

«Член племені китів постраждав від отрути русалок?»

Відповідь швидко з'явилась в голові юнака.

Змішана кров.

Це була єдина можлива відповідь.

Кейл швидко обдумав відомий йому зміст роману «Народження Героя». В племені китів не було членів зі змішаною кров'ю, адже їх численність була настільки ж низькою, як і у драконів.

«Але був один, який помер».

Кейл почав хмуритись, сильно хвилюючись.

- Тьху.

Кит більше не міг повзти. Його тіло почало тремтіти, не маючи можливості більше нічого вдіяти. Цієї миті Кейл почув голос чорного дракона у своїй голові:

- Людино, ти не збираєшся допомагати? – у його голосі чувся сумнів.

Кейл не став відповідати на питання і піднявся. Він ненавидів марні почуття і не хотів допомагати без причини. Тим не менш.

- Привіт.

Кейл наблизився до кита зі змішаною кров'ю і сів поруч. Людино-кит, що тремтів на землі, повільно підняв голову.

Цей довговолосий чоловік дійсно відповідав історіям про те, наскільки кити були гарними, говорили навіть, що в порівнянні з ним ельфи були схожі на кальмарів. Такий гарний чоловік дивився на Кейла.

- ...Врятуй...

Кейл відповів йому без жодних емоцій в голосі:

- Так, я врятую тебе.

Кит з людською кров'ю. Кейл знав, що для цього кита може бути більш болісніше жити далі, аніж померти в наступні декілька хвилин. Він був впевнений, що і кит також знає про цю жорстоку правду.

Кейл згадав розмову короля китів і Лака в романі.

« - Ти чистокровний вовк.

- Чому ви це сказали?

- Моя дитина не чистокровна.

- Хм. Нуна не чистокровний кит?

- Не ця дитина. В мене був син зі змішаною кров'ю. Ось чому... В нього було багато труднощів. Він був надто слабким, щоб жити в океані.

- Тоді він живе на суші?

- Ні. Ця жахлива дитина, мій син, залишив цей світ, випередивши мене.»

Королем китового племені і посередником в океані був чоловік з блакитним волоссям і такими ж блакитними очима. Хоча Кейл не міг сказати напевно, тому що було темно, але обличчя кита, яке зараз було підняте до нього, трохи нагадувало обличчя короля кита, яким воно було описане в романі.

Кейл подивився в його блакитні очі, схожі на море, і заговорив:

- Поспи трохи. Все буде добре, коли ти прокинешся.

Блакитні очі кліпнули декілька раз, перш ніж повільно заплющитись. Кейл деякий час спостерігав за несвідомим китом зі змішаною кров'ю, перш ніж наблизитись і оглянути його ноги.

- Що ти про це думаєш?

Чорний дракон проявив себе, коли кит втратив свідомість і швидко наблизився до нього. Після дракон створив маленьку кульку світла за допомогою своєї магії, щоб краще оглянути ногу.

- Це просто безлад.

Шкіра представників китового племені була дуже товстою і жорсткою. Хоча вона і виглядала бездоганною і гарною, ця шкіра залишалась надто міцною. На жаль, в цього кита зі змішаною кров'ю не було подібної розкоші. Ось чому він так сильно постраждав від нападу русалок і був отруєний. Чорний дракон спостерігав за Кейлом з дивним виразом обличчя, поки юнак оглядав кита.

- ...Ти дуже дивна людина. Ти такий слабкий і дивний.

- Досить балакати дурниці.

Кейл вказав на кита і наказав чорному дракону.

- Занури його у воду.

- ...Ти брехав йому?

Чорний дракон здавався шокованим. Шокований вираз морди цієї рептилії виглядав доволі серйозним.

- Людино, ти сказав, що збираєшся врятувати його! Ти слабкий, але ти стримував усі свої обіцянки до сих пір! Так чому ти говориш мені про те, щоб я занурив його у воду?! Ти намагаєшся його втопити?!

Зітхання.

Кейл не стримався від глибокого зітхання, після чого затремтіла кулька світла, що плавала в повітрі. Спеки він не відчув.

- Я роблю це, що врятувати його, - після додав. – Після того, як ти покладеш його у воду... Ти пам'ятаєш ті тіла на березі раніше, правда?

