Карета неквапливо прямувала у північний район столиці. Хьюїс, столиця Королівства Роан. Люди були зайняті підготовкою до майбутнього святкування дня народження.
Юнак подивився у вікно, злегка піднявши фіранку, і задумався:
«Чхве Хан повинен буде прибути через три дні».
Якщо він не стане рухатись як шалений собака з тієї приказки, Чхве Хан повинен буде прибути через три дні. Він привезе з собою Розалін і Лака. Так, вони зустрінуть таємну організацію, коли об'єднаються з Лаком, що ще сильніше затримає їх.
В романі Чхве Хан натрапив на Лака, єдиного, хто залишився живим з Племені Синього Вовка, та і до того ж ще і з родоводом Короля Вовків, перш ніж зіштовхнутись з таємною організацією. Після цього Чхве Хан знову зіштовхнеться з нею тільки в столиці, під час терористичного акту.
Селище Харріс, перше місце проживання Чхве Хана за межами Ліса Темряви. Ця таємна організація вбила усіх з того селища. Він двічі зіштовхнувся з нею, але до сих пір не володів великою кількістю інформацією про цю організацію.
«У вбивць не було зірок на вбранні».
Оскільки вбивство було ціллю, як у випадку з селищем Харріс, так і в ситуації зі знищенням Племені Синіх Вовків, таємна організація відправила свою команду вбивць. Загін асасинів носив лише чорний одяг, без зірок, на той випадок, якщо щось піде не так. Це були люди, які приймали рішення проститись з особистим життям, якщо їх брали в полон.
Але все зміниться, починаючи зі столиці.
«Цей покидьок, що любить кров, з'явиться».
Запобігаючи терористичному інциденту разом з Розалін, Чхве Хан вступає в контакт з лідером таємної організації. В цього лідера і його підлеглих на грудях будуть червона зірка в оточенні п'яти білих зірок.
Кейл вже придумав привід, чому вони з Чхве Ханом одяглися в таку уніформу, коли рятували дракона. Зараз юнак просто дивився на вулицю, перш ніж знову закрити фіранки.
Щасливі громадяни, що прикрашали вулиці, і самі вулиці, що перетворювались на очах. Все це перетвориться в безодню відчаю вже через тиждень.
- Молодий Пане Тейлор.
Вони були тепер в південній частині міста Хьюїс, в місці розташування резиденцій дворян. Карета зупинилась перед будинком, і Кейл, вставши, збирався її залишити.
- Рон попіклується про вас, як тільки ми прибудемо в резиденцію. Вам просто треба буде відправитись далі.
Він дивився на двері перед собою, продовжуючи:
- Забудьте про все.
Він почув голоси Тейлора і Кейдж:
- Щиро дякуємо.
- В наступний раз ми побачимось за більш радісних обставин.
Кейл почав посміхатись. Кейдж і Тейлор продовжували дивитись на нього, але ні юнак, ні кошенята не звернули на них свою увагу.
Хлоп.
Двері карети відкрились.
- Молодий Пане, ми приїхали.
Кейл, Ганс і кошенята – усі вони могли бачити Тейлора і Кейдж, але навіть не дивились в їх бік. Вони діяли так, ніби нікого більш і не було поруч, і залишили екіпаж.
Кейл миттєво повернувся до коня, на якому сидів Рон, ледве покинувши карету. У старого на обличчі була м'яка посмішка, коли він кивнув пану. Рон, який чув про ситуацію від заступника дворецького Ганса, повинен був попіклуватись про все інше. Старий повернувся до кучера, запропонувавши допомогти з паркуванням екіпажу.
Кейл не звернув уваги на карету і відвернувся.
- Ох!
Після чого він зітхнув від захоплення. Кошенята, Он і Хонг, також були здивовані, так як їх золоті очі розширились до неймовірних розмірів.
«...Це навіть краще, аніж я очікував».
Граф дійсно був багатим. За великими залізними воротами була п'ятиповерхова резиденція. Був навіть сад між воротами і самим будинком. Це не було схоже на казку і не відрізнялось особливим блиском, але точно виглядало дорожче, аніж сусідні з нею резиденції благородних.
У будинка була аура і такий вигляд, який ніби говорив, що на його будівництво, безумовно, були витрачені дуже великі гроші. В центрі, звісно, була скульптура з Золотою Черепахою родини Генітюз.
Срииииип! Бенг!
