Ти (2)

- Заходьте.

Кейж жестом запросив їх увійти в кімнату, і Кейдж вштовхнула всередину інвалідне крісло Тейлора. Як тільки усі троє сіли за стіл, Кейл навіть не поглянув на випивку, поки не запитав:

- Чого ви хочете?

Голос Кейла був надзвичайно холодним і жорстоким, на відміну від звичайного. Однак це тільки підтвердило думки Тейлора, який вважав, що ця людина перед ним насправді не була покидьком. Насправді він був набагато розумніше, аніж думали інші.

Тейлор не прийшов би сюди, тільки щоб випити з Кейлом. Алкоголь був гарним тільки тоді, коли ви могли спокійно випити з людьми, яким ви могли повністю довіряти. Пити з іншими варто або для полегшення розмови, або заради спостереження за іншою стороною.

- Який, на вашу думку я людина, Молодий Пане Кейл?

Кейл тихо спостерігав за співрозмовником. Коли він почув це питання, але перш ніж дати відповідь, він підійшов до ліжка і підняв свою сумку. Він повернувся і кинув на стіл гаманець.

Кланг.

Металічний звук наповнив кімнату, коли мішечок трохи відкрився. Всередині мішечка було багато золотих, срібних та бронзових монет. Впевнений голос Кейла задзвенів в повітрі.

- Я не знаю, чому ви прямуєте в столицю прямо зараз, коли кожна благодійна людина в країні зосередила свою увагу на столиці, але я впевнений, що є тільки одна річ, заради якої кролик, на кшталт вас, увійде в лігво лева, на кшталт мене.

Кейл очікував цього моменту з тих самих пір, як вони попросили дозвіл йти за ним в столицю. Він думав про це кожен раз, коли відчував їх погляди на собі під час подорожі.

- Багата родина Генітюз. Ви хочете грошей, правильно?

Зітхання.

Жриця Кейдж зітхнула, яке було майже схоже на зітхання захоплення. Тейлор був тим, хто раніше завжди грав, стоячи на вершині, перш ніж впасти з обриву, але Кейдж була тою, хто завжди знаходився знизу. Для когось на кшталт неї Кейл був унікальною людиною.

Цей юнак просив заступника дворецького приносити йому алкоголь кожен раз, коли в нього був вільний час.

Йому все одно, чим займаються підлеглі, головне, щоб їжа була високої якості.

Юнак зупинявся в найрозкішніших трактирах і завжди здавався розслабленим. Він також не піклувався про те, що говорив іншим.

Однак ця людина точно не була покидьком.

Її друг, Тейлор, розумів це навіть краще, аніж жриця.

- Значить, ви вже знали.

- Це так само легко, як з'їсти шматок пирога.

Кейл відповів так, ніби це зовсім не представляло складнощів.

- Дивлячись на те, як ви подорожуєте, можна сказати, що вам не достатньо грошей. Щоб залишатись в столиці, особливо непомітно, вам більше всього на світі потрібні гроші. Я впевнений, що це не був ваш початковий план, але було б логічно поставити подібне питання, коли разом з вами подорожує Золота Черепаха.

Тейлор не міг спростувати тільки що сказані Кейлом слова. Це була правда. Кейл Генітюз був тим, хто не намагався уникнути його, старшого сина, від якого відвернулась навіть родина. Запитати Кейла в надії отримати грошей – це кращий спосіб їх отримання.

Навіть якщо Кейл сказав би «ні», це не виглядало так, ніби Кейл може розповісти Веніону про прохання Тейлора. Син родини Генітюз, здавалось, ненавидів складні речі.

В очах Тейлора Кейл був тим, хто добровільно ховався від інших.

- Щиро вам дякую, Молодий Пане Кейл.

Кейл Генітюз не сказав навіть «будь ласка». Замість цього він був готовий втілити в життя свій план, який він сформулював і придумав з тих пір, як вони почали слідувати за ним.

- Ви підете з самого ранку?

- Так, ми планували піти тихо, але прийшли сюди, щоб побачитись з вами перед тим, як піти. Ми далі повинні самі піклуватись про себе.

Очі Тейлора були ясні, коли він сидів в своєму інвалідному кріслі. Тим не менш Кейл не міг бачити ніяких позитивних емоцій в очах Тейлора, коли дивився в його очі.

- Чи плануєте ви відвідати храм?

В той момент, коли вираз обличчя Тейлора демонструвало шок від нерозуміння, звідки Кейл дізнався, втрутилась Кейдж:

- Так, ми плануємо проникнути через храм.

Вони планували замаскувати Тейлора в якості члена храму і проникнути в нього. Однак треба було пам'ятати про помсту Храму Бога Смерті Кейдж, однак та була готова піддати себе такій небезпеці заради Тейлора.

Тим не менш навіть попадання в подібне місце не гарантувало б таємного проникнення. І Кейл вказав на цю проблему.