- ...Що ти намагаєшся змусити мене зробити?

- Нічого особливого. Просто йди туди і принеси мені одну руку.

Нижня щелепа чорного дракона впала. Кейл не звернув на це увагу і попрямував в глиб печери. Він був таким спокійним тому, що чорний дракон не сказав ні, хоча і виглядав здивованим.

- ...Я зроблю те, про що ти мене зараз попросив.

Чорний дракон дійсно був слухняним. Кейл не обернувся і продовжив йти вперед. Йому треба було подбати про це і повернутись назад, поки в селищі не стало надто шумно.

Печера була не дуже глибокою, і Кейл швидко досяг її кінця.

«Я знайшов це».

Рокова зустріч, яку виявив Тунка, була «Маленька Калюжа». Кейл дістав один з предметів, які приніс з собою. Це був сигнальний пристрій. Він би дав Кейлу знати, якщо б хтось ще наблизився до цього місця.

«Мені лише треба забрати це з собою, перш ніж я піду».

Кейл взяв трохи води з цієї калюжі і наповнив маленьку скляну пляшку.

«Вода що перемагає вогонь».

Вода завжди сильніша за вогонь, але сила цієї води була трохи іншою. Якщо Кейл змочить предмет, і передасть Лаку цю воду, той зможе отримати дуже цінний предмет.

Це стане скарбом, що врятує джунглі, які засихають.

Кейл повернувся до входу в печеру. Чорний дракон, здавалось, вже повернувся з рукою, яку і протягнув Кейлу з сумнівом, що був виражений в нього на обличчі. Кейл також міг бачити вологого юнака кита зі змішаною кров'ю.

- Ходімо.

Чорний дракон зітхнув, перш ніж підняти кита зі змішаною кров'ю, русалку і Кейла, перед тим як відправитись назад.

Кейл був зустрінутий радісними Он і Хонгом, варто йому було тільки повернутись.

- Ви прийшли як раз вчасно!

- Дворецький вже дуже довго стукає в двері!

Кейл міг сказати це навіть без кошенят. Він чув голос Ганса за дверима. Цей голос звучав так, ніби той був готовий заплакати.

- Молодий Пане, я не смію заходити, тому що ви сказали, що вб'єте мене, якщо я посмію вас розбудити. Ось чому я можу тільки продовжувати стукати в двері. Чи можете ви відчинити двері, Молодий Пане?

Кейл зняв костюм для підводного плавання і кинув його в куток, перш ніж вийняти з магічної коробки пристрій і кинути його в сторону чорного дракона. Після він одягнув халат і відчинив двері.

- Молодий Пане, Молода Пані Аміру попросила мене перевірити, чи ви в безпеці. Тому, будь ласка, прокиньтесь і відчиніть...

- Чого ти хочеш?

- Ой! Молодий Пане! ...Ви купались?

Кейл відкинув вологе волосся і неквапливо відповів на питання Ганса:

- Я не міг заснути, тому вирішив посидіти у ванній з морською водою.

- Ах, ви були у ванній. Тоді мені не треба хвилюватись за своє життя, тому що я вас не розбудив.

- ...Я подумаю про це.

- Вибачте, Молодий Пане-нім.

- Кхм, хм, - Ганс вдав, що кашляє, перш ніж оглянути Кейла і заговорити знову: - У вас нічого не болить? На вулиці зараз трохи шумно. Раніше було декілька гучних вибухів. Мені здається, щось сталось в морі.

Кейл поглянув у вікно, через яке він тільки увійшов. Селище було повністю освічене, хоча ще була ніч. Він також міг бачити деякі вогні, що йшли в море.

Аміру, схоже, прийняла сміливе рішення, вирішивши відправити людей в море, навіть з небезпекою вирів, які були буквально всюди.

- Був гучний шум, але вони не виявили, що це викликало?

- Молода Пані Аміру сказала, що люди відправляться в море. Я вірю, що це буде виявлено досить скоро.

На думку Кейла, Аміру ось-ось повинна була бути ощасливлена тим, що вир біля центрального острова зник. Одне це збільшило б ціну цієї берегової лінії в геометричній прогресії.

- Це так?

- Так, сер.