Великі ворота з гербом Золотої Черепахи на них почали повільно відкриватися. Вартовий, що відкривав ворота, а також дворецький резиденції і її слуги – всі вишикувалися, щоб привітати Кейла.
- Молодий Пане Кейл Генітюз! Вітаємо у столиці!
Це було дуже поважне привітання. Вони схиляли голови так низько, що, здавалось, лобами досягнуть землі. Старий, який, здавалось, був головним, говорив так гучно, ніби він просто бажав перевірити міцність своїх голосових зв'язків.
- Ми зробимо усе можливе, щоб служити вам!
«Чому він себе так поводить?»
Кейл подивився на Ганса, який зробив вигляд, що не знає, що тут відбувається.
«Він точно знає, що відбувається».
Ганс цілком точно знав причину, з якої слуги так діяли. Кейл вважав потрібним запитати, підійшовши до старого-дворецького і допомагаючи йому піднятись. Після чого він подивився на інших слуг і проговорив:
- Усі, підніміть голови.
Слуги швидко виповнили наказ. Вони ніколи не бачили Кейла, працюючи в резиденції. Тим не менш усі точно чули історії про Кейла від людей, які відвідували територію Генітюз.
Покидьок Кейл. Слуги тут чули, що старший син графа вважав людей, які працювали в маєтку, як і інші благородні люди, тобто, як до марних людей. Хоча, говорили, що іноді він все ж відносився до них, як до людей. Слуги хвилювались про те, що ж Молодий Пан збирається сказати далі, і чекали продовження його промови.
- Не потрібно бути такими поважними в майбутньому. Я не люблю визивати проблеми в людей, які добре виконують свою роботу.
Очі слуг, як по команді, повернулись до Кейла. Юнак побачив, що всі вони до сих пір затиснуті, і почав хмуритись.
- Я чув, що мати обрала усіх вас. Вона сказала, що у вас є велика гордість за вашу роботу. Тому, я впевнений, що ви будете дуже добре працювати.
Вирази обличь слуг були здивованими.
- Якщо в вас виникнуть якісь питання, попросіть поради у Ганса.
Для нього було достатньо зробити те, що він вже зробив, так що все інше було краще всього залишити на Ганса. Окрім того, не було причин приділяти багато уваги всьому цьому, якщо він збирається залишити цей дім вже через декілька днів. Кейл подивився на слуг, чиї обличчя стали трохи краще, і повернувся, щоб піти.
- Ходімо.
Кейл пішов вперед, прямуючи до дверей, що вели в п'ятиповерховий будинок. Коли домовласник входив в свій дім вперше, йому необхідно було особисто пройти від воріт до дверей резиденції. Це символізувало те, що він наказує своєю територією.
Коли наслідний принц став королем, він повинен був пройти від воріт до самого серця палацу, де знаходився його престол. Тут була аналогічна логіка.
Граф Дерус і графиня увійшли в цю резиденцію раніше, але Кейл на даний момент є власником цієї великої резиденції.
Скрииииип!
Великі залізні стулки воріт з Золотою Черепахою зачинились. В той же час, як це звичайно і буває з розповсюдженням інформації по столиці, ближні дворяни дізнались про прибуття представника родини Генітюз. Це відбулось ще швидше, аніж людина, яку в палац відправив Кейл, щоб повідомити короні про своє прибуття, встиг досягти до пункту призначення.
***
Ось чому ці троє людей, які були членами наради північно-східного дворянства, почали відчувати занепокоєння. Вони почали хмуритись, попиваючи чай один з одним.
- *зітхання* ...Це дійсно не Молодий Пан Басен, а його старший брат. Це сильно ускладнить ситуацію.
- Але ми повинні взяти його з собою, так як він один з нас.
- Це правда. Я впевнений, що навіть такий покидьок, як він, не буде протидіяти нам, правильно?
Нейтральна родина Генітюз і приємний, але не гнучкий Басен. А тепер прибув ще й покидьок родини Генітюз. Ці троє, чиї родини були ближче всього до Генітюзів серед усіх північно-східних благородних родин, приймали рішення, що мали значення для їх майбутнього.
- Ми просто повинні захищати його і завадити здійснити якусь дурість. Давайте для початку зустрінемось з ним і поговорим.
Для них Кейл був схожий на малюка, що йшов по воді і потребував їх захисту. В той же час Кейл був небезпечний, так як міг в любий момент закотити сцену. Вони негайно відправили лист-запрошення в резиденцію Кейла, яке незабаром дійшло до рук Кейла.