- Навіть якщо ви увійдете до храму, Веніон та маркіз дізнаються про це протягом трьох днів. В них, скоріш за все, є інформатори навіть в Храмі Смерті.

- Ви дійсно добре проінформовані.

Кейдж почала посміхатись. Вона раптом зрозуміла, що мав на увазі Кейл.

- Молодий Пане Кейл. Я впевнена, що у вас є причина, з якої вам так цікаво, що ми будемо робити?

Стук. Стук.

Вказівний палець Кейла постукав по столу.

- Візьміть ці гроші і повідомте власнику трактиру, що ви зі своїми людьми залишитесь тут ще на один день.

Після чого Кейл підняв палець і вказав на своїх співрозмовників.

- Що стосується вас двох, ви поїдете в моїй кареті. Інша частина вашої групи відправиться в столицю на наступний день.

Кейл відсунув стілець і встав. Після чого він підійшов до магічного ящика і дістав з нього ще один предмет, який поклав на стіл перед співрозмовниками.

- Це магічний інструмент, який зробить любі форми життя в обраній області невидимими протягом п'яти хвилин.

Це був другий предмет, який йому прийшлось орендувати від імені Білоса.

***

- Молодий Пане, ви плануєте щось вкрасти?

- Крадіжка? Ні. Я планую дещо зламати.

- ...Зламати дещо?

***

Він планував використати цей предмет під час інциденту з терористичною атакою на площі, але в нього з'явилась причина використати його раніше. Кейл був вдячний, що це був не одноразовий предмет.

Тиша заповнила кімнату, коли Кейл замовк. Кейдж і Тейлор переводили погляди з Кейла на предмет і назад. Їх губи відкривались і закривались декілька раз підряд, але вони нічого не змогли сказати. Нарешті вони змогли видавити з себе:

- Навіщо...?

Молодий Пан Тейлор, який мовчав деякий час, повільно почав говорити.

- Навіщо ви робите це для нас? Ви нічого не виграєте від цього.

«Навіщо? Я повинен трохи допомогти вам, бо вже заварив цю кашу. Не схоже, що це нашкодить мені».

Окрім того, якщо Тейлору вдасться захопити місце маркіза, Кейлу не потрібно буде турбуватися про жадібність маркіза Стен або Веніона, як тільки почнеться війна з іноземними державами. Це допоможе території Генітюз залишатись спокійною, а Кейлу жити в мирі.

- Чи повинен я відповідати на це?

- Так, я хочу почути вашу відповідь.

Тейлор хотів почути відповідь Кейла. Юнак спокійно відповів на питання старшого сина родини Стен. Відповідь була як жорстока, так і холодна:

- Це тому, що ти такий жалюгідний. Я хочу знати, навіщо хтось на кшталт тебе, каліки, який не знає, коли помре, робить все це. Для старшого сина маркіза, просити в покидька графської сім'ї грошей, це просто вбого.

Рот Тейлора повільно відкривався і закривався, перш ніж він почав тихо сміятись. Син маркіза плескав по своїм колінам руками. Коли він це робив, то взагалі нічого не відчував.

Тим не менш, очі Тейлора, ніс, рот, руки і інша частина все ще були живі. Тейлор почав яскраво посміхатись:

- Дякую за ваше співчуття. Мені була потрібна така симпатія.

- Однак є одна умова.

Кейл не звернув увагу на слова подяки Тейлора.

- Що ж це?

- Забудь про все.

Кейл знову повторив ці слова, підштовхнувши торбу з грошима до Тейлора:

- Забудь про кожну річ, яка відбулась.

Кейл показував, що готовий їм допомогти, але не хотів, щоб ці люди були якось пов'язані з ним. Кейдж зробила крок вперед. Ось чому вона прийшла з Тейлором.

- Молодий Пан Тейлор і я принесем обітницю перед обличчям Бога Смерті, що нічого не розповімо. Я впевнена, що ви усвідомлюєте, що любий, хто порушить обітницю, зроблену перед Богом Смерті, помре?

- Так, я розумію. Будь ласка, принесіть свою обітницю.

Кейл посміхнувся її словам. Обітниця, що принесена Богу Смерті. Це було через те, що Кейл вірив у відому обітницю, тому він добровільно погодився допомогти їм.

Жриця Кейдж не стрималась від сміху, побачивши посмішку Кейла про їх рішення дати обітницю Богу Смерті.

- Я гадаю, що Молодий Пан Кейл не стане давати обітницю?

- Правильно. Якщо через це ситуація стане складною, я планую все розповісти.

- Веніону.

- Так.

Кейл впевнено відповів на питання. Відповідь покидька родина Генітюз насправді змусила Тейлора відчути себе набагато спокійнішим. Тейлору сподобалось те, що Кейл був чесним і сказав, що планує повідомити все, якщо в майбутньому його допомога їм буде визивати в нього проблеми.

- Кейдж, давай зробимо це.

- Гаразд.