- Тоді зараз ти можеш бути вільним.

Ганс шанобливо вклонився Кейлу, перш ніж піти. В той же час чорний дракон вимкнув пристрій невидимості, відкривши себе і несвідомого кита зі змішаною кров'ю, а також руку русалки на ньому.

Он і Хон не залишали куток кімнати, побачивши руку русалки. Ці кошенята лякались безлічі дурниць.

Кейл попрямував у ванну кімнату і набрав трохи морської води з ванної. Чорний дракон з цікавістю спостерігав за тим, як Кейл занурив одну сторону руки русалки в морську воду.

- Шшшшш...

Був чутний звук горіння, але насправді рука, що висохла, швидко поверталась у норму. Швидкі зміни трупа змусило Он і Хонга сховатись під ліжком. Рука трупа повністю повернулась в нормальний стан вже наступної миті. Кейл подивився на ногу кита. На відміну від того, що було раніше, зелена рідина була змішана з морською водою.

Кейл дістав ніж.

Цієї миті повіки людини, що весь цей час знаходилась без свідомості, почали тремтіти, а тіло почало здригатись.

- Схоже, він збирається прокинутись. Людино, прибери ніж! – закричав чорний дракон, і молодий чоловік відкрив очі.

Перше, що він побачив, це Кейла, який піднімав ніж над головою. Кейл посміхнувся киту, коли вони зустрілись поглядами, щоб показати йому, що він може розслабитись. Очі кита зі змішаною кров'ю почали тремтіти, коли ніж почав рухатись.

Ніж встромився в руку русалки і прорізав шкіру. Рідина почала витікати з розрізу. Це була кров русалки. Як тільки рука повернулась в нормальний стан, то і кров одразу ж була відновлена.

Кейл почав говорити з все ще тремтячою людиною:

- Гаразд.

Кров вилилась і потрапила на ногу чоловіка.

- Шшшшшш!

Зелена рідина на нозі чоловіка почала шипіти, як тільки до неї потрапила кров русалки.

Кейл передав руку з кров'ю хлопцю:

- Пий, поки кров не висохла. Це найкращі ліки.

Том п'ять. Це був метод зцілення, який Розалін винайшла, щоб зцілити Лака, який був поранений в битві з русалкою. Це був метод, який ще не був відомим в цьому світі.

Очі цієї людини, якому, здавалось, було за двадцять, знову почали тремтіти. Теж саме стосувалось і Он, Хонга та чорного дракона.

В решті решт, молодому киту стало краще. Він вирішив випити кров після того, як побачив, що капаюча кров дійсно повільно лікує його ногу.

Кейл продовжив говорити, дивлячись на збентежений вираз обличчя кита зі змішаною кров'ю.

- НУ що? Хіба ти не той, хто вбив цю русалку?

Обличчя хлопця напружилось. Кейл почав знущатись, побачивши цей вираз. Було дивно бачити, що кит хвилюється після того, як його спитали, чи вбив він русалку.

Після Кейл вилив залишки крові знову на ногу кита, перш ніж покласти руку русалки назад у воду. Рука почала поступово розчинятись у воді, за цим і спостерігав Кейл.

Кейл продовжував дивитись на руку, що розчинялась, коли він почав говорити з молодим китом.

- Якщо ти кит, то, ймовірно, повинен повернутись до океану до ранку, щоб повністю відновитись. Поспи трохи і повертайся у воду.

Обличчя хлопця стало льодяним. Це був інший тип злоби, аніж у Чхве Хана. Це був той, на кого завжди дивились зверхньо, хтось, кому завжди нагадували, що він не такий гарний, як інші члени його племені. Це була озлобленість, яка могла виходити лише від такої людини.

- Як ви дізнались, що я кит?

- Хто ще міг вбити трьох русалок?

- ...Мені треба повернутись додому

Кейл відчув, що йому зараз прийдеться слухати чергову марну історію, тому він швидко махнув рукою.

- В мене немає бажання вислуховувати твою марну історію.

Ось чому Кейл не запитав ім'я кита і не дозволив Гансі побачити хлопця.

- Я врятував тебе тільки тому, що пообіцяв тобі, коли ти попросив мене врятувати тебе.

