Споглядання дракона(1)

- Дракона?

- Так.

- Я бачив щось подібне колись.

«Схоже, ага, як же! Бреши більше!»

Кейл знав, про що говорив Чхве Хан, коли говорив про «подібне».

Ліс Темряви. Він говорив про злобних монстрів в глибинах Ліса Темряви. Серед цих жахливих монстрів були істоти, що застрягли десь між ящірками і драконами.

Чхве Хан вбив цього монстра «дракона», як тільки просунувся з середньої ступені на заключну стадію Мистецтва Темного Руйнування.

- Серйозно? Яким він був?

Кейл зробив вигляд, що не знає про події, що відбулися з співрозмовником, і поставив йому питання з видимою зацікавленістю. Чхве Хан був єдиною людиною в кімнаті Кейла зараз.

- ...Це був монстр.

- Що означає «монстр»?

- Його зовнішній вигляд, його сила, все. Це був монстр у всіх аспектах.

- Ось як?

Кейл кивнув і продовжив говорити. Але його дії і слова цілком взаємовиключали один одного.

- Значить, ти не бачив дракона.

- Перепрошую?

- Дракони схожі на людей.

Клак.

Кейл поставив чашку з лимонадом, що був і кислим, і солодким, на стіл. Після чого він відповів на зацікавлений погляд Чхве Хана, що невідривно дивився на нього:

- Дракони, Звіролюди, Дварфи, Ельфи, вони всі схожі на людей. Чому? Тому що в них є емоції і жага життя.

Це питання не було для Кейла особливо важливим. Головне для нього починалось тут.

- Тим не менш...

Чхве Хан, можливо, помітив раптову зміну в поведінці свого «благодійника». Він сів прямо і зосередився на тому, що збирався сказати Кейл.

- Така істота потрапила в обійми темряви, ледве народившись. Єдине, що в нині освітлює темряву його життя, це факели. Він ще навіть ніколи не бачив сонця. Як ти гадаєш, чи можна це існування назвати життям?

Тук.

Кейл постукав по столу вказівним пальцем.

- Він вимушений стати істотою без долі раціонального мислення.

Тук.

Він знову постукав по столу.

- Йому доводиться страждати наодинці, без родини або когось, на кого можна було б покластися.

Тук.

Погляд Чхве Хана здригався кожен раз, коли палець Кейла опускався на стіл. Кулаки Чхве Хана стиснулись під столом до такої міри, що можна було побачити, як на їхній поверхні спучуються вени. Кейл не знав про це, продовжуючи:

- Кожен день він піддавався тортурам і жорстокому зверненню, залишаючись наодинці з болем, і так буде до тих пір, поки він живий.

Вираз обличчя Чхве Хана став напруженим. В його очах показався гнів. Кейл знав, що Чхве Хан буде так реагувати. Не існувало хорошої людини, що б не розсердилася, почувши подібну історію. Він також повинен був розуміти, чому Кейл в першу чергу розповів цю історію.

Юнак зробив ще один ковток лимонаду, перш ніж закінчити розповідь:

- І ця нещасна істота знаходиться поблизу.

В кімнаті повисло напружене мовчання. Кейл поглянув у вікно, перш ніж повільно перевести погляд на Чхве Хана. Він не знав, про що думав Чхве Хан, але все ще його тіло було оточене кровавою аурою.

«Він злиться на те, що над драконом знущаються, тому що сам є хорошою людиною?»

На відміну від гіпотези Кейла, Чхве Хан в даний час згадував десятиліття, коли він повинен був самостійно виживати в Лісі Темряви.

Ось чому мовчання продовжувалось якийсь час. Нарешті, Чхве Хан підняв погляд на Кейла і запитав.

- Ви врятуєте його і спробуєте приручити?

- Ти з глузду з'їхав?

- Перепрошую?

Кейл діяв рефлекторно, коли в шоці відповів питанням на питання. Чхве Хан також був вражений тим, що Кейл поставив під сумніви його розсудливість.

- Чому я повинен намагатись його приручити?

Кейл махнув рукою, від чого Чхве Хан відчув збентеження.

Не було ніякого способу, щоб дракон, котрого зневажали люди, погодився б служити людині. Насправді, ймовірніше всього, він був переповнений ненависті і огиди до всіх людей. Навіть якщо ця людина була тим, хто врятувала його.