Зітхання.
Кейл кинув лист на стіл з дуже роздратованим виразом обличчя.
- Хіба ви не підете?
- Я можу не піти?
- Ні. Ця зустріч представників північно-східного дворянства.
- Я так і знав.
Благородні люди дуже швидко отримали інформацію. Кейл був таким самим. Ганс передав йому документ, отриманий від місцевого управителя.
- Цей список дворян, які в цей час знаходяться в столиці.
- Гаразд. Рон попіклувався про все належним чином?
На питання Кейла у Ганса була лише коротка відповідь:
- Так.
Кейл був задоволений цією відповіддю. Кейл багато чого підготував для Тейлора. Перуку, одяг, інвалідну коляску без гербу родини Стен і навіть гроші. Він все це передав Тейлору. Хоча, окрім особисто переданих грошей, все інше доставив Ганс.
- Гарна робота. Постарайся відпочити.
- Так, сер. Я обов'язково відпочину.
Ганс не був тим, хто казав, що в нього і так все добре, коли пан говорив йому відпочити. Кейл сказав ще одну річ, коли Ганс швидко спробував вислизнути:
- Ах, але спочатку попроси когось принести мені поїсти.
- Я обов'язково зроблю це.
Ганс швидко відповів Кейлу, який явно натякав на те, що не бажає йти в столову, і достатньо скоро кімната Кейла була заповнена наїдками. Кейл подивився на страви, що принесли, серед яких було м'ясо, десерти і навіть вино, і з задоволенням посміхнувся, перш ніж відправитись на терасу.
Його кімната була розташована на третьому поверсі. В ній було багато сонячного світла. Юнак відкрив велике вікно, що вело на терасу, і покликав:
- Виходь.
Після чого він відійшов від вікна і сів поруч із столом. Незабаром Кейл побачив трохи листя, що пливли у повітрі і опустились на стілець напроти Кейла.
Дракон увійшов в кімнату, а листя просто прилипли до нього.
Он і Хонг також сіли на стільці зліва і справа від невидимого дракона.
Кейл дивився на цю трійцю, перш ніж відкрити пляшку з вином і сказати:
- Поїж.
Червоне вино наповнило келих.
- Ти приносив нам їжу, але не залишав собі нічого поїсти.
Кейл підніс келих до губ, перш ніж продовжити говорити:
- Я впевнений, що слідкувати за нами було доволі непростою справою.
В цей момент чорний дракон розвіяв магію невидимості і проявився. Он допомогла дракону прибрати листя, що прилипло до нього, а Хонг почав набивати пащу дракона стейком, який приготував Бікрос.
Середній вік цієї трійці – сім років. Кейл просто дивився, як три тварини їдять, перш ніж підштовхнути до них більше їжі. Побачивши, що робить Кейл, Он і Хонг здригнулись, в той час, як чорний дракон припинив жувати і став уважно спостерігати за Кейлом.
Кейл зробив ще один ковток, почавши роздумувати:
«Їм належить в майбутньому важка праця».
Оскільки їм належало так важко працювати за його розпорядженням, найменше, що він міг зробити, це добре їх накормити. Можливо, це було через те, що вони були такі юні, але Кейл зміг розслабитись вперше за тривалий час, навіть незважаючи на те, що присутні тут «малюки» були сильніші, аніж звичайні люди.
- Було б класно, якщо б все могло просто залишатись таким, як зараз.
Великий будинок, смачна їжа, подібна цій, і час для відпочинку. Кейл думав про те, як здорово було б жити разом з цією трійцею.
Його ціллю було жити так, як тільки Басен стане офіційним спадкоємцем. Кейл знову задумався. Після чого він увімкнув магічну музикальну скриньку в кутку.
Пісня, яку він не знав, почала грати, а Кейл зробив ще ковток вина. Він бачив, як небо стало темнішим.
- Це чудово.
«Таким і повинно бути справжнє життя».
У Кейла на обличчі з'явилась розслаблена посмішка. Але в цей момент...
Тук-тук-тук!
Чорний дракон знову став невидимим, а кошенята почали прикидатися нормальними котиками, ретельно вмиваючи мордочки.
Кейл встав, щоб підійти до дверей.
- Ах!
Кланг!
Він випадково задів пляшку з вином, коли вставав, і та впала і розбилась. Килим почав фарбуватися в червоний колір.