Кейл ліг на ліжко. Йому потрібно було прийняти душ, але він надто втомився для цього прямо зараз:

- Я лягаю спати. Як відпочинеш, можеш йти.

Кейл заплющив очі. Йому не треба було хвилюватись, так як дракон був тут. Після він згадав останні слова, які король китів сказав Лаку в романі:

«- Ось чому я не хочу більше втрачати членів родини.»

Ось чому Кім Рок-Су вирішив прийняти міри цього разу. Він відчув втрати усіх членів родини на власній шкірі. Звісно, в нього не було планів терпіти поразку через цей досвід.

«- Якщо б ця дитина була ще жива, я б передав трон своїй доньці і пішов би жити з ним в світ людей. Я відчуваю, що ця дитина була б щаслива, якби ми зробили так.

- Ммм, я думаю, що нуна була б гарною королевою. Але оскільки нуна також любить вас, хіба вона не захоче жити разом з вами, пане?

- Звісно. Вона обшукала весь океан, коли мій син зник.

- Я впевнений, що весь океан був перевернутий, якщо пошуками займалась нуна. Гей, пане, як звали вашого сина?

- ...Мого сина звали Пасетон.»

Рятівник королівського сина. Чи то нинішній король китів чи майбутня королева китів, чи не зможе він скористатись цим?

Але, найголовніше, китове плем'я повинно було виграти війну проти русалок. Кейл заснув з абсолютно спокійним розумом. Коли він прокинувся наступного ранку, Пасетон вже пішов.

Руде кошеня Хонг повідомив йому:

- Він сказав, що повернеться вночі.

- В дійсності в нього немає жодних причин робити це.

Кейл тільки стиснув плечима, не розвиваючи свою думку. Однак через мить ще більше відчуття «чи було це дійсно необхідно» заповнило його розум.

- Молодий Пане Кейл! Вибачте, що прийшла до вас так рано, але мені треба було поділитись з вами деякими дивовижним новинами! – Молода Пані Аміру яскраво усміхалась. Рідко можна було побачити зазвичай спокійну Аміру Убарр в такому стані. Схоже, вона прийшла одразу з моря, тому що на дівчині все ще був плащ, а інші моряки оточували її.

- Чи знаєте ви, що це таке?

- Я не знаю.

В порівнянні зі збудженою Аміру, Кейл залишався спокійним. Ні, він був майже без емоцій.

- Вир! Вир перед центральним островом зник! Він зник за одну ніч без жодного сліду!

«Я зробив це».

Кейл не міг сказати їй, що зробив це, тому він просто відвернувся. Поруч з Аміру стояв старий рибалка і декілька лицарів, а також Тунка.

Як було описано в романі, у Тунки буле довге каштанове волосся, схоже на гриву лева. Ця людина з небезпечною зовнішністю, який, здавалось, міг легко і просто відправити орка в політ лише одним ударом, клацнув язиком і почав бурмотіти:

- Яке розчарування. Я хотів спробувати стрибнути в цей вир. Чи повинен я стрибнути в інший?

Він точно був божевільним покидьком.

Цієї миті Аміру знову почала збуджено розмовляти з Кейлом:

- Молодий Пане Кейл! В обмін на інвестиції родини Генітюз, я хочу показати вам вид на мирне море Убарр. Ви поїдете зі мною на центральний острів?

Кейлу треба було проявити деяку щирість в цьому питання, поки хтось не прибув з території Генітюз. Юнак м'яко посміхнувся Аміру і запитав:

- Всі тут присутні збираються?

- Так.

Кутики губ Кейла почали тремтіти від короткої відповіді Аміру.

Дівчина, яка не помітила цього, бачачи лише ніжну усмішку, вказала на Тунку і продовжила говорити:

- Ах, ви ж вперше бачите цю людину, правда? Ця людина, яка була майже втягнута виром. Містер Боб, це Молодий Пан Кейл Генітюз.

Боб?

На обличчі Кейла з'явився дивний вираз.

Тунка розтягнув губи в страшній усмішці. Це було навіть страшніше, аніж бачити усмішку на обличчі людоїда:

- Вітаю. Мене звати Боб.

Боб. Тунка дійсно використав підходяще ім'я в якості псевдоніму. Це було так само по-дурному, як і він сам.