Дракони вважають, що вони стоять вище всіх істот, включаючи людей. Це звичайний інстинкт для драконів, тому, навіть не маючи досвіду спілкування з любим іншим драконом на протязі всього свого життя, він все одно буде відчувати саме це.

Ось чому дракони не можуть рости під контролем людей. Таке відношення робить неможливим одомашнення і навчання драконів без застосування тортур і знущань, щоб зламати його розум.

- Дракони народжуються надзвичайно зарозумілими. Але, найголовніше, якщо я вирішу виростити дракона...

Кейл відчув це. Він відчував, що зіштовхнеться з багатьма неприємними інцидентами, якщо вирішить приручити дракона.

На східному і західному континентах нараховувалось менше двадцяти драконів. Приручити одну з цих істот? Це було б майже те ж саме, що сказати: «Я буду в центрі всіх подій на континентах».

Це був також дракон, котрому судилося вмерти. Було б краще, якщо б він пішов в свій маленький світ, ніяким чином не приймаючи участі в чиїмось шляху наверх.

Кейл був безперечно налаштований проти цього дракона, приєднавшись до нього. Ледве він зуміє позбавитись від стримуючих його кайданів мани, цей чотирирічний дракон буде жити набагато краще, аніж Кейл. Не дарма ж його родичі називались Королями Світу.

- Тоді?

- Чому ти ставиш таке очевидне питання?

Кейл розсміявся над питанням Чхве Хана, перш ніж відповісти:

- Нехай ця істота живе вільним і мирним життям. Хіба дракон не повинен жити саме так?

- Я розумію.

Стиснуті кулаки Чхве Хана повільно почали розслаблятись.

- Одже, ми будемо рятувати цього дракона?

- Так, тому мені потрібна твоя допомога.

- Все. Я дійсно зроблю все, щоб допомогти.

Кейл був занепокоєний тим, що Чхве Хан занадто перестарається, а тому поспішно похитав головою.

- Не потрібно переходити межи. Я також не збираюсь нікого вбивати, якщо це буде можливо. Ми будемо робити все, як можна тихіше.

- Кейл-нім, ви дійсно...

Чхве Хан почав говорити з захопленням, але Кейл подивився на годинник, перш ніж відмахнутись і сказати те, чого його співрозмовник ніяк не очікував почути:

- Йди і скажи Рону, щоб він підготував випити на першому поверсі.

- Хіба це потрібно?

Кейл збирався в першу чергу випити.

Він почав пити, хоча ще була лише середина дня. Чхве Хан просто сидів зі збентеженням на обличчі, озираючись по сторонам. Всі, окрім нього, виглядали абсолютно спокійними.

В оточенні цієї мирної атмосфери Кейл Генітюз випивав пляшку за пляшкою. Червоний колір його обличчя ставав все яскравіше, і кожен, хто спостерігав за ним, знав, що юнак п'яний.

- Чи можна дозволяти йому стільки пити?

Чхве Хан подивився на Ганса, що стояв поруч, і задав питання, що цікавило його. Заступник дворецького Ганс доставав їжу для Он і Хонг, що все ще залишались в своїй котячій формі. Він все ще не знав, що ці малюки були з Котячого Племені. Лише через деякий час він відповів на питання Чхве Хана.

- Так! В його руках нічого немає. Таким чином, це повністю безпечно! Молодий Пан обіцяв, що не буде кидатись пляшками!

Чхве Хан говорив про безпеку Кейла, але Ганс говорив про особисту безпеку. Чхве Хан просто замовчав, побачивши, що розмова зайшла в глухий кут, і відійшов від Ганса. Краще було залишити заступника, коли він був захоплений котиками. Замість цього Чхве Хан подивився на Кейла, щоб впевнитись, що той в безпеці.

- Господарю, ваш алкоголь на смак чудовий! Набагато краще, аніж я очікував!

Кейл, схоже, не знав, що Чхве Хан дивиться на нього. Замість цього він зосереджувався на тому, щоб просто продовжувати хвалити алкоголь. Вони пили вже дві години. Були деякі, хто не пив, на випадок, якщо щось станеться. Але більшість посланників насолоджувались святковою атмосферою.

«Спочатку вони всі нервувались, тск».

Коли Кейл наказав всім зібратись, коли він випив, солдати з'явились в своїх шоломах. Кейл не міг повірити в це, але сказав, що не буде кидати пляшки, щоб допомогти їм розслабитись.