«...В мене погане передчуття».
У Кейла раптом виникло погане передчуття без якоїсь видимої причини. Він швидко попрямував до дверей.
«Чому в мене таке передчуття?»
Кейл ніяк не міг цього зрозуміти.
«Це ж не Чхве Хан? Ні. Цього не може бути. Якщо він не гнав, як божевільний, то просто не міг вже дібратись сюди. Його не буде в столиці ще три дні».
Не було жодної можливості, щоб хтось на кшталт Чхве Хана змусив пораненого Лака рухатись так швидко. Незважаючи на те, що у Чхве Хана були зілля, які дав йому Кейл, Плем'я Вовка було відкинуто богами. Оскільки зілля були зроблені за допомогою божественної сили, вони не спрацювали б на Лака.
І не було жодного способу, що Розалін, обережна і передбачлива дівчина, яка спочатку приховувала свої магічні здібності в романі, використала б передову магію, щоб перенести їх усіх в столицю.
Але, саме головне, Кейл сказав Чхве Хану, щоб той залишився в столиці в певному трактирі. Колись він збирався зустрітись з головним героєм роману, щоб передати йому Рона і Бікроса і попіклуватись про інші дрібниці.
«Правильно. Це відчуття – просто побічний ефект занадто довгого перебування в суспільстві таких людей, як Рон і Чхве Хан».
Кейл заспокоївся, перш ніж доволі енергійно відкрив двері.
- ...Ти...
Серце Кейла пропустило удар, як тільки він відкрив двері. Надзвичайно відчайдушний голос швидко торкнувся вух Кейла:
- Кейл-нім. Мені дуже шкода. Ви були єдиною людиною, яка спала на думку.
Перед ним стояв повністю зневірений на вигляд Чхве Хан. Здавалось, він кинувся сюди з усієї можливої швидкості, оскільки виглядав жахливо пошарпаним.
Юнак відчув, що бачить найстрашнішу річ в своєму житті. Поруч з Чхве Ханом стояв заступник дворецького Ганс, у якого було такий же вираз, як і в Чхве Хана, але з деяким збентеженням. Однак в цей момент Кейл помітив людину, яка прийшла з Чхве Ханом, а також людину, яку на спині ніс цей чорноволосий юнак. Кейл швидко відкрив двері ширше.
- Заходьте негайно.
Людиною на спині Чхве Хана був ніхто інший, як член Племені Вовка, Лак.
- Неси його сюди.
Лак з Племені Синього Вовка, спадкоємець Короля Вовків, здавалось, знаходився в небезпечному стані.
Лак зараз мучився від жахливого болю, який повинен був починати його саме перше в житті перетворення в стан берсерку. Кейл не знав, чому цей стан, який в романі повинен був прийти тільки через рік, почався прямо зараз.
Однак він оглянув усіх присутніх і сказав тільки одне:
- Не хвилюйтесь.
Далі
Том 1. Розділ 30 - Ти (5)
Чхве Хан і Лак. За ними була Розалін. Усі троє увійшли в кімнату Кейла. - Ганс. Йди і принеси чогось випити. - Перепрошую? Ах! Зараз! Кейл зачинив двері, не дозволивши дворецькому Гансу увійти в кімнату. Після чого юнак вказав Чхве Хану, що дивився на нього, на ліжко, щоб той поклав туди Лака. - Для початку поклади його. - Зрозумів. Чхве Хан обережно поклав Лака на ліжко. Кейл підійшов до нього. У Лака точно була найчистіша кров, через яку хлопчисько виглядав, як слабка людина. Однак він був доволі високим для хлопчиська свого віку. - Хаааааах, хаааааа, хааааах... Лак з усіх сил намагався відкрити очі. Він сильно хмурився, а тіло хлопчиська постійно здригалось, ніби він не міг знайти сил лежати спокійно. Було вже занадто пізно намагатись запобігти наступу стану берсерка. Кейл подивився на високого, але все ще зовсім юного хлопчика, який з усіх сил намагався відкрити очі, і м'яко заговорив з ним: - Просто прикрий очі. Немає потреби напружуватись. У впевненому тоні Кейла не було сили, але в нього був спосіб змусити людей себе слухатись. Лак повільно закрив очі. Голос цієї людини, яку Лак не знав, втікав у вухо хлопчиська. - Все буде добре. Лак хрипко і ледве чутно кликав когось. Він призивав свого дядю, вождя Племені Синіх Вовків, людину, яка померла за плем'я, хоча і була в одному кроці від того, щоб стати Королем Вовків. Його дядя змусив Лака сховатись, перш ніж кинутись на загарбників. «Все буде добре». Ці слова сказав йому дядя. Лак почав хмуритись, коли думав про свого дядю. Кейл просто проігнорував його, відвернувшись. - Кейл-нім, чому Лак в такому стані? Чхве Хан все ще виглядав тривожним і зневіреним. Спочатку в романі Чхве Хан лише трохи відкрив своє серце Лаку до цього моменту. «Що ж могло статись?» Кейл не був ідіотом. Він знав, що ситуація Чхве Хана змінилась через нього. Ось чому він намагався перервати їх відносини. Юнак не відповів на питання, і Чхве Хан продовжив говорити: - Зілля не працюють. За словами Розалін, представники Племені Вовка не можуть використовувати зілля. Зцілююча магія також не працює. Я не впевнений, що треба робити. Але мені треба його захистити. Я повинен його захистити. - Заспокойся. Кейл був занепокоєний тим, що Чхве Хан почне шаленіти, якщо продовжить нагнітати ситуацію в тому ж ключі. Це було б так само страшно, як той дракон в кутку кімнати, якщо він впаде в лють. Можливо тому, що він прожив десятки років наодинці, або як раз всупереч тому, що він прожив декілька років наодинці, особистість Чхве Хана залишилась такою, якою і була. Він все ще був гарним хлопцем, якого хвилювали такі речі, як дружба. - Кейл-нім. - Якщо ти мені довіряєш, просто залиш це мені. - ...Я вам довіряю. - Добре. Кейл підтвердив, що Чхве Хан заспокоївся, перш ніж кинути погляд на Розалін. Розалін. Вона була першої у списку спадкоємців трону в Королівстві Брек. Однак ця геніальна магеса була готова кинути все це. Розалін нагадувала Кейлу червону троянду. В неї було червоне волосся, яке було навіть яскравіше, аніж у Кейла, а також гарні червоні губи, які зараз були вигнуті в привабливій, повній цікавості посмішці. Хоча вона може нагадувати йому троянду, особистість дівчини була ближче до сонця. Розалін не дивилась на Лака, Чхве Хана або навіть Кейла. Її погляд був зосереджений в кутку кімнати. - ...Ця аура... Ця сильна магічна аура! Розалін дивилась точно в той куток, який раніше облюбував дракон, а руки її тремтіли і міцно стискались. - Зітхання. З губ Кейла зірвалось зітхання. Здавалось, що дракон був зацікавлений в цій магесі. Чорний дракон відправив убік Розалін і продемонстрував деякі навички використання мани, про які Розалін не могла навіть мріяти. Протягом всієї історії, дракони мали тенденцію ненавидіти людей, але, як і маги, зовсім трохи. Дракон робив це через те, що був щасливий. Кейл подивився на стіл, який здавався пустим, і тихо почав говорити. - Досить. Зупинись. Майже миттєво Розалін глибоко зітхнула і швидко повернулась до нормального стану. Дракон, здавалось, видалив ману. Розалін не могла перестати тремтіти, дивлячись на Кейла. - Тільки що... Кейл відмахнувся від неї і вказав на Лака. - Це зараз важливіше. - Ах! Вираз обличчя Розалін швидко заспокоїлось. Вона подивилась на Лака, який лежав з закритими очима і запитала Кейла: - Що відбувається з Лаком прямо зараз? Кейл подивився на маленький посох у руці дівчини. Причина, з якої вони змогли досягти столиці всього за три дні, була, ймовірно, в тому, що Розалін використала магію телепортації. Всупереч очікуванням Кейла, Розалін вже розкрила масштаби своїх здібностей. - Ти маг, правда ж? - Так, це правда. - Ти чула щось про стан берсерку, властивого племенам звіролюдей? - Ах... Розалін випустила легке зітхання. Однак її обличчя швидко відобразило задумливість. - Я читала про стан берсерку Племені Вовка в книгах. Тим не менш я ніколи нічого не читала про те, щоб піднімалась лихорадка, як у Лака, і щоб воно супроводжувалось таким болем. - Це тому, що зараз його перший раз. - Перепрошую? Кейл продовжив говорити з людьми в кімнаті, які все ще дивились на нього: - Звіролюди втрачають розсудливість під час свого першого занурення в стан берсерку через фізичний біль від тілесної трансформації. Якщо вони зможуть пережити цю першу болючу трансформацію, то зможуть використовувати режим берсерку в якості зброї. Звіролюди були найсильнішими, коли вони були в стані берсерку. Кейл перевірив стан Лака, перш ніж продовжити: - Він дуже скоро увійде в стан берсерку. Після чого він повернувся і подивився на Розалін. Дівчина кивнула і уважно подивився на нього. - Я не знаю, яка ти людина, але можу усвідомити ситуацію. Хоча її тон був суровим, але очі все ще залишались тендітними. - Він ще зовсім молодий хлопчисько. - Я знаю. Вона попросила Кейла про допомогу, і юнак погодився допомогти. - Мяяяяу! В той момент обидва кошеняти з'явились між ними і вскочили на ліжко. Он і Хонг дивились на Лака, коли... - Ургх! Лак показав зуби і став ричати на обох кошенят. Його інстинкти контролювали раціональність прямо зараз, змушуючи його агресивно реагувати на інших звіролюдей. Він виглядав настільки злобним, що навіть Чхве Хан захвилювався. Тим не менше... - Мяяяяу! Тап! Хонг використав передню лапу, щоб закрити губи Лака. Це була різка атака передньою лапою, яка, здавалась, говорила Лаку, щоб той зупинився. Після чого Хонг подивився на Кейла очами, які, здавалось, благали юнака поквапитись і допомогти Лаку. - Він в нормі, - відповів Кейл Хонгу, коли в двері постукали. Коли Кейл відкрив двері, Ганс приніс напої, а також мокрі рушники. Кейл миттєво віддав Гансу ще один наказ. - Ганс. - Так, сер? - Приведи когось, щоб перенести його. - Пере...Перепрошую? Кейл вказав на Лака на ліжку. - Його необхідно перенести на підземну тренувальну арену. О, і переконайся, щоб усі лицарі залишили арену, там не повинен залишитись хтось ще. Здавалось, обличчя Ганса питає, чому Кейл переводить хворого хлопчика на арену, але Молодий Пан просто проігнорував його. - Поквапся. - Так, сер. У Ганса було багато питань, і він дивився на Кейла із дивним виразом обличчя, але все ще бездоганно виконував свою роботу. Заступник дворецького швидко пішов, щоб привести людей для переміщення Лака, а Кейл обернувся, щоб подивитись на Чхве Хана і Розалін. - Чхве Хан і ти. - Розалін. - Так, Розалін. Ці двоє відвернулись від ліжка, щоб подивитись на Кейла. - Так, Кейл-нім. - Що таке? Стурбованість, тривога, розпач і щире бажання допомогти. З усіма цими емоціями на обличчях, Чхве Хан і Розалін більше схожі на простих добрих людей, аніж на героїв. Кейл прямо відповів на їх вичікуючі погляди: - Вам треба буде трохи побитись. - ...Вибачте? Після декількох секунд мовчання Розалін все ще виглядала шокованою, а Чхве Хан просто спокійно чекав продовження пояснень від Кейла. - Зазвичай, коли звіролюди з дикою звіриною кров'ю, такі як представники Племені Вовка, Племені Тигра або Племені Ведмедя, переживають своє звернення вперше, їх батьки, брати і сестри допомагають впоратись з цим. Вони наносять свої атаки по шаленій людині, одночасно захищаючи його, щоб він не постраждав. Так вони захищають своїх дітей. Вирази обличь Чхве Хана і Розалін майже одночасно скисли. У Лака тепер не було батьків або братів з сестрами. Кейл поглянув на Лака, перш ніж продовжити говорити. - Я можу сказати, що ця ситуація просто не варіант для цієї дитинки. Плеск в долоні. Кейл плеснув один раз, перш ніж вказати на Чхве Хана і Розалін. - Ось чому ми зробимо вигляд, ніби ви мати і батько, або, якщо вам не подобається цей сценарій, то станете старшим братом та сестрою. Вам потрібно буде побитися і зробити все можливе, щоб захистити його. У Кейла був Неруйнівний Щит, але він не хотів приймати участь в вирішенні проблеми зі станом берсерка Лака. Чому він повинен втручатись, коли тут є набагато сильніші люди, аніж він? Розалін і Чхве Хан подивились один на одного. - Він втомиться, і стан берсерку поступово зникне. Важливо, щоб його розум повернувся під час цього першого входу в стан берсерку. Це єдиний спосіб допомогти йому зберегти свої розум і раціональність в наступний раз, коли він знову увійде в цей стан. Це було важливо, щоб його раціональність не конфліктувала з природним інстинктом. Для звіролюдей було важливо досягти цього стану внутрішньої гармонії. Чхве Хан деякий час обдумував це, перш ніж поставити питання Кейлу. - Кейл-нім, як довго він буде підтримувати свій стан берсерку? - В нього виключно чиста кров. - Тобто, ви маєте на увазі, що це займе багато часу? - Так, напевно близько двох годин. Кейл підійшов до ліжка Лака і поплескав його по плечу. - Це може бути складно для інших людей, але, Чхве Хан, тобі це зробити буде легко. Я тобі довіряю. - Я досягну успіху. Я хьон Лака. Розалін поглянула на Чхве Хана із дивним виразом обличчя. Чхве Хан маніакально вбивав вбивць, щоб захистити людей. Під час їх спільної подорожі, цей хлопець завжди залишався пильним і спостерігав за їх оточенням. Однак така людина здавалась вкрай розслабленою зараз, хоча це була дуже серйозна ситуація. Після чого вона почула розслаблений голос Кейла, поки все ще дивилась на Чхве Хана. - Так, так. Поїмо щось смачненьке, коли буде виконано. Кейл думав про їжу і вино, про трапезу, яку йому не вдалось закінчити. Двері відкрились в той же момент, і Ганс з Роном і ще кимось увійшли, щоб перенести Лака. - Молодий Пане, арена була очищена. - Це було швидко. Кейл наказав Чхве Хану перемістити Лака, що тепер вже безперервно гарчав, на ноші, перш ніж сказати наступне: - Поїхали. *** Кейл поклав дещо в чарівний мішечок і попрямував до арени. Підземна арена резиденції. Територія графа Генітюз славилася своїми багатствами, але це багатство підтримувалось і значною військовою силою. Як вони зможуть вижити поруч з Лісом Темряви і небезпечними монстрами, що живуть в ньому, без сильної військової підтримки? Ось чому їх резиденції мали підземні арени для навчання, і ці арени були набагато більші і кращі, аніж більшість резиденцій герцогів або маркізів. Кейл віддав наказ, як тільки вони увійшли на велику підземну арену: - Ви обидва залиште арену, заблокуйте область і переконайтесь, що ніхто не прийде з першого поверху. - Так, Молодий Пане. - Все зрозуміло, Молодий Пане. У Кейла в роті з'явився гіркий присмак, коли у Рона на обличчі з'явилась надзвичайно широка посмішка, але Кейл вирішив відпустити його. Подивившись, як дві людини йдуть, юнак відніс кошенят в куток арени. Звісно, він не забув про необхідність залишити між собою і Чхве Ханом з Розалін, якомога більшу відстань. - Ви вдвох відправляйтесь до центру! Чхве Хан вийшов в центр арени. У Розалін було надзвичайно серйозне обличчя, коли вона трохи відсунулася від Лака. - Рррр! Лак тремтів, ніби в нього був припадок. Його руки, ноги... Все тіло хлопчиська тремтіло. Однак ані Розалін, ані Чхве Хан не підійшли до нього. Це було через те, що у Лака почали зростати кігті. Дуже гострі кігті, що належали дикому звіру. - Аааааах! Тіло Лака піднялось в повітря. Він застиг, як стріла, і почав повільно змінюватись. Кейл підтвердив, що великі залізні ворота на арену щільно зачинені, перш ніж повільно піти далі в куток з кошенятами, Он і Хонг прямували за ним по п'ятах. «Це не жарт...» Кейл бачив, як високий і слабкий Лак повільно почав змінюватись. - Грраааааар, ааааа! У Лака виросли гострі клики, перш ніж він почав в агонії кричати. Хлопець повільно встав, трохи хитаючись, перш ніж нахмуритись і відкрити очі. Після чого він подивився у стелю і видав протяжне виття: - Аууууууу! В цей момент перед Кейлом з'явився напівпрозорий бар'єр. Це був щит. В той час, як Он і Хонг оглядалась в шоці, Кейл недбало почав говорити: - Дракон, ти дійсно дивовижний. Чи можеш ти його зробити ще й звуконепроникним? Інший щит перекрив вже існуючий. Розалін поглянула в його бік, і Кейл побачив її шок, коли магеса побачила два шари захисту перед Молодим Паном. В цей момент голос чорного дракона, що повинен був бути десь всередині щита, торкнувся вух Кейла: - Ви дуже