Ти (6)

Бам!

Перевертень, що стояв на двох ногах, топнув по землі, змушуючи затремтіти всю арену.

Хутро представників Племені Синього Вовка було темно-синього кольору. Запеклий перевертень, якого більше не можна було назвати хлопчиком, покрився темно-синім хутром. Лак махнув рукою, яка тепер була покрита м'язами, що перевершували ті, якими володів Чхве Хан, і атакував чорноволосого хлопця, що стояв перед ним, своїми гострими кігтями.

- Лак!

- Лак! Заспокойся!

Чхве Хан і Розалін намагались докричатись до нього, але хлопчисько, який повністю втратив розум, сприймав їх лише живими мішенями, в нього виникало лише одне бажання – атакувати їх.

- Грррраааар!

З пащі Лака вирвалось грубе гарчання. Цей вовк, який був що найменш в півтори рази вищий за Чхве Хана, кинувся до головного героя.

- Лак! Це я! Чхве Хан!

Чхве Хан не міг напасти на свого супутника, і, таким чином, йому залишалось лише захищатись, намагаючись докричатись до Лака. Але хіба могло це зробити щось, щоб повернути Лака в нормальний стан? Звісно ні. Кейл похитав головою, продовжуючи спостерігати.

- Просто вдарити його по голові і ослабити буде самим швидким шляхом, щоб досягти цілі.

- Ах! – обидва кошеняти ахнули від жаху, коли почули слова Кейла.

Хоча юнак говорив це, в нього не було в планах змусити Чхве Хана робити щось подібне. Звіролюди, які під час свого першого перетворення приходять в норму таким чином, в майбутньому завжди будуть втрачати розум під час перетворень.

- Оце так...

Атака берсерка-перевертня була сильнішою, аніж очікував Кейл. Той факт, що він рухався інстинктивно, змушував Лака ефективніше використовувати усі свої м'язи.

- Он, Хонг.

Кейл звернувся до брата з сестрою. Була існуюча причина, з якої вони обидва прийшли з ним:

- Уважно спостерігайте за рухами члена Вовчого Племені.

Він хотів, щоб Он і Хонг звернули увагу на перевертня. Лак невпинно атакував Чхве Хана і Розалін. Перевертень не відступав. Це був стиль бою Племені Вовка. Кейл говорив так, ніби шепотівся з кошенятами:

- Це інстинктивні рухи людини-звіра. Той факт, що він може рухатись інстинктивно, на відміну від людей, - це одна з причин, чому плем'я звірів славиться своєю міццю і красою.

Бенг!

Кулак Лака врізався в землю і проломив мармурову підлогу. Він демонстрував величезну силу.

- Вам немає потреби лякатись або хвилюватись про те, що я слабий. Саме через те, що звіролюди дуже сильні.

Гладь.

Рука Кейла погладила обох кошенят по головам.

- Хоча Котяче Плем'я і Плем'я Вовка розрізняються, але вони обидва відносяться до звіролюдей. Спостерігайте за ним, щоб дізнатись про стиль дикого звіра, стиль, що покладається на інстинкти. А потім...

Дві пари золотих очей зосередились на Кейлі.

- Зробіть цей стиль бою своїм. Або так, або подумайте про спосіб, за допомогою якого можна перемогти цих ведмедів, тигрів, вовків, тих, що помічені, як дикі звірі.

Кошенята, діти котячого племені, миттєво відвернулись від Кейла, щоб спостерігати за Лаком. Кошенята стали на задні лапи, дивлячись за кожним рухом хлопчика-вовка. Срібне і руде, два кошеняти стали на задні лапи, що говорило про їх велику зосередженість і нервовість.

Коти були слабкі в порівнянні з цими дикими тваринами. Це було пов'язано з тим, що котяче плем'я покладалось на свої можливості скритності, і кошенята гарно розуміли наміри Кейла. Сам же Молодий Пан родини Генітюз деякий час дивився на котиків, перш ніж звернутися до дракона:

- Хей.

Чорний дракон з'явився прямо в повітрі. Розалін і Чхве Хан навіть не поглянули на них. Уся їх увага була повністю зосереджена на Лаку. Кейл вказав на двох людей, продовжуючи говорити з драконом.

- Подививсь на те, як Розалін використовує свою магію, щоб не нашкодити супротивнику. Також подивись, як Чхве Хан використовує свою ауру, щоб не атакувати, але захищати себе, не завдаючи шкоди цій дитині з вовчого племені.

Тан! Тан! Тан!

Дуже швидкі атаки Лака намагались прорватись скрізь щит Розалін. Дівчина відчайдушно кричала до Лака, слідкуючи за його атаками:

- Лак, ти мене пам'ятаєш?! Я сказала, що ти тепер член моєї родини! Поквапся і прийди в себе!

Чхве Хан повернувся до Лака. Він підняв свою вбивчу ауру до максимуму, щоб привернути увагу Лака.

- Лак! Атакуй мене! Я той, хто захищатиме тебе!

Лак відреагував на вбивчу ауру, розмахуючи кігтем у напрямку до Чхве Хана. Незважаючи на те, що атаки Лака не мали аури, його повна фізична сила була в кожній атаці.

Кейл спостерігав за цією сценою здалеку, продовжуючи говорити з драконом.

- Важче всього не завдати шкоди, аніж робити боляче, коли ти володієш величезною силою. Але я знаю, що ти зможеш швидко впоратись з цим, так як ти дракон.

Дракон відповів Кейлу:

- Я – дракон. Немає нічого, чого я не зміг би зробити.

- Правильно. Так що слідкуй за ними і зроби своє особисте рішення.

Дракон злетів вниз і приземлився поруч з кошенятами, перш ніж знову стати невидимим. Кейл припустив, що дракон оцінює Розалін, Чхве Хана і рухи Лака, як це робили котики.

«Чи повинен я був принести сюди вина?»

Кейл нарікав на те, що в нього не було вина, оскільки продовжувати просто спостерігати за цією битвою було нудно. Дві години. Протягом всього цього нудного шоу, трійка дитинчат-тварин не зводили своїх поглядів з битви, що розверталась перед ними, а Чхве Хан і Розалін почали втомлюватись.

- Ха.... Ха... Ха... Ха...

Але тим, хто був найбільш втомленим і змученим, опинився перевертень.

- Хаааф... Ха... Хьон...

- Лак!

Чхве Хан відреагував на слово «хьон» і кинувся до приголомшеного перевертня. Хоча він ще не повністю вийшов зі стану берсерку, реакція Чхве Хана змушувала Кейла встати.

- Ну... Нуна...

Лак також зміг впізнати Розалін.

- Ах, Лак!

Дівчина також кинулась вперед, щоб обійняти хлопчика-перевертня. Лак все ще був вкритий синім хутром, але в його очах почало з'являтись усвідомлення. Лак не постраждав, в той час як Розалін і Чхве Хан були вкриті легкими пораненнями.

Ці двоє так захищали Лака, ніби він і правда був членом їх родини.

- Ви...Ха..Ха.. Вибачте...

Його розум прояснився. Це була ідеальна перша трансформація в стан берсерка, в якій він зміг подолати усі проблеми. Лак поклав голову на плече Розалін, яка була в половину нижча за нього, а після чого цей тринадцятирічний хлопчик почав плакати. Його звіриний рик змішувався з плачем.

- Лак!

Після чого хлопчисько почав повільно повертатись в людську форму, перш ніж майже не впав. Трансформація в стан берсерку закінчилась. Чхве Хан стрімко підійшов до хлопчика і не дав йому впасти. Лак робив усе можливе, щоб не втрати свідомість, так як хвилювався, що повернеться у свій шалений стан.

В цей момент перед хлопчиком з'явилась людина з двома кошенятами, які з усіх сил намагались тримати очі відкритими.

«Дядько».

Це була та людина, яка сказала йому те ж саме, що і його дядько. Цей чоловік почав говорити:

- Тепер ти можеш відпочити, - чоловік посміхнувся і змусив Лака закрити очі, як і раніше. – Все закінчилось.

Лак, нарешті, розслабився і закрив очі, почувши слова чоловіка. Лак нахилився до Чхве Хана і втратив свідомість. Чхве Хан обережно поклав хлопчика на ноші.

Кейл, що спостерігав за цим, вийняв з чарівної сумки мішечок і кинув його Розалін. Дівчина піймала мішечок з зіллями і запитала:

- Хіба зілля спрацюють на Лака?

Кейл подивився на Розалін так, ніби запитував, чому вона ставить питання з такою очевидною відповіддю, чим викликав у Розалін збентеження.

- Навіщо мені давати зілля комусь з племені вовків? Це для тебе. Ти непогано попрацювала.

Розалін подивилась на Кейла. Вона побачила дивовижне видовище, магію, що здатна встановити захист з трьох шарів, і хотіла розпитати про неї Кейла. Однак сказала дещо взагалі інше:

- Щиро дякую, - це, напевно, перший випадок, коли вона комусь вдячна.

- Не треба дякувати.

Кейл недбало відповів і відвернувся. Він бачив, що Чхве Хан вже уважно дивиться на нього.

- Чхве Хан.

Як це сталось? Йому треба було дізнатись, що ж сталось.

- Нам треба поговорити.