- Це селище може бути маленьким, але навкруги безліч гір. Місцевий алкоголь особливий, тому що робиться з фруктів і трав, що зібрані в горах. Ось чому він трохи дорожчий, - як сказав старий, алкоголь був дійсно добрим. Кейл захоплювався випивкою, а тому підняв пляшку, вітаючи старого.

- У вас ще багато?

- Ну, є ще дещо.

- Тоді принесіть ще і роздайте всім.

- Молодий Пане, вам не потрібно...

Віце-капітан вигукнув з почервонілим обличчям, але його очі були зосереджені на пляшці в руці Кейла. Інші солдати дивились в тому ж напрямку. Звісно, Кейл знав, про що вони думають.

- Просто пийте. Я сказав вам пити. Зрозуміло?

Очі всіх присутніх солдат почали сяяти. Вперше вони були схвильовані, побачивши пляшку в руках Кейла.

Кейл уважно спостерігав, як збуджений власник готелю приносить все більше алкоголю і закусок для всіх.

Кейл Генітюз. У цієї людини був неймовірний супротив до алкоголю. Всі думали, що він легко напивався, тому що його обличчя легко червоніло, і він піднімав галас, коли пив, але правда полягала в тому, що він зробив все це, не п'яніючи.

Ось чому голова Кейла залишалась зараз повністю ясною. Він пив ще хвилин тридцять, перш ніж поглянути на Чхве Хана і заговорити:

- Чхве Хан. Підійди і підтримай мене. Тепер я збираюсь відпочити.

- Молодий Пане, я зроблю це.

- Все в нормі. Віце-капітан, відпочиньте сьогодні трохи. Інші солдати також. Хіба ви не приймали вчора участь і битві? Це не небезпечна область, і для моєї охорони цілком досить солдат, що стоять на варті, але інші можуть розслабитись і насолодитись мирним часом.

- Молодий Пане...

- ...Я втомився. Всього найкращого...

Все б ускладнилось, якщо б за ним попрямували віце-капітан і інші. На щастя, жоден з солдат не наближався після того, як Чхве Хан підтримав Кейла. Ймовірно, тому що Чхве Хан взагалі не пив, а також був найсильнішою людиною. Їм ні про що було хвилюватись, так як така людина буде охороняти Кейла.

«Залишилась тільки одна людина».

Легко було уникнути охоронців біля входу і навкруги готелю, але Рон все ще залишався проблемою. Ганс і Рон ніколи б не зайшли в кімнату, якщо б він дав їм певне розпорядження. Однак різниця між ними полягала в тому, що Ганс не був достатньо досвідченим, щоб знати, чи знаходиться Кейл все ще в кімнаті, в той час як Рон настільки вправний, що легко міг визначити, якщо Кейл її покине.

«Не схоже, щоб старий був стурбований тим, що я роблю».

Насправді Рон не піклувався б про те, що Кейл покинув свою кімнату, і що він збирається робити, коли покине готель. Так було до сих пір, тим не менш Кейл не хотів, щоб в майбутньому все стало більш дратуючим, тому він вирішив поговорити з Роном про це заздалегідь.

Бачачи, що Рон прямує за Чхве Ханом, Кейл швидко сповістив його:

- Рон. Я збираюсь піти пограти. Це секрет, зрозумів?

Цей старий любив пити, але сьогодні не випив жодної краплі. Замість цього він всю ніч спостерігав за Кейлом. Рон дійсно був страшною людиною. Ця м'яка посмішка, що з'явилась на обличчі старого, була ще страшнішою.

- Я розумію. Я буду вас чекати.

- Не потрібно.

«Чекати він мене буде! Ось ще чого не вистачало!»

Як і очікувалось, Рон погодився, не сказавши нічого іншого. Кейл продовжував спиратись на Чхве Хана, коли він пішов в свою кімнату.

- Я збираюсь відпочити. Ганс, Рон, не заходьте в мою кімнату, щоб розбудити мене, якщо не станеться якоїсь надзвичайної ситуації. Ви знаєте, яким я стаю, коли хтось порушує мій сон, правда?

Раніше на слугу, що посмів розбудити Кейла замість Рона, лився потік лайок. Хоча Кейл фізично нікому не шкодив, той слуга обійшов весь маєток, розповідаючи всім іншим про те, як він відчував, що його поразив шквал ударів, що супроводжувались лайками.