Тейлор і Кейдж. Вони вдвох більше не звертали увагу на Кейла. Це був їх сигнал один для одного, що вони відкриють Кейлу майже все.

- Ми почнемо зараз.

Сьогодні була ніч молодик. В ці ночі, коли місяця не була видною, сила Бога Смерті була на вершині. Кейдж закрила очі і склала руки перед собою. Це виглядало інакше, аніж коли люди складували долоні у молитовному жесті. Обидві її долоні були спрямовані на Тейлора і на неї.

Ооооооон!

Невелика вібрація наповнила повітря. В той же час з кінчиків пальців Кейдж з'явився чорний дим, який оточив усіх трьох.

«Це свята сила?»

Кейл був наповнений дивним відчуттям, яке відчувалось навкруги його тіла. Воно точно відрізнялось від Древніх Сил, але було ще теплішим, хоча і залишалось чорним.

- Я, Кейдж, дочка вічної ночі, хочу зайняти ім'я ночі, щоб принести обітницю разом з Тейлором Стеном. Заставою стануть наші життя, любий, хто порушить цю обітницю, кане у вічну темряву.

Кейдж відкрила очі і подивилась на Кейла і Тейлора, перш ніж продовжити говорити.

- Я, Кейдж, і Тейлор Стен обіцяємо тримати в таємниці все, що відбулось до сьогоднішнього дня, і беремо в свідки Кейла Генітюз. Ми не будемо обговорювати це з кимось ще.

- З кимось ще.

Тейлор повторив заключні слова. Кейдж закрила очі, почувши голос Тейлора. Чорний дим знову оточив усіх трьох. А потім...

Ооооон!

З черговим спалахом вібрації дим зник. Обітниця була завершена.

- Доволі просто.

Кейл відчув в руці дивне відчуття, яке перервало потік його думок. Це було схоже на Древню Силу. Він міг відчути, що це щось пов'язане з даною обітницею.

- Почуття, яке ви відчуваєте зараз – це сила обітниці. В той момент, коли ми порушимо його, Молодий Пан Кейл буде проінформований про нашу смерть, так як є свідком обітниці.

- Зрозуміло.

Кейл легко прийняв її пояснення. В нього не було вибору через відчуття в руці. Юнак почав перевіряти різницю між божественною силою і Древньою Силою всередині нього.

В цей момент Тейлор поставив в центр стола пляшку з алкоголем, яку він приніс з собою.

Хлоп.

Пляшка тепер одиноко стояла в центрі стола.

- Молодий Пане Кейл, вип'єте?

- Випити?

Кейл приховав своє бажання піти і запитав, що це значить. Тейлор кивнув на питання юнака.

- Так. Випити. Випивка ж необхідна для гарного дня.

Тейлор хотів випити з Кейлом, якому він не міг до кінця довіряти. Кейдж, здавалось, щось зрозуміла в його діях і почала посміхатись, перш ніж сунути руку в широкі рукава свого вбрання жриці.

- Тада!

З рукава були витягнуті три келиха.

- Хо...

Кейл з недовірою потер свої очі, після чого перевів погляд з випивки на жрицю. Він просто не міг повірити, що вона тримає келихи в рукавах.

- Жриця-нім...

- Так?

- Ти просто неймовірна.

Вона була справжньою алкоголічкою. Кейл зрушив келихи, а Тейлор їх наповнив. Коли усі три келиха були наповнені, Кейдж поставила питання Кейлу.

- Молодий Пане Кейл. Хіба не дивно, що жриця п'є?

Кейл нахилив голову в бік і запитав:

- Хіба це моя справа?

Кейла взагалі не хвилювало, п'є вона чи ні.

- Оце так. Ви мені подобаєтесь.

Кейдж виразила своє захоплення, ляснув по коліну.

- Молодий Пане Кейл, у вас немає бажання ближче познайомитись зі старшою сестрою з великою особистістю?

- Ні, - строго відповів юнак.

Тейлор швидко додав:

- ...А що до старшого брата з великою особистістю?

- Ще менше.

Кейдж і Тейлор почали сміятись, взагалі не розчарувавшись у відповідях Кейла. Юнак не міг сказати, що такого кумедного було в його відповіді, а тому підняв келих і просто сказав:

- Ура!

Кланг! Три стакани із дзвоном зіштовхнулись. Ніч молодик. В небі не було місяцю, але цей алкоголь був кращім, аніж місяць, саме він створив сполучну нитку, яка об'єднала цих людей.

Наступним ранком.

- Молодий Пане, ми можемо відправлятись?

Кейл не знав, чи був Ганс таким повільним насправді, або просто вважав це кумедним. Заступник дворецького Ганс чув план Кейла і наполегливо робив вигляд, що не помічає двох людей в кутку карети Кейла, замість цього він гучно запитував у Кейла, чи повинні вони відправлятись далі.

- Так, поїхали.

Звісно, Кейл недбало віддав наказ.

Дві години. Вони прибудуть до входу в столицю через дві години.