слабкі. Ось чому вам потрібен захист. Он і Хонг були у захваті від усвідомлення того, що це був дракон, але з жалем подивились на Кейла, почувши, що сказав дракон. Здавалось, вони згодні з оцінкою дракона. Кейл проігнорував їх погляди і недбало відповів: - Роби, що хочеш. - Я не знаю, чому ви не використовуєте цю силу. - Тобі не потрібно це знати. Чорний дракон швидко зрозумів, що Кейл не хотів показувати ту древню силу іншим людям, залишаючи її козирем в своєму рукаві. Кейл стиснув плечима, і в підсумку був створений третій шар щита. «Його майстерність зростає на очах». Дракони вивчали магію інакше, аніж люди. Вони контролювали магію своєю волею. Кейл подумав, що швидкість покращення чорного дракона була просто дивовижною, але це також зробило його більш кориснішим для Молодого Пана родини Генітюз. Кейл тепер міг спокійно дивитись на Лака, який у стані берсерку опустився на землю. - Рррррааааар! Ауууууууу! Крики Лака заповнили всю арену. Якщо б не було звуконепроникної і ударостійкої магії, що була встановлена у підвалі, лицарі резиденції давно збіглись би сюди. Тіло Лака ставало все більше, поки він видавав крики. М'язи, яких там не було, почали розвиватись, а очі хлопчиська почервоніли. Це було доказом того, що він втратив над собою контроль. Чому цей маленький хлопчик з Племені Синього Вовка вийшов з себе? У романі Лак повинен був пережити свою першу трансформацію в берсерка тільки через рік. Причиною того була смерть людини. «Цілитель Пендрік». Цей ельф помер у битві. Пендрік був тим, хто нагадував Лаку його померлого дядька, вождя Племені Синього Вовка. Бачачи, як помираю Пендрік, Лак збожеволів, бажаючи вбити усіх і кожного кого тільки бачив. - Он, Хонг. Кейл подивився вниз на брата з сестрою, що ховались разом з ним за щитом. - Ви ще не пройшли свою трансформацію в берсерка, правильно? Кошенята кивнули. - Ви нічого не знаєте про це? - Насправді, ні. - Нас цьому ніхто не вчив. Кейл знав, що так все і буде. Так як Он і Хонг також здавались чистокровними, їх перетворення в берсерків буде таким самим. Кейл знову подивився вперед і почав говорити: - Плем'я Вовка, Плем'я Тигра, Плем'я Ведмедя і Плем'я Котів – це чотири племені втрачають свою раціональність більше всього саме під час першої трансформації в берсерка. Ось чому ми називаємо ці чотири племені звіролюдей найбільш близькими до монстрів. Він не знав багато про Плем'я Котів. - Я не знаю, як буде відбуватись перетворення в берсерка для Котячого Племені, але якщо ви відчуєте, що починаєте божеволіти або раптом відчуєте, що ваша температура або біль починають збільшуватись, негайно приходьте до мене. «В будь-якому випадку, було б погано, якщо б з вами трапився нещасний випадок». Кому прийшлось би тоді розгрібати наслідки? Кейлу прийшлось би прибирати після них. Юнак був тим, хто взяв на себе відповідальність за все, що відбувається на його території, і за людей, яких він прийняв. Кейл повернувся, щоб подивитись на них, коли не почув відповіді. Дві пари золотих очей були повернуті до Кейла, і обидва кошеняти попрямували до його ніг і почали тертися. «Чому вони люблять так робити?» Кейлу не подобалось, коли об нього терлися, і він трохи відсунув ногу вбік. Коли він це зробив, юнак почув те, від чого по спині пробіг озноб: - А дракони також шаленіють? - Ні. Це було б безумство, якщо б у драконів було б такі шалені перетворення. Якщо дракон збожеволіє, декілька гір могли б зникнути в одну мить. Це була жахлива думка. Вираз обличчя Кейла застигло сильніше, аніж колись ще, але він продовжував дивитись вперед. Це був його спосіб сказати, що юнак більше не бажає про це чути. - Тск... Він почув клацання язика десь в повітрі, яке видав дракон. В той час як Кейл роздумував про мінливість цього дракона, перетворення Лака в стан берсерку було, нарешті, завершено.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!