- Звісно, Молодий Пане. Будь ласка, будьте спокійні.

- Молодий пане, цей старий буде стояти прямо біля вашої кімнати.

Погляд Кейла застиг після відповіді Рона, але він продовжував спостерігати за тим, як обидва слуги покидають кімнату, перш ніж віддати наказ Чхве Хану:

- Використай вікно, щоб спокійно повернутись в мою кімнату.

Чхве Хан кивнув і швидко попрямував за двома слугами геть з кімнати, перш ніж закрити двері.

- Мяяяяяу!

- Час прийшов?

Кейл кивнув Он і Хонг, котрі попрямували за ним в кімнату, і одразу відкрив ящик.

Тук.

Магічний замок клацнув, і Кейл дістав з ящику спорядження. Як тільки він закінчив своє екіпірування, Чхве Хан проник в кімнату через вікно. Його очі широко відкрились.

- Кейл-нім?

Перш ніж одягнути маску, Кейл кинув Чхве Хану чорний одяг.

- Ти також повинен перевдягнутись.

Шар зі вчорашнього дня повинен був зупинити магічний пристрій спостереження, але цього було недостатньо. Кейл не хотів, щоб його піймали. Ось чому він пив з середини дня і підготував цей одяг.

- Що це?

На чорному одязі була одна червона зірка і п'ять маленьких білих зірок, що оточували її, в центрі грудей.

«Що це? Звісно, одяг таємної організації».

В романі «Народження Героя» чітко і ясно описувався вбрання таємної організації, з котрою регулярно зіштовхувався Чхве Хан. Це вбрання було спеціально замовлене Кейлом, а його опис був наданий кравцю настільки точним, наскільки це взагалі було можливо. Кейл навіть створив одяг окремо, а потім особисто додав до неї зірки.

Ось чому вона була трохи грубою, але з відстані виглядало досить натурально.

Люди, що побачать це вбрання, не запам'ятають грубості вишивки, вони просто запам'ятають, що це було: «Чорне вбрання з однією червоною зіркою і п'ятьма білими зірками, що оточували червону». Для Веніона, котрий особисто не зустрічався з представниками таємної організації, на відміну від маркіза, звіт підлеглих, що побачать це вбрання, безперечно стане причиною серйозного головного болю і лютого гніву.

- ...Ми збираємось робити щось погане?

Чхве Хан знову поставив питання, побачивши, що Кейл не відповідає. Побачивши, як його «благодійник», ховає обличчя під маскою, він безперечно відчував наліт якогось злодійства.

- Так, ми збираємось зробити щось погане, - Кейл почав посміхатись під маскою. – Ми зробимо дещо погане для Веніона.

- Ах.

Чхве Хан, нарешті, здається, зрозумів, оскільки він швидко вказав на другу маску в руках Кейла і сказав:

- Будь ласка, дайте це мені.

Навіть хороші люди мають право когось ненавидіти і бажати їм помститись. Для цього сімнадцятирічного юнака, що провів в цьому світі вже десятки років, також не вийшло стати виключенням з цього правила.

- Ах, так, і це діти з Котячого Племені. Вони – звіролюди.

Кейл жестом вказав на Он і Хонг, представляючи їх з нової сторони Чхве Хану. Зробив він це так, ніби не відбулось нічого незвичайного, і вони просто обмінювались привітаннями. Діти з Котячого Племені, що були чутливі до справжнього характеру людини, вже доволі добре відносились до Чхве Хана, і останній, під час подорожі, вже помітив, що вони не були звичайними котами.

- Це Чхве Хан. Це Он. Це Хонг. Кінець знайомства. Всім приготуватись.

Часу було мало, так що, ледве Чхве Хан вдягнувся в чорний костюм і маску, Кейл віддав наказ:

- Висуваємось.

Після чого він додав, коли зупинився перед вікном:

- Тобі прийдеться допомогти мені вийти через вікно. Я не можу стрибнути з такої висоти, не отримавши жодних пошкоджень.

Чхве Хан вперше зітхнув перед Кейлом. Хонг підійшов до Чхве Хана і поплескав його лапами, ніби втішаючи. Кейл знову призвав їх до дій:

- Давайте поквапимось.

Група, що благополучно покинула готель, попрямувала до гори з віллою віконта і місцем  ув'язнення